Рішення

від 27.11.2020 по справі 925/1168/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Черкаси справа № 925/1168/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Городищенської міської ради

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золота рибка

про стягнення 57468,56 грн,

Городищенська міська рада звернулася у Господарський суд Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золота рибка про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,2492 га, яка знаходиться у м. Городище по вул. Кожедуба, 43 згідно з договором оренди землі від 02.04.2018 у розмірі 57468,56 грн, у тому числі 52951,50 грн основного боргу, 600,13 грн інфляційних, 3916,93 грн пені та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Золота рибка , як землекористувач, у порушення умов договору оренди земельної ділянки за період з 01.10.2019 до 31.07.2020 не сплачує кошти за її використання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 52951,50 грн, що порушує права власника та є порушенням земельного законодавства та стало підставою для нарахування штрафних санкцій, обов`язок зі сплати яких передбачено договором та діючим законодавством.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.09.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотанням (у разі наявності) щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 14.09.2020, направлена судом на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, за адресою його держаної реєстрації повернулась до суду з відміткою працівника пошти адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Оскільки, ухвала Господарського суду Черкаської області від 14.09.2020, направлена судом за адресою держаної реєстрації відповідача, інформація про яку міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то з огляду на наведені правові норми така інформація вважається достовірною, тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи. Також суд зазначає, що оскільки відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав, суд відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 на підставі рішення сесії Городищенської міської ради від 01.12.2016 №11-3/VII Городищенська міська рада, як орендодавець, (позивач у справі), в особі міського голови Мирошника В.П., що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування , і Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Золота рибка , як орендар (відповідач у справі), в особі керівника Воротило О.М., що діє на підставі виписки з ЄДР, уклали договір оренди землі (далі - договір, а.с. 11-12), який був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.08.2018.

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,2492 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Городище по вул. Кожедуба, 43. Кадастровий номер земельної ділянки 7120310100:01:001:1493.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: контора, душова, вісова, склад, під проїздами, проходами та площадками, гараж відповідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2006 №638 (пункт 3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 1088876,95 грн (пункт 5 договору)

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 54446,38 грн, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, 4537,20 грн щомісячно (пункт 9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації й інфляції, визначених законодавством (пункту 10 договору).

Орендна плата вноситься у такі строки, щомісячно в розмірі 1/12 частини річної плати на рахунок орендодавця не пізніше 20 числа за звітним місяцем (пункт 11 договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі визначеному законодавством (пункту 14 договору).

Строк дії договору сторонами встановлений пунктом 8 договору, відповідно до якого він укладений на 10 років.

15.01.2019 між позивачем та відповідачем підписано додаток до договору (а.с. 14), згідно з яким внесено зміни до таких пунктів:

пункт 5 договору: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1412040,80 грн;

пункт 9 договору: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 70602,04 грн, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, 5883,50 грн. Нарахування орендної плати проводиться з 01 січня 2019 року.

Відповідач у порушення умов договору, орендну плату сплачував не повністю, у результаті чого за ним утворилася заборгованість за період з 01.10.2019 до 31.07.2020 у розмірі 52951,50 грн.

03.08.2020 на адресу відповідача позивач направив претензію №432.02/18 з вимогою сплатити заборгованість з урахуванням інфляції та пені до 31.08.2020 та попереджено про звернення до суду у випадку невиконання даної вимоги (а.с. 15).

Претензію вручено уповноваженому представнику відповідача 05.08.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

У зв`язку з несплатою орендних платежів позивачем на підставі положень договору відповідачу нараховано 600,13 грн інфляційних та 3916,93 грн пені.

Оскільки відповідач не сплачував орендну плата за земельну ділянку, чим допустив порушення економічних інтересів Городищенської міської ради, остання звернулася до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу, інфляційних та пені до міського бюджету.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення із землекористувача плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності. Відносини, які виникли між сторонами є відносинами з оренди земельної ділянки, які врегульовано положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі, серед іншого, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). При цьому чинне законодавство України не забороняє визначати розмір орендної плати шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки це відповідає, зокрема, приписам частини 1 статті 15, статті 21 Закону Про оренду землі .

Щодо нормативної грошової оцінки землі, то за приписами частини 5 статті 5 Закону Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробленні показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.

Судом встановлено, що відповідач на підставі укладеного з органом місцевого самоврядування отримав у платне строкове користування земельну ділянку, яка належить до комунальної форми власності. Водночас, у порушення своїх зобов`язань відповідач за період з жовтня 2019 року до липня 2020 року не сплачував орендні платежі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Отже, з огляду на встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати орендної плати за оренду земельної ділянки на умовах договору. У договорі сторони встановили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа за звітним місяцем. За період користування земельною ділянкою з 01.10.2019 до 31.07.2020 відповідач у визначені у договорі строки плату вносив не повністю, його заборгованість за цей період становить 52951,50 грн. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими позивачем доказами.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. 6. Відповідно до частини 6 статті 232 цього Кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Аналізуючи вимоги та доводи позивача щодо стягнення господарських санкцій з відповідача за неналежне виконання зобов`язань, суд дійшов таких висновків.

У пункті 14 договору сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором стягується пеня у розмірі визначеному законодавством.

Позивач з посиланням на положення пункту 14 договору нарахував відповідачу 3916,93 грн пені за період з 01.10.2019 до 31.07.2020 з врахуванням облікової ставки НБУ.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Зокрема, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України Про державний матеріальний резерв , статтею 36 Закону України Про телекомунікації , статтею 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій . У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань , а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Досліджений судом договір умов про стягнення пені не містить, а саме не встановлено розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Відтак, вимога позивача про стягнення пені є безпідставною, тому не підлягає до задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 600,13 грн інфляційних за період прострочення з жовтня 2019 року до червня 2020 року, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок виконано вірно, тому вимога позивача про стягнення 600,13 грн інфляційних підлягає до задоволення.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних належних доказів повного розрахунку з орендної плати за використання земельної ділянки, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав. Отже, вимога про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за оренду землі у сумі 52951,50 грн та 600,13 грн інфляційних є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1958,73 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золота рибка (вул. Поповича, 43, с. Вербівка, Городищенський район, Черкаська область, 19531, ідентифікаційний код 32017413) на користь Городищенської міської ради (вул. Грушевського, 11, м. Городище, Черкаська область, 19500, код ЄДРПОУ 33965401) 52951,50 грн основного боргу, 600,13 грн інфляційних та 1958,73 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І.Кучеренко