Постанова

від 25.11.2020 по справі 910/8802/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8802/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кролевець О.А., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Антонюка С.В., Святюка С.П.,

відповідача -Захарчука І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 ,

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кропивна Л.В., судді - Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І.)

від 27.05.2020,

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Д"

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Тандем-Д" про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо нескликання річних загальних зборів учасників ТОВ "Тандем-Д" з питаннями про розподіл чистого прибутку та виплату дивідендів з визначенням їх розміру (ч. 2 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю");

- зобов`язання скликати та провести загальні збори учасників ТОВ "Тандем-Д" на виконання вимог ст. 5, п. 7 ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з питань щодо розподілу чистого прибутку та про виплату дивідендів і визначення їх розміру, а також щодо встановлення винагороди виконавчому органу - директору товариства;

- зобов`язання виконати вимогу позивача від 05.03.2019 та забезпечити його право на отримання інформації про господарську діяльність ТОВ "Тандем-Д" відповідно до ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ТОВ "Тандем-Д" з часткою 51 % статутного капіталу, проте на письмові запити позивача відповідачем було відмовлено у наданні інформації про фінансово-господарську діяльність товариства, змінено місцезнаходження товариства, а також на вимогу позивача не було проведено загальні збори учасників товариства, чим порушено його корпоративні права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ТОВ "Тандем-Д" щодо нескликання річних загальних зборів учасників ТОВ "Тандем-Д" з питаннями про розподіл чистого прибутку та про виплату дивідендів і визначення їх розміру.

Зобов`язано ТОВ "Тандем-Д" на виконання ст. 5, п. 7 ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" скликати та провести загальні збори учасників ТОВ "Тандем-Д" з питань щодо розподілу чистого прибутку та про виплату дивідендів і визначення їх розміру, а також щодо встановлення винагороди виконавчому органу - директору товариства.

Зобов`язано ТОВ "Тандем-Д" виконати вимогу представника ОСОБА_1 від 05.03.2019 та забезпечити його право на отримання інформації про господарську діяльність ТОВ "Тандем-Д".

Стягнуто з ТОВ "Тандем-Д" на користь ОСОБА_1 5 763,00 грн судового збору та 16 265,00 грн витрат на правничу допомогу.

Приймаючи рішення, господарський суд встановив, що 05.03.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою про скликання та проведення загальних зборів учасників товариства з запропонованим ним порядком денним, а також вимагав надати інформацію про господарську діяльність товариства, втім відповідач зборів не скликав і вимогу про надання запитуваної інформації не виконав, чим порушив корпоративні права позивача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд вказав, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності ТОВ "Тандем-Д" щодо нескликання річних загальних зборів учасників ТОВ "Тандем-Д" та зобов`язання товариства скликати і провести загальні збори учасників не підлягають задоволенню, оскільки позивач як учасник товариства має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства. Заявлена позивачем вимога щодо отримання інформації про господарську діяльність ТОВ "Тандем-Д" є неконкретизованою, відповідно, обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів є неефективним, адже судове рішення не може бути реально виконаним.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами для скасування судового рішення позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Стверджує, що висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 5, п. 7 ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах відсутній.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Доводи, викладені у відзиві, зводяться до обґрунтованості оскаржуваного у справі судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, учасниками ТОВ "Тандем-Д" є громадянин України ОСОБА_1 з розміром внеску 84 150,00 грн, що становить 51 % статутного капіталу (51 голос) та громадянка України ОСОБА_2 з розміром внеску 80 850,00 грн, що становить 49 % статутного капіталу (49 голосів) (пункти 1.2, 5.2 статуту ТОВ "Тандем-Д").

Зазначені відомості внесені Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

16.01.2019 та 21.02.2019 представником позивача надіслано відповідачу адвокатські запити щодо надання фінансової звітності та балансу товариства, розрахункових платіжних відомостей та/або інших документів про нарахування та фактичну оплату доходів на користь учасників товариства за останні п`ять років, податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку.

26.02.2019 відповідач повідомив позивача листом № 19-2, що адвокатський запит оформлений неналежним чином і відмовив у наданні вказаної інформації.

05.03.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою скликати загальні збори учасників товариства не пізніше 20 днів з дня отримання цієї вимоги.

Для проведення загальних зборів учасників товариства позивач пропонував такий порядок денний: звіт виконавчого органу товариства за останні три роки; приведення статуту товариства у відповідність до вимог діючого законодавства; визначення розміру оплати правці виконавчого органу товариства; затвердження значних угод товариства; розподіл чистого прибутку товариства, визначення розміру дивідендів та порядку їх сплати; визначення нових напрямків діяльності товариства; проведення аудиту діяльності товариства; зміна місця знаходження товариства.

Позивач також просив до початку проведення загальних зборів надати йому можливість ознайомитися з діючим статутом, протоколами загальних зборів учасників товариства, документами фінансової звітності та документами, які містять інформацію про господарську діяльність товариства.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана вимога отримана відповідачем 06.03.2019.

Вважаючи свої корпоративні права щодо нескликання та непроведення відповідачем загальних зборів, а також ненадання інформації, зазначеної у вимозі, порушеними, позивач звернувся з позовом у справі до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з статтею 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства, отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, брати участь у розподілі прибутку товариства, отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

За змістом ч. ч. 1, 2, 5 - 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 98 Цивільного кодексу України порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як 10 % голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Тобто, Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Цивільний кодекс України передбачають спосіб реалізації корпоративних прав учасника, який володіє 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, на управління товариством у разі невиконання його вимоги про скликання загальних зборів шляхом самостійного скликання таких загальних зборів.

У спірних правовідносинах позивач, який володіє часткою у розмірі 51 % статутного капіталу ТОВ "Тандем-Д", звернувся 05.03.2019 до відповідача з вимогою скликати загальні збори учасників товариства. Вказана вимога отримана відповідачем 06.03.2019.

Матеріали справи не містять доказів виконання виконавчим органом ТОВ "Тандем-Д" вимоги ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників та повідомлень виконавчого органу товариства про відмову в скликанні загальних зборів учасників.

Враховуючи приписи статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ч. 4 ст. 98 Цивільного кодексу України, позивач мав право сам скликати загальні збори учасників ТОВ "Тандем-Д".

Відповідно, ОСОБА_1 міг реалізувати своє право на участь в загальних зборах учасників ТОВ "Тандем-Д" та на управління товариством у спосіб передбачений законом. Вчиняти додаткові заходи для спонукання товариства скликати загальні збори не було потреби.

Суду не було надано жодних доказів у підтвердження вчинення ТОВ "Тандем-Д" дій спрямованих на перешкоджання ОСОБА_1 скористатись своїм правом самостійно скликати загальні збори товариства.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, неправильно обраний спосіб захисту є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не скликання річних загальних зборів та зобов`язання товариства їх провести не відповідають встановленим законом способам захисту наявного у позивача корпоративного права на управління товариством, тож такі позовні вимоги не підлягали задоволенню з підстав неправильно обраного способу захисту права та недоведеності порушення прав позивача.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати вимогу позивача від 05.03.2019 та забезпечити його право на отримання інформації про господарську діяльність товариства необхідно зазначити таке.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено право учасника товариства отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Окрім того, виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (п. 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

З аналізу наведених правових норм вбачається, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарським товариством.

Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання певної інформації.

У пункті 6.1.1 статуту ТОВ Тандем-Д передбачено право учасника товариства на отримання інформації про діяльність товариства, в тому числі знайомитись з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншої документації, в будь-який час і при цьому в обов`язковому порядку учаснику за його проханням надається така документація перед кожними загальними зборами, а також при звернення в судові органи; вимагати свідоцтво, яке засвідчує, що учасник повністю вніс свій внесок у статутний капітал товариства.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 як учасник ТОВ Тандем-Д 05.03.2019 звертався до товариства з вимогами щодо надання йому можливості ознайомитися з діючим статутом, протоколами загальних зборів учасників товариства, документами фінансової звітності та документами, які містять інформацію про господарську діяльність товариства.

Відповідач відповіді на такий запит не надав, вимоги запиту не виконав.

Таким чином, надання запитуваних позивачем як учасником ТОВ Тандем-Д документів, зокрема статуту, протоколів загальних зборів учасників товариства, документів фінансової звітності є обов`язком товариства у відповідності до приписів статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень статуту ТОВ Тандем-Д і, відповідно, ненадання відповідачем учаснику товариства інформації порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 як учасника товариства.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ТОВ Тандем-Д дій спрямованих на надання можливості ОСОБА_1 ознайомитись з необхідною інформацією та надання ОСОБА_1 копій відповідних документів.

За таких обставин висновки апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання ТОВ "Тандем-Д" виконати вимогу представника ОСОБА_1 від 05.03.2019 та забезпечити його право на отримання інформації про господарську діяльність ТОВ "Тандем-Д" є передчасними та такими, що були зроблені без врахування статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", пункту 6.1.1 статуту ТОВ Тандем-Д .

Не можливо погодитися з висновками апеляційного суду щодо підстави відмови в позові в цій частині у зв`язку з тим, що позивач не конкретизував якого роду інформація ним запитується, документи, у яких вона міститься, рік та особу, яка виготовила ці документи, з огляду на те, що позивач просив зобов`язати відповідача виконати вимогу від 05.03.2019, в якій, зокрема, просив ознайомитись з діючим статутом, протоколами загальних зборів учасників товариства, документами фінансової звітності. Окрім того, частина 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не встановлює обов`язку учасника товариства у письмовій вимозі про надання документів зазначати такі дані запитуваної інформації.

Поряд з цим не можна визнати законним в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ТОВ "Тандем-Д" про зобов`язання товариства виконати вимогу представника позивача від 05.03.2019 та забезпечити право його на отримання інформації про господарську діяльність ТОВ "Тандем-Д" і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019, тому що місцевий господарський суд задовольнив таку вимогу без аналізу її на відповідність переліку документів наведеного у частині 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та у пункті 6.1.1 статуту ТОВ Тандем-Д .

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.

Таким чином, доводи касаційної скарги визнаються судом касаційної інстанції обґрунтованими, оскільки суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази щодо обставин звернення позивача до відповідача з вимогою про отримання інформації про господарську діяльність ТОВ "Тандем-Д" та не надали їм належної оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржником зазначено п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Касаційного господарського суду визнає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 5, п. 7 ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в сукупності з приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, предметом дослідження в яких було належність обраного позивачем способу захисту корпоративних прав та інтересів.

Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, такі недоліки не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції. Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини справи, що перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають частковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, зокрема, належним чином дослідити вимогу представника ОСОБА_1 до ТОВ "Тандем-Д" від 05.03.2019 про отримання інформації, встановити її відповідність переліку документів наведеного у частині 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та у пункті 6.1.1 статуту ТОВ Тандем-Д та в залежності від встановленого і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

Відповідно до вимог п. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі за № 910/8802/19 скасувати в частині вирішення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Д" про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Д" виконати вимогу представника ОСОБА_1 від 05.03.2019, забезпечити право ОСОБА_1 на отримання інформації про господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Д" та розподілу судових витрат, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі за № 910/8802/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кролевець

І. Ткач