Рішення

від 17.11.2020 по справі 909/218/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/218/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В."

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл констракшн системс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-ТУР"

про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" в сумі 2362851 грн 83 коп. та з ТОВ "ТР-ТУР" 180000 грн 00 коп.,

за участю:

представника позивача: Тренової О. В.,

представника відповідача ТОВ "ТР-ТУР": Лукач С. І.,

представника відповідача ТОВ "Інтернешнл констракшн системс": Куриляк І. Д.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Представник позивача брав участь у розгляді даної справи в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Суть спору.

ТОВ з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." звернулося до суду з позовом до ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" та ТОВ "ТР-ТУР" про солідарне стягнення заборгованості за договорами оренди та поруки в сумі 2160257 грн 26 коп.

З урахуванням заяв позивача про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, що надійшли до суду змінено ціну позову на 2412851 грн 83 коп.

В ході розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги. Позивач просить стягнути на його користь суму заборгованість за договором оренди солідарно з ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" в сумі 2362851 грн 83 коп. та з ТОВ "ТР-ТУР" 180000 грн 00 коп.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.03.2020 позовну заяву ТОВ з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." залишено без руху; зобов`язано позивача у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області: докази відправлення відповідачам копій позовної заяви і доданих до неї документів (фіскальний чек).

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 14.04.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 14.05.2020.

Підготовче засідання 14.05.2020, 16.06.2020, 09.07.2020, 05.08.2020, 15.09.2020, 28.09.2020 відкладалося.

До суду від позивача надійшли заяви: № 190 від 27.04.2020 (вх. № 6891/20 від 14.05.2020) про збільшення розміру позовних вимог на суму 227738 грн 98 коп.; № 242 від 09.06.2020 (вх. № 8450/20 від 16.06.2020) про збільшення розміру позовних вимог на суму 174855 грн 59 коп.; № 402 від 22.09.2020 (вх. № 14028/20 від 22.09.2020 - електронною поштою; вх. № 14324/20 від 25.09.2020 - засобами поштового зв`язку) про зменшення розміру позовних вимог на суму 150000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 28.09.2020 постановлено прийняти до розгляду перелічені вище заяви про зменшення та збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснювати з їх врахуванням; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.10.2020.

В судовому засіданні 22.10.2020 оголошено перерву до 17.11.2020.

Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Інтернешнл констракшн системс", як орендар, а ТОВ "ТР-ТУР", як поручитель, не виконали обов`язку щодо внесення орендної плати у строки та розмірі, що визначено відповідним договором.

Позиція позивача викладена у позовній заяві, відповіді на відзив № 268 від 15.06.2020 (вх. № 7530/20 від 22.06.2020), запереченнях на письмові пояснення № 354 від 27.08.2020 (вх. № 11149/20 від 31.08.2020 ).

На електронну адресу суду 20.10.2020 від позивача надійшла довідка про часткову сплату боргу після закриття підготовчого провадження № 447 від 20.10.2020 (вх. № 14057/20 від 20.10.2020). Зокрема, борг сплачено відповідачем ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" в сумі 50000 грн 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задоволити в повному обсязі за виключенням 50000 грн 00 коп., в цій частині просив провадження у справі закрити.

Заперечуючи проти позову відповідач ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" вказав на:

- неможливість здійснення донарахувань за оренду впродовж квітня-травня 2020 року, оскільки майно було частково повернуто позивачу, частково викуплено;

- прохання, адресоване позивачу про зупинення здійснення нарахувань орендної плати внаслідок відсутності можливості експлуатувати орендоване майно;

- те, що повністю погоджується з позицією ТОВ "ТР-ТУР" про реальне існування боргу в сумі 42851 грн 83 коп.;

- закінчення строку дії договору оренди майна, відтак на неправомірне нарахування позивачем орендних платежів.

Позиція відповідача ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" викладена у письмових пояснення по справі вх. № 9441/20 від 28.07.2020.

В судовому засіданні представник відповідача просив в позові відмовити.

Заперечення відповідача ТОВ "ТР-ТУР" зводяться до того, що:

- договором поруки обмежено його відповідальність за основним договором до 2500000 грн 00 коп.;

- враховуючи часткову оплату по договору оренди в сумі 2320000 грн 00 коп., борг, який можна було б стягнути з нього солідарно становить 42851 грн 83 коп. (різниця між заявленою сумою та сумою, якою обмежена його порука), у відзиві на позов вказує на іншу суму - 180000 грн 00 коп.;

- договір поруки припинив свою дію, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, відтак, позивач пропустив строк на звернення до нього, як до поручителя за основним зобов`язанням.

Позиція відповідача ТОВ "ТР-ТУР" викладена письмово у відзиві на позов № 13/05-20 від 13.05.2020 (вх. № 6024/20 від 13.05.2020), запереченнях на відповідь на відзив № 06/07-20 від 06.07.2020 (вх. № 8453/20 від 08.07.2020).

В судовому засіданні представник відповідача просив в позові відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

04.12.2017 між ТОВ з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (орендодавець) та ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" (орендар) укладено договір № 17.57 оренди майна (оперативна оренда), згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (майно), асортимент, ціна та кількість якої визначені в специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору. Орендар зобов`язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що строк орендних правовідносин встановлюються з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Для цілей ч. 1 цього пункту, моментом передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна або акт прийому-передачі).

Загальний розмір платежів за тимчасове користування майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування майна в оренді, але в будь-якому разі не менше, ніж за один календарний місяць (п. 2.4 договору) та становить , згідно додатку 1 до договору, суму у розмірі 10888 грн 25 коп., у тому числі ПДВ 1814 грн 71 коп. на місяць (п. 3.1 договору).

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2018 до договору п. 3.1.1 договору викладено в такій редакції: орендодавець має право нарахувати орендну плату та скласти акт наданих послуг за період оренди майна від одного до шести місяців.

Як вказано у п. 3.6 договору орендна плата щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п. 3.1 договору та у додаткових специфікаціях, за перший місяць орендних правовідносин, протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору або додаткових специфікацій до нього.

У п. 4.1 договору сторони домовились, що орендодавець здійснює безпосереднє відвантаження майна орендарю зі свого складу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 9, а орендар власними силами та за власний рахунок здійснює переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Свободи (торговий комплекс).

Відповідно до п. 10.1 договору, який згідно додаткової угоди № 4 від 02.01.2019 до нього змінено, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань.

На підставі накладних на переміщення та актів прийому-передачі в період з 19.12.2017 по 01.03.2019 позивач передав, а відповідач ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" прийняв в оренду майно, обумовлено умовами договору в кількості 8639 одиниць.

Починаючи з 03.09.2018 по 01.11.2019 відповідачем ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" повернуто позивачу майно, в кількості 6287 одиниць.

Впродовж фактичного строку перебування майна в оренді, з грудня 2019 року по січень 2020 року, відповідачеві ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" нараховано орендні платежі в сумі 5880495 грн 70 коп. Даний факт підтверджено актами надання послуг за вказаний період.

Крім того, за період перебування справи на розгляді в суді донараховано орендну плату за лютий та березень 2020 року в сумі 227738 грн 98 коп. та квітень-травень 2020 року в сумі 174855 грн 59 коп.

Як зазначає позивач, станом на 01.06.2020, частина майна повернуто, інша частина - викуплена відповідачем ТОВ "Інтернешнл констракшн системс".

Частково відповідач ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" розрахувався за оренду, зокрема, до відкриття провадження у даній справі в сумі 3720238 грн 44 коп., після відкриття провадження - 200000 грн 00 коп. (150000 грн 00 коп. - під час підготовчого провадження, а 50000 грн 00 коп. - під час розгляду справи по суті).

11.09.2018 між ТОВ "ТР-ТУР" (поручитель), ТОВ з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (кредитор) та ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" (боржник) укладено договір поруки до договору оренди майна (оперативна оренда) № 17.57 від 04.12.2017, згідно п. 1.1 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань боржника, що виникли з договору оренди майна (оперативна оренда) № 17.57 від 04.12.2017 (основний договір) та боржником протягом всієї дії основного договору до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за ним.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного у п. 1.3 цього договору (п. 1.2.1 договору).

Пунктом 1.3.1 договору передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно умов основного договору в сумі, що дорівнює 2500000 грн 00 коп.

Строк основного договору становить до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.1.5 договору).

В силу п. 4.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення основними печатками сторін і діє до 31.12.2018.

Пунктами 4.2 - 4.2.3 договору передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності (в т. ч. з виконанням боржником своїх зобов`язань перед кредитором). Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі.

Матеріали справи містять лист відповідача ТОВ "ТР-ТУР", який адресовано ТОВ з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В.", в якому відповідач просить суму передплати згідно договору купівлі-продажу 19.1 Т від 17.01.2019 в розмірі 2320000 грн 00 коп. вважати оплатою по договору поруки від 11.09.2018 до договору оренди (оперативної оренди) № 17.57 від 04.12.2017.

Позивач звертався до відповідача ТОВ "ТР-ТУР", як до поручителя, з вимогами про сплату боргу по договору оренди, про що свідчать листи № 331 від 24.09.2019 та № 077 від 27.02.2020.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Так, як вбачається з матеріалів справи позивач передав, а відповідач ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" прийняв в оренду майно, визначене умовами договору оренди майна (оперативної оренди) № 17.57 від 04.12.2017, про що свідчать накладні на переміщення.

За оренду майна позивачем нараховувалась відповідна плата, про що складались відповідні акти наданих послуг. Нарахування орендної плати здійснювалось до червня 2020 року, оскільки станом на 01.06.2020 частина орендованого майна була повернута, частина придбана.

Варто зазначити, що сума в актах змінювалась в залежності від комплектації майна.

Частково, хоча й з порушенням встановлених строків, орендна плата по договору оренди майна (оперативної оренди) № 17.57 від 04.12.2017 відповідачем ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" сплачувалась (як до відкриття провадження у даній справі, так і після).

До моменту закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті несплаченим залишився борг в сумі 2412851 грн 83 коп.

Позивачем документально доведено факт існування такого боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" сплатив на користь позивача 50000 грн 00 коп. (після закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті). Даний факт підтверджує платіжне доручення № 101132 від 06.10.2020 на суму 50000 грн 00 коп., призначення платежу: договір № 17.57 від 04.12.2017.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, а саме платіжного доручення сума боргу у розмірі 50000 грн 00 коп., що становить частину предмету даного позову сплачена відповідачем ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" на користь позивача.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (п. 3 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи наведене, провадження у справі, в частині стягнення 50000 грн 00 коп. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Разом з тим, має місце факт укладення договору поруки, за яким відповідач ТОВ "ТР-ТУР" в межах суми 2500000 грн 00 коп. поручився за виконання боржником ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" зобов`язань перед ТОВ з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." за договором оренди майна.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Згідно ч. 1 та 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

В силу наведених норм закону ТОВ "ТР-ТУР", як поручитель повинен відповідати за зобов`язаннями боржника перед кредитором солідарно в межах встановленої у договорі суми.

Зважаючи на те, що кошти відповідача ТОВ "ТР-ТУР" в розмірі 2320000 грн 00 коп. зараховано позивачем в якості оплати по договору поруки, укладеного в забезпечення зобов`язань по договору оренди майна, то солідарну відповідальність ТОВ "ТР-ТУР" на даний час перед позивачем несе в межах суми 180000 грн 00 коп.

Не беруться судом до уваги доводи відповідача ТОВ "ТР-ТУР" про можливість його відповідальності виключно в сумі 42851 грн 83 коп. (різниця між заявленою сумою та сумою, якою обмежується порука), оскільки сплачені ним кошти в сумі 2320000 грн 00 коп. були зараховані позивачем в якості оплати по договору оренди за попередні періоди оренди, вартість яких не входить до ціни даного позову.

Не знаходять свого підтвердження і доводи відповідача ТОВ "ТР-ТУР" про те, що позивачем неправомірно заявлено вимоги до нього як до поручителя по договору оренди майна, оскільки строк дії договору поруки припинив свою дію, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

З даного приводу суд вказує таке.

Положення договору поруки що стосуються строку його дії в деякій мірі суперечать один одному, зокрема, договір містить такі умови:

- поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань боржника протягом всієї дії основного договору до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за ним (п. 1.1 договору);

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (п. 4.2 договору);

- порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі (п. 4.2.3 договору).

Враховуючи викладене, суд не може з`ясувати справжній зміст умови договору поруки, що стосується строку його дії.

Верховний Суд при розгляді справи № 910/1121/19 про стягнення коштів зазначив, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати принцип "contra proferentem" (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав) при тлумаченні положень договорів в рамках розгляду судових спорів.

Висновки Верховного Суду, які ґрунтуються на принципі "contra proferentem", свідчать про те, що сторонам слід детально прописувати положення договорів, оскільки будь-які неточності будуть тлумачитися проти них. Нерозуміння природи договору не звільняє від обов`язку його виконання.

Як позивач, так і відповідач ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" в судовому засіданні стверджували, що договір поруки укладався до припинення зобов`язань за основним договором.

Дії самого відповідача ТОВ "ТР-ТУР" (прохання про зарахування коштів в сумі 23200000 грн 00 коп. в рахунок погашення боргу по договору поруки до договору оренди, адресоване позивачу, оформлене листом від 23.05.2019) свідчать про те, що він не заперечує своєї відповідальності по договору поруки і після дати закінчення строку його дії (строк дії договору поруки - до 31.12.2018), на яку вказано в договорі поруки. Цим самим відповідач фактично погодився, що зобов`язання поруки не є припиненим з 31.12.2018, а існуватимуть до припинення основного зобов`язання забезпеченого порукою.

В даному випадку суд приходить до висновку, що надаючи оцінку договору поруки в частині строку його дії, слід брати до уваги положення, які вказують, що договір поруки укладено до припинення забезпеченого ним зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин стосовно поруки) порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений нормою ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання.

Оскільки договором оренди передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає у такому ж обсязі, що і боржник, в порядку та строки, визначені договором оренди, в тому числі, виникнення підстав для дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обчислення установленого ч. 4 ст. 559 цього Кодексу трирічного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

Беручи до уваги те, що до суми боргу, яка становить ціну позову включено заборгованість по орендних платежах починаючи за 2019 рік (строк оплати до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин), а позивач звернувся до суду з даним позовом (в тому числі з вимогами до поручителя) у березні 2020 року, суд вважає, що останній не пропустив строку звернення з вимогою до поручителя.

Враховуючи наведене, відповідач ТОВ "ТР-ТУР", як поручитель несе солідарну відповідальність з відповідачем ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" перед позивачем в межах суми боргу - 180000 грн 00 коп. Решту існуючого боргу, що складає 2182851 грн 83 коп. повинен сплатити відповідач ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" позивачу одноосібно (без застосування особливостей солідарної відповідальності).

Висновок суду.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Водночас, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В контексті наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Норми ГПК України не передбачають права суду на стягнення з відповідачів судового збору солідарно. Судовий збір в таких випадках розподіляється між відповідачами порівну, з урахуванням пропорції солідарного стягнення.

Отже, з відповідача ТОВ "Інтернешнл констракшн системс" на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 34092 грн 78 коп., з відповідача ТОВ "ТР-ТУР" на користь позивача 1350 грн 00 коп. - судового збору.

Крім того, суд звертає увагу позивача на приписи п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", з огляду на які сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог та закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись ст. 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл констракшн системс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-ТУР" про солідарне стягнення заборгованості за договорами оренди та поруки в сумі 2412851 грн 83 коп. - задоволити частково.

Провадження у справі, в частині заявлених вимог про солідарне стягнення заборгованості в сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. - закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл констракшн системс" (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Сторозамкова, будинок 2; ідентифікаційний код 39125464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (04210, місто Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, будинок 20-А; ідентифікаційний код 30530955) - 2182851 (два мільйони сто вісімдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят одну) грн 83 коп. - заборгованості (по договору оренди).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл констракшн системс" (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Сторозамкова, будинок 2; ідентифікаційний код 39125464) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-ТУР" (78593, Івано-Франківська область, місто Яремче, село Поляниця, участок Щивки, будинок 6; ідентифікаційний код 37256434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (04210, місто Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, будинок 20-А; ідентифікаційний код 30530955) - 180000 (сто вісімдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості (по договору оренди та поруки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл констракшн системс" (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Сторозамкова, будинок 2; ідентифікаційний код 39125464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (04210, місто Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, будинок 20-А; ідентифікаційний код 30530955) - 34092 (тридцять чотири тисячі дев`яносто дві) грн 78 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-ТУР" (78593, Івано-Франківська область, місто Яремче, село Поляниця, участок Щивки, будинок 6; ідентифікаційний код 37256434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (04210, місто Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, будинок 20-А; ідентифікаційний код 30530955) - 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) грн 00 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.11.2020.

Суддя Т. В. Стефанів