Рішення

від 26.11.2020 по справі 640/13006/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ № 640/13006/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех проект енд Сервіс

до Державної служби геології та надр України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс звернулося до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо не спростування зауваження 10.3. висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1779-19 від 27.06.2019 "щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України";

зобов"язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру спростувати зауваження 10.3. у висновку від 27.06.2019 державної експертизи землевпорядної документації № 1779-19, "щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон" без спростування висновків державної експертизи в цілому;

зобов"язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру надати Товариству з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс висновок державної експертизи землевпорядної документації до Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра вздовж правого берега р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам"янською міською радою (ділянка 2), без зауважень щодо необхідності погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Земельний кодекс України, Водний кодекс України, закони України Про державну експертизу землевпорядної документації , Про державну експертизу землевпорядної документації , Про землеустрій , Про Державний земельний кадастр , Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, та зазначає, що Державною службою геології та надр України неправомірно повернуто та не спростовано зауваження 10.3 зазначених у висновках по проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро з причини не врахування зауваження щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України, оскільки абзацом другим частини 3 статті 186 Земельного кодексу України встановлена норма (в якості виключення із загального правила) про відсутність необхідності погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон, якщо ці обмеження безпосередньо встановлені законом (Земельний та Водний кодекси України) або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами (Рішення сесії 7-го скликання Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року № 82/24, яким затверджений Проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра ) та зазначеними проектами землеустрою саме і встановлюється визначення меж прибережної захисної смуги та водоохоронної зони як обмежень безпосередньо встановлених законом.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Закон України Про державну експертизу землевпорядної документації , Методику проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджену наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 № 391, та зазначає, що погодження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території земель водного фонду та водоохоронних зон погоджується з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території земель водного фонду та водоохоронних зон, що є імперативною нормою. Одночасно відповідач вказує, що обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами не відноситься до власників та користувачів земельних ділянок.

Третьою особою подані письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких третя особа посилається на Земельний кодекс України, Водний кодекс України та зазначає про протиправність дій Державної служби геології та надр України щодо не спростування зауваження 10.3. висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1779-19, від 27.06.2019, оскільки обмеження господарської діяльності у водоохоронній зоні водного об`єкту, встановлені відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24 Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра , а тому в даному випадку не підлягає погодженню проект землеустрою з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до цих територій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З метою забезпечення реалізації у місті Дніпрі державної політики стосовно навколишнього природного середовища, створення контрольованої природоохоронної території з режимом обмеженої господарської діяльності вздовж узбережжя рік Дніпра, Самари, озер та інших водних об`єктів у межах м. Дніпра, на виконання Програми розвитку земельних відносин у м. Дніпрі на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням міської ради від 30.03.2016 № 20/5, Дніпровською міською радою прийнято рішення від 06.12.2017 № 143/27 Про визначення розмірів та встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг рік Дніпра, Самари, озер та інших водних об`єктів у межах м. Дніпра , відповідно до якого Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо визначення розмірів та встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг рік Дніпра, Самари, озер та інших водних об`єктів у межах м. Дніпра.

22.05.2018 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс , як виконавцем, укладено договір № 5/2 на розроблення проекту землеустрою, пунктом 1.1 якого передбачено розробку проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра (ДК 021:2015:71250000-5 - Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги).

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра вздовж правого берега р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам`янською міською радою (ділянка 2) та позивач звернувся за погодженням до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За результатами проведеної державної експертизи землевпорядної документації Державною службою України з питань геодезії, катографії та кадастру складено висновок від 27.06.2019 № 1779-19, згідно з яким проект землеустрою повертається на доопрацювання, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормами і правилами.

В пункті 10 висновку викладені наступні зауваження та пропозиції до землевпорядної документації:

1. В проекті землеустрою доопрацювати: завдання на виконання робіт оформити згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 266; копію графічної частини генерального плану надати у вигляді, що дасть можливість визначити дотримання вимог ч. 6 ст. 88 Водного кодексу України, згідно яких у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації; перелік обмежень щодо використання земельних ділянок та акт перенесення в натуру (на місцевість) меж водоохоронних зон зареєструвати належним чином (вказати дати складання); в матеріалах проекту землеустрою існують розбіжності у площі прибережної захисної смуги р. Дніпро, уточнити та привести до єдиного;

2. У висновку Державного агентства водних ресурсів України від 18.10.2018 №992/ДП/30-18 уточнити площу земель під прибережною захисною смугою, привести у відповідність до матеріалів проекту землеустрою.

3. Проект землеустрою погодити з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України.

4. Згідно вимог ст. 47 Закону України Про землеустрій до матеріалів проекту землеустрою долучити: довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), акт перенесення в натуру (на місцевість) меж обмежень у використанні земель.

5. Копії документів та матеріалів надати відповідно до п. 3.3.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 № 391 (із змінами та доповненнями); матеріали проекту привести у відповідність до вимог ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , (документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст).

Організацію і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони здійснити відповідно до положень Земельного кодексу України, зокрема ст. ст. 60, 62 Водного кодексу України, зокрема ст. 87-90, законів України Про охорону земель , Про землеустрій , зокрема ст. 47, Про регулювання містобудівної діяльності , постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486, умов викладених у висновках погоджувальних органів та з урахуванням Генерального плану розвитку м. Дніпра.

Після усунення зауважень Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс повторно звернулося до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою погодження проекту землеустрою.

Листом від 13.08.2019 за № 28-28-0.23-943/9-19 Управління державної експертизи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повернуло позивачу проект землеустрою з наступних причин:

Зауваження 1 враховано частково. Представлена копія графічної частини генерального плану не дає можливості визначити дотримання вимог ч. 6 ст. 88 Водного кодексу України, згідно яких у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Зауваження 3 не враховано. Проект землеустрою не погоджено з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України.

Зауваження 4 враховано частково. Відсутня довідка, що містить узагальнену інформацію про землі (території).

Після усунення зауважень Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс повторно звернулося до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою погодження проекту землеустрою.

Листом від 07.10.2019 за № 28-28-0.23-1130/9-19 Управління державної експертизи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повернуло позивачу проект землеустрою з тих підстав, що не враховано зауваження 3 (Проект землеустрою не погоджено з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України).

27.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс звернулося до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою про спростування окремих положень висновку державної експертизи землевпорядної організації від 27.06.2019 № 1779-19, в якій просило спростувати висновок державної експертизи землевпорядної документації № 1779-19 від 27.06.2019 в частині зауваження 3 щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України .

У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс зазначило, що Управлінням державної експертизи Державної служби України з питань геодезії, катографії та кадастру повертаючи та не змінюючи зауваження 3 по проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро не враховано прямої норми діючого законодавства України, яка прямо не визначає обов`язковість погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон.

Одночасно в заяві вказано, що обмеження у використанні земельних ділянок в межах водного фонду та водоохоронної зони визначені статтею 61 Земельного кодексу України та статтями 87-89 Водного кодексу України. При цьому, абзацом другим частини третьої статті 186 Земельного кодексу України визначено про відсутність необхідності погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон, якщо ці обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до цього нормативно-правовими актами.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс повідомило, що з метою упередження будь-яких можливих порушень прав землекористувачів (землевласників) ділянок, що входять в зазначені межі земель водного фонду та водоохоронної зони, здійснили всі необхідні дії щодо узгодження з землекористувачами та землевласниками ділянок, що входять в зазначені межі земель водного фонду та водоохоронної зони, зазначених проектів. Зокрема, здійснено відправлення землевласникам, землекористувачам рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про проведення обговорень проекту із зазначенням строку та адреси такого обговорення, а також надано оголошення в газету про проведення погодження проекту протягом одного календарного місяця із зазначенням адреси проведення обговорень. Додатково після проведення процедури погодження, розіслано запити у відповідні установи стосовно інформації про офіційні звернення фізичних та юридичних осіб щодо розробленого проекту, якими надані відповіді, що жодних запитів чи скарг ними отримано не було.

За результатами розгляду заяви позивача, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс про відсутність підстав для спростування пункту 10.3 висновків державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 № 1779-19, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс не були враховані всі зауваження.

Не погоджуючись з діями Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо не спростування зауваження 10.3. висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1779-19 від 27.06.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України Про землеустрій від 22.05.2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858-IV).

Згідно із статтею 1 Закону № 858-IV документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо, а проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом (ч. 1 ст. 8 Закону № 858-IV).

Відповідно до пункту е) частини 1 статті 14 Закону № 858-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать проведення державної експертизи документації із землеустрою у випадках та порядку, передбачених законом.

В свою чергу, правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації від 17.06.2004 року №1808-IV (далі - Закон №1808-IV).

Згідно із статтею 1 Закону №1808-IV державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Правову основу державної експертизи землевпорядної документації складають Конституція України, Земельний кодекс України, Закон України "Про землеустрій", цей Закон, закони України та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері державної експертизи (ст. 2 Закону №1808-IV).

Частиною 1 статті 5 Закону №1808-IV визначено, що основними принципами державної експертизи є: законність; незалежність і компетентність при проведенні державної експертизи; об`єктивність досліджень об`єктів державної експертизи; повнота аналізу та обґрунтованість висновків державної експертизи; врахування досягнень науково-технічного прогресу, встановлених стандартів, норм і правил технічної та екологічної безпеки, інших нормативно-правових актів, міжнародних угод; відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість висновків державної експертизи.

Об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 6 Закону №1808-IV), а виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (далі - експерти державної експертизи) (ч. 2 ст. 7 Закону №1808-IV).

Абзацом 5 частини 1 статті 9 Закону №1808-IV передбачено, що обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно із статтею 35 Закону №1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

У разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.

Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.

Відповідно до статті 37 Закону №1808-IV замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач скористався своїм правом, передбаченим статтею 37 Закону №1808-IV на спростування висновків державної експертизи або їх окремих положень, за наслідком розгляду якої відповідачем відмовлено у спростування пункту 10.3 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 27.06.2019 року №1779-19.

Судом встановлено, що спірним аспектом в рамках даної адміністративної справи є фактично встановлення обставини наявності/відсутності обов`язку щодо погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо застосування положень статті 186 Земельного кодексу України суд враховує наступне.

Положеннями статті 47 Закону № 858-IV визначено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; г) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; д) у межах населеного пункту - копію графічної частини генерального плану населеного пункту (за наявності), а за межами населеного пункту - копію відповідної містобудівної документації (за наявності) і копію рішення про затвердження такої документації; е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності); є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні; ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів; з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості); і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; ї) матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

З аналізу наведеної правої норми слідує, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, серед іншого, включають в себе матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 181 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил, а його метою є забезпечення раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Згідно частини 3 статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються в обов`язковому порядку територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району - виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а також органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій історико-культурного призначення), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій лісогосподарського призначення), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення). Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів затверджуються їх замовниками.

Аналіз абзацу 1 частини 3 статті 186 ЗК України дає суду підстави дійти до однозначного висновку, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються в обов`язковому порядку, серед іншого, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району - виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра вдовж правого берега р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам`янською міською радою (ділянка 2) погоджений Відділом у м. Дніпро Головного управління Дергеокадастру у Дніпропетровській області (висновок від 16.10.2018 року №28-4-0.38-2178/107-18); Державним агентством водних ресурсів України (висновок від 18.10.2018 року №992/ДП/30-18); Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради (висновок від 31.10.2018 року №14/27-1523); Міністерством екології та природних ресурсів України (погодження від 20.12.2018 року №5/4.1-16/13900-18).

Звідси слідує, що позивачем отримано всі погодження, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 186 ЗК України.

Між тим, аналіз положень абзацу 2 частини 3 статті 186 ЗК України дає суду підстави дійти до наступних висновків.

По-перше, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення.

По-друге, виключенням із даного правила є випадки коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Звідси слідує, що відповідний проект має бути погоджений із власниками, користувачами земельних ділянок, крім тих, земельних ділянок щодо яких наявне обмеження в частині включення їх до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення встановлених законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

За таких обставини, суд приходить до висновку, що ключовим аспектом для встановлення обставин відсутності/наявності обов`язку щодо погодження проекту землеустрою із власниками, землекористувачами земельної ділянки є фактично правовий статус такої земельної ділянки та можливість її включення до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без її вилучення.

В даному випадку, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо необхідності погодження ТОВ Промтех Проект енд Сервіс проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра вдовж правого берега р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам`янською міською радою (ділянка 2).

Таким чином, на думку суду, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастр при прийнятті рішення щодо не спростування зауваження 10.3 висновку державної експертизи землевпорядної документації №1779-19 від 27.06.2019 року щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України діяла в порядок, спосіб та в межах наданих їй повноважень.

При цьому, при вирішенні спору по суті по суті суд відхиляє посилання позивача та третьої особи, зокрема на Водний кодекс України (далі - ВК України) мотивуючи це наступним.

Так, статтями 87-89 ВК України встановлено наступне.

На землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями, а також робіт, пов`язаних з будівництвом, облаштуванням та утриманням інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На території водоохоронних зон забороняється: 1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; 3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), а також у потічки.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

З метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає: території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями; прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів; скелі, інші гірські утворення.

Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об`єкти, рибогосподарські підприємства.

Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства.

Громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані: гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди; об`єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об`єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності; об`єкти природно-заповідного фонду, об`єкти культурної спадщини.

Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об`єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.

У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов`язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману. Обмеження у будь-який спосіб проходу вздовж берега моря, морської затоки чи лиману в межах пляжної зони чи справляння за нього плати є підставою для припинення права користування пляжною зоною за рішенням суду.

У межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування.

На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг.

Режим використання об`єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток і лиманів, регулюється Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Аналіз наведених правових норм дає суду підстави дійти до висновку, що останні встановлюють певні обмеження щодо використання (здійснення господарської діяльності) земель водного фонду та водоохоронної зони.

Вказані обмеження жодним чином не стосуються абзацу 2 частини 3 статті 186 ЗК України, оскільки дана правова норма встановлює відсутність обов`язку щодо погодження проекту землеустрою з власниками, користувачами тільки тих земельних ділянок, які не можуть бути включені до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без її вилучення відповідно до закону або прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

Суд наголошує, що погодження в порядку абзацу 2 частини 3 статті 186 ЗК України, не отримується суб`єктом тільки у тих власників, користувачів земельних ділянок, які без їх вилучення не можуть бути включені до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів в силу закону або нормативно-правових актів прийнятих на їх виконання.

Таким чином, суд констатує про необхідність погодження ТОВ Промтех Проект енд Сервіс проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земельного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро на території м. Дніпра вдовж правого берега р. Дніпро від причалу Фестивальний до межі міста з Кам`янською міською радою (ділянка 2).

Водночас, суд відхиляє по суті посилання третьої особи у письмових поясненнях щодо здійснення позивачем заходів щодо погодження проекту землеустрою із землевласниками та ігнорування більшості з них щодо необхідності такого погодження як підстави для задоволення адміністративного позову, оскільки останні не можуть нівелювати обов`язок щодо отримання такого погодження, встановлений абзацом 2 частини 3 статті 186 ЗК України.

Разом з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс може здійснити судовий захист своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів у випадку ухилення власників чи землекористувачів земельних ділянок щодо погодження відповідного проекту землеустрою.

Підсумовуючи вищевикладене суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо не спростування зауваження 10.3 висновку державної експертизи землевпорядної документації №1779-19 від 27.06.2019 року щодо не погодження з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до складу земель водного фонду та водоохоронних зон відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України і, як наслідок відсутні підстави для зобов`язання останнього вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір та витрат, понесених на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 75-77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех Проект енд Сервіс (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 29 б, код ЄДРПОКУ 41425139) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03680, м. Київ, вул. Народного Ополочення, б. 3, код ЄДРПОУ 39411771), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворицького, б. 75, код ЄДРПОУ 37454258) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева