Постанова

від 26.11.2020 по справі 620/1856/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1856/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за 2020 рік;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік відповідно до ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року залучено до участі у справі відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , у розмірі 1390 грн 00 коп.;

- зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, у розмірі 6 800 грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, подало апеляційну скаргу, у якій, зазначаючи про неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що у 2020 році ОСОБА_1 до 5 травня виплачено разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, у розмірі, який передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 в межах бюджетних асигнувань державного бюджету визначених на вказану виплату. Відповідач зазначає, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки не наділений повноваженнями нараховувати та виплачувати відповідні виплати, а лише здійснює перерахування коштів у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України та головним розпорядником коштів - Міністерством соціальної політики України у паспорті відповідної бюджетної програми на 2020 рік. Відповідач зазначає, що зважаючи на те, що прийняття судом рішення у вказаній справі також впливає на права, інтереси та обов`язки головного розпорядника коштів за вказаною бюджетною програмою - Міністерства соціальної політики України, суд першої інстанції також зобов`язаний був залучити вказаного суб`єкта владних повноважень до участі у розгляду справи у якості третьої особи. Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки прийняв рішення по суті позовних вимог, незважаючи на те, що строк для надання відзиву на позовну заяву не закінчився.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області підтримало вимоги апеляційної скарги та просило її задовольнити. Крім того, зазначений відповідач просив здійснити заміну його процесуального статусу, зазначивши його третьою особою у справі, а не відповідачем.

Розглянувши вказане клопотання Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, колегія суддів виходить з такого.

В силу вимог ч. 3 ст. 48 та ч.ч. 1, 2 ст. 49 КАС України заміна неналежної сторони та вступ у справу третіх осіб здійснюється судом першої інстанції на відповідних стадіях судового процесу та до прийняття рішення у справі.

На стадії апеляційного оскарження судового рішення вчинення таких дій не передбачено процесуальним законодавством.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що клопотання Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області про залучення його до розгляду справи у якості третьої особи не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданого відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22 листопада 2019 року.

На виконання вимог Закону № 3551-XII та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради 03 квітня 2020 року на картковий рахунок позивача було перераховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1390 грн 00 коп., що підтверджується довідкою від 12 червня 2020 року № 08/6023.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням надати йому інформацію щодо підстав виплати йому у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , у розмірі 1390 грн 00 коп.

Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області листом від 14 травня 2020 року повідомило позивача про те, що сума вказаної грошової допомоги нарахована та виплачена у розмірі, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, меншому, ніж встановлено ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з дня прийняття рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018(3393/18) у ОСОБА_1 виникло право на соціальне забезпечення у редакції Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п`ять мінімальних пенсій за віком.

При цьому суд зазначив, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача цього права. Відсутність встановленого механізму їх виплати не звільняє державу в особі уповноваженого органу від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з п. 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року № 107-VI абз. 5 ч. 22 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту викладено у редакції, яка передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплату разової грошової допомоги у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року № 107-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 17 1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби (ч. 2 ст. 17 1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ).

Законом України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ (далі - Закон № 79-VІІІ) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення ст.ст. 12,13,14,15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , пп. 1 п. 1 якою визначено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

При цьому, пп. 2 п. 1 вказаної Постанови визначено, що військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України іншого, ніж у ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551-ХІІ, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На переконання колегії суддів, чинність станом на 03 квітня 2020 року (день здійснення виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги) постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань не може бути підставою для висновку про обґрунтованість розміру виплаченої позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми саме ст. 12 Закону як акту вищої юридичної сили.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення ст. 12 Закону № 3551-XII в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14 листопада 2019 року № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн 00 коп. (1638 грн 00 коп. х 5).

Оскільки разову грошову допомогу ОСОБА_1 виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що отримання такої допомоги у меншому розмірі порушує права позивача.

Учасники справи не спростовують того, що виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 1390 грн 00 коп. здійснено саме Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради.

Натомість, апелянт зазначає, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки не наділений повноваженнями нараховувати та виплачувати відповідні виплати, а лише здійснює перерахування коштів.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Визначення термінів, які вживаються в КАС України передбачено у ст. 4 цього Кодексу, зокрема: відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 розділу Основні напрями роботи, завдання та функції управління Положення про управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, затвердженого рішенням районної у місті ради 29 грудня 2015 року, з змінами від 23 грудня 2019 року № 21/VII-162, основними завданнями управління є, зокрема:

- призначення та виплата встановлених законодавством соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг;

- виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету, здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок державного бюджету, де головним розпорядником коштів є Міністерство соціальної політики України.

Згідно із пп. 2.15 п. 2 зазначеного Положення Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради відповідно до покладених на нього завдань забезпечує нарахування та виплату відповідно до законодавства державної допомоги сім`ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також інших видів соціальної підтримки громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту також встановлено, що військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

З такого правового регулювання слідує, що учасникам бойових дій нарахування та виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , здійснюють саме місцеві управління праці та соціального захисту населення на підстав списків, що надані уповноваженими органами для здійснення вказаних виплат.

У зв`язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив, що належним відповідачем у вказаній справі є саме Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, яке здійснювало ОСОБА_1 нарахування спірних сум одноразової допомоги.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відсутність встановленого механізму виплати зазначеної позивачем допомоги не звільняє державу в особі уповноваженого органу від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.

Стосовно ж решти доводів апеляційної скарги щодо здійснених судом першої інстанції порушень норм процесуального права які, на думку відповідача, полягали у не залученні судом першої інстанції до розгляду справи у якості третьої особи - Міністерства соціальної політики України, та ненаданні достатнього часу для подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Міністерство соціальної політики України не зверталось до суду з клопотанням про його залучення до розгляду справи у якості третьої особи та такі клопотання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 49 КАС України не надходили від інших учасників справи.

Крім того, ні мотивувальна, а ні резолютивна частини оскаржуваного рішення не містить висновків суду щодо прав, свобод та інтересів Міністерства соціальної політики України, яке, як вважає відповідач, мало б бути залучено третьою особою у справі.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги у вказаній частині необґрунтованими.

Стосовно доводів апелянта щодо ненадання йому достатнього часу для направлення до суду відзиву на позовну заяву, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Разом з тим, вказані скаржником обставини не призвели до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції на підставі наданих позивачем та Управлінням соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області доказів, в тому числі і тих, про які повторно зазначає апелянт, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради позицію суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов