Рішення

від 19.11.2020 по справі 580/3021/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року справа № 580/3021/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Стадлар Ойл» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг та стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Стадлар Ойл» , в якій просить:

- стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти в рахунок погашення податкового боргу на суму 342 163 грн. 28 коп.;

- накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках у межах суми стягнення податкового боргу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку як платник податків та має непогашений податковий борг у сумі 342 163 грн. 28 коп. з податку на додану вартість, який виник відповідно до наступних документів:

- акту камеральної перевірки №5482/23-00-12-0506/41386535 від 20.07.2018 та податкового повідомлення-рішення №0074621205 від 06.09.2018 у сумі 319 697 грн. 50 коп.;

- акту про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №7633/23-00-12-0506/41386535 від 25.09.2018 та податкового повідомлення-рішення №0094301205 від 05.11.2018 у сумі 6741 грн. 92 коп.

Залишок несплаченої пені складає 15 723 грн. 86 коп.

Позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю №60229-17 від 25.10.2018.

Вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 10.08.2020 направлено за адресою: вул. Нарбутівська, 182. м. Черкаси, 18030, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернуто до суду 15.09.2020 за закінченням терміну зберігання.

Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 10.08.2020 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.

Дослідивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю Стадлар Ойл (код ЄДРПОУ 41386535) 09.06.2017 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів та має непогашений податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 342 163 грн. 28 коп., який виник відповідно до:

- акта камеральної перевірки №5482/23-00-12-0506/41386535 від 20.07.2018 та податкового повідомлення-рішення №0074621205 від 06.09.2018 у сумі 319 697 грн. 50 коп., яке було направлено відповідачу рекомендованим листом та повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання;

- акта про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №7633/23-00-12-0506/41386535 від 25.09.2018 та податкового повідомлення-рішення №0094301205 від 05.11.2018 у сумі 6741 грн. 92 коп., яке було направлено відповідачу рекомендованим листом та повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання.

Позивач 25.10.2018 сформував податкову вимогу форми Ю №60299-17 на суму 335 421 грн. 36 коп., яка була повернута позивачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно інтегрованої картки платника податків податковий борг відповідача з урахуванням несплаченої пені у сумі 15 723 грн. 86 коп. складає 342 163 грн. 28 коп.

31.10.2018 заступником начальника Головного управління ДФС у Черкаській області Курілко Н.І. прийнято рішення №44991/23-00-17-02-019 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області був складений акт №90/23-00-17-02-025 від 22.02.2019 про опис майна відповідача.

Відповідно до акта №90/23-00-17-02-025 від 22.02.2019 майно у відповідача відсутнє.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №58524097 від 27.02.2019 згідно акту опису майна №90/23-00-17-02-025 від 22.02.2019 у вказаному реєстрі зареєстроване обтяження майна позивача у вигляді податкової застави.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №212327875 від 12.06.2020 за відповідачем відсутні відомості про зареєстроване за ним нерухоме майно.

Згідно листів Територіального сервісного центру №7141 РСЦ МВС в Черкаській області №31/23/41-52 від 05.03.2019 та №31/23-41-1258 від 17.06.2020 за відповідачем транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно листів Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області №Т-75 від 26.02.2019 та №14-Т/161-20 від 17.06.2020 за відповідачем сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Згідно листів Державної служби морського та річкового транспорту України №1031/03/15/19 від 04.03.2019 та №3736/03/15-20 від 24.06.2020 відповідач не є власником або судновласником суден.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0074621205 від 06.09.2018 та №0094301205 від 05.11.2018 були направлені відповідачу рекомендованим листом, проте були повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання, тому вважаються отриманими. Отже, відповідач зобов`язаний був сплатити визначені ними податкові зобов`язання протягом десяти днів від дня їх повернення відповідачу.

Станом на час розгляду справи докази оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні, відтак визначені ними податкові зобов`язання є узгодженими.

Відповідач не сплатив податкові зобов`язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов?язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов?язання.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач податковий борг у сумі 342 163 грн. 28 коп. (в т.ч. пеня у сумі 15 723 грн. 86 коп.) не сплатив, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу.

Таким чином, позовна вимога про стягнення податкового боргу у сумі 342 163 грн. 28 коп. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України .

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України , за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Наведені норми кореспондуються з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України , згідно з яким арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків, тобто компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення контролюючого органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України , є загальними.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України . Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Отже, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України , та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Така правова позиція викладена також Верховним Судом у складі суддів Першої палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.11.2018 у справі №820/1929/17 (касаційне провадження №К/9901/40847/18).

Водночас Податковим кодексом України передбачені також додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу .

Так, відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом) органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Вказані правові висновки викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №804/4273/13-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що у відповідача відсутнє майно, про що відповідачем на підставі рішення №44991/23-00-17-02-019 про опис майна у податкову заставу був складений акт №90/23-00-17-02-025 від 22.02.2019 про опис майна відповідача.

За відповідачем не зареєстровано нерухоме майно, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №212327875 від 12.06.2020.

Відповідач звертався із запитами щодо наявності у відповідача майна до Територіального сервісного центру №7141 РСЦ МВС в Черкаській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та Державної служби морського та річкового транспорту України, проте згідно наданих позивачу відомостей за відповідачем не зареєстровані №31/23/41-52 від 05.03.2019 та №31/23-41-1258 від 17.06.2020, №Т-75 від 26.02.2019 та №14-Т/161-20 від 17.06.2020, №1031/03/15/19 від 04.03.2019 та №3736/03/15-20 від 24.06.2020 за відповідачем не зареєстровані транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, відповідач не є власником або судновласником суден.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем здійснено необхідні заходи щодо погашення податкового боргу відповідача. Тобто, позивачем належним чином здійснено усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи, що у відповідача відсутнє майно, яке перебуває у податковій заставі, а сума податкового боргу становить 342 163 грн. 28 коп., суд дійшов висновку про обгрунтованість вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, у межах суми стягнення 342 163 грн. 28 коп.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб?єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб?єкта владних повноважень, пов?язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стадлар Ойл» (вул. Нарбутівська, 182, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 41386535) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) податковий борг у сумі 342 163 (триста сорок дві тисячі сто шістдесят три) гривні 28 копійок за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Стадлар Ойл» (вул. Нарбутівська, 182, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 41386535) в обслуговуючих банках.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Стадлар Ойл» (вул. Нарбутівська, 182, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 41386535), що знаходяться на відкритих рахунках у банках, у межах суми стягнення 342 163 (триста сорок дві тисячі сто шістдесят три) гривні 28 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий суддя А.В. Руденко