Рішення

від 26.11.2020 по справі 826/6842/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ № 826/6842/17

Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі:

головуючий суддя Огурцов О.П.,

судді: Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Архібуд-дизайн" до 1) Державної архітектурно-будівельної інспекції України, 2) головного інспектора будівельного нагляду інспекційного Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Плюща Олександра Станіславовича провизнання протиправними та скасування припису від 26.04.2017 С-2604/8 і постанови від 11.05.2017 №З-1105/4-10/10-60/1105/09/01,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Архібуд-дизайн" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Плюща Олександра Станіславовича про визнання протиправними та скасування припису від 26.04.2017 С-2604/8 і постанови від 11.05.2017 №З-1105/4-10/10-60/1105/09/01.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем проведено розрахунок, категорії складності об`єкту будівництва "Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області" згідно з вимогами ДСТУ Б В. 1.2-2013 зі зміною 1, яка затверджена наказом Мінрегіонбуду від 12.05.2014 за №135 та за сукупністю ознак об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків СС2 та до ІІІ категорії складності та відповідний розрахунок затверджено замовником та підтверджено експертною оцінкою ТОВ УБТЕ щодо перевірки розрахунку категорії складності об`єкта будівництва Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельною на території -Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 07.07.2016 за №7-090-16-ЕП/КО. Також позивач зазначив про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення перевірки, а штрафні санкції накладено з порушенням строків накладення на суб`єктів містобудування штрафів.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких зазначив про те, що за результатами проведеної перевірки об`єкту будівництва "Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області" встановлено, що проектною документацією підтверджено те, що об`єкт будівництва, про який йде мова, є об`єктом, що становить підвищену екологічну небезпеку у розумінні пунктів 1, 9 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808, а відтак в силу пункту А.2 додатку А (обов`язкового) ДСТУ- Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва має бути віднесений до V категорії складності. Також відповідач зазначив про те, що перевірку об`єкту будівництва "Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області" було призначено за наявності на те правових підстав та про дотримання ним строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивачем надано відповідь на заперечення в якій зазначено про те, що визначення категорії складності об`єкта будівництва за наявності проектної документації, здійснюється проектною організацією і замовником будівництва та не віднесено до компетенції відповідача 2. Також позивач зазначив про те, що посилання відповідачів на пункт А.2 додатку А ДСТУ- Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва є безпідставними оскільки вказаний пункт виключено зміною № 1 ДСТУ Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва", якій надано чинності з 01.07.2014 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.05.2014 № 135.

Під час розгляду справи, суд встановив наступне.

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Плющ О.С. відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі звернення депутата Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_1 від 27.03.2017№ 76. вх. № 10/10-2903/10 від 29.03.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Приватним підприємством Архібуд-дизайн`на об`єкті будівництва "Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області".

За результатами перевірки складено акт від 26.04.2017 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідно до якого встановлено наступне: " 1. Відповідно до арк. 112 тому проектної документації ОВНС (оцінка впливів на навколишнє середовище), Об`єкт не відноситься до екологічно небезпечних об`єктів, ТОВ Селена-плюс не займається хімічним виробництвом, не має виробничих потужностей для хімічного виробництва і зберігання хімічних продуктів, при тому що проектною документацією передбачено випуск 25000 найменувань хімічних сполук на місяць (арк. 2 загальної пояснювальної записки АДП-02/14-ПЗ) та одночасне зберігання 292 тонни хімічних речовин (арк.. 32-33 Тому Оцінка впливів на навколишнє середовище 211/01-2015-ОВНС). Разом з тим, п. 9 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808, до таких видів діяльності віднесено зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази) незалежно від методів та обсягу виробництва продукції; крім того, опалення виробничих приміщень, побутових та допоміжних приміщень запроектовано цілодобове, водяне, з місцевими опалювальними приладами, джерелом постачання тепловою енергією систем опалення і вентиляції є власна твердопаливна котельня підприємства КУМ-Т 400 з 4 котлами загальною потужністю 400 кВт. Разом з тим, відповідно до п. 1 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808, до таких видів діяльності відноситься устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива.

Відповідно до п. А.2 додатку А (обов`язкового) ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , об`єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно - технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону "Про об`єкти підвищеної небезпеки" несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності. Водночас, відповідно до розрахунку категорії складності Об`єкта, наведеного в проектній документації, Об`єкт віднесено до класу наслідків СС2 та до III категорії складності (арк. 1,2,3,4 розділу Розрахунок класу наслідків та категорії складності том 1 шифр АДП- 02/14-ГО).

2. Відповідно до розрахунку категорії складності Об`єкта, наведеного в проектній документації Об`єкт віднесено до класу наслідків СС2 та до III категорії складності (арк. 1,2,3,4 розділу Розрахунок класу наслідків та категорії складності том 1 шифр АДП-02/14-ПЗ). При цьому розрахунки показників в томі Оцінка впливів на навколишнє середовище проведені як для II категорії (арк. 38 ОВНС, завдання на розроблення матеріалів ОВНС) складності Об`єкта.

3. В наведеному в проектній документації розрахунку класу наслідків та категорії складності кількість осіб, які постійно перебувають на об`єкті, прийнято 35 осіб. При цьому, відповідно до техніко-економічних показників, прийнятих в проекті, кількість працюючого персоналу - 123 чол. (арк. 2 загальної пояснювальної записки АДП-02/14-ПЗ; арк. 32, арк. 43 ОВНС). Разом з тим, при наявній зоні завантаження-розвантаження транспортних засобів - ділянки для розвантаження автомобілів з протилежних сторін будівель, майданчиків очікування на завантаження-розвантаження - розрахунком не враховано кількість водіїв та експедиторів вантажних автомобілів;

4. В наведеному в проектній документації розрахунку класу наслідків та категорії складності розмір припустимого економічного збитку розраховано без врахування майна й речовин, що знаходяться всередині будівель. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 "Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру " для складних об`єктів, що мають у своєму складі обладнання, притаманне даній споруді (наприклад, радіотелескоп в обсерваторії, обладнання технологічної лінії заводу, цінності у сховищі банку, унікальні експонати в музеї, нафту у нафтосховищі, зерно в зерносховищі тощо) їх вартість повинна враховуватися при визначенні класу наслідків (відповідальності) та категорії складності за характеристикою "Обсяг економічного збитку ".

Враховуючи вищевикладене, переданий Генеральним Проектувальником Замовнику проект розроблено з порушенням вимог законодавства та чинних будівельних норм - порушено вимоги ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва (п. А.2 додатку А (обов`язкового)); п. 1, п. 9 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808; постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 "Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру "; п. 9, п. 10, п. 11, п. 11.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; п. 4.1, п. 4.5, п. 4.8 ДБНА 2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ; cm. 31, cm. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності : cm. 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

ІІ

Відповідно до арк. 112 тому проектної документації ОВНС (оцінка впливів на навколишнє середовище), Об`єкт не відноситься до екологічно небезпечних об`єктів, ТОВ Селена-плюс не займається хімічним виробництвом, не має виробничих потужностей для хімічного виробництва і зберігання хімічних продуктів, при тому що проектною документацією передбачено випуск 25000 найменувань хімічних сполук на місяць (арк. 2 загальної пояснювальної записки АДП- 02/14-ПЗ) та одночасне зберігання 29,2 тонни хімічних речовин (арк.. 32-3 Тому Оцінка впливів на навколишнє середовище 211/01-2015-ОВНС). Разом з тим, п. 9 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808, до таких видів діяльності віднесено зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази) незалежно від методів та обсягу виробництва продукції; крім того, опалення виробничих приміщень, побутових та допоміжних приміщень запроектовано цілодобове, водяне, з місцевими опалювальними приладами, джерелом постачання тепловою енергією систем опалення і вентиляції є власна твердопаливна котельня підприємства КУМ-Т 400 з 4 котлами загальною потужністю 400 кВт. Разом з тим, відповідно до п. 1 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808, до таких видів діяльності відноситься устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більсе з використанням органічного палива.

Відповідно до п. А.2 додатку А (обов`язкового) ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , об`єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно - технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону "Про об`єкти підвищеної небезпеки" несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності. Водночас, відповідно до розрахунку категорії складності Об`єктам наведеного в проектній документації, Об`єкт віднесено до класу наслідків СС2 та до III категорії складності (арк. 1,2,3,4 розділу "Розрахунок класу наслідків та категорії складності" том 1 шифр АДП-02/14- ПЗ).

Враховуючи вищевикладене, Генеральним Проектувальником при розрахунку занижено категорію складності Об`єкта, чим порушено вимоги ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" (п. А.2 додатку А (обов`язкового)); п. 1, п. 9 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808; постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 "Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру "; п. 9, п. 11, п. 11.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку. будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; п. 4.1, п. 4.5, п. 4.8ДБНА 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; cm. 31, cm. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності ; cm. 26 Закону України Про архітектурну діяльність ".

Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2017 № 3-Л-З-2604/8, №3-Л-З-2604/8 та винесено припис від 26.04.2017 № С-2604/7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

11.05.2017 Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області винесено позивачу постанову №З-1105/4-10/10-60/1105/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Приватне підприємство "Архібуд-дизайн" визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 151560 ,00 грн.

Позивач не погоджуючись з приписом від 26.04.2017 № С-2604/7 та постановою від 11.05.2017 № З-1105/4-10/10-60/1105/09/01, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 у справі №826/6743/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Селена-Плюс до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Плюща Олександра Станіславовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання неправомірною перевірки, визнання неправомірними дій, визнання неправомірними та скасування приписів, визнання неправомірними та скасування постанови, апеляційну скаргу на яку повернуто ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018, позов задоволено повністю, визнано протиправною позапланову перевірку будівництва виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, здійснену 26.04.2017 Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Плющ О.С., визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Плюща Олександра Станіславовича по віднесенню до V категорії складності виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, визнано протиправним та скасовано припис №С-2604/4 від 26.04.2017, припис № С-2604/5 від 26.04.2017, припис № С-2604/6 від 26.04.2017 та постанову №3-1105/2-10/10-58/1105/09/01 від 11.05.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Акт від 26.04.2017 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складено за результатами тієї ж позапланової перевірки будівництва виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, здійсненої Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Плющ О.С. в період з 20.04.2017 по 26.04.2017 протиправність якої визнана постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 826/6743/17.

Також єдиною підставою для видання припису від 26.04.2017 № С-2604/7 та постанови від 11.05.2017 № З-1105/4-10/10-60/1105/09/01 став факт віднесення головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Плющем Олександром Станіславовичем до V категорії складності виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області.

Суд встановлюючи в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 826/6743/17 протиправність дій головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_2 по віднесенню до V категорії складності виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області зазначив наступне: "Відповідно до статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 та 4 Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27.04.2011 №557 встановлено, що категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та стандартів на підставі наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.12-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності і конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ та ДСТУ - Н.В.12-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об`єктів будівництва зі зміною 1 за рівнем можливих економічних збитків (або) інших витрат, пов`язаних з припиненням експлуатації або втрат цілісності об`єкта.

У відповідності до пункту 2 Порядку №557 віднесення об`єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Так, в матеріалах справи міститься експертна оцінка щодо перевірки розрахунку категорії складності об`єкта будівництва Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області №7-090-16ЕП/Ко від 07.07.2016, відповідно до якого проектувальниками Приватного підприємства Архібуд-дизайн проведено розрахунок категорії складності об`єкта згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.2-2013 зі зміною 1, яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №135 від 12.05.2014 та за сукупністю ознак, наведених у додатку, об`єкт Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області відноситься до ІІІ категорії складності. Це затверджено замовником та експертною оцінкою ТОВ Українська будівельно-технічна експертиза , яка має кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ №001043.

Окрім цього, відповідачі 1, 2 під час визначення V категорії складності зазначеного об`єкта будівництва керувалися п. 7 Порядку № 557, яким визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об`єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю та її територіальних органів, зазначеними у статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Як вбачається з акту перевірки відповідачу під час проведення перевірки позивачем надавалась проектна документація.

Отже, Порядок № 557 надає можливість відповідачу визначити категорію складності лише у випадку, коли проектна документація на об`єкт будівництва відсутня чи об`єкт їй не відповідає, в той час, у разі наявності у замовника проектної документації у відповідача відсутні повноваження на визначення до якої категорії складності належить вказаний об`єкт.

В акті перевірки від 26.04.2017 відповідач зазначає, що експерта оцінка проведена без урахування того, що в проектній документації міститься інформація про випуск 25000 найменувань хімічних сполук на місяць та одночасне зберігання 29.2 тонни хімічних речовин, а також встановлення на об`єкті будівництва твердопаливної котельні КУМ-Т 400 з 4 котлами загальною потужністю 400 кВт.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації, зазначеної в експертному висновку він складений за результатами розгляду матеріалів проекту та розрахунку категорії складності об`єкта будівництва, виконаного генеральним проектувальником об`єкта ПП Архибуд-Дизайн , тобто розглядався повний проект, а не його частина як стверджує відповідач.

Оцінка впливів на стан навколишнього природного середовища (ОВНС) додається до проектної документації, а тому відповідно розглядалася проектною установою. Щодо котельні 400 кВт, як об`єкта підвищеної небезпеки, суд погоджується з твердженням позивача, що такий висновок відповідача є припущенням та не відповідає методиці ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за постановою Кабінету Міністрів України №956. Згідно додатку А до ДБН В 1.2-14 мають бути віднесені до класу наслідків ССЗ (V категорія складності) тепло генеруючі та енергетичні установки потужністю 1 млн. кВт, що в 2500 раз вище потужності котельні в проекті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, дії відповідача по віднесенню об`єкта будівництва до V категорії складності є неправомірними та недоведеним належними та допустимими доказами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки до підвищеної небезпеки відносяться лише ті об`єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси.

Однак, доказів того, що на об`єкті будівництва Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області експлуатуються під виробничо-дослідницьку діяльність, пов`язану із застосуванням та зберіганням небезпечних хімічних речовин, а також у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, відповідачами не надано.

Натомість представником позивача долучено до позову виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців згідно якої вбачається, що основним видом діяльності є: дослідження і експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

З огляду на викладене суд вважає, що доводи органу державної архітектурно-будівельної контролю про віднесення об`єкта будівництва до об`єкта, що становить підвищену екологічну небезпеку та має бути віднесений до V категорії складності не підтверджується жодними доказами, а тому є необґрунтованими. "

Отже, є постанова суду яка набрала законної сили та якою визнано протиправною позапланову перевірку будівництва виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, здійснену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Плющ О.С. в період з 20.04.2017 по 26.04.2017, а також встановлено протиправність дій головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_2 по віднесенню до V категорії складності виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, з огляду на те, що вони є неправомірними та недоведеними належними та допустимими доказами.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною першою та третьою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини четвертої статті 41 вказаного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини дванадцятої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Пунктами 5 та 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 вказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Підпунктами 2, 3 та 4 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно з пунктом 13 вказаного Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктами 16 та 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до пунктів 18 та 21 вказаного Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Згідно з пунктом 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 22 вказаного Порядку встановлено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Отже, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю наділені правом складати протоколи про вчинення правопорушень та видавати обов`язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виключно під час перевірки та одночасно зі відображенням результатів відповідної перевірки в акті перевірки, право на накладення штрафів також обумовлено фактом проведення перевірки.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що припис від 26.04.2017 № С-2604/7 та постанова від 11.05.2017 № З-1105/4-10/10-60/1105/09/01 були прийняті у зв`язку з проведенням перевірки, протиправність якої встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а також враховуючи те, що відповідним рішенням суду також встановлено протиправність дій головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_2 щодо віднесення до V категорії складності виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельнею на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, які були єдиною підставою для визнання оскаржуваних припису та постанови суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваних рішень протиправними та їх скасування.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Архібуд-дизайн" (04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 7, корпус 4, офіс 1, код ЄДРПОУ 31571353) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Плюща Олександра Станіславовича (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування припису від 26.04.2017 С-2604/8 і постанови від 11.05.2017 №З-1105/4-10/10-60/1105/09/01 - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області припис від 26.04.2017 С-2604/8 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 11.05.2017 №З-1105/4-10/10-60/1105/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Архібуд-дизайн" (04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 7, корпус 4, офіс 1, код ЄДРПОУ 31571353) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 40 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко