Рішення

від 19.11.2020 по справі 905/1546/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.2020 Справа № 905/1546/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

розглянувши справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфамет» , м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННКО» , м.Донецьк,

про визнання права власності на нежитлові приміщення,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфамет» , м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННКО» , м.Донецьк, про визнання права власності на нежитлові будівлі: Ю-І , площею 315,1 кв.м.; Я(1)-1 , площею 112,4 кв.м.; Ф(1)-І , площею 111,7 кв.м.; П-І , площею 642,7 кв.м.; Л(1)-І , площею 298,1 кв.м., які знаходяться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, смт. Пантелеймонівка, вулиця Маркса Карла, будинок, 2-а.

Ухвалою суду від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1546/20; справу №905/1546/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/1546/20; призначено розгляд справи по суті на 19.11.2020.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 25.03.2005, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфамет» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННКО» , та на наявність в реєстрі прав власності запису про право власності на придбані позивачем за договором купівлі-продажу від 25.03.2005 приміщення.

Як на правову підставу позивач посилається на ст. ст. 317, 319, 321, 328, 334, 386, 392, 655 ЦК України.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про відкриття провадження у справі №905/1546/20 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду .

Частиною 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфамет» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННКО» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами п. 1.1. якого, продавець передав у власність покупця будівлі: - літ. Л(1)-І , площею 298,1 кв.м. з підвалом л ; - літ. Ф(1)-І площею 111,7 кв.м, з підвалом ф ; - літ. Я(1)-І площею 112,4 кв.м; за адресою: м. Горлівка, смт Пантелеймонівка, вулиця Маркса Карла, будинок 2-а належить ТОВ АЛЬФАМЕТ на праві приватної власності на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу (а.с. 10-11).

Продаж будівель за домовленістю сторін вчиняється за 32908,80 грн., в т.ч. ПДВ - 5484,80 грн., які продавець отримав до підписання цього договору згідно з платіжним дорученням №1646, 1647 від 30.09.2004 року. Сторони встановили, що умови договору щодо сплати цієї ціни договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (п. 2.1 Договору).

В пункті 2.2. Договору зазначено, що сторони підтверджують факт повного розрахунку за продані будівлі.

За змістом п.4.5 Договору, право власності на будівлі у покупця виникає з моменту здійснення державної реєстрації в порядку, передбаченому ст.ст. 182, 210, 334 ЦК України.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., та зареєстровано в Реєстрі 25.03.2005 за №1745.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлові будівлі: Ю-І , площею 315,1 кв.м.; Я(1)-І , площею 112,4 кв.м.; Ф(1)-І , площею 111,7 кв.м.; П-І , площею 642,7 кв.м.; Л(1)-І , площею 298,1 кв.м., які знаходяться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, смт. Пантелеймонівка, вулиця Маркса Карла, будинок, 2-а, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфамет» на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2005 (а.с. 26-28).

Як вказує позивач, у зв`язку з початком військових дій навесні 2014 року, Договір купівлі-продажу від 25.03.2005 р. укладений між ТОВ ІННКО та ТОВ «Альфамет» був знищений в результаті вчинення протиправних дій незаконними військовими формуваннями.

Главою 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, який зареєстровано Міністерством юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, встановлено можливість отримання дубліката документа. Так, пп.1.1. п.1 зазначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Пунктом 2 вказаного порядку передбачено, що до передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання.

З метою відновлення втраченого Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук Мариною Аркадіївною, позивач звернулося з відповідним запитом до приватного нотаріуса Кінащук М.А. з проханням видати дублікат договору купівлі-продажу від 25.03.2005 р.

У відповіді від 02.06.2020 приватний нотаріус Кінащук М.А. повідомили, що у зв`язку з проведенням АТО в місті Горлівка, з 01.08.2016 р. приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук Мариною Аркадіївною було припинено нотаріальну діяльність. Архів приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А. знаходиться на тимчасово неконтрольованій території, на якій держава Україна не в повній мірі здійснює свої повноваження (а.с. 29).

Також, ТОВ «Альфамет» звернулося з відповідним запитом до Донецького обласного державного нотаріального Архіву, з проханням видати дублікат договору купівлі-продажу від 25.03.2005року, та у відповідь отримав лист №341/01-12 від 19.05.2020, в якому повідомлено, що документи приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А. на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів не передавалися (а.с. 31).

В претензії від 15.02.2018 року відповідач повідомив позивача про невизнання за ТОВ «Альфамет» права власності на нежитлові будівлі: Ю-І , площею 315,1 кв.м.; Я(1)-І , площею 112,4 кв.м.; Ф(1)-І , площею 111,7 кв.м.; П-І , площею 642,7 кв.м.; Л(1)-І , площею 298,1 кв.м., за адресою: Донецька область, м. Горлівка, смт. Пантелеймонівка, вулиця Маркса Карла, будинок, 2-а; про відсутність у відповідача договору купівлі-продажу будівель від 25.03.2005. Зазначив, що вказаний договір між позивачем та відповідачем не укладався, а зазначені нежитлові будівлі належить Товариству з обмеженою відповідальністю ІННКО на праві приватної власності. Також, просив привести інформацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідність та виключити запис про реєстрацію №10009850 від 03.11.2005 року на вказані об`єкти нерухомості (а.с. 142).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статей 8, 13 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законо.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Загальні способи захисту права власності визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Зокрема, згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі №923/1283/16, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Аналогічний висновок міститься у вищенаведених постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17.

Відповідно до норм чинного законодавства, а саме ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частинами 1, 2 ст.321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставою звернення позивача до суду стала втрата оригіналу договору купівлі-продажу від 25.03.2005 та неможливість подальшого розпорядження придбаними за цим договором нежитловими приміщеннями.

Як зазначалося, передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права.

При цьому, умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфамет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННКО» був укладений Договір купівлі-продажу нежитлових будівель: Я(1)-І , площею 112,4 кв.м.; Ф(1)-І , площею 111,7 кв.м.; Л(1)-І , площею 298,1 кв.м., які знаходяться за адресою: Донецька область, м.Горлівка, смт. Пантелеймонівка, вулиця Маркса Карла, будинок, 2-а.

За умовами договору купівлі-продажу позивач здійснив оплату в повному обсязі перед укладанням договору, про що вказано в пунктах 2.1, 2.2 Договору.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правомірність (законність) відповідного правочину станом на день розгляду справи не оспорено, він не визнаний недійсним в судовому порядку. Протилежного відповідачами не доведено.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

На підставі викладеного, враховуючи наявність в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстрованих відомостей щодо права власності позивача на нежитлові будівлі: Ю-І , площею 315,1 кв.м.; Я(1)-І , площею 112,4 кв.м.; Ф(1)-І , площею 111,7 кв.м.; П-І , площею 642,7 кв.м.; Л(1)-І , площею 298,1 кв.м., які знаходяться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, смт. Пантелеймонівка, вулиця Маркса Карла, будинок, 2-а, суд дійшов висновку про наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача, яке підлягає захисту, шляхом визнання права власності на вказані нежитлові будівлі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача, оскільки судом не встановлено вини відповідача у виникненні спору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфамет» , м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННКО» , м.Донецьк, про визнання права власності на нежитлові приміщення, - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфамет» (87535, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Карпова, будинок 54; код ЄДРПОУ 30536590) право власності на нежитлові будівлі Ю-І , площею 315,1 кв.м.; Л(1)-1 , площею 112,4 кв.м.; Ф(1)-І , площею 111,7 кв.м.; П-І , площею 642,7 кв.м.; Л(1)-І , площею 298,1 кв.м. за адресою Донецька область, м. Горлівка, смт. Пантелеймонівка, вулиця Маркса Карла, будинок, 2-а.

В судовому засіданні 19.11.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз