Рішення

від 27.11.2020 по справі 640/24363/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Київ № 640/24363/20

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Будком до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Будком (далі також - ТОВ Транс-Будком , позивач) до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі також - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 01 вересня 2020 року № 210478 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. (далі також - оскаржувана постанова).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2020 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 16 жовтня 2020 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України)

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваної постанови з огляду на те, що позивач не перебував у статусі автомобільного перевізника у межах правовідносин, у зв`язку з якими до нього було застосовано адміністративно-господарський штраф, оскільки відповідний транспортний засіб на той час був переданий позивачем в оренду третій особі, водій якої фактично і здійснював перевезення, порушення нормативного регулювання якого і стало підставою для застосування штрафу.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві наголошує на обґрунтованості прийнятої ним оскаржуваної постанови з огляду на її відповідність вимогам чинного законодавства.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2020 року працівниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на вулиці Григоровича-Барського в місті Києві проведено перевірку транспортного засобу КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами даної перевірки встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 17,7 т при нормативно допустимому - 16 т, внаслідок чого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22 липня 2020 року, яким зафіксовано порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Постановою Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 01 вересня 2020 року № 210478 до ТОВ Транс-Будком на підставі абз. 15 ч. 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до вимог статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з ч. 14 статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт , державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до стаття 48 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Абзац 15 ч. 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як вже зазначалось, уповноваженими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час проведення 22 липня 2020 року перевірки на вулиці Григоровича-Барського у місті Києві було виявлено надання послуг з внутрішніх перевезень вантажу використанням транспортного засобу (автомобіль КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 ) з перевищенням нормативних вагових параметрів перевізником.

Матеріали були передані для розгляду до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. За результатами розгляду вказаних матеріалів було винесено оскаржувану постанову про застосування фінансових санкцій у вигляді адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.

Так, Законом України Про автомобільний транспорт визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту. Ним врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Пунктом 31 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, передбачено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Водночас, матеріалами справи встановлено, що позивач не є власником транспортного засобу.

Як вбачається з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22 липня 2020 року, посадовими особами відповідача виявлено порушення, а саме: надання послуг з перевезень вантажу (ПДС 0,16х2х3) згідно товарно-транспортної накладної від 22 липня 2020 року № 73365.

Відповідно до вказаної вище товарно-транспортної накладної замовником (покупцем, вантажоодержувачем) товару є ТОВ РСТ ПЛЮС , а постачальником (вантажовідправником) - АТ ЗЗБК ім. Ковальської , водій ОСОБА_2 , автомобіль - НОМЕР_1 .

Матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини використання вказаного транспортного засобу КАМАЗ 55111 саме ТОВ Транс-Будком в господарській діяльності для перевезення 22 липня 2020 року відповідного вантажу.

Частиною 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - є автомобільний перевізник, тобто, в розумінні вимог статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт , фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Отже, виходячи з проаналізованих норм права та встановлених обставин справи, суд не погоджується з доводами відповідача про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки, ТОВ Транс-Будком у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 15 ч. 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Наведена правова позиція підтверджена і практикою Верховного Суду, сформованою при розгляді справи № 806/1450/16 (постанова від 09 серпня 2019 року).

Таким чином, підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Київського міжрегіонального управління Укртранбезпеки від 01 вересня 2020 року № 210478 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної постанови на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вона не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для визнання її протиправним та скасування в судовому порядку.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що оскільки позивачем було сплачено надмірну суму судового збору за подання даного адміністративного позову в останній його редакції, а саме 2 197, 00 грн., різницю між нею та сумою, що фактично підлягала сплаті, яка становить 95, 00 грн. (2 197, 00 грн. - 2 102, 00 грн.), позивач має право повернути у передбаченому Законом України Про судовий збір порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Будком (01013, місто Київ, вулиця Деревообробна, будинок 5; код ЄДРПОУ 40637262) до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 57; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртранбезпеки від 01 вересня 2020 року № 210478 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Будком адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на користь товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Будком понесені останнім судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк