Ухвала

від 27.11.2020 по справі 640/29600/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 листопада 2020 року м. Київ № 640/29600/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Київської обласної організації Політичної партії Наш Край доКиївської обласної територіальної виборчої комісії провизнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Центральної виборчої комісії №506 від 20.11.2020, а саме обов`язку скласти новий протокол про результати виборів депутатів Київської обласної ради з урахуванням протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах частини територіального виборчого округу №9, складеного Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області та зобов`язання відповідача скласти новий протокол про результати виборів депутатів Київської обласної ради без урахування протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах частини територіального виборчого округу №9, складеного Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Як вбачається з позовної заяви вона мотивована тим, що 06.11.2020 Фастівська міська територіальна виборча комісія прийняла протокольне рішення про встановлення підсумків голосування з виборів депутатів Київської обласної ради в межах територіального виборчого округу №9 з позначкою Уточнений , а також того самого дня склала протокол про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу №9 з позначкою Уточнений .

Київською обласною територіальною виборчою комісією 12.11.2020 складено протокол про результати виборів депутатів Київської обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, зокрема, на основі протоколу Фастівської міської територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у межах територіального виборчого округу №9.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №320/11280/20, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2020 залишено без змін, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області по складанню протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 9 з позначкою "Уточнений" від 06.11.2020, скасовано протокол Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 9 з позначкою "Уточнений" від 06.11.2020, зобов`язано Фастівську міську територіальну виборчу комісію Фастівського району Київської області (код ЄДРПОУ 43756604) здійснити повторний підрахунок голосів у межах територіального виборчого округу № 9 з виборів депутатів Київської обласної ради та скласти протокол про підсумки голосування у межах територіального виборчого округа № 9. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області (код ЄДРПОУ 43756604, пл. Перемоги, 1 м. Фастів. Київська область, 08500) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, Код класифікації доходів бюджету 22030101) несплачений судовий збір у розмір 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Натомість, як зазначає позивач, Фастівська міська територіальна виборча комісія не здійснювала повторного підрахунку голосів у межах територіального виборчого округу №9 з виборів депутатів Київської обласної ради, обмежившись лише складанням протоколу про підсумки голосування у межах територіального виборчого округа №9 з позначкою Уточнений від 16.11.2020, причому відомості, зазначені у цьому протоколі, збігаються з відомостями протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу №9 з позначкою Уточнений від 06.11.2020, який скасований рішення суду у справі №320/11280/20.

17 листопада 2020 року даний протокол було доставлено до Київської обласної територіальної виборчої комісії.

Разом з тим, відповідач прийняв уточнений протокол Фастівської міської територіальної виборчої комісії. Проте нового протоколу про результати виборів депутатів Київської обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі нею не складено.

Не погодившись з даними діями Київської обласної територіальної виборчої комісії позивач подав скаргу до Центральної виборчої комісії.

Скаргу Київської обласної організації Політичної партії "НАШ КРАЙ", зареєстровану в Центральній виборчій комісії 18 листопада 2020 року за № 21- 34-25106, було задоволено частково.

1) визнано протиправною бездіяльність Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області у зв`язку з непроведенням повторного підрахунку голосів виборців з виборів депутатів Київської обласної ради та невстановленням підсумків голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 9 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 320/11280/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року.

2) встановлено факт одноразового грубого порушення Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області вимог Конституції України, Виборчого кодексу України та законів України.

3) достроково припинено повноваження всього складу Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області у зв`язку з одноразовим грубим порушенням нею вимог Конституції України, Виборчого кодексу України та законів України.

4) встановлено, що місцеві організації політичних партій, за поданнями яких до складу Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області було включено осіб, повноваження яких достроково припинено цією постановою, можуть не пізніше 16 години 21 листопада 2020 року подати до Центральної виборчої комісії кандидатури для включення до складу зазначеної виборчої комісії.

5) зобов`язали Фастівську міську територіальну виборчу комісію Фастівського району Київської області після сформування її нового складу провести на виборчих дільницях повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Київської обласної ради та встановити підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 9 відповідно до положень Виборчого кодексу України з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 320/11280/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року.

6) зобов`язали Київську обласну територіальну виборчу комісію скласти новий протокол про результати виборів депутатів Київської обласної ради з урахуванням протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 9, складеного Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області на виконання пункту 7 цієї постанови.

7) зобов`язали Київську обласну територіальну виборчу комісію здійснити контроль за виконанням Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області цієї постанови, забезпечивши в разі наявності підстав виконання повноважень, передбачених частиною першою статті 256 Виборчого кодексу України.

8) звернути увагу Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастівського району Київської області на неухильне дотримання вимог законодавства в ході реалізації повноважень щодо підготовки і проведення місцевих виборів та організації своєї роботи, а також на встановлену Кримінальним кодексом України відповідальність за невиконання судового рішення.

9) звернутися до Національної поліції України для проведення перевірки викладених у цій постанові обставин та в разі виявлення підстав вжиття згідно із законодавством України заходів реагування, для чого передати їй копії відповідних документів та матеріалів.

Проте, як зазначає позивач, дана постанова ЦВК № 506 не виконується, Фастівська міська територіальна виборча комісія Фастівського району Київської області після сформування її нового складу не проводить на виборчих дільницях повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Київської обласної ради та встановити підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 9 відповідно до положень Виборчого кодексу України з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року в справі №320/11280/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року.

В свою чергу, Київська обласна територіальна виборча комісія не здійснює контроль за виконанням Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області цієї постанови, не забезпечивши виконання повноважень, передбачених частиною першою статті 256 Виборчого кодексу України.

В мотивувальній частині постанови ЦВК серед іншого зазначила, що ...Водночас Комісія зазначає, що протокол про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах територіального виборчого округу № 9 з поміткою "Уточнений" від 16 листопада 2020 року було складено Фастівською міською територіальною виборчою комісією без урахування судових рішень, що набрали законної сили, а отже, підстави для врахування його відомостей та складання Київською обласною територіальною виборчою комісією після його отримання протоколу про результати виборів Київської обласної ради відсутні... .

Проте, як зазначає позивач, на даний час повторний підрахунок голосів виборців проведено не було, новий протокол про результати виборів Київською обласною територіальною виборчою комісією, також не складався.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС).

КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо порушеного права , за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Право на звернення до суду за практикою Європейського суду з прав людини не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (§ 44 рішення у справі Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany , заява № 42527/98).

Ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень має здійснюватися з урахуванням повноцінної реалізації права на доступ до правосуддя. У частині обрання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, на підставі практики Європейського суду з прав людини важливо, щоб право доступу до суду не обмежувалося таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець, а також щоб подібне обмеження переслідувало легітимну мету та існувала розумна пропорційність між використаними засобами та поставленою метою (§§ 53, 69 рішення у справі Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ).

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Питання предметної юрисдикції адміністративних судів унормовано, окрім іншого, статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частини першої якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Частиною другою цієї ж статті встановлено перелік справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів. За цією статтею такими справами є ті, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Поряд із загальними правилами провадження в адміністративних справах у суді першої інстанції, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює певні особливості провадження для окремих категорій справ, як-от справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.

Так, відповідно до частини першої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Київська обласна організація Політичної партії Наш Край просить зобов`язати визнати протиправною бездіяльність Київської обласної територіальної виборчої комісії щодо невиконання пункту 8 постанови ЦВК № 506 від 20.11.2020, а саме обов`язку скласти новий протокол про результати виборів депутатів Київської обласної ради з урахуванням протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах частини територіального виборчого округу № 9, складеного Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області.

Однак до обов`язків Київської обласної територіальної виборчої комісії не віднесено виконання пункту 8 постанови ЦВК № 506 від 20.11.2020, який не набрав чинності. Так, обов`язковою умовою виникнення у відповідача обов`язку щодо виконання пункту 8 постанови ЦВК № 506 є наявність факту виконання Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області вимог пункту 7 постанови ЦВК № 506. Але оскільки вимоги пункту 7 постанови ЦВК № 506 Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області станом на час подання позову не виконано, то у Київської обласної територіальної виборчої комісії не виникло обов`язку щодо реалізації пункту 8 постанови ЦВК № 506 від 20.11.2020. Таким чином, ані позивач ані відповідач на час подання позову не були учасниками правовідносин щодо виконання пункту 8 постанови ЦВК № 506 від 20.11.2020.

Постанова ЦВК № 506 від 20.11.2020 є актом індивідуальної дії, яка має чітку логічну структуру щодо її виконання, встановлено послідовні етапи її виконання. Кожен послідуючий пункт зазначеного акту індивідуальної дії набирає чинності за умови виконання попереднього.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у цій справі відсутній предмет спору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала в судових рішеннях, зокрема в постановах від 22 березня 2018 року у справі N 800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі N 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі N 9901/497/18, від 13 березня 2019 року у справі N 9901/947/18, у справі N 9901/153/20 від 28 жовтня 2020 року.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює звернення позивача до суду щодо вирішення питання протиправності дій чи бездіяльності Київської обласної територіальної виборчої комісії в порядку судової ревізії (контролю).

Отже, бездіяльність, яку, на думку позивача, вчинив відповідач та про яку йдеться у позовних вимогах, не підлягає судовому захисту в порядку адміністративного судочинства.

Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що предмет позову Київської обласної організації Політичної партії Наш Край не підпадає під контроль суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про Центральну виборчу комісію рішення Комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, в тому числі відповідними виборчими комісіями і комісіями з референдумів нижчого рівня, а також органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права з боку відповідача та, як наслідок, відсутність публічно-правового спору, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача скласти новий протокол про результати виборів депутатів Київської обласної ради без урахування протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах частини територіального виборчого округу №9, складеного Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області, суд зазначає, що вони є похідними вимогами від вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Центральної виборчої комісії №506 від 20.11.2020, а саме обов`язку скласти новий протокол про результати виборів депутатів Київської обласної ради з урахуванням протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Київської обласної ради у межах частини територіального виборчого округу №9, складеного Фастівською міською територіальною виборчою комісією Фастівського району Київської області.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, тому підстави для роз`яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення відсутні.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік передбачено, що з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

Як слідує зі змісту позовних заяв, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, тобто при зверненні до адміністративного суду підлягав до сплати судовий збір у розмірі 2102,00грн.

За таких обставин, враховуючи, що суд відмовив у відкритті провадження, доказів на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору суду не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення до Державного бюджету України з Київської обласної організації Політичної партії Наш Край судового збору у розмірі 2102,00грн.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Київській обласній організації Політичної партії Наш Край у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

3. Стягнути з Київської обласної організації Політичної партії Наш Край (Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, 27Б/70, офіс 2, код ЄДРПОУ 39863371) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 2102,00грн.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування (ч. 2 ст. 278 КАС України).

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін