Рішення

від 27.11.2020 по справі 907/393/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/393/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ №LD-234/10-20 від 07.10.2020 (надійшла до суду 26.10.2020) про ухвалення додаткового рішення

у справі № 907/393/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю АРТОС , с. Гать Берегівського району про стягнення суми 284 408,87 грн. за Договором №1 безпроцентної термінової позики на поворотній основі від 20 червня 2018 року

Представники сторін: не викликались

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю АРТОС , с. Гать Берегівського району про стягнення суми 284 408,87 грн., у тому числі 243 160,93 грн. заборгованості за Договором №1 безпроцентної термінової позики на поворотній основі від 20.06.2018 р., суми 12 371,23 грн. три відсотки річних та 28 876,71 грн. інфляційних втрат, посилаючись на порушення умов договору та вимог ст.ст. 526, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю АРТОС , с. Гать Берегівського району про стягнення суми стягнення суми 284 408,87 грн. задоволено повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, у вказаному рішенні Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2020 вирішено питання про розподіл судових витрат в частині судового збору.

26.10.2020 до суду надійшла заява представника товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ №LD-234/10-20 від 07.10.2020 про ухвалення додаткового рішення. В якій просить розподілити витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом господарської справи №907/393/20 у суді першої інстанції - Господарському суді Закарпатської області, а саме, винести додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Також 26.10.2020 року до суду подано клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ про долучення доказів та поновлення процесуального строку для їх подання.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.10.2020 року задоволено клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ про поновлення процесуального строку та розгляд заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ №LD-234/10-20 від 07.10.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вирішено здійснити в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Надано учасникам справи строк до 16.11.2020 для подання письмових пояснень і заперечень щодо заяви.

Відповідач письмового заперечення по суті заяви позивача про прийняття додаткового рішення суду не подав незважаючи на те, що матеріали справи містять відомості стосовно належного повідомлення відповідача про розгляд заяви позивача.

Дослідивши заяву позивача та матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги, викладені в заяві повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як встановлено судом, між Позивачем та Адвокатським Об`єднанням АРДУМ ГРУП укладено договір lS-16/18-03/20 від 18.03.2020 року про надання юридичних послуг.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю АРТОС , с. Гать Берегівського району про стягнення суми стягнення суми 284 408,87 грн. задоволено повністю.

26.10.2020 до суду надійшла заява №LD-234/10-20 від 07.10.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача просить розподілити витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом господарської справи №907/393/20 у суді першої інстанції - Господарському суді Закарпатської області, а саме, винести додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням до якого додано, копію договору lS-16/18-03/20 від 18.03.2020 року про надання юридичних послуг, копію акту приймання передачі виконаних робіт №21/03 від 31.03.2020., копію рахунку №АО-21/03 від 18.03.2020 року, копію платіжного доручення №2549 від 25 травня 2020 року, та копії наказів від 25.08.2020 року та від 05.10.2020 року.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до пункту 2.1, 2.1.1 розділу 2 Договору про надання юридичних послуг від 18.03.2020 року сторони домовились що ArmadumGroup надає клієнту юридичні послуги щодо підготовки позовної заяви та інших необхідних документів для подачі позову до Товариства з обмеженою відповідальністю АРТОС (ідентифікаційний код: 31076813) з вимогою стягнення заборгованості за Договором № 1 безпроцентної термінової позики на поворотній основі від 20.06.2018 року. Представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Закарпатської області (в першій інстанції) у справі за позовом визначеним в пункті 2.1.1. цього Договору (пункт 2.1.2 Договору).

Пунктом 5.1 вказаного договору, визначена вартість послуг Адвокатського об`єднання Армадум Груп за виконання завдань, що вказані в п. 2.1.1 та 2.1.2 даного договору, складає 20 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на загальну суму 20 000,00 грн. представник позивача надав належним чином завірену копію договору lS-16/18-03/20 від 18.03.2020 року про надання юридичних послуг, копію акту приймання передачі виконаних робіт №21/03 від 31.03.2020., копію рахунку №АО-21/03 від 18.03.2020 року, копію платіжного доручення №2549 від 25 травня 2020 року, та копії наказів від 25.08.2020 року та від 05.10.2020 року.

Вказані докази у сукупності суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 907/393/20.

Разом з тим, з огляду на предмет позовних вимог та розмір заявлених сум до стягнення витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також доведеності понесених витрат.

Враховуючи в сукупності вище викладене, положення частини 4 ст.126 ГПК України та відсутність клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявлений позивачем розмір понесених витрат на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. адвокатських витрат є співмірним та відповідає критерію розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову (284 408,87 грн.) та складності справи.

З огляду на вищенаведене, заява представника товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС , м. Київ №LD-234/10-20 від 07.10.2020 (надійшла до суду 26.10.2020) про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АРТОС (90231,Закарпатська обл., Берегівський район, село Гать, вулиця Головна, будинок 63,Б, код ЄДРПОУ 31076813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЄФТ ПЛЮС (04119, м.Київ, Шевченківський район вулиця Зоологічна буд. 4 А оф. 139, код ЄДРПОУ 39167174) суму 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою при розгляді справи № 907/393/20

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 27.11.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі