Рішення

від 17.11.2020 по справі 902/597/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/597/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01601, код - 37243279

до: Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т.", с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073, в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т.", вул. Чапаєва, буд. 25, с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073, код - 33795961

до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_2

до: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_3

до: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_4

про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій

за участю секретаря судового засідання: Сичук І.В.

за участю представників:

позивача: Михайлик Ліна Григорівна, довіреність № 264 від 07.05.2020 року

відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 (Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т." в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т.", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ): не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з вимогою про солідарне стягнення з Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т." в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т.", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2 677 915,49 грн заборгованості, з яких 1 650 000,00 грн основного боргу, 293 700,00 грн пені, 240 848,87 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 412 500,00 грн штрафу, 80 866,62 грн курсової різниці за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року.

Правовими підставами звернення до суду Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" із вказаним позовом стало порушення Фермерським господарством "ІРИНА-О.Т." зобов`язання за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року, виконання якого забезпечене договорами поруки № 219-П від 24.07.2019 року, № 220-П від 24.07.2019 року, № 221-П від 24.07.2019 року, № 221/1-П від 24.07.2019 року, укладеними між Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як поручителями.

Зазначену позовну заяву відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 року розподілено для розгляду судді Міліціанову Р.В.

З огляду на те, що позовні вимоги заявлено до фізичних осіб, ухвалою суду від 17.06.2020, у відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язано Вінницьку міську раду та Сьомаківську сільську раду надати інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичних осіб відповідачів.

24.06.2020 року до суду надійшов лист № 04-00-011-28999 від 22.06.2020 року Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради з довідками про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Ідентичні довідки по означеним фізичним особам надійшли до суду 02.07.2020 року разом з листом Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 04-00-011-30996 від 26.06.2020 року.

07.08.2020 року на електронну адресу суду надійшов лист Сьомаківської сільської ради № 02-20/106 від 01.07.2020 року з інформацією щодо місця проживання ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 07.07.2020 року, у зв`язку з надходженням запитуваної судом інформації від Сьомаківської сільської ради, перебуванням судді Міліціанова Р.В. з 06.07.2020 року по 31.07.2020 року у відпустці, з метою дотримання визначених ст. 176 ГПК України строків, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/597/20, за результатами якого вказану справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

Ухвалою суду від 10.07.2020 року відкрито провадження у справі № 902/597/20 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 26.08.2020 року.

19.08.2020 року на адресу суду від представника відповідача 1 (ФГ "ІРИНА-О.Т.") надійшов відзив на позовну заяву (вх.канц. № 01-34/7323/20 від 19.08.2020 року), в якому останній просить суд закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору.

21.08.2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання (№ 130-2-19/3165 від 20.08.2020 року) скріплене електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Леськова В.П. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у приміщенні суду.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року задоволено клопотання позивача (№ 130-2-19/3165 від 20.08.2020 року) та забезпечено проведення судового засідання 26.08.2020 року в режимі засідання у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду м. Києва.

На підставі Розпорядження Керівника апарату суду від 25.08.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/597/20 з метою передачі попередньому складу суду, за результатами якого справу передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

В судовому засіданні 26.08.2020 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/597/20 на 06.10.2020 року об 11:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 06.10.2020 року в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом, за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 26.08.2020 року.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

За результатами проведеного 06.10.2020 року судового засідання суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/597/20 на 27.10.2020 року об 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 27.10.2020 року в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом, за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 06.10.2020 року.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

08.10.2020 року на адресу суду від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог № 130-2-19/4023 від 06.10.2020 року, в якій останній просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача 950 048,95 грн заборгованості, з яких 113 255,01 грн курсової різниці, 298 650,00 грн пені, 125 643,94 грн процентів річних, 412 500,00 грн штрафу.

В судовому засіданні 27.10.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 17.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 30.10.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

16.11.2020 року на адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.канц. № 01-34/10353/20 від 16.11.2020 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 298 650,00 грн пені, 412 500,00 грн штрафу та 113 225,01 грн курсової різниці за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року.

В судовому засіданні 17.11.2020 року прийняв участь представник позивача. Представники відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Обізнаність відповідача 1 щодо дати судового засідання підтверджується поштовим повідомленням № 2142900001963, яке наявне в матеріалах справи.

При цьому, суд зазначає, що надіслана ухвала суду від 30.10.2020 року на адреси відповідачів 2, 3, 4, 5 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) на дату проведення судового засідання повернулась до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідачів у судове засідання враховується наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/597/20 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ними.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви , в якості підстави вимог позивач посилається на укладення між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Покупець) та Фермерським господарством "ІРИНА-О.Т." (Постачальник) договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року.

У зв`язку з неналежним виконанням Фермерським господарством "ІРИНА-О.Т." (відповідач 1) зобов`язань за договором договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року в частині поставки товару, у строки та у розмірах, визначених означеним договором, у відповідача 1 виникла заборгованість в сумі 1 650 000,00 грн основного боргу (попередньої оплати), 293 700,00 грн пені, 240 848,87 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 412 500,00 грн штрафу, 80 866,62 грн курсової різниці.

Позовні вимоги до відповідачів 2, 3, 4, 5 обґрунтовані їх солідарним обов`язком як поручителів на підставі укладених договорів поруки № 219-П від 24.07.2019 року, № 220-П від 24.07.2019 року, № 221-П від 24.07.2019 року, № 221/1-П від 24.07.2019 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача 1 зазначає, що ним погашено заборгованістю в сумі 1 650 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 412 від 18.02.2020 року на суму 500 000,00 грн, № 420 від 20.02.2020 року на суму 500 000,00 грн, № 463 від 12.03.2020 року на суму 400 000,00 грн, № 518 від 15.04.2020 року на суму 250 000,00 грн.

Враховуючи те, що на дату подання позовної заяви був відсутній предмет спору нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним.

В заяві про уточнення розміру позовних вимог № 130-2-19/4023 від 06.10.2020 року позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача 950 048,95 грн заборгованості, з яких 113 255,01 грн курсової різниці, 298 650,00 грн пені, 125 643,94 грн процентів річних, 412 500,00 грн штрафу.

У відзиві на позовну заяву, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відповідач 1 зазначає, що визнає позовні вимоги в частині заявлених вимог щодо сплати 125 643,94 грн у вигляді 30% річних за користування чужими грошовими коштами. Решту заявлених позовних вимог відповідач 1 не визнає, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні 298 650,00 грн пені, 412 500,00 грн штрафу та 113 255,01 грн курсової різниці.

При цьому, останній вказує, що у зв`язку з складними погодними умовами ФГ "ІРИНА-О.Т." не змогли в строк до 01.12.2019 року поставити позивачу зерно кукурудзи 3 класу в кількості 500 тон, оскільки збір урожаю кукурудзи було закінчено в середині грудня 2019 року, крім того зібрана з поля кукурудза не відповідала вимогам, які встановлено п. 1.1.1 Договору, щодо якісних показників.

З урахуванням п. 6.10 Договору відповідачем вживались заходи щодо повідомлення позивача про невідповідність якості кукурудзи та надавались пропозиції вирішити питання щодо зміни договору в частині поставки товару в січні - лютому 2020 року, після приведення товару у відповідність вимогам п. 1.1.1 Договору. Однак листи та клопотання відповідача, позивачем залишились без реагування.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що відповідно до умов укладеного договору позивачем невірно нараховано курсову різницю, оскільки не враховано факт часткових розрахунків за різні періоди.

Як стверджує відповідач застосування штрафних санкцій буде суперечити нормам ЦК та ГК України, оскільки розмір неустойки та штрафів значно перевищує розмір завданих збитків позивачу. Захищеність інтересів позивача шляхом нарахування 30% річних, становить 50% розміру заявлених позовних вимог та одночасне стягнення штрафу, курсової різниці та пені створить нерівність у правовідносинах сторін, призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 24.07.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Покупець) та Фермерським господарством "ІРИНА-О.Т" (Постачальник) договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0072К-Ф (а.с. 26-41, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник у визначений сторонами строк поставляє Покупцю наступну сільськогосподарську продукцію українського походження (Товар). Найменування Товару - зерно кукурудзи 3 класу; одиниця виміру Товару - метрична тонна; кількість Товару - 500; а Покупець зобов`язується прийняти Товар (поставлений насипом) та оплатити його.

Якісні показники Товару: вологість, макс. - 14,0%; сміттєва домішка, макс. - 2,0%; зернова домішка, макс. - 10,0%; в т.ч. биті, макс. - 5,0%; та пошкодженні, макс. - 5,0%; в тому числі пошкодженні сушінням, макс. - 2,0%; колір, запах властивий здоровому зерну, без ознак самозігрівання, зараженість - не допускається. Товар має бути без живих шкідників, у здоровому стані, що не гріється, придатний для продажу, мати нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого, стороннього запахів), мати властивий здоровому зерну нормальний колір.

Інші показники згідно ДСТУ 4525:2006 або ДСТУ який буде діяти на момент поставки Товару (п. 1.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору строк поставки становить до 01.12.2019 року включно.

Поставка відповідної партії Товару вважається здійсненою в момент підписання між Покупцем та Постачальником акту приймання-передачі відповідної партії Товару на умовах поставки передбачених даним договором (1.2.1 Договору).

За змістом п. 1.3 Договору сторонами погоджено умови поставки, а саме: EXW - ТОВ "Українська елеваторна компанія". Фактична адреса: 23536, с. Рахни-Лісові, вул. Миру, буд. 40, Шаргородський район, Вінницька область. СРТ - Миколаївський портовий елеватор філія ПАТ ДПЗКУ. Фактична адреса: 54042, м. Миколаїв, вул. 1-Слобідська, буд.122, корпус 1 М, Миколаївська область; СРТ - Одеський зерновий термінал філія ПАТ ДПЗКУ. Фактична адреса: 65003, м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, буд. 4, Одеська область (згідно ІНКОТЕРМС 2010), якщо інший зерновий склад (зерносховище) не вказаний(е) у листі Покупця, що направлений на адресу для листування Постачальника, який є невід`ємною частиною Договору.

Продавець зобов`язаний, не пізніше ніж за 7 календарних днів, офіційним листом повідомити Покупця про заплановану дату збору врожаю (п. 1.4 Договору).

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі Товару та оформлення складського документу на Товар на користь Покупця (при поставці на умовах EXW), або реєстр ТТН (при поставці Товару на умовах СРТ) та передачі Покупцю документів зазначених в п.2.3.1. Договору (п. 1.5 Договору).

Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник для укладення Договору надає документи (інформацію), перелік яких зазначений на офіційному сайті ПАТ "ДПЗКУ" та заявку на укладення договору поставки зерна майбутнього врожаю.

Сторони домовились, що однією з істотних умов Договору є укладення сторонами договору застави майбутнього врожаю або аграрної розписки, який (яка) має бути нотаріально посвідчений(-а) у передбаченому законодавством України порядку, при цьому витрати, що пов`язані із укладенням та нотаріальним посвідченням такого договору, або аграрної розписки несе Постачальник. Витрати по реєстрації аграрної розписки у реєстрі аграрних розписок несе Покупець. Предметом застави буде Товар, визначений у пункті 1.1. Договору. Постачальник усвідомлює та погоджується, що в разі невиконання ним своїх зобов`язань перед Покупцем, які передбачені п. 1.1. Договору та полягають в тому, що Постачальник поставляє Покупцю Товар в строк, передбачений пунктом 1.2. Договору, Покупець має право задовольнити свої вимоги у спосіб, який обере на власний розсуд та в повному обсязі, що визначатиметься на момент фактичного задоволення таких вимог, включаючи розмір процентів, неустойки, штрафів, пені, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов`язань, витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на товар та його реалізацію (нотаріальні послуги, виконавчий збір, тощо) (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.3.1 Договору Постачальник зобов`язується надати одночасно з Товаром (кожною його партією) наступні документи: додаткову угоду на партію Товару; акт приймання-передачі партії Товару; видаткову накладну на партію Товару.

Відповідно п. 3.1 Договору попередня оплата Товару здійснюється, за умови прийняття страховою компанією майбутнього врожаю на страхування згідно договорів добровільного та/або комплексного страхування, із розрахунку ціни одиниці виміру Товару (станом на момент укладення договору), яка складає 2 750,00 грн за одиницю виміру Товару без ПДВ.

Загальна сума попередньої оплати за Товар становить 1 650 000,00 грн, в тому числі ПДВ (п. 3.1.1 Договору).

Покупець протягом 15 календарних днів з моменту пред`явлення Постачальником доказу (оригіналу або засвідченої належним чином копії платіжного доручення) сплати страхового платежу, передбаченого договором добровільного страхування та/або договором комплексного страхування посівів сільськогосподарських культур майбутнього врожаю, зобов`язується перерахувати кошти попередня оплата Товару), передбачені п. 3.1.1. Договору на поточний рахунок Постачальника (на підставі рахунку-фактури останнього) (п. 4.1 Договору).

Остаточний розрахунок за поставлений Покупцю Товар здійснюється Покупцем (на підставі рахунку-фактури Постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання Покупцем усіх документів (належним чином оформлених), передбачених у п.п. 2.3, 2.4 Договору, із розрахунку ціни за одиницю виміру Товару з ПДВ (грн), що визначена на підставі п. 3.2 Договору (п. 4.2 Договору).

За змістом п. 4.3 Договору у разі повного або часткового невиконання Постачальником своїх зобов`язань з поставки Товару розрахунки за Договором проводяться наступним чином:

У разі повного невиконання Постачальником своїх зобов`язань, або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов`язань у встановлений строк або виконає їх неналежним чином (у т.ч. з підстав, у настанні яких відсутня вина Постачальника, розірвання та/або припинення Договору тощо), або у разі отримання Покупцем інформації, що Постачальник не вживає/неналежним чином вживає заходів щодо оформлення страхового випадку у відповідності до умов Договору комплексного страхування, передбаченого п. 5.6. Договору, або Постачальником змінено без погодження з Покупцем Вигодонабувача у Договорі комплексного страхування, передбаченого п. 5.6. Договору, або у випадку, якщо інформація, яка надається для укладення/виконання Договору виявиться/стане такою, що не відповідає дійсності, Покупець має право зупинити виконання своїх зобов`язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі. При цьому Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю (на підставі письмової вимоги) всі кошти, перераховані на користь Постачальника на виконання умов Договору, у т.ч. проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних за період з дня одержання попередньої оплати від Покупця до дня її повернення останньому та штраф у розмірі 25% від суми попередньої оплати згідно п.3.1 Договору (п. 4.3.1 Договору).

У разі часткового виконання умов Договору щодо поставки Товару, Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю частину попередньої оплати (ЧПО) визначеною за формулою: (К - Ф) * П =ЧПО, де К - кількість одиниць Товару, обумовлених сторонами в п. 1.1 Договору; Ф - кількість фактично поставлених одиниць Товару; П - ціна попередньої оплати за одиницю Товару згідно п. 3.1 Договору; ЧПО - частина попередньої оплати, що підлягає поверненню, та одночасно є базою для нарахування на неї відсотків за користування чужими грошовими коштами та штрафу, передбачених в. п. 4.3.1 Договору (п. 4.3.2 Договору).

Сторони погодили, що достатнім доказом наявності обставин, що визначені п.4.3.1, є лист-вимога Покупця. З метою можливості оперативного застосування прав, що визначені цим пунктом, Покупець має право у будь-який час здійснювати огляд полів, на яких вирощується Товар та приміщень/земельних ділянок, у/на яких знаходиться Товар, а також отримувати/збирати/зберігати/обробляти/ використовувати/поширювати (у будь-який спосіб) будь-яку інформацію, що стосується діяльності/бездіяльності Постачальника та/або будь-яких посадових/уповноважених осіб Постачальника.

Відповідно п. 6.1 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та Договором.

У разі порушення Покупцем строків оплати, встановлених п.п. 4.1, 4.2 Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати, від розміру простроченого платежу, за кожен день прострочення зобов`язання. Сторони погоджуються, що не вважаються простроченням платежу випадки, коли прострочення Покупця викликано діями третіх осіб, що знаходяться поза межами волі Покупця (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 9.2 договір набуває чинності з моменту його укладення. Укладеним договір вважається виключно з моменту виконання всіх нижче вказаних умов, а саме: підписання і погодження його уповноваженими особами Покупця; підписання договору добровільного страхування та/або договору комплексного страхування та сплати страхових платежів за цими договорами; підписання договору застави майбутнього врожаю або аграрної розписки.

Строк дії договору становить з дати набуття чинності у відповідності до п. 9.2. Договору - до 01.12.2019 року включно (п. 9.6 Договору).

На виконання умов укладеного договору між ФГ "ІРИНА-О.Т." (Боржник) та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Кредитор) 24.07.2019 року підписано Товарну розписку, за умовами якої розписка встановлю безумовне зобов`язання Боржника за розпискою здійснити поставку сільськогосподарської продукції Кредитору у якості, кількості та в строки передбачені умовами розписки в забезпечення виконання Боржником зобов`язання перед Кредитором за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року. У рамках цієї розписки під сільськогосподарською продукцією розуміється зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2019 року в кількості 500,00 метричних тонн, з терміном поставки до 01.12.2019 року (а.с. 42-49, т. 1).

Також, 24.07.2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Кредитор) та Фермерським господарством "ІРИНА-О.Т." (Боржник) укладено ряд договорів поруки № 219-П від 24.07.2019 року, № 220-П від 24.07.2019 року, № 221-П від 24.07.2019 року, № 221/1-П від 24.07.2019 року (а.с. 51 - 60, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договорів Поручитель зобов`язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Боржником зобов`язань за договором поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року (основний договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Згідно п. 2.1 Договорів у відповідності до п. 1.1. основного договору предметом основного договору є зерно кукурудзи 3 класу в кількості 500,000 метричних тонн.

Строк виконання зобов`язання за основним договором складає 01.12.2019 року (п.2.2 Договорів поруки).

Кредитор має право у разі невиконання Боржником та Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання звернути стягнення на все майно Поручителя та/або Боржника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України (п. 3.1.2 Договорів поруки).

Відповідно п. 3.2.1 Договорів поруки Кредитор зобов`язаний протягом 7 робочих днів з дати виконання Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання надати Поручителю відповідні документи, що підтверджують дійсність вимоги, розмір виконаного Поручителем зобов`язання, а також інші необхідні Поручителю документи для реалізації належного йому права зворотної вимоги до Боржника (за винятком документів, що зберігаються в Кредитора у відповідності до чинного законодавства України).

Боржник зобов`язаний у разі невиконання Боржником та Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п. 3.4.1 Договорів).

Згідно п. 3.6.1 Договорів поруки Поручитель зобов`язаний протягом 3 банківських днів, від дати отримання письмової вимоги Кредитором про невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов`язання, виконати відповідне зобов`язання, шляхом перерахування грошового зобов`язання на рахунок Кредитора.

У разі невиконання Боржником та Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п. 3.6.2 Договору поруки).

Вказані зобов`язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують (п. 3.7 Договорів).

Відповідно п. 6.1 Договорів набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками юридичних осіб і діє до повного виконання Боржником або Поручителем своїх зобов`язань перед Кредитором згідно основного договору.

02.08.2019 року Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" здійснено передню оплату товару на суму 1 650 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1042077 від 02.08.2020 року (а.с. 50, т. 1).

За твердженнями позивача, починаючи з 02.12.2019 року Боржник (відповідач 1) допустив прострочення строку поставки товару.

19.05.2020 року на адреси відповідачів 2, 3, 4, 5 з метою повернення суми попередньої оплати та сплати штрафних санкцій надіслано листи-вимоги № 130-2-19/1690, № 130-2-19/1691, № 130-2-19/1692, № 130-2-19/16913, № 130-2-19/1694 (а.с. 59-78, т. 1).

Як зазначає позивач вимоги про повернення суми попередньої оплати та сплати штрафних санкцій залишилася без задоволення. Неповернення відповідачами попередньої оплати за товар в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами Договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 3-127гс11; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від № 910/5444/17 від 07.02.2018 р).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Разом з тим, судом встановлено що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 1 650 000,00 грн, що підтверджує проведення погашення основної суми боргу за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року.

До матеріалів справи долучено платіжні доручення № 412 від 18.02.2020 року на суму 500 000,00 грн, № 420 від 20.02.2020 року на суму 500 000,00 грн, № 463 від 12.03.2020 року на суму 400 000,00 грн, № 518 від 15.04.2020 року на суму 250 000,00 грн, що підтверджують проведення розрахунку основної суми боргу в розмірі 1 650 000,000 грн за Договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року.

Таким чином, станом на момент звернення до суду відповідачем повернуто суму попередньої оплати у повному обсязі, що підтверджує відсутність предмету спору на момент пред`явлення позову.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року закрито провадження у справі № 902/597/20 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в частині вимог про солідарне стягнення з Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т." в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т.", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1 650 000,00 грн основного боргу (попередньої оплати) за Договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року боргу на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

З приводу позовних вимог про стягнення курсової різниці в сумі 113 255,01 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 130-2-19/4023 від 06.10.2020 року) суд враховує алгоритм її нарахування визначений п. 4.4. Договору, який самостійно погоджено сторонами.

Зокрема, відповідачем погоджено нарахування курсової різниці до всієї суми передплати до дати її повного повернення за курсом НБУ станом на дату повернення всієї суми коштів.

Тому, позивачем здійснено нарахування курсової різниці з дотримання погоджених обома сторонами положень Договору поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Перевіркою правильності розрахунку судом не виявлено помилок, тому суд задовольняє позов в частині стягнення сумі 113 255,01 грн курсової різниці.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з курсової різниці є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Також, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 125 643,94 грн 30% річних, 412 500,00 грн 25% штрафу від суми попередньої оплати та 298 650,00 грн пені.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору (Розділом 6 Договору)

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Сторонами врегульовано питання повернення попередньої оплати. нарахування і сплати процентів за користування грошовими коштами у п. п. 4.3.1 та 4.3.2 Договору.

Так, у разі повного невиконання Постачальником своїх зобов`язань, останній зобов`язаний повернути Покупцю (на підставі письмової вимоги) всі кошти, перераховані на користь Постачальника на виконання умов Договору, у т.ч. проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних за період з дня одержання попередньої оплати від Покупця до дня її повернення останньому та штраф у розмірі 25% від суми попередньої оплати згідно п.3.1 Договору (п. 4.3.1 Договору).

У разі часткового виконання умов Договору щодо поставки Товару, Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю частину попередньої оплати (ЧПО) визначеною за формулою: (К - Ф) * П =ЧПО, де К - кількість одиниць Товару, обумовлених сторонами в п. 1.1 Договору; Ф - кількість фактично поставлених одиниць Товару; П - ціна попередньої оплати за одиницю Товару згідно п. 3.1 Договору; ЧПО - частина попередньої оплати, що підлягає поверненню, та одночасно є базою для нарахування на неї відсотків за користування чужими грошовими коштами та штрафу, передбачених в. п. 4.3.1 Договору (п. 4.3.2 Договору).

Отже, положення Договору відповідають нормативному регулюванню даних правовідносин.

Таким чином, позивачем правомірно пред`явлено до стягнення 30% річних, з урахуванням положень Договору та приписів ст. ст. 536, 693 ЦК України.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку 30% річних, 25% штрафу, судом встановлено, що вони виконані позивачем арифметично вірно.

Нараховані відсотки за своєю правовою природою не є мірою відповідальності боржника, а є сплатою відсотків за користування грошовими коштами.

Тому, у суду відсутні повноваження для зменшення цієї суми процентів, яка нарахована згідно вимог ст. ст. 536, 693 ЦК України, оскільки право суду зменшувати неустойку та відсотки річні стосується випадків їх нарахування на підставі ст. ст. 549, 625 ЦК України, 231 ГК України.

Тому, вимоги позову в частині стягнення 125 643,94 грн - 30% річних, нарахованих на суму попередньої оплати за період з 02.13.2019 по 14.04.2020 рр. суд задовольняє у повному обсязі.

Суму штрафу у розмірі 25% від основного боргу позивачем обчислено правомірно.

Водночас, судом виявлено недоліки у розмір пені, зазначеному у заяві про уточнення розміру позовних вимог від 06.10.2020 року.

Зокрема, позивачем протиправно обчислено пеню починаючи з 01.12.2019 року, хоча у позові та за умовами Договору термін прострочення починається з 02.12.2019 року.

Також, грошові кошти у повному обсязі повернуто відповідачем 15.04.2020 року, що підтверджено позивачем, отже останнім днем нарахування пені є 14.04.2020 року, а не 29.05.2020 року, як зазначено позивачем.

Тобто, вимог про стягнення пені в сумі 298 650,00 грн є значно завищеними.

Здійснивши самостійно розрахунок пені на суму 1 650 000,00 грн за ставкою 0,1% за період з 02.12.2019 по 14.04.2020 рр. судом встановлено її розмір в сумі 222 750,00 грн.

Отже, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 75 900,00 грн (298 650,00 - 222 750,00) слід відмовити.

При визначенні остаточної до стягнення суми штрафу та пені суд враховує наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Законодавець у приписі ч. 3 ст. 551 ЦК України не обмежує право суду на зменшення пені залежно від того у договорі чи законі визначено її розмір.

Тому, нарахування пені згідно ч. 3 ст. 231 ГК України не впливає на права суду щодо зменшення надмірно нарахованих штрафних санкцій.

Можливість зменшення розміру штрафних санкцій, визначених законом у подібних правовідносинах, з урахуванням приписів ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, узгоджується із позицією Верховного Суду при зменшенні штрафу, яку викладено, зокрема, у Постанові від 30.09.2019 у справі №905/1742/18.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу та пені, який підлягає стягненню з відповідачів, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір штрафу та пені як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:

- термін прострочення виконання грошових зобов`язань, який на момент звернення до суду був відсутнім, так як відповідачем добровільно повернуто суму основного боргу у розмірі 1 650 000,00 грн;

- ступінь його виконання позивачем: погашення основного боргу (повернення попередньої оплати) в сумі 1 650 000,00 грн у повному обсязі;

- поведінку відповідача у зобов`язанні, який добровільно повернув короткий термін;

- короткий термін прострочення виконання основного зобов`язання, який становив, починаючи з 02.12.2019 року, від 78 днів (18.02.2020 року - дата повернення першої частини коштів) до 134 днів (15.04.2020 року - дата останнього платежу);

- захищеність інтересів позивача шляхом нарахування 30% річних та курсової різниці за даний період прострочення.

Одночасне стягнення штрафу, пені, відсотків річних створить нерівність у правовідносинах сторін, призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення як штрафу та пені з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення суми штрафу та пені на 80%.

Тому, до стягнення солід присудити штраф в сумі 82 500,00 грн та пеню в сумі 44 550,00 грн.

Враховуючи викладене у задоволенні штрафу в сумі 330 000,00 грн.

Стягнення пені слід також зменшити на 178 200,00 грн та сукупно, з урахуванням наведених мотивів щодо протиправного обчислення пені в сумі 75 900,00 грн, слід відмовити у стягненні 254 100,00 грн пені.

Зменшення даних виплат за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підлягає задоволенню судом частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо відмови у стягнені штрафу та пені.

При розподілі судових витрат зі сплати судового збору в сумі 40 168,73 грн (а.с. 25, т. 1) суд виходить з наступного.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року закрито провадження у справі № 902/597/20 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в частині вимог про солідарне стягнення з Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т." в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т.", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1 650 000,00 грн основного боргу (попередньої оплати) за Договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року боргу на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Також даною ухвалою повернуто Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з Державного бюджету України 25 919,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору, сплачених згідно платіжного доручення № 5073 від 09.06.2020 року (оригінал наявний у матеріалах справи).

Оскільки, судом відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 75 900,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 138,50 грн - залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, решта витрат зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 13 111,23 грн (40 168,73 - 25 919,00 - 1 138,50) в рівних частинах, тобто по 2 622,25 грн з кожного.

Водночас, зменшення судом розміру штрафу та пені не впливає на розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути cолідарно з Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т." (с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073) в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т." (вул. Чапаєва, буд. 25, с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073, код - 33795961), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) 113 255,01 грн - курсової різниці за Договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0072К-Ф від 24.07.2019 року; 125 643,94 грн - 30% річних, нарахованих на суму попередньої оплати за період з 02.12.2019 по 14.04.2020 рр.; 82 500,00 грн - штрафу; 44 550,00 грн - пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т." (с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073) в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т." (вул. Чапаєва, буд. 25, с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073, код - 33795961), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 111,23 грн в рівних частинах, тобто по 2 622,25 грн з кожного.

4. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) в частині вимог про солідарне стягнення з Фермерського господарства "ІРИНА-О.Т." (с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073), в особі відокремленої садиби ФГ "ІРИНА - О.Т." (вул. Чапаєва, буд. 25, с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область, 22073, код - 33795961), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) 330 000,00 грн - штрафу; 254 100,00 грн - пені.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 138,50 грн - залишити за позивачем.

6. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

7. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01601)

3 - ФГ "ІРИНА-О.Т." ( вул. Чапаєва, буд. 25, с. Кривошиї, Хмільницький район, Вінницька область )

4 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

5 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

6 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

7 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4