Рішення

від 30.09.2019 по справі 640/1768/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Київ № 640/1768/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Дворік" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача - адвокат Корж М.П.;

відповідача - Базилько С.М., Поліщук О.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Дворік" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018 №0059051409.

Ухвалами суду: від 18.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, надано сторонам строк для подання заяв по суті, доказів та клопотань з процесуальних питань; від 22.04.2019 - закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Позовні вимоги мотивовані неналежністю проведення контролюючим органом фактичної перевірки, оскільки посадовою особою не перевірено касові книги. Здійснюючи перевірку в період з 27.10.2018 по 02.11.2018, посадовими особами контролюючого органу не вимагалось надати на перевірку касові книги та не з`являлись в приміщенні товариства, тому надати касові книги для перевірки до 02.11.2018 товариство не мало можливості. Відповідно, акт перевірки від 02.10.2018 №1955/26/15/14/41601567 є необґрунтованим та не може бути підставою для застосування санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що під час перевірки встановлено відсутність касової книги, водночас визнано ведення товариством касової книги в електронному вигляді. Встановлено також знаходження частини видаткових касових ордерів, які видаються для закупівлі товарів для потреб товариства, проте не надано прибуткові касові ордери. Під час перевірки, головний бухгалтер пояснила, що прибуткові касові ордери не складались. Ведення касової книги, використання реєстраторів розрахункових операцій не є достатнім для оприбуткування надходження готівки в касі. Належним доказом оприбуткування готівки в касі є наявність прибуткових касових ордерів.

Під час судового розгляду адміністративної справи, представник позивач вимоги підтримав, представники відповідача позов не визнали.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

У період з 26.10.2018 по 02.11.2018 ГУ ДФС в м. Києві, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 28.09.2018 №14559 "Про проведення фактичних перевірок", проведено фактичну перевірку ТОВ "Наш Дворік" з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт №1955/26/15/14/41601567 від 02.10.2018 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення вимог пункту 11 Розділу 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано заперечення до ГУ ДФС у м. Києві.

ГУ ДФС у м. Києві рішенням №05/10/26-15-14-09-12 від 16.11.2018 залишено акт перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 №0059051409, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 24696238,90 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 р. №0059051409 до ДФС України.

ДФС України рішенням про результати розгляду скарги від 17.12.2018 р. №40647/6/49-99-11-06-0125 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 р. №0059051409, а скapгу ТОВ "Наш Дворік" - без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2018 р. №0059051409 позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі Положення №148).

Згідно підпункту 18 пункту 3 розділу І Положення №148, оприбуткування готівки це проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб`єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

За приписами підпункту 9 пункту 3 розділу І Положення №148 касова книга це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Готівка, згідно підпункту 3 пункту 3 розділу І Положення №148, це грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам`ятні монети, які є платіжними засобами).

Відповідно до пункту 25 розділу ІІІ Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства.

Згідно пункту 39 розділу IV положення №148 установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (наприклад, постанови Верховного Суду від 31.07.2018 справа №813/2229/17, від 15.08.2018 справа №822/1985/17, від 24.10.2018 справа №805/1735/16-а).

Згідно з актом перевірки №1955/26/15/14/41601567 від 02.10.2018 встановлено, що при надходженні готівкових коштів до каси позивача прибуткові касові ордери не виписувались, не оформлялись та не підписувались, а до перевірки не була надана касова книга.

Керівником ТОВ "Наш Дворік" у зауваженнях до акту перевірки зазначено, що касові книги, прибуткові ордера та ордера на оприбуткування виручки станом на 26.10.2018 року знаходились не за місцем торгівлі, а за місцем знаходження іншої торгової точки, та станом на 02.11.2018 року були надані до перевірки проте не були прийняті до уваги.

Позивач зазначає, що касові книги впродовж робочого дня виносилися з приміщення позивача для проведення бухгалтерської перевірки ТОВ "КДГ "Реклор-фінанс" згідно з договором від 24.10.2018 №24/10/18(1) про надання бухгалтерських послуг, а в кінці робочого дня поверталися позивачу, про що свідчать відповідні розпорядження керівництва ТОВ "Наш Дворік" та акти приймання- передачі від 25.10.2018, 26.10.2018, 29.10.2018, 30.10.2018.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2018 року ТОВ "Наш Дворік" було передано головному державному ревізору-інспектору Базилько Андрію Мирославовичу разом з запереченнями на акт перевірки первинні документи, у тому числі копії касових книг з прибутковими касовими ордерами за 10 місяців 2018 року та копії книг КОРО. Аналогічні копії бухгалтерських документів подані позивачем разом з позовною заявою у цій справі.

Питання надання платниками податків документів до перевірки врегульовано статтею 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктом 85.2 якої передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України в разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо ж платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацом другим та четвертим пункту 44.7 статті 44 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

На думку суду, за змістом наведених норм, право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки. При цьому неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого підпункту 16.1.5, 16.1.7 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів. Неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого підпунктів 16.1.5, 16.1.7 ПК України. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів. Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Також платник податків у разі якщо посадова особа контролюючого органу, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, має право до закінчення перевірки надіслати такі безпосередньо до контролюючого органу (наприклад, постанови Верховного Суду від 08.08.2019 справа №802/1069/13-а, від 22.08.2019 справа №805/1690/16-а, від 12.11.2018 р. у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі №820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16, 09.10.2019 у справі №808/9397/13-а).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивачем були надані документи необхідність складання яких визначено Положення №148 та не були враховані відповідачем під час податкового контролю, податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 №0059051409 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того суд вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосований Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95, на підставі якого платнику податків визначено грошове зобов`язання, позаяк статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР передбачено аналогічну відповідальність.

Відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 08.06.1995 №1к/95-ВР Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

У даному випадку було прийнято відповідний Закон, тому Указ Президента України не міг діяти та застосовуватись як підстава для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (платіжне доручення від 31.01.2019 №5969). Отже, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19 листопада 2018 року №0059051409.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Дворік" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Дворік" (ідентифікаційний код 41601567, місцезнаходження: 03061, місто Київ, вулиця Михайла Донця, будинок 2-А, приміщення 1048)

Відповідач - Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 27 листопада 2020 року.

Суддя В.А. Донець