Рішення

від 27.11.2020 по справі 640/21352/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Київ № 640/21352/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Кью Оптика до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АЙ КЬЮ ОПТИКА (далі - позивач, ТОВ АЙ КЬЮ ОПТИКА ) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати безпідставно винесені податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій:

- податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0010344403 від 05.08.2019 про сплату 217 955, 19 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних ;

- податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0010294403 від 05.08.2019 про сплату 191 283, 38 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стаття 120-1 Податкового кодексу України допускає неоднозначне тлумачення, оскільки положення вказаної статті в частині визначення видів податкових накладних, на які не поширюється відповідальність у вигляді штрафів за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з точки зору правил синтаксису і граматики та логіки побудови речення можна розуміти таким чином, що виключення стосуються трьох випадків: 1) коли податкова накладна, не надається отримувачу (покупцю); 2) коли податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 3) коли податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

У зв`язку з цим, позивач стверджує, що правомірним є застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію лише тих податкових накладних, які надаються отримувачу (покупцю) платнику ПДВ.

Зазначені обставини, згідно доводів позовної заяви з посиланням на п. 56.21 ст. 56 ПК України, та п. 32 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 (справа Щокін проти України ) є підставою для прийняття рішення на користь платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача судом отримано відзив на позов у якому представник просить суд:

- здійснити правонаступництво у справі № 640/21352/19 замінивши Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471);

- відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ АЙ КЬЮ ОПТИКА в повному обсязі.

За розглядом заяви відповідача про заміну його правонаступником судом враховано наступне.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено Офіс великих платників податків ДПС до якого приєднався Офіс великих платників податків ДФС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" передбачено, що Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.

Офіс великих платників податків ДПС зареєстровано як юридичну особу і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43141471.

За змістом статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи наведене, у даній справі належить здійснити заміну відповідача - Офіс великих платників податків ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС.

Заперечення по суті заявленого позову податковим органом обґрунтовані тим, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). При цьому відповідачем зроблені посилання на правові висновки щодо застосування норм матеріального права викладені Верховним Судом в постановах від 4 вересня 2018 року (справа №816/1488/17), від 11 грудня 2018 року (справа №807/68/18), від 13 серпня 2019 року (справа №2040/7988/18).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2019 та 11.07.2019 в порядку п.76.3 ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПК України), Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку несвоєчасності реєстрації ТОВ АЙ КЬЮ ОПТИКА в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників виписаних за період з 07.02.2017 по 31.03.2018 (згідно переліку в додатку до акту від 09.07.2019) та за період з 01.04.2018 по 17.05.2019 (згідно переліку до акту від 11.07.2019).

05.08.2019 на підставі акту перевірки № 2017/28-10-44-03/32382074 від 09.07.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010294403, яким у зв`язку з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, визначених ст. 201 ПК України , до позивача, відповідно до ст. 120-1 ПК України, застосовано штраф у загальному розмірі 191 283, 38 грн.

На підставі акту перевірки № 2105/28-10-44-03/32382074 від 11.07.2019 Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010344403 від 05.08.2019, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, визначених ст. 201 ПК України, до позивача, відповідно до ст. 120-1 ПК України, застосовано штраф у загальному розмірі 217 955, 19 грн.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку Державною фіскальною службою платнику було направлено рішення № 5857/6/99-00-08-05-05 від 17.10.2019, яким скаргу товариства залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.75.1 с. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При проведенні камеральних перевірок податковим органом встановлено, що товариством несвоєчасно проведена реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено пункт 201.10 статті 201 ПК України.

Додатками до складених актів є перелік податкових накладних де зазначені дати виписування накладних, граничні строки реєстрації, дати фактичної реєстрації із вказанням кількості днів прострочення та сум ПДВ у цих накладних.

Матеріали справи, а саме надані до справи податкові накладні з квитанціями про реєстрацію підтверджують дані зазначені в додатках до актів перевірки щодо строків їх виписування та реєстрації, також свідчать що такі виписані у період з 07.02.2017 по 17.05.2019 на неплатника ПДВ, однак зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строків встановлених законом.

Доводи позивача обґрунтовані посиланням на те, що контролюючим органом неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються отримувачам (покупцям) товарів/послуг, а були складені на постачання товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ зазначену у таких податкових накладних, розрахунки за які проводились через реєстратори розрахункових операцій. Товариство посилається на невідповідність застосованих до нього заходів відповідальності, оскільки реєстрація податкових накладних, які не видаються і не потрібні покупцю - неплатнику податку на додану вартість немає жодного сенсу, відповідно на податкові накладні, складені на покупців - неплатників ПДВ та на податкові накладні складені на умовний продаж, штрафи не повинні застосовуватись.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий цього пункту).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзаци чотирнадцятий, п`ятнадцятий пункту 201.10).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз норм пункту 201.1 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до нього штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), що не надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Саме такий правовий висновок щодо застосування норм пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, зробив Верховний Суд у постановах від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 07.02.2019 у справі №808/3250/17, від 01.09.2020 у справі № 340/1857/19, підстав для відступу від цього висновку суд не знаходить.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307), в графі 8 податкових накладних вказується код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Пунктом 8 Порядку № 1307 передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 .

Відповідно до встановлених обставин справи, податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять у верхній лівій частині у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини помітка X та зазначено тип причини 02, 11 , у графі Отримувач (покупець) вказано Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН 100000000000 .

Такі податкові накладні складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткуванню чи оподатковуються за нульовою ставкою, у зв`язку з чим правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК.

Доводи позивача, що простроченням реєстрації податкових накладних не було завдано шкоди, зокрема державному бюджету не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, та не свідчать про незаконність дій податкового органу щодо накладення штрафу.

Натомість, спірні правовідносини на час прийняття рішення у даній справі вже врегульовані на законодавчому рівні, щодо чого суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX (надалі Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73, який наразі діє із змінами внесеними згідно із Законом № 786-ІX від 14.07.2020.

Так, відповідно до змісту абзацу першого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Абзац третій цього пункту визначає, що контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Закон №466-IX чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

Так, у рішеннні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов.

За таких обставин, спірні податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 05.08.2019 №0010344403, №0010294403 не можуть бути скасовані в судовому порядку, оскільки прийняті у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, однак підлягають відкликанню податковим органом відповідно до абзацу третього пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, виходячи з нормативного врегулювання питання відповідальності платників в частині застосованих штрафів нарахованих протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року, зокрема за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Кью Оптика (ідентифікаційний код: 32382074, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10) до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась