Ухвала

від 26.11.2020 по справі 340/535/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 340/535/19

адміністративне провадження № К/9901/25765/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 340/535/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудколія до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 340/535/19.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку; сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору з підстав неможливості його сплатити у визначений термін.

Розглянувши заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне звернути увагу на те, що за підставою встановлення процесуальні строки поділяються на строки встановлені законом та строки встановлені судом .

Якщо збіг строк, який встановлений законом , то він може бути поновлений , а якщо збіг строк, який встановлений судом , то він може бути продовжений .

У даному випадку десятиденний строк, наданий скаржнику для усунення недоліків, встановлений саме законом (частиною 2 статті 169 КАС України), тому колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення статті 121 КАС України не можуть бути застосовані, а тому клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, то скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Скаржник зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду із скаргою.

Крім того, скаржник зауважує, що повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою до спливу річного строку з дня винесення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та жодним чином не намагається зловживати своїми процесуальними правами.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у зв`язку з несплатою судового збору.

Повторно з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду лише 06 жовтня 2020 року, однак без виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору.

Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Недостатність бюджетних асигнувань, необхідних для спати судового збору, та блокування рахунків контролюючого органу, може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Отже, станом на 26 листопада 2020 року недоліки касаційної скарги не усунуто: документ про сплату судового збору не надано, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 340/535/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудколія до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко