номер провадження справи 9/156/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2020 Справа № 908/2371/20
м.Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МАРКЕТ Н» , код ЄДРПОУ 41016373 (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26-А, кімната 204)
про стягнення суми 96 318,49 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Дєвочкіна О.С. (довіреність № 053 від 22.09.2020);
від відповідача: Харченко Б.І. (директор, протокол № 1 від 08.12.2016, Наказ № 1-К від 09.12.2016)
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ СЕМА ЛТД» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МАРКЕТ Н» , суми 96318,49 грн., з якої: сума 56587,36 грн. - заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення № 035/а від 08.12.2016 з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, сума 38165,84 грн. - пеня, сума 1565,29 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 21.09.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2371/20, присвоєний номер провадження 9/156/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 09.10.2020. Ухвалою суду від 09.10.2020 розгляд справи відкладено на 10.11.2020. У судовому засіданні 10.11.2020 оголошено перерву до 19.11.2020.
12.11.2020 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на те, що відповідач з`явився в судове засідання 19.11.2020, а також те, що 20.11.2020 - останній день строку розгляду справи. При цьому, суд зазначає, що розгляд справи вже відкладався судом за клопотанням відповідача.
19.11.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, мотивуючи несплатою відповідачем орендних платежів відповідно до укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 035/а від 08.12.2016. Як зазначив позивач заборгованість відповідача з орендних платежів за період оренди згідно актів надання послуг з жовтня 2019 по червень 2020 становить 55473,60 грн. (з урахуванням часткових оплат). У зв`язку з чим та на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу також нараховані інфляційні втрати у розмірі 1113,76 грн. та 3% річних у розмірі 1565,29 грн., а також на підставі п. 8.2 договору пеня у розмірі 38165,84 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 549,610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України та умовами договору.
Відзив на позов, який надійшов до суду 06.10.2020, не прийнятий судом до розгляду, що відображено в протоколі судового засідання від 10.11.2020, у зв`язку з невиконанням вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України щодо обов`язковості одночасного направлення його копії іншим учасникам справи, в даному випадку - позивачу. При цьому, не направлення копії відзиву позивачу позбавляє останнього у строки, визначені судом (з урахуванням загального строку розгляду справи) подати відповідь на відзив та, відповідно, відповідачу - заперечення на нього.
З огляду на те, що у судовому засіданні 10.11.2020 відзив відповідача судом не прийнято до розгляду, докази направлення копії відзиву позивачу подані до суду 12.11.2020 також судом не прийняті.
Відповідач у судовому засіданні 19.11.2020 в усній формі заперечив проти позову, зазначивши про недопуск його до орендованих ним приміщень. Перешкоди в доступі до орендованих ним приміщень чиняться з боку позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
08.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТ СЕМА ЛТД» (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МАРКЕТ Н» (орендар, відповідач справі) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 035/а, згідно з п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення, загальною площею 31,0 кв.м., що розташоване на другому поверсі Ділового центру за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а (кімната 202, 204), згідно технічного паспорту, кабінет № 29, 30 (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору передача приміщення в оренду здійснюється актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2018, орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 5952,00 грн. в т.ч. ПДВ, щомісячно, з розрахунку 192,00 грн. за один кв.м.
Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2019, орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 6696,00 грн. в т.ч. ПДВ, щомісячно, з розрахунку 216,00 грн. за один кв.м.
За змістом п. 4.2 договору орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця або у готівковій формі через касу підприємства не пізніше 10-го числа поточного місяця.
Договір оренди діє з 09 грудня 2016 до 31 грудня 2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2019).
За актом прийому-передачі № 1 від 08.12.2016 нежитлові приміщення були передані відповідачу в тимчасове користування.
Як свідчать матеріали справи, в період з жовтня 2019 року по червень 2020 року приміщення знаходились в оренді, що підтверджується актами наданих послуг за вказаний період, підписаними сторонами без зауважень, а саме: № 1258 від 31.10.2019 (за жовтень 2019), № 1382 від 30.11.2019 (за листопад 2019), № 1427 від 31.12.2019 (за грудень 2019), №75 від 31.01.2020 (за січень 2020), № 163 від 28.02.2020 (за лютий 2020), № 255 від 31.03.2020 (за березень 2020), № 507 від 30.06.2020 (за квітень, травень, червень 2020).
Однак, як зазначив позивач, відповідач взятих на себе зобов`язань щодо сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 55473,60 грн. за період оренди з жовтня 2019 по червень 2020 (з урахуванням часткових оплат).
Крім того, сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого станом на 07.07.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 55473,60 грн.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 762 цього Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.285 ГК України орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо внесення передбачених договором платежів належним чином не виконував.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 55473,60 грн. заборгованості є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо недопуску його до орендованих приміщень спростовуються підписаними сторонами актами наданих послуг за період: жовтень 2019 по червень 2020. Крім того, викладені відповідачем обставини в обґрунтування заперечень на позов не підтверджені документально. При цьому, відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань, позивачем нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 1565,29 грн. за період з 03.10.2019 по 10.09.2020 та інфляційні втрати у розмірі 1113,76 грн. за період з жовтня 2019 по липень 2020.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт порушення грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних витрат є законними. Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив наступне. При здійсненні розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку: нараховані відсотки на всю суму заборгованості у розмірі 55473,60 грн. за період прострочення починаючи з 03.10.2019. Разом з тим, заборгованість саме на загальну суму 55473,60 грн. відповідно до умов договору виникла у відповідача 11.06.2020. Таким чином обґрунтованим є нарахування 3% річних на суму 55473,60 грн. за період з 11.06.2020 по 10.09.2020, які становлять 418,33 грн. При цьому суд не виходив за межі визначеного позивачем граничного періоду протягом якого на думку позивача мало місце прострочення.
З урахуванням викладеного вище обґрунтованим є нарахування інфляційних витрат на суму заборгованості 55473,60 грн. за період червень-липень 2020. Однак у липні 2020 мала місце дефляція, з огляду на що, судом відмовляється у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат повністю.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 38165,84 грн. за загальний період з 03.10.2019 по 10.09.2020
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що за порушення взятих на себе обов`язків згідно п. 4.2 цього договору орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який сплачується пеня.
З огляду на викладені вище норми ЦК України, ГК України та умови договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними, разом з тим суд враховує наступне.
Умовами договору (п. 8.2) передбачено обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що позивачем при здійснені розрахунку пені враховано не було. Крім того, позивачем не були враховані положення частини 6 ст. 232 ГК України.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що заборгованість на загальну суму 55473,60 (на яку здійснено нарахування пені) виникла у відповідача 11.06.2020, здійснивши перерозрахунок, суд встановив, що до стягнення з відповідача фактично належить пеня у розмірі 1679,36 грн. за період з 11.06.2020 по 10.09.2020. При цьому суд не виходив за межі визначеного позивачем граничного періоду протягом якого на думку позивача мало місце прострочення. Тому в цій частині позовні вимоги задовольняються судом частково - в розмірі 1679,36 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задовольняються судом частково.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД МАРКЕТ Н» , код ЄДРПОУ 41016373 (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26-А, кімната 204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ СЕМА ЛТД» , код ЄДРПОУ 30709995 (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, буд. 6) суму 55473 грн. 60 коп. основного боргу, суму 418 грн. 33 коп. - 3% річних, суму 1679 грн. 36 коп. пені та суму 1256 грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволені іншої частини позову - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2020.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2020 |
Оприлюднено | 30.11.2020 |
Номер документу | 93148347 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні