Рішення

від 10.11.2020 по справі 916/115/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/115/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВІТАС (61005, м. Харків, вул. Іскринська, буд. 37, код ЄДРПОУ 37657870)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРСЕНАЛ (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 25, код ЄДРПОУ 33946038)

про стягнення 255441,60 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Третьяков О.В., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВІТАС звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРСЕНАЛ про стягнення 255441,60 грн.

Підставою позову позивач визначив обставину завдання внаслідок ДТП майнової шкоди застрахованому у відповідача майну, а також неповну виплату відповідачем суми страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.02.2020 о 12:00.

13.02.2020 за вх.№3758/20 до суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просив продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву. Вказану заяву у підготовчому засіданні 18.02.2020 судом задоволено.

У підготовчому засіданні 18.02.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 24.03.2020 о 12:00.

08.03.2020 за вх.№5992/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- відомості, що впливають на ступінь страхового ризику були визначені позивачем у заяві по добровільному страхуванню наземного транспорту №2016/17-ТЗ від 06.05.2016, і погоджені сторонами в договорі добровільного страхування наземного транспорту №2016/17-ТЗ від 06.05.2016;

- позивачем порушено п.п. 9.3.2, 9.3.7 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного);

- посилання позивача на те, що при визначенні розміру страхового відшкодування необхідно застосовувати лише п.9.14 договору на думку відповідача не заслуговують на увагу, оскільки конструктивна загибель може виникнути внаслідок впливу різних ризиків, і п.9.12 є обов`язковим для застосування у всіх випадках;

- відповідач не вбачає підстав для виплати страхового відшкодування в більшому розмірі ніж було виплачено, оскільки водійський стаж ОСОБА_1 станом на дату ДТП не змінився і був менше ніж п`ять років.

Ухвалою суду від 16.03.2020 у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином підготовче провадження призначено на 09.04.2020 о 14:30.

23.03.2020 за вх.№7437/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові документи, які залучено до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

- відповідачем не наведено жодної норми закону, яка надавала йому право відмовити у виплаті страхового відшкодування страхувальнику;

- сторонами узгоджено, що пріоритет мають умови договору, а якщо у сторін є доповнення, уточнення, зміни та інше, то сторони укладають додаткову угоду до цього договору;

- наказ ПрАТ СК АРСЕНАЛ №06 від 05.02.2016 не надавався страхувальнику під час підписання договору добровільного страхування наземного транспорту №2016/17-ТЗ від 06.05.2016 з боку відповідача;

- не відомо до яких саме страхових випадків відноситься наказ №06 від 05.02.2016;

- відповідачем не наведено ретельний розрахунок страхової виплати та знижувальних коефіцієнтів;

- п.4.3.6 договору передбачає повну відмову у відшкодуванні збитків заподіяних страхувальнику, а не їх частини з урахуванням коригуючих коефіцієнтів;

- застрахований транспортний засіб Toyota Corolla є конструктивно знищеним;

- у даному випадку сторони повинні дотримуватися виключно тих умов договору, які передбачають дії страховика та страхувальника у разі конструктивної загибелі ТЗ, без відновлювального ремонту, яким є п.9.14 договору;

- п.9.14 договору не надає право страховику застосовувати Методику розрахунку страхової премії, знижувальні та підвищувальні коефіцієнти при умовах конструктивної загибелі застрахованого ТЗ, у тому числі враховувати водійський стаж водія ОСОБА_1 , а також вказаний п.9.14 договору не містить посилань на застосування або врахування умов п.9.12.3 договору щодо розміру франшизи за ризиком Незаконне заволодіння

Ухвалою суду від 09.04.2020 закрито підготовче провадження у справі №916/115/20; призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 16.04.2020 о 14:30. Ухвалою суду від 16.04.2020 відкладено розгляд справи на 30.04.2020 о 16:30. Ухвалою суду від 30.04.2020 відкладено розгляд справи на 26.05.2020 о 16:30. Ухвалою суду від 26.05.2020 відкладено розгляд справи на 23.06.2020 об 11:45. У судовому засідання 23.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 14.07.2020 о 13:45. Ухвалою суду від 14.07.2020 відкладено розгляд справи на 03.09.2020 о 12:30.

03.09.2020 за вх.№23260/20 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, яке у судовому засіданні 03.09.2020 судом задоволено частково.

03.09.2020 за вх.№23262/20 до суду від відповідача надійшло клопотання та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

03.09.2020 за вх.№23266/20 до суду від відповідача надійшло клопотання та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.09.2020 судом оголошено перерву до 22.09.2020 о 12:15.

15.09.2020 за вх.№24435/20 до суду від позивача надійшли пояснення, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засідання 22.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 05.10.2020 о 15:00.

Однак, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 05.10.2020, судове засідання 05.10.2020 о 15:00 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 26.10.2020 справа №916/115/20 призначена до розгляду на 03.11.2020 о 12:45.

03.11.2020 за вх.№29400/20 до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначив, зокрема, наступне:

- позивач після укладення договору добровільного страхування наземного транспорту №2016/17-ТЗ від 06.05.2016 допустив до керування застрахованим транспортним засобом свого співробітника з водійським стажем меншим ніж сам позивач зазначив у заяві на страхування та визначено в п.6 додатку №1 до договору №2016/17-ТЗ від 06.05.2016, чим порушив умови договору страхування;

- порушення позивачем умов договору добровільного страхування наземного транспорту №2016/17-13 від 06.05.2016 надали відповідачу право на підставі п.4.3.6 договору відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування. ПрАТ СК Арсенал скористалось наданою договором добровільного страхування наземного транспорту №2016/17-13 від 06.05.2016 можливістю визначити власну правомірну поведінку, та враховуючи наявні коригуючи коефіцієнти для застосування при розрахунку розміру страхового відшкодування у випадках, коли страховик мас право відмовити у виплаті страхового відшкодування, затверджені наказом ПрАТ СК Арсенал №06 від 05 02.2016, визначило розмір страхового відшкодування, яке піддягало виплаті позивачу;

- посилання позивача, що його не ознайомлювали з наказом при укладенні договору добровільного страхування наземного транспорту №2016/17-13 від 06.05.20 не заслуговують на увагу; позивач був ознайомлений із Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), на підставі яких ПрАТ СК Арсенал укладався договір страхування. Позивач був обізнаним з варіантами правомірній поведінки відповідача у разі порушення страхувальником умов договору страхування, а саме, в разі експлуатації застрахованого транспортного засобу водієм, стаж якого менше ніж визначений договором, неповідомлення Страхувальника у разі втрати документів на транспортний засіб, Страхувальник мав право взагалі відмовити у виплаті страхового відшкодування;

- відповідачем наведено методику розрахунку страхового відшкодування.

У судовому засідання 03.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 10.11.2020 о 10:45.

06.11.2020 за вх.№29781/20 до суду від позивача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначив наступне:

- жодний пункт Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) не повторює або не дублює в точності положення, зазначені у наказі ПрАТ СК Арсенал №06 від 05.02.2016;

- при укладанні договору сторони передбачили розділ 5, в якому перелічили всі права та обов`язки, які належать за договором страхувальнику (позивачу) та страховику (відповідачу);

- відповідно до п.5.4 договору сторони при укладанні договору не наділяли відповідача (страховика) правом застосовувати або використовувати при розрахунку страхового відшкодування знижувальні або підвищувальні коефіцієнти, методики;

- доказів того, що позивач заздалегідь був ознайомлений з наказом №06 від 05.02.2016 додатком №1 до Правил, і що позивач, підписуючи договір погодився з методиками розрахунків відповідача, з знижувальними та підвищувальними коефіцієнтами, відповідач до суду не надав; сам договір страхування №2016/17-Т3 від 06.05.2016, примірники якого є у сторін, не містить жодних посилань на умови наказу ПрАТ СК Арсенал №06 від 05.02.2016 та на Додаток №1 до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), де зазначена методика, формула, коефіцієнти розрахунку страхового відшкодування; умови договору також не дублюють умови, зазначені в наказі ПрАТ СК Арсенал №06 від 05.02.2016 і в додатку №1 до Правил;

- п.13.4.17 Правил також не містить ніяких посилань на інші положення Правил, які можуть бути застосовані Страховиком для зменшення страхової виплати у випадку знищення, або конструктивної загибелі транспортного засобу, у тому числі на методику розрахунку страхової премії, або на додаток №1 до Правил;

- при укладанні договору добровільного страхування №2016/17-Т3 06.05.2016 сторони не домовлялися про застосування Страховиком методики розрахунку страхової премії при визначенні розміру страхового відшкодування, і сам договір таких умов, формул, коефіцієнтів, методики розрахунків не містить;

- жодний розрахунок сум відповідача не містить ніяких показників, передбачених умовами п.9.14 договору.

Справа №916/115/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Європейською конвенцією права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

У судовому засіданні 10.11.2020 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.11.2020 не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі з метою забезпечення процесуальних гарантій на участь у справі відповідачу. Натомість, клопотань про можливість/неможливість прийняти участь у судовому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon"( https://easycon.com.ua/ ), а також доведення обставин, доказів наявності або відсутності такої можливості від відповідача не надійшло.

За таких обставин, приймаючи до уваги процесуальні строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами, забезпечивши процесуальні гарантії відповідачу і неодноразово через це відкладаючи розгляд справи в період оголошеного загальнодержавного карантину.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

06.05.2016 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРСЕНАЛ (страховик, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕВІТАС (страхувальник, позивач) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом (ТЗ), що зазначені в додатку 1 до цього договору. Цей договір укладено відповідно до Закону України Про страхування , Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ПрАТ СК АРСЕНАЛ , що зареєстровані Нацкомфінпослуг 26.12.2013 за №0613551 (Правила) та Заяви на страхування Страхувальника.

За п.п. 2.1, 2.2 договору згідно з цим договором Страховик приймає на себе обов`язок на умовах Правил та цього договору здійснити виплату страхового відшкодування в разі настання страхового випадку. Страховим випадком вважається подія, що передбачена з переліку ризиків, визначених в цьому договорі, яка відбулась, і з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу.

Згідно з п.2.3.1 договору страховими ризиками події, наслідком яких є повна втрата, знищення застрахованого ТЗ, зокрема, дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху застрахованого ТЗ або іншого транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки Страхувальнику.

У відповідності до п.3.1 договору страхова сума по кожному ТЗ встановлена в розмірі, що визначений в Додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п.5.2.1 страхувальник зобов`язаний письмово інформувати Страховика про будь-які зміни страхового ризику, зокрема: зміни в умовах експлуатації застрахованого ТЗ (використання ТЗ в іспитах, у спортивних або навчальних цілях, таксометр, іншого додаткового обладнання); збільшення розміру ринкової вартості ТЗ, зміна власника і т.ін. Додаткове обладнання ТЗ - автомобільна теле-, відео-. аудіо-, радіоапаратура, електронна сигналізація, яка стаціонарно встановлена на ТЗ, але не входить до його заводської комплектації, а також газове обладнання, якщо таке переобладнання не вписано в Додаткове обладнання застрахованого ТЗ.

Згідно з п.п. 5.2.2-5.2.4 договору страхувальник зобов`язаний: надати Страховику ТЗ для огляду у будь-який час періоду дії договору, а також у випадку усунення пошкоджень, що мали місце до початку дії договору або були отримані у період його дії; своєчасно сплатити страховий платіж у розмірах і в порядку, визначених Додатком 1 до цього договору; повідомити Страховика про настання випадку, шо має ознаки страхового, негайно, але не пізніше термінів, що визначені в п.7.2, 7.3 цього договору.

За п.п. 5.2.5, 5.2.6, 5.2.14 договору страхувальник зобов`язаний: дотримуватись умов експлуатації, зберігання та обслуговування ТЗ відповідно до умов цього договору та вимог виробника, ставитися до застрахованого ТЗ так, як ніби він не є застрахованим, ніяким чином не збільшувати наслідків страхових випадків, а навпаки, вживати всіх заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок страхового випадку; не залишати у застрахованому ТЗ реєстраційні документи на ТЗ та/або будь-які інші документи, що надають право розпорядження та користування ТЗ; ознайомити осіб фактично допущених до керування застрахованим ТЗ з умовами цього договору та Правил страхування.

У відповідності до п.5.3 договору обов`язки за цим договором, за винятком обов`язку щодо сплати страхового платежу, розповсюджуються в рівній мірі на осіб, допущених до керування застрахованим ТЗ. Невиконання вказаними особами цих обов`язків спричиняє ті ж наслідки, що і невиконання їх безпосередньо страхувальником.

Відповідно до п.8.3 договору впродовж 7 робочих днів з моменту одержання всіх документів, необхідних для підтвердження факту настання страхового випадку, встановлення причин, обставин та наслідків страхового випадку, та визначення розміру збитків страховик: приймає обґрунтоване рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, що оформлюється страховим актом; здійснює виплату страхового відшкодування в строк, що передбачений цим договором.

Згідно з п.8.4 договору виплата страхового відшкодування, за винятком страхового випадку за ризиком Незаконне заволодіння , здійснюється у строк до 15 робочих днів з дати затвердження страхового акту.

За п.9.1 договору при настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають:

9.1.1 За рахунок страхового відшкодування тільки реальні збитки у вигляді:

- витрат на проведення відновлюваного ремонту ТЗ в межах страхової суми, розрахованих відповідно до чинного законодавства України, Правил та цього договору;

- вартості ТЗ в межах страхової суми (у разі знищення ТЗ або незаконного заволодіння ним).

9.1.2 За рахунок Страховика в межах страхової суми відшкодовуються:

- витрати на проведення експертиз та досліджень, необхідних для визначення обставин настання страхового випадку та/або визначення розміру збитків. У разі, якщо одна із сторін договору не погодиться з висновками експерта, вона має право звернутись до іншого з оплатою його послуг за власний рахунок;

- інші витрати, які передбачені цим договором.

Відповідно до п.9.3.2 договору відшкодуванню не підлягають збитки, викликані пошкодженням майна, що перебувало в застрахованому ТЗ у момент страхового випадку.

За п.9.12 договору розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому ТЗ внаслідок страхового випадку за ризиками ДТП , СЯ , Пожежа , ІВП , ПДТО , визначається у розмірі вартості відновлювального ремонту, що обчислюється виходячи з характеру пошкоджень та стану ТЗ, за вирахуванням:

9.12.1 зносу деталей, що підлягають заміні, якщо інше не передбачено п.8 Додатка 1 до цього договору. Коефіцієнт зносу деталей розраховується за формулою: З=1 - С/Цн, де З - коефіцієнт зносу, С - ринкова вартість ТЗ, Цн - ціна нового ТЗ в Україні.

9.12.2 суми, що відшкодована Страхувальнику особою, винною у заподіянні збитків або особою, яка їх відшкодовує замість винуватця;

9.12.3 розміру франшизи, обумовленої Додатком 1 до цього договору. При цьому, розмір безумовної франшизи при настанні конструктивної загибелі ТЗ дорівнює розміру франшизи за ризиком Незаконне заволодіння , яка визначена в п.3 Додатка 1 до цього договору;

9.12.4 суми, на яку зменшується розмір страхового відшкодування у випадках, передбачених цим договором.

У відповідності до п.9.14 договору у випадку конструктивної загибелі Страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням суми несплачених страхових платежів за наступні страхові періоди (в межах 1-го календарного року) та/або несплаченої частини страхового платежу, передбаченого цим договором, безумовної франшизи, що визначена в п.3 Додатку 1 до цього договору і вартості залишків пошкодженого застрахованого ТЗ, а також інших витрат, здійснених за рахунок страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 12.1, 12.4, 12.7 договору умови, не зазначені у цьому договорі, регулюються Правилами та діючим законодавством України. У випадку розбіжностей між Правилами та умовами договору пріоритетне значення мають умови, вказані в договорі. Будь-яка домовленість між сторонами, що створює нові зобов`язання за цим договором, повинна бути письмово оформлена сторонами шляхом укладання додаткових угод до цього договору, які є невід`ємною частиною. Усі Додатки до цього договору є його невід`ємною частиною.

Згідно з Таблицею №1 Додатку №1 до договору страхова сума ТЗ автомобіля Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, складає 473040 грн., що є ідентичною ринковій вартості ТЗ вказаної в Таблиці №1 Додатку №1 до Договору від 06.05.2016 р. за №2016/ 17-ТЗ. Відповідно до пункту №1 Таблиці №1 Додатку №1 до Договору страховий платіж за автомобіль Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , складає 17502,48 грн. Загальна сума всіх зазначених в Договорі автомобілів належних Позивачу у кількості 8 штук складає 140019,84 грн. Згідно з пункту №10 Додатку №1 до Договору строк сплати страхового платежу встановлений до 06.05.2016. За п.3 Додатку №1 розмір безумовної франшизи складає: у разі вини водія за ризиками ДТП , ПДТО , СЯ , ПОЖЕЖА , ІВП складає 0%, без вини водія за ризиками ДТП , ПДТО , СЯ , ПОЖЕЖА , ІВП складає 0%, за ризиком НЗ складає 5%.

В матеріалах справи наявні Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал , відповідно до п.3.1 яких предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього, та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення.

За п.2.13 Правил повна конструктивна загибель - ступінь пошкодження застрахованого ТЗ та ДО, при якому відновлення застрахованого ТЗ та ДО до стану, у якому вони знаходилися до настання страхового випадку, є економічно недоцільним, а саме: якщо згідно з актом автотоварознавчого дослідження (експертизи) або розрахунком Страховика (у залежності від умов договору) вартість відновлювального ремонту перевищує 75% дійсної вартості застрахованого ТЗ та/або ДО, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з п.9.4.4 Правил у разі, якщо Страхувальник своєчасно не повідомить про зміну у ризику, виплати по страхових випадках, якщо вони стануться внаслідок збільшених ризиків, будуть зменшені пропорційно відношенню фактично сплаченої страховій премії до страхової премії, розрахованої з урахуванням зміни у ризику, якщо договором не передбачено інше.

У відповідності до п.14.1.15 Правил Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник впродовж трьох робочих днів не повідомив про зміну власника транспортного засобу; заміну двигуна/кузова, перефарбування автомобіля; втрату ключів, номерних знаків, реєстраційних документів на застрахований транспортний засіб.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №4 від 06.05.2016 ТОВ ЕВІТАС сплачено на користь ПрАТ СК АРСЕНАЛ 140019,84 грн. в якості страхового платежу за договором №2016/17-ТЗ від 06.05.2016.

Відповідно до наказу ТОВ Евітас №99 від 19.05.2016 закріплено з 19.05.2016 транспортний засіб Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за представником торговельним ОСОБА_1 .

19.05.2016 між ТОВ Евітас (позичкодавець) та ОСОБА_1 (користувач) укладено договір позички транспортного засобу, в порядку та на умовах якого позичкодавець передав, а користувач прийняв у строкове безоплатне користування транспортний засіб, зазначений у п.1.2 договору (транспортний засіб Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), протягом строку встановленого у п.1.4 договору (сторони встановили строк користування предметом позички - з моменту отримання користувачем, автомобіля відповідно до акту приймання-передачі предмета позички у користування до 19.05.2018 включно).

Згідно з п.5.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

10.06.2016 між ТОВ Евітас (позичкодавець) та ОСОБА_1 (користувач) укладено додатковий договір №1 до договору позички транспортного засобу від 19.05.2016, яким сторони, на підставі п.5.3 розділу 5 Дія договору дійшли згоди внести зміни та доповнити розділ Загальні положення договору позички.

Додатковою угодою №1 від 10.10.2016 про внесення змін до договору позички сторони вирішили викласти п.1.3 договору , а саме викладено в наступній редакції: 1.3 Право власності позичкодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим Центр 6341 .

12.01.2017 на автодорозі Київ-Знам`янка, в напрямку м. Сміла, на 195 км.-190 м. по вул. К. Вишневецького в с. Костянтинівка, Смілянського району, Черкаської області, сталося дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .

12.01.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за №12017250230000077. На даний час до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області подано позовну заяву цивільного позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Евітас у кримінальному провадженні №12017250230000077 до обвинуваченого - ОСОБА_2 ; рішення у справі на даний час не прийнято.

За наявними матеріалами справи, ТОВ ЕВІТАС звернулось до ПрАТ СК АРСЕНАЛ із заявою на виплату страхового відшкодування. Відповідно до заяви дата ДТП - 12.01.2017, ТЗ - Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За страховим актом №2017/КАСКО/26 від 13.10.2017 визначений відповідачем станом на жовтень 2017 року розмір страхового відшкодування склав 95833,60 грн.

Відповідно до акту надання послуг №26 від 27.10.2017 визначена відповідачем сума страхового відшкодування по події 12.01.2017 за договором №2016/17-ТЗ від 06.05.2016 склала 95833,60 грн.

07.08.2019 ТОВ ЕВІТАС направлено ПрАТ СК АРСЕНАЛ лист за №290 з вимогою повідомити Страхувальника про причини не виплати СК АРСЕНАЛ залишку у розмірі 377206,40 грн. від загальної суми страхового відшкодування за заподіяні Страхувальнику матеріальні збитки в результаті ДТП у сумі 473040,00 грн., яка сталося 12.01.2017 за участю застрахованого ТЗ а/м Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

12.08.2019 ТОВ ЕВІТАС направило на адресу ПрАТ СК АРСЕНАЛ лист за №302.

12.08.2019 за №302 TOB ЕВІТАС направлено до ПрАТ СК АРСЕНАЛ лист з доказами підтвердження трудових взаємовідносин з ОСОБА_1

ПрАТ СК АРСЕНАЛ 17.09.2019 звернулось до TOB ЕВІТАС у листі за №01.206/113, в п.6 якого повідомлено ТОВ ЕВІТАС про те, що ТЗ Toyota Corolla державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2016 року випуску, який застрахований по договору добровільного страхування наземного транспорту №2016/17-ТЗ від 06.05.2016. Стосовно події, яка має ознаки страхової та сталася 12.01.2017 на підставі заяви ТОВ ЕВІТАС було здійснено виплату на поточний рахунок ТОВ ЕВІТАС в сумі 93833,60 грн. та 07.11.2017 в сумі 2000 грн., що становить 100% страхового відшкодування. При розрахунку виплати страхового відшкодування був застосований коригуючий коефіцієнт, у тому числі не було надано документів, які б підтверджували, що водій під час керування якого сталося дорожньо-транспортна пригода був співробітником ТОВ ЕВІТАС . Вирішення питання про виплату суми, на яку було зменшено страхове відшкодування відкладено до отримання підтвердження про те, що водій ОСОБА_1 станом на 12.01.2017 дійсно перебувала у трудових відносинах з ТОВ ЕВІТАС .

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №19866 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 07.10.2019 ринкова вартість автомобіля Toyota Corolla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП, що сталося 12.01.2017 складає 371480,43 грн. Величина матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 в результаті ДТП приймається у розмірі ринкової вартості автомобіля на момент ДТП та складає: 371480,43 грн.. Автомобіль Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 відновленню після ДТП не підлягає по причинам вказаним в дослідницькій частині висновку.

Відповідно до дослідницької частини висновку автомобіль Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 відновленню після ДТП не підлягає.

25.10.2019 ТОВ ЕВІТАС направило ПрАТ СК АРСЕНАЛ претензію/вимогу за №399 на суму 312206 грн. щодо сплати залишку заборгованості за страховим відшкодуванням з доказами перебування водія ТЗ ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ ЕВІТАС станом на дату страхової події.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, вказану претензію відповідачем отримано 30.10.2019.

Відповідно до страхового акту №2017/КАСКО/26/Д від 26.11.2019 визначена відповідачем сума виплати склала 56754,80 грн.

За актом надання послуг №26/Д від 09.12.2019 визначена відповідачем сума страхового відшкодування склала 56764,80 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору добровільного страхування наземного транспорту від 06.05.2016, останній укладено відповідно до Закону України Про страхування , Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ПрАТ СК АРСЕНАЛ , що зареєстровані Нацкомфінпослуг.

За посиланнями позивача, примірник Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) йому не надали, а надано лише відповідь МТСБУ на адвокатський запит з додатком - Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Докази ознайомлення позивача з додатками до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) матеріали справи не містять.

Правова позиція позивача у справі полягає у тому, що в результаті ДТП, що сталася 12.01.2017 було завдано механічних пошкоджень застрахованому автомобілю - Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , в результаті якої, як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку експертного автотоварознавчого дослідження №19866 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 07.10.2019 - автомобіль Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 відновленню після ДТП не підлягає по причинам вказаним в дослідницькій частині висновку.

Позивач звернувся до Страховика з заявою на виплату, на що його вимоги були задоволені частково на суму 140019,84 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №4 від 06.05.2016; решту суми розраховано відповідно до п.9.14 та заявлено позивачем до стягнення з відповідача у даній справі.

Відповідач посилається на те, що позивачем було допущено порушення умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 06.05.2016 в частині допуску до управління ТЗ ОСОБА_1 - особи, яка мала водійський стаж менше п`яти років, що впливало на оцінку страхових ризиків страховика в момент взяття сторонами на себе відповідних зобов`язань та що, на думку відповідача, створює підстави для застосування до спірних правовідносин коефіцієнтів визначення розміру страхової виплати, які наведені у наказі відповідача №06 від 05.02.2016.

Відповідачем було не повністю компенсовано позивачу суму майнової шкоди, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову до відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 354 ГК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Національний банк України має право відповідно до закону встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування. При укладенні договору страхування страховик має право вимагати у страхувальника довідку про його фінансовий стан, підтверджену аудитором (аудиторською організацією). Укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Згідно зі ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страховика.

Страхування, згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про страхування» , який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування» , яка кореспондується зі ст. 354 ГК України та ст. 979 ЦК України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Суд при аналізі спірних правовідносин враховує наступне.

Обставини, наведені відповідачем, відповідно до вимог договору страхування дійсно могли бути підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування.

Між тим у спірних правовідносинах відповідач визнав за належне визнати страховий випадок та виплатити позивачу страхове відшкодування частково.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд виходить з того, що відповідачем не доведено суду наявності у нього підстав для коригування суми виплати в такий спосіб та розмір, як це зробив відповідач. Господарський суд зазначає, що умовами договору страхування не визначено застосування тих коефіцієнтів, які взяв за основу відповідач при визначенні суми страхового відшкодування.

Виходячи з висновку експертного автотоварознавчого дослідження №19866 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 07.10.2019 про те, що автомобіль Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 відновленню після ДТП не підлягає, застосуванню до спірних правовідносин підлягає п.9.14 договору, а не п.9.12 договору, на якому наполягає відповідач.

Господарський суд вважає, що позивачем дійсно допущено порушення умов договору в частині допуску до керування особи до 5 років стажу, натомість за обставин визнання відповідачем спірного випадку страховим, а не відмови у виплаті, за обставин того, що винуватцем ДТП не була співробітник позивача - ОСОБА_1 , а застрахований автомобіль в результаті ДТП не підлягає відновленню, у суду відсутні підстави підтримати позицію відповідача про коригування визначених договором сум у випадку повної загибелі транспортного засобу в такий спосіб, як визначив відповідач.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВІТАС підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

При цьому господарський суд не приймає до уваги в якості підстави для відмови у позові тих обставин, що водійський стаж ОСОБА_1 становив менше п`яти років, оскільки у спірних договірних відносинах сторони не визначили наслідком такої поведінки застосування відповідачем будь-яких коригуючих коефіцієнтів. Тому визначені відповідачем суми страхового відшкодування суду недоведені, що за встановлених обставин повної загибелі транспортного засобу та визнання відповідачем випадку страховим не дає суду підстав відмовити у задоволенні позову.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У поданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір за подання позовної заяві (підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №3885 від 10.01.2020 на суму 3831,62 грн.) та витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження №19866 від 07.10.2019 у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (підтверджується листом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за №19866 від 15.10.2019 з відміткою про сплату вартості експертизи у розмірі 3579,60 грн.).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження покладаються відповідача.

Господарський суд зазначає, що при складанні повного тексту рішення судом виявлено технічну помилку у проголошеній вступній та резолютивній частинах рішення в частинах стягнутої суми судового збору та витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3831,62 грн. та витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 3579,60 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВІТАС задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРСЕНАЛ (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 25, код ЄДРПОУ 33946038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВІТАС (61005, м. Харків, вул. Іскринська, буд. 37, код ЄДРПОУ 37657870) 255441 /двісті п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сорок одну/ грн. 60 коп., 3831 /три тисячі вісімсот тридцять одну/ грн. 62 коп. судового збору та 3579 /три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять/ грн. 60 коп. витрат, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 25 листопада 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля