Постанова

від 26.11.2020 по справі 805/4679/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 805/4679/15-а

адміністративне провадження № К/9901/40974/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2015 (суддя - Кошкош О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (колегія суддів: Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі № 805/4679/15-а за позовом Приватного малого підприємства Моріон до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство Моріон звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративний позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012202/939 від 19.01.2015.

В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за липень та серпень 2014 року за результатами здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ ПАЗЛ-СТРОЙ та ТОВ БУДМОНТАЖІНВЕСТ , з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Крамторську ГУ Міндоходів у Донецькій області № 0000012202/939 від 19.01.2015.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар/послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення такі докази не були прийняті до уваги. Також судом було зазначено, що придбані у контрагентів послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявленим фактам під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із його контрагентами, так як не було надано оцінки відсутності таких суб`єктів господарювання за місцем свого знаходження, що унеможливило провести їх зустрічну звірку.

Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі ст. 20, пп 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст.82 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з платниками податків ТОВ ПАЗЛ-СТРОЙ (код ЄДРПОУ 38545801) за липень 2014 року, ТОВ БУДМОНТАЖІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 39098627) за серпень 2014 року.

22 грудня 2014 року за результатами перевірки складено акт № 883/05-15-22-02-23112351, яким встановлені порушення п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 19611 грн., за серпень 2014 року на суму 11556 грн.

19.01.2015 контролюючим органом прийнято спірне повідомлення-рішення №0000012202/939, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 38958,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 31167 грн., за штрафними санкціями - 7791,75 грн.

Таким висновкам відповідача слугували виявлені ним обставини формування ТОВ ПАЗЛ-СТРОЙ та ТОВ БУДМОНТАЖІНВЕСТ схемного податкового кредиту для позивача, що прослідковувалось у відсутності трудових та матеріальних ресурсів для можливості виконання покладних обов`язків згідно договорів підряду, а також відсутності їх за місцезнаходження.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду, який їх скасував, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи 11.06.2014 між підрядчиком ТОВ ПАЗЛ-СТРОЙ та замовником ПМП Моріон укладено договір підряду №11/06, предметом якого є надання послуг по ремонту об`єктів, у відповідності із затвердженими кошторисами та актами виконаних робіт. Договірна ціна на ремонт приміщень відділення №62 Краматорської філії ПАТ ПриватБанк м. Слов`янськ, вул.Леніна, 58 складає - 30473,48 грн. (в т.ч. ПДВ 5078,91 грн.); 53627,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8937,83 грн.), 14407,87 грн. (в т.ч. ПДВ 2401,31 грн.), 19154,60 грн. (в т.ч. ПДВ 3192,43грн.).

Крім того, для виконання умов договорів укладених з ПАТ КБ ПриватБанк 30.06.2014 між підрядчиком ТОВ БУДМОНТАЖІНВЕСТ та замовником ПМП Моріон укладено договір підряду №30/06, предметом якого є надання послуг по ремонту об`єктів, у відповідності із затвердженими кошторисами та актами виконаних робіт.

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій. При цьому, судовим розглядом було досліджено факт наявності у підрядчиків дозвільних документів на здійснення вказаних будівельних робіт, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, якими, серед інших, були: податкові накладні та реєстри до них, підсумковими відомостями ресурсів (витрати по факту); розрахунками загальновиробничих витрат; довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт; локальними кошторисами №2-1-1 на ремонт приміщень відділення; розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису.

Певні документи первинного обліку відображені відповідачем в акті перевірки, та зауважень, що порядку складення яких зазначено не було. Недоліків до таких документів не зауважено податковим органом і в касаційній скарзі.

Відтак, матеріали справи містять докази реальності здійснення відповідної угоди між позивачем та названим суб`єктом господарювання, а доказів не використання позивачем придбаних послуг у своїй господарській діяльності відповідачем не надано, тому визначені контролюючим органом порушення, які викладені в акті перевірки не підтверджуються. При цьому відповідні докази використання вказаної продукції у власній господарській діяльності Товариства, було встановлено судами, що відображено у судових рішеннях. Зокрема, придбані послуги ТОВ ПАЗЛ-СТРОЙ та ТОВ БУДМОНТАЖІНВЕСТ були впроваджені позивачем під час надання ним послуг згідно договорів укладених з ПАТ КБ ПриватБанк .

Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими підприємствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно ним, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, Суд визнає, що відповідач касаційною скаргою просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення, а на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк