Ухвала

від 26.11.2020 по справі 640/18748/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26 листопада 2020 року м. Київ№ 640/18748/20 Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до державного реєстратора Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Замкового Віктора Володимировича про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач) до державного реєстратора Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Замкового Віктора Володимировича (далі також - державний реєстратор, відповідач), в якому позивач просить суд відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю СК КОРАЛ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40343045).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 квітня 2019 року державним реєстратором внесено запис № 10701120032086724 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення товариства з обмеженою відповідальністю СК КОРАЛ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40343045) за принципом мовчазної згоди .

Разом з тим, вказаний запис, на думку ГУ ДПС у м. Києві, внесено без надання податковому органу можливості сформувати та направити державному реєстратору заперечення за формою № 27-ОПП та здійснити заходи податкового контролю такого платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою визначено, що питання підсудності даної справи та наявності публічно-правових відносин, відповідно до вимог статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), буде вирішено під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Так, вирішуючи питання поширення юрисдикції адміністративних судів на вирішення спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі також - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria2 від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів … .

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 пункту 2 ч. 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

У відповідності до п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У той же час, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження 12-58гс18), від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження 11-377апп18), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18).

Матеріалами справи встановлено, що 04 березня 2020 року державним реєстратором Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Кононовою Л.Б. було внесено запис № 10701270031086724 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

07 квітня 2020 року відповідачем було внесено запис № 10701120032086724 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Методика обліку платників податків і зборів у контролюючих органах визначена Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі також - Порядок 1588).

За правилами п. 11.1 Порядку № 1588, платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про його ліквідацію або реорганізацію протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Центрального контролюючого органу.

Контролюючий орган зазначає, що він був позбавлений можливості сформувати та направити державному реєстратору заперечення за формою № 27-ОПП та здійснити заходи податкового контролю товариства з обмеженою відповідальністю СК КОРАЛ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40343045).

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року №755-IV (далі також - Закон №755-IV).

Статтею 10 вказаного Закону установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР.

Зокрема, згідно з ч. 1 статті 10 Закону №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина друга статті 10 Закону №755-IV).

Відтак, запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилась та більше не існує.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19).

Таким чином, якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі неналежних документів, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки).

При цьому, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР.

Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним, на думку позивача, внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою палатою Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 (провадження №11-771апп19).

Разом з тим, процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Так, Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (п. 3 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

З огляду на вказане, такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (ч. 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, суд доходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 5 статті 7 Закону України Про судовий збір визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Згідно п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченого судового збору шляхом прийняття даної ухвали, відповідно до вимог процесуального законодавства та п. 5 вказаного вище Порядку.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) до державного реєстратора Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Замкового Віктора Володимировича (02225, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 29; код ЄДРПОУ 37415088) про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - закрити.

Роз`яснити Головному управлінню ДПС у м. Києві право на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку господарського судочинства.

Повернути Головному управлінню ДПС у м. Києві через відповідний орган державної казначейської служби України сплачений до державного бюджету судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) відповідно до платіжного доручення № 4091 від 11 серпня 2020 року від 11 серпня 2020 року.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк