Рішення

від 16.11.2020 по справі 911/2954/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2954/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа , м. Біла Церква Київської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Екіпаж , м. Біла Церква Київської області,

про стягнення 235 046,49 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа , м. Біла Церква Київської області (далі по тексту - КП Білоцеркватепломережа ) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 05.10.2020 №1271 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Екіпаж , м. Біла Церква Київської області (далі по тексту - ТОВ Екіпаж ), в якій просить суд стягнути з відповідача 235 046,49 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, яка складається з: 188 591,29 грн. основного боргу, 25 959,44 грн. інфляційних втрат, 20 495,76 грн. процентів річних, та покласти на відповідача відшкодування позивачу судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між позивачем та відповідачем Договору №942 на постачання та споживання теплової енергії від 01.01.2016 позивач поставив відповідачу у період січень 2017 - лютий 2020 теплову енергію на суму 188591,29грн. За умовами договору споживач був зобов`язаний 15 числа кожного місяця оформити із теплопостачальною організацією Акт про використану електроенергію та оплатити протягом 5 банківських днів з моменту отримання акту та рахунку. Відповідач без зауважень підписав акти про використану теплову енергію, однак розрахунок не здійснив, у зв`язку з чим утворилась стягувана заборгованість. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача також відповідно до ст. 625 ЦК України проценти річних та інфляційні втрати на дату розрахунку 30.09.2020.

Ухвалою суду від 16.10.2020 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2954/20 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 16.11.2020.

Як свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ТОВ Екіпаж копію ухвали від 16.10.2020 отримав 24.10.2020, відтак був належним чином завчасно повідомлений про дату та час судового розгляду.

02.11.2020 від позивача до суду надійшли пояснення від 28.10.2020 №1393 щодо неможливості подання платіжних документів, які підтверджують оплату коштів відповідачем, з огляду на те, що оплата не здійснювалась, на підтвердження чого позивач надав картку рахунку відповідача ТОВ Екіпаж за 01.01.2017 - 21.10.2010 в оригіналі.

13.11.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що на підприємстві позивача виявлено випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, з метою попередження розповсюдження захворюваності.

В судове засідання 16.11.2020 представники сторін не з`явились. Відпровідач відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно до частин 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що сторони були належним чином завчасно повідомлені про судовий розгляд, відповідно їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті та ухвалення обґрунтованого рішення, суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позов КП Білоцерківтепломережа до ТОВ Екіпаж про стягнення заборгованості, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

01.01.2016 між КП Білоцерківтепломережа (теплопостачальна організація) та ТОВ Екіпаж (споживач) укладено договір на постачання та споживання теплової енергії №942 (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами даного договору (пункт 2);

- споживач зобов`язується до 10 числа місяця наступного за розрахунковим повернути на адресу теплопостачальної організації підписаний акт приймання-передачі теплової енергії. У разі відсутності обґрунтованих заперечень у письмовій формі, акти приймання-передачі вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків (пункт 3.2.17);

- при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію (пункт 6.2). Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку і акту приймання-передачі (розрахункового пакету документів) протягом 5 банківських днів з дати отримання споживачем розрахункового пакету документів (пункт 6.4);

- при наявності заборгованості за попередні періоди проведена споживачем оплата першочергово зараховується в рахунок погашення боргу, що виник раніше незалежно від призначення платежу (пункт 6.5);

- за порушення строків оплати споживач сплачує крім суми заборгованості пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 6.6);

- договір набуває чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення розрахунків - до повного здійснення (пункт 10.1).

На виконання вищевказаного договору позивач поставляв, а відповідач приймав теплову енергію. До матеріалів справи залучено копії підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Актів приймання-передачі робіт/послуг загалом на суму 184 783,17 грн., а саме:

за січень 2017 на суму 11702,57 грн.;

за березень 2017 на суму 13259,38 грн.;

за жовтень 2017 на суму 3592,50 грн.;

за листопад 2017 на суму 13 110,41 грн.;

за грудень 2017 на суму 20525,46 грн.;

за січень 2018 на суму 22592,06 грн.;

за лютий 2018 на суму 26 341,92 грн.;

за березень 2018 на суму 24851,17 грн.;

за квітень 2018 на суму 328,02 грн.;

за листопад 2018 на суму 3594,44 грн.;

за січень 2019 на суму 8760,56 грн.;

за лютий 2019 на суму 5302,81 грн.;

за березень 2019 на суму 1436,44 грн.;

за квітень 2019 на суму 658,18 грн.;

за листопад 2019 на суму 2777,74 грн.;

за грудень 2019 на суму 7046,51 грн.;

за січень 2020 на суму 9339,47 грн.;

за лютий 2020 на суму 9563,54 грн.

За умовами пунктів 6.2, 6.4 Договору, строк оплати вказаних Актів (які в порядку пункту 3.2.17 є підставою для проведення розрахунків) є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за отриману теплову енергію в гарячій воді закон покладає на споживача.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів не представив, в тому числі і на вимогу пункту 4 ухвали суду від 16.10.2020, яка набрала законної сили, відтак, доводів позивача не спростував.

Позивач посилається на підписаний сторонами Акт звірки розрахунків станом на 01.01.2020 на суму 169 688,28 грн., та твердить, що сума боргу на момент звернення з позовом до суду становить 188 591,29 грн. (169 688,28 грн. (акт звірки) плюс 9339,47 грн. (акт за січень 2020) плюс 9563,54 грн. (акт за лютий 2020).

Щодо зазначених тверджень суд зазначає таке.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Заборгованість відповідача первинними документами підтверджена в сумі 184 783,17 грн., відтак вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу належить до задоволення частково в сумі 184 783,17 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, обмеження їх нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України не застосовується.

Разом із тим, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем , у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Вірно визначивши строк оплати за кожним з Актів приймання-передачі послуг та початок періоду прострочення, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних в межах заявленого періоду (за кожним актом окремо до дати розрахунку 30.09.2020 включно), суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 12 769,28 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу позивача належить задовольнити частково.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за кожним актом окремо в межах заявленого періоду по серпень 2020 включно, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 19099,70 грн., а відтак вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити частково.

Суд звертає увагу на те, що позивач не скористався своїм правом на нарахування та стягнення з відповідача пені відповідно до пункту 6.6 договору. Разом із тим, відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов КП Білоцерківтепломережа частково, приймає рішення про стягнення з ТОВ Екіпаж 184 783,17 грн. основного боргу, 12 769,28 грн. 3% річних та 19 099,70 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.2. ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається судом у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Екіпаж (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Чуйкова, буд. 85, ідентифікаційний код 20577368)

на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, ідентифікаційний код 04654336)

184 783,17 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят три гривні сімнадцять копійок) основного боргу;

12 769,28 грн. (дванадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень двадцять вісім копійок) 3% річних;

19 099,70 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`яносто дев`ять гривень сімдесят копійок) інфляційних втрат;

3249,78 грн. (три тисячі двісті сорок дев`ять гривень сімдесят вісім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 27.11.2020.

Суддя О.В. Конюх