Рішення

від 17.11.2020 по справі 904/4015/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4015/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: Чернобай О.В.;

від відповідача: Дубіч І.І.;

Оніщенко В.М.;

від третьої особи: Бойко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни (м. Дніпро)

до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Серджіо" (м. Київ)

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 54/14-р/к

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Дєєва Олена Вікторівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якій просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 54/14-р/к.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Серджіо" пропущено встановлений законодавством строк звернення із заявою про захист своїх прав, відсутні поважні причини пропуску такого строку та відсутні підстави для його поновлення;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Серджіо" та позивач знаходяться в різних регіонах, отже справа, яка розглядалася є непідвідомчою Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, а рішення прийняте не уповноваженою особою, що є порушенням вимог частини 2 статті 19 Конституції України;

- висновки в пунктах 8-10 оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України про те, що сторони здійснюють діяльність на одному ринку та є конкурентами не відповідають дійсності. Товариство з обмеженою відповідальністю "Серджіо" та позивач здійснюються діяльність на різних ринках товарів;

- факт припинення позивачем використання своїх старих етикеток не знайшли свого відображення в рішенні, наслідком чого став невірний висновок про те, що нібито позивач не припинив порушення (пункт 91 Рішення);

- в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на те, чи передані права на використання цих промислових зразків від власника Большакової О.М. до третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Серджіо";

- Большакова О.М. (засновниця та керівник ТОВ "Серджіо") є власником знаку для товарів і послуг, промислових зразків і корисних моделей. При цьому, права на використання товарного знаку і корисних моделей передані нею до ТОВ "Серджіо", а права на використання промислових зразків - не передані. Така поведінка вказує на те, що власниця промислових зразків не мала наміру передавати третій особі права на використання цих промислових зразків в якості обгорток етикеток. Отже, оскільки відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" використання промислових зразків без дозволу власника патентів не допускається, то слідує висновок про те, що ТОВ "Серджіо" не має права на використання вказаних у рішенні упаковок, а звідси - у нього відсутні будь-які порушені права;

- заява про недобросовісну конкуренцію подана особою, в якої відсутні порушені права, а тому така заява є безпідставною;

- на думку позивача, вся суть спірних відносин у справі полягає у вирішенні питання про те, чиї промислові зразки є легітимними та хто із сторін правомірно використовує такі промислові зразки;

- у відповідності до статті 432 Цивільного кодексу України захист прав на промислові зразки здійснюється судом;

- позивач вважає, що до компетенції органів Антимонопольного комітету не відноситься вирішення питання ні про дійсність патентів на промислові зразки, ні про законність їх використання;

- на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача прийняте не уповноваженим органом, з порушення строків давності на звернення до органів Антимонопольного комітету України, без врахування всіх обставин справи, які мають значення.

Ухвалою суду від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 06.08.2020; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Серджіо".

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 35748/20 від 06.08.2020), в якому він просив суд витребувати від Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України копії всіх матеріалів справи № 12/07-03-4/18, посилаючись на те, що позивач не була ознайомлена із переважною кількістю документів, на підставі яких відповідачем приймалось оспорюване рішення. Так, 25.05.2020 позивач отримала від відповідача витяг з подання від 15.05.2020 № 54-03/18п про попередні висновки у справі № 12/07-03-4/18, в якому значна частина інформації була вказана як інформація з обмеженим доступом. До складу цієї інформації, зокрема, належить інформація про конкретну дату звернення ТОВ "Серджіо" із заявою до відповідача, про повноваження відповідача на розгляд цієї справи, про наявність у третьої особи відповідних патентів на промислові зразки або договорів на їх виконання. При цьому, самостійно отримати таку інформацію від відповідача позивачу не вдалось, оскільки вона була кваліфікована відповідачем як інформація з обмеженим доступом.

У підготовче засідання 06.08.2020 з`явився представник позивача; представники відповідача та третьої особи у вказане засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать передані та прийняті їх представниками телефонограми.

Судом зауважено, що станом на 06.08.2020 в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву та строк для його подачі станом на 06.08.2020 не закінчився.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 06.08.2020 підготовче засідання було відкладено на 09.09.2020.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 38421/20 від 20.08.2020), в якому він просив суд врахувати зміну найменування відповідача з Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 38934/20 від 26.08.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

- територіальне відділення на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 14.11.2017 № 13-01/424 розпочало розгляд заяви ТОВ "Серджіо". В ході розгляду заяви було встановлено, що заява ТОВ "Серджіо" не містить виклад обставин, якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Серджіо" обґрунтувало свої вимоги, у зв`язку з чим відповідно до пункту 19 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заяву було залишено без руху та надано строк на усунення вказаних недоліків. В подальшому, листом від 05.01.2018 № 56/21/05-18 термін розгляду зави було подовжено на 60 календарних днів, про що повідомлено ТОВ "Серджіо". Крім того, керуючись статтею 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", пунктом 19 Правил, розпорядженням голови Дніпропетровського обласного територіальним відділенням Антимонопольного комітету України від 27.02.2018 №6/01-13/18р, розгляд заяви було зупинено, про що листом від 28.02.2018 №565/29/05-18 було повідомлено ТОВ "Серджіо". Таким чином з червня 2017 року по дату звернення до органів Антимонопольного комітету України, а саме: до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.10.2017 № 19/10-1 за вх. від 27.10.2017 не був пропущений термін, передбачений статтею 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме шестимісячний термін;

- відповідно до доручення Антимонопольного комітету України від 14.11.2017 № 13-01/424, територіальне відділення наділене повноваженнями розглядати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Серджіо" щодо порушення ФОП Дєєвою О.В. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та за наявності підстав (порушення) прийняти відповідне рішення. Таким чином, територіальним відділенням було розглянуто справу про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, підвідомчої Антимонопольному комітету України;

- згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ТОВ "Серджіо", зокрема є: Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (основний). Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ФОП Дєєвої О.В. зокрема є: Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (КВЕД 10.39), але не є основним. Отже, позивач і ТОВ "Серджіо" здійснюють діяльність на одному ринку: "перероблення та консервування фруктів і овочів" на товарному ринку Україна. ТОВ "Серджіо" та позивач займаються виробництвом та реалізацією фруктових цукерок (плодово-ягідних міксів, пастила). Тобто позивач і ТОВ "Серджіо", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб`єктами господарювання та здійснюють діяльність на одному ринку, а отже, є конкурентами один одному;

- з 01.08.2016 ТОВ "Серджіо" виготовляє та реалізовує фруктові цукерки (плодово-ягідні мікси) "Абрикос", "Мандарин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко" в упаковках як нового так і старого формату;

- щодо прав на використання промислових зразків без дозволу патенту відповідач зазначив, що відповідно до статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання;

- чинне законодавство не пов`язує можливість захисту від недобросовісної конкуренції виключно з наявністю у постраждалої особи права на відповідний об`єкт інтелектуальної власності;

- щодо наявності прав на використання знаків для товарів і послуг відповідач відзначив, що наявність у позивача зареєстрованих прав на інтелектуальну власність не звільняє його від відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Отже, при наявності прав на певний знак для товарів і послуг, промислового зразка та патенту особа зобов`язана користуватись належними йому правами добросовісно. Позивач мав можливість використовувати свої засоби індивідуалізації таким чином, щоб при цьому не імітувати до ступеня змішування своєї продукції з продуктами його конкурента;

- наявність прав на об`єкти інтелектуальної власності у позивача не свідчить про відсутність порушення статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 41437/20 від 08.09.2020), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки станом на 08.09.2020 позивачем відзиви не отримані, в той же час, в результаті ознайомлення з матеріалами справи було виявлено факт подання до суду відзиву відповідачем. Також було виявлено, що вказаний відзив і додані до нього документи є значними за обсягом і достатньо складними за правовою кваліфікацією обставин справи, а тому потребують свого додаткового опрацювання. Позивач зазначив, що має бажання скористатись своїм право на подання відповіді на відзив, що потребує певного часу.

Від третьої особи надійшли пояснення (вх. суду № 41660/20 від 09.09.2020), в яких остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

- третя особа своєчасно звернулася із заявою про захист свої прав, і в її діях немає порушення вимог статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", відтак довід позивача є необґрунтованим;

- Правила розрізняють поняття "місцезнаходження", яке пов`язано з юридичним та/або фактичним знаходженням керівного органу особи та "знаходження", що дає можливість зробити висновок, про те, що під словосполученням "знаходяться в одному регіоні" мається на увазі: знаходяться одночасно на ринку одного регіону;

- в пункті 41 Рішення вказано, що позивач зазначив, і не спростував в своєму позові, що фруктові цукерки під позначенням Frutini реалізовувались в межах Дніпропетровської та Київської областей через торгівельну мережу "Еко-Лавка";

- третя особа також здійснює свою діяльність і реалізовує фруктові цукерки, в тому числі, і в межах Дніпропетровської та Київської областей, відтак, і позивач і третя особа здійснюють свою діяльність в межах одного ринку, та одних і тих самих регіонів, тобто одночасно знаходяться в одному регіоні;

- Антимонопольний комітет України діяв в межах Правил, мав право вирішити питання підвідомчості, та мав право надати доручення Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України - тобто і за місцем вчинення порушення і за місцезнаходженням відповідача, розглядати заяву третьої особи. Таким чином, справа є підвідомчою Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, а отже, розглянута, а рішення прийняте уповноваженою особою, в межах вимог статті 19 Конституції України та вимог Правил, відтак, довід позивача є необґрунтованим;

- позивач і третя особа є виробниками фруктових цукерок (плодово-ягідних міксів), тотожного за своїми органолептичними властивостями та рецептурою. Більше того, позивач здійснює виробництво своїх фруктових цукерок з порушенням патентних прав третьої особи, що підтверджується Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018;

- позивач і третя особа здійснюють реалізацію тотожних товарів на одному ринку, є всі підстави стверджувати, що вони є конкурентами, здійснюються діяльність на одному ринку товарів і в одних і тих самих регіонах.

У підготовче засідання 09.09.2020 з`явилися представники відповідача та третьої особи.

Представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 28.09.2020, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.09.2020 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 28.10.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 06.10.2020.

Від позивача надійшли додаткові пояснення та клопотання про приєднання доказів (вх. суду № 46642/20 від 06.10.2020), в яких він зазначив наступне:

- як позивач так і третя особа здійснюють використання своїх власних об`єктів інтелектуальної власності, які мають належну правову охорону;

- той факт, що вони є схожими, може бути підставою для визнання охоронних документів недійсними або про заборону їх використання. В даному випадку вирішення такого спору (щодо використання промислових зразків) віднесено до компетенції судів та органи антимонопольного комітету не наділені такими повноваженнями;

- долучені до матеріалів справи договори від 01.01.2012 та від 13.06.2016 не свідчать про те, що за ними виготовлялись етикетки та не підтверджують факт введення в обіг упаковок третьої особи, про які йдеться в оскаржуваному рішенні.

Від позивача надійшли зміна і додаткове обґрунтування до клопотання про витребування доказів (вх. суду № 46645/20 від 06.10.2020), в яких він просив суд витребувати у відповідача копії документів, які містяться в матеріалах справи № 12/7-03-4/18, які зазначені в пунктах 37-39 оскаржуваного рішення, а саме: стосовно кількості проданої ТОВ "Серджіо" продукції (цукерок), упакованих в етикетки, а також стосовно напрацьованої ТОВ "Серджіо" ділової репутації. На підтвердження неможливості самостійного отримання вказаних доказів було долучено адвокатський запит від 26.08.2020.

У підготовче засідання 06.10.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Враховуючи необхідність надання часу позивачу для ознайомлення з матеріалами справи № 12/7-03-4/18 та самостійного отримання документів, які стосуються кількості проданої ТОВ "Серджіо" продукції (цукерок), упакованих в етикетки, а також стосовно напрацьованої ТОВ "Серджіо" ділової репутації, у підготовчому засіданні 06.10.2020 протокольно було оголошено перерву до 15.10.2020.

Від третьої особи надійшло клопотання (вх. суду № 48517/20 від 15.10.2020), в якому вона просить суд долучити до матеріалів справи, зокрема, копію договору від 01.01.2012, актів наданих послуг за договором за 2012-2015 роки, договору купівлі-продажу обладнання, видаткових накладних, посібника користувача та інші докази.

У підготовче засідання 15.10.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Враховуючи необхідність надання часу позивачу для ознайомлення з матеріалами справи, у підготовчому засіданні 15.10.2020 протокольно було оголошено перерву до 28.10.2020.

Від позивача надійшло клопотання про витребування оригіналу доказів та призначення судової експертизи (вх. суду № 50869/20 від 28.10.2020), в якому він просив суд витребувати у третьої особи оригінал ліцензійного договору від 31.05.2018 № 31/05-1 на право використання промислових зразків, а також призначити по справі судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити питання: "Чи виготовлений Ліцензійний договір від 31.05.2018 № 31/05-1 у той час, яким він датований?". Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ліцензійний договір, який має важливе значення для справи, оскільки стосується спірних етикеток, було надано у формі витягу, без підписів сторін та інших умов, що викликає у позивача підозру щодо дійсності його укладення.

Від третьої особи надійшло клопотання про приєднання доказів (вх. суду № 50882/20 від 28.10.2020), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи копії погоджених макетів.

Від позивача надійшов лист (вх. суду № 51034/20 від 28.10.2020), в якому він навів аналіз доказової бузи у справі.

У підготовче засідання 28.10.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

У підготовчому засіданні 28.10.2020 судом були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, які передбачені у статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у судовому засіданні 28.10.2020 позивачем та відповідачем було подано письмову згоду на початок розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Враховуючи викладене та у зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, суд вважав за можливе закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, про що було постановлено ухвалу від 28.10.2020.

У судовому засіданні 28.10.2020 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та інших заявах по суті справи, поданих позивачем у підготовчому провадженні, а також письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судовому засіданні 28.10.2020 проти задоволення позовних вимог також заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у своїх поясненнях по справі.

У судовому засіданні 28.10.2020 було досліджено наявні в матеріалах справи докази та закінчено з`ясування обставин та перевірку їх доказами.

У судовому засіданні 28.10.2020 протокольно було оголошено перерву до 17.11.2020.

У судове засідання 17.11.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів..

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 17.11.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 54/14-р/к.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, а відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також пункту 7 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України розглядаються господарськими судами.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Так, 29.05.2020 Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 12/07-03-4/18 прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким:

- визнано дії фізичної особи-підприємця Дєєвої О.В. щодо оформлення упаковок фруктових цукерок "Абрикос", "Апельсин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко" торгової марки "Frutini", виробництва ФОП Дєєвої О.В. без дозволу (згоди) товариства з обмеженою відповідальністю "Серджіо" (ідентифікаційний код 37194096), яке раніше почало використовувати схожі упаковки фруктових цукерок у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання оформлення упаковки товарів без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати схожі на них позначення у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання;

- відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначених у пункті 1, накладено штраф на фізичну особу-підприємця Дєєву О.В. у розмірі 5 400 грн. 00 коп.;

- зобов`язано фізичну особу-підприємця Дєєву О.В. припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в пункті 1 цього рішення, у двомісячний термін (а.с.14-24 у томі 1).

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Користуючись вказаним правом, Фізична особа-підприємець Дєєва Олена Вікторівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 54/14-р/к, посилаючись на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Серджіо" пропущено встановлений законодавством строк звернення із заявою про захист своїх прав, відсутні поважні причини пропуску такого строку та відсутні підстави для його поновлення; ТОВ "Серджіо" та позивач знаходяться в різних регіонах, отже справа, яка розглядалася є непідвідомчою Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, а рішення прийняте не уповноваженою особою, що є порушенням вимог частини 2 статті 19 Конституції України; висновки в пунктах 8-10 оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України про те, що сторони здійснюють діяльність на одному ринку та є конкурентами не відповідають дійсності. ТОВ "Серджіо" та позивач здійснюються діяльність на різних ринках товарів; факт припинення позивачем використання своїх старих етикеток не знайшли свого відображення в рішенні, наслідком чого став невірний висновок про те, що нібито позивач не припинив порушення (пункт 91 Рішення); в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на те, чи передані права на використання цих промислових зразків від власника ОСОБА_1 до третьої особи - ТОВ "Серджіо"; ОСОБА_1 (засновниця і керівник ТОВ "Серджіо") є власником знаку для товарів і послуг, промислових зразків і корисних моделей. При цьому, права на використання товарного знаку і корисних моделей передані нею до ТОВ "Серджіо", а права на використання промислових зразків - не передані; заява про недобросовісну конкуренцію подана особою, в якої відсутні порушені права, а тому така заява є безпідставною; позивач вважає, що до компетенції органів Антимонопольного комітету не відноситься вирішення питання ні про дійсність патентів на промислові зразки, ні про законність їх використання. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача прийняте не уповноваженим органом, з порушення строків давності на звернення до органів Антимонопольного комітету України, без врахування всіх обставин, які мають значення для справи. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Частиною 2 статті 42 Конституції України закріплено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Як зазначила третя особа по справі - ТОВ "Серджіо" у травні 2017 року до неї звернувся громадянин ОСОБА_2 з повідомленням про фальсифіковані цукерки в мережі магазинів "Еко-Лавка, яке стало підставою для моніторингу третьою особою ринку фруктових цукерок. Протягом червня 2017 року, починаючи з 06.06.2017, в інтересах третьої особи було проведено ряд контрольних закупок, що підтверджується відповідними актами і чеками. Відтак ТОВ "Серджіо" дізналось про порушення своїх прав 06.06.2017.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав. Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови у прийнятті заяви, якщо орган Антимонопольного комітету України не визнає поважними причини пропуску строку звернення із заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, подана ТОВ "Серджіо" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, була зареєстрована 27.10.2017 , отже така заява була подана із дотримання строку, визначеного статтею 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Враховуючи вказане, судом відхиляються доводи позивача щодо пропуску встановленого законодавством строк на звернення із заявою про захист своїх прав.

Пунктом 5 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 передбачено, що адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді: недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні.

При цьому Правила розрізняють поняття "місцезнаходження", яке пов`язано з юридичним та/або фактичним знаходженням керівного органу особи та "знаходження", що дає можливість зробити висновок, про те, що під словосполученням "знаходяться в одному регіоні" мається на увазі: знаходяться одночасно на ринку одного регіону;

В пункті 41 Рішення вказано, а також не заперечується позивачем під час розгляду даної справи судом, що фруктові цукерки під позначенням Frutini реалізовувались в межах Дніпропетровської та Київської областей через торгівельну мережу "Еко-Лавка".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Серджіо" також здійснює свою діяльність і реалізує фруктові цукерки, в тому числі, і в межах Дніпропетровської та Київської областей, відтак, і позивач і третя особа здійснюють свою діяльність в межах одного ринку, та одних і тих самих регіонів, тобто одночасно знаходяться в одному регіоні.

Так, третя особа, як заявник, користуючись альтернативою підвідомчістю, зазначеною в пункті 5 Правил, звернулася із заявою до Київського обласного територіального відділення АМКУ, яке отримавши заяву, в якій надано факти порушень не тільки в м. Києві і Київській області, а також і в Дніпропетровській області, звернулось до Антимонопольного комітету України листом № 02-06/3592 від 02.11.2017 стосовно надання доручення Київському обласному територіальному відділенню АМКУ здійснити розгляд заяви третьої особи.

Антимонопольний комітет України, діючи в межах Правил, мав право вирішити питання підвідомчості, та мав право надати доручення Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України - тобто і за місцем вчинення порушення і за місцезнаходженням відповідача, розглядати заяву третьої особи.

Відповідно до доручення Антимонопольного комітету України від 14.11.2017 №13-01/424, територіальне відділення наділене повноваженнями розглядати заяву ТОВ "Серджіо" щодо порушення ФОП Дєєвою О.В. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та за наявності підстав (порушення) прийняти відповідне рішення.

Отже, Антимонопольний комітет України 14.11.2017 доручив розгляд заяви третьої особи Дніпропетровському обласному територіальному відділенню АМКУ.

Таким чином, судом відхиляються доводи позивача щодо непідвідомчості справи Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, а також щодо прийняття спірного рішення не уповноваженою особою, оскільки справа є підвідомчою Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, а отже рішення прийняте уповноваженою особою, в межах вимог статті 19 Конституції України та вимог Правил.

Позивач також стверджує, що висновки в пунктах 8-10 оскаржуваного Рішення про те, що сторони здійснюють діяльність на одному ринку і є конкурентами не відповідають дійсності, адже сторони здійснюються діяльність на різних ринках товарів. Серед доводів позивач зазначає, що у позивача основний КВЕД 10.82 (виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів), а у третьої особи основний КВЕД 10.39 (інші види перероблення та консервування фруктів і овочів), і КВЕД 10.82 у третьої особи взагалі відсутній.

З приводу вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити таке.

Позивач і третя особа є виробниками фруктових цукерок (плодово-ягідних міксів), тотожного за своїми органолептичними властивостями та рецептурою.

Більше того, позивач здійснює виробництво своїх фруктових цукерок з порушенням патентних прав третьої особи, що було встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 по справі № 904/55/18.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 по справі № 904/55/18 було заборонено Фізичній особі-підприємцю Дєєвій Олені Вікторівні в будь-який спосіб використовувати в Україні запатентовану корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 10.03.2016) та використовувати спосіб (процес), що охороняється патентом на корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (патент на корисну модель № 99387 від 25.05.2015).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 та постановою Верховного Суду від 06.11.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі № 904/55/18 залишено без змін з тих же підстав.

Отже, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 по справі № 904/55/18 набрало законної сили та є обов`язковою до виконання.

Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

З огляду на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 по справі № 904/55/18 не скасовано та набрало законної сили, встановлені ним обставини, не підлягають доказуванню у цій справі.

Так, під час розгляду справи № 904/55/18 було встановлено, що ФОП Дєєва О.В. виготовляє фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси під найменуванням "Frutini" ("Абрикос", "Апельсин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко") із застосуванням запатентованої корисної моделі "Кондитерський виріб" (патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 10.03.2016) та із застосуванням процесу, що охороняється патентом на корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (патент на корисну модель № НОМЕР_2 від 25.05.2015), що підтверджено висновком від 13.07.2017 № 551 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ТОВ "Серджіо", зокрема є: Код КВЕД 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (основний) (а.с.89-91 у томі 1).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ФОП Дєєвої О.В., зокрема є: Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (КВЕД 10.39), але не є основним (а.с.85-86 у томі 1).

Враховуючи вказане, ФОП Дєєва О.В. та ТОВ "Серджіо" здійснюють діяльність на одному ринку, Код КВЕД 10.39 - "Перероблення та консервування фруктів і овочів" на товарному ринку Україна. ТОВ "Серджіо" та ФОП Дєєва О.В. займаються виробництвом та реалізацією фруктових цукерок (плодово-ягідних міксів, пастила).

Тобто, ТОВ "Серджіо" та ФОП Дєєва О.В. у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб`єктами господарювання та здійснюють діяльність на одному ринку, а отже є конкурентами один одному.

Слід також відзначити, що за своєю рецептурою фруктова цукерка виготовлена шляхом перероблення фруктів і овочів (КВЕД 10.39), а не шляхом глазурування фруктів у цукрі (КВЕД 10.82), і КВЕД 10.39 є спільним як для позивача, так і для третьої особи.

Таким чином, позивач і третя особа здійснюють реалізацію тотожних товарів на одному ринку, отже вони є конкурентами, здійснюються діяльність на одному ринку товарів і в одних і тих самих регіонах.

Враховуючи вказане, судом розцінюються критично посилання позивача на те, що висновки в пунктах 8-10 оскаржуваного рішення не відповідають дійсності, а також на те, що ТОВ "Серджіо" та ФОП Дєєва О.В. здійснюються діяльність на різних ринках товарів.

Позивач також стверджує, що в оскаржуваному рішенні відсутня інформація про те, чи використовує третя особа обидва формати упаковок на теперішній час; крім того, в рішенні не відображено факт припинення позивачем використання своїх старих етикеток, наслідком чого став невірний висновок про те, що нібито позивач не припинив порушення (пункт 91 рішення).

Вказані аргументи позивача розцінюються судом критично, оскільки під час вирішення даного спору по суті судом підлягають встановленню обставини наявності порушення законодавства щодо недобросовісної конкуренції, які стали предметом розгляду органами Антимонопольного комітету саме в оскаржуваному періоді (період, що був предметом дослідження у справі № 12/07-03-4/18). При цьому, факт використання позивачем на теперішній час нових етикеток жодним чином не спростовує факт їх використання в оскаржуваному періоді, що і стало підставою до звернення до органів Антимонопольного комітету.

Слід також відзначити, що в пункті 15 оскаржуваного рішення зазначено, що з 01.08.2016 Третя особа виготовляє та реалізує фруктові цукерки в упаковках як нового, так і старого форматів.

ТОВ "Серджіо" з 01.10.2013 введено в господарський обіг фруктові цукерки (плодово-ягідні мікси) "Абрикос", "Мандарин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко", що підтверджується Наказом від 29.10.2013 № 01-М "Про затвердження та введення в обіг зразків пакувальної етикетки продукції", - відповідно до наказу введено в обіг (виробництво) з 01.10.2013 для продукції фруктових цукерок (плодово-ягідних міксів) пакувальну етикетку згідно з додатком", та договором від 01.01.2012 № 14/12А "Про виготовлення продукції" (виготовлення упаковок), укладеним між ТОВ "Серджіо" та ТОВ "Анна-Флекс".

З 01.08.2016 ТОВ "Серджіо" було введено у господарський обіг продукцію цукерки фруктові (плодово-ягідні мікси) під торгівельною маркою "Фрукфетта" з відповідним оформленням упаковок нового формату та назвами "Абрикос", "Мандарин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко", що підтверджується Наказом від 25.07.2016 № 02-М "Про затвердження та введення в обіг зразків пакувальної етикетки продукції" та договором купівлі-продажу обладнання від 13.06.2016 № 1306.1 (для самостійного виготовлення етикеток).

Згідно з наказом ТОВ "Серджіо" від 25.07.2016 № 02-М "Про затвердження та введення в обіг зразків пакувальної етикетки продукції" не скасовано наказ від 29.10.2013 №01-М "Про затвердження та введення в обіг зразків пакувальної етикетки продукції" та договір від 01.01.2012 №14/12А "Про виготовлення продукції" (виготовлення упаковок), укладеним між ТОВ "Серджіо" та ТОВ "Анна-Флекс" не розірвано.

Тобто з 01.08.2016 ТОВ "Серджіо" виготовляє та реалізовує фруктові цукерки (плодово-ягідні мікси) "Абрикос", "Мандарин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко" в упаковках як нового так і старого формату.

Позивач також стверджує, що в Рішенні відсутнє посилання на те, чи передані права на використання промислових зразків упаковок за патентами 2018 року від власника -Большакової О.М. до ТОВ "Серджіо", засновником і директором якої вона є, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не передавала права на ці промислові зразки.

Вказані доводи відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Крім того, у статті 10 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1983, до якої Україна приєдналась 25.12.1991, зазначено, що підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Чесним звичаям у господарській діяльності суперечать та можуть бути визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні викликати змішування відносно підприємства, товарів чи промислової або торговельної діяльності конкурента, в тому числі й дії, пов`язані з використанням позначень, які у встановленому порядку належною особою не було зареєстровано як об`єкти інтелектуальної власності (торговельні марки, промислові зразки тощо).

Поняття "пріоритет", яке в Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" використовується в розумінні переважного права на користування результатами правомірної, добросовісної та чесної підприємницької діяльності, з огляду на відмінності у сферах регулювання за своїм правовим змістом не є тотожним поняттю пріоритет за Законами України "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", які визначають пріоритет як першість заявки про реєстрацію відповідних прав.

Чинне законодавство не пов`язує можливість захисту від недобросовісної конкуренції виключно з наявністю у постраждалої особи права на відповідний об`єкт інтелектуальної власності.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Серджіо" ввело в обіг продукцію "фруктові цукерки - плодово-ягідний мікс" в етикетках старого формату - 01.10.2013, що підтверджується наказом №01-М від 29.10.2013, додатком до наказу № 1, та договором №14/12А про виготовлення продукції від 01.01.2012 (виготовлення етикеток), а в етикетках нового формату - з 01.08.2016, що підтверджується наказом №02-М від 25.07.2016, додатком до наказу № 1, та договором купівлі-продажу обладнання № 1306/1 від 13.06.2016, (придбали обладнання для самостійного виготовлення етикеток). Отже, з 01.08.2016 ТОВ "Серджіо" виготовляє продукцію з обома видами етикеток.

Патенти на промислові зразки ОСОБА_1 (власником і директором ТОВ "Серджіо") були отримані протягом 2018 року на підставі поданих заявок в 2017 році. Об`єктом цих патентів є етикетки, які містяться в Наказах ТОВ "Серджіо" №01-М від 29.10.2013 та № 02-М від 25.07.2016 про введення в обіг етикеток.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування). Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлений промисловий зразок чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Відтак, ТОВ "Серджіо" може правомірно використовувати етикетки у своїй діяльності по праву попереднього користування. Доказів наявності претензій з боку ОСОБА_1 до ТОВ "Серджіо" матеріали справи не містять.

Вказані обставини спростовують доводи позивача, що власник промислових зразків не мав наміру передавати ТОВ "Серджіо" права на використання цих промислових зразків в якості обгорток етикеток.

У позовній заяві позивач також стверджує, що при виготовлені своїх етикеток використовує промисловий зразок по Патенту № НОМЕР_3 , а отже діє правомірно, та на думку позивача, вся суть спірних відносин у справі полягає у вирішенні питання про те, чиї промислові зразки є легітимними та хто із сторін правомірно використовує такі промислові зразки. Вважає, що захист прав на промислові зразки здійснюється судом та до компетенції органів Антимонопольного комітету не відноситься вирішення питання ні про дійсність патентів на промислові зразки, ні про законність їх використання. З приводу вказаних доводів позивача суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

При цьому, стаття 13 Цивільного кодексу України встановлює межі здійснення цивільних прав, зокрема, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Вказана норма забороняє зловживання правом, пов`язаним з використанням недозволених форм його реалізації, але у рамках загального дозволеного типу поведінки щодо такого права. При цьому, частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України передбачає відмову в охороні неналежно здійсненого права.

Отже, при наявності прав на певний знак для товарів і послуг, промислового зразка та патенту особа зобов`язана користуватись належними йому правами добросовісно.

Згідно з бібліографічними даними патенту на промисловий зразок № 37237 від 10.07.2018, об`єктом цього патенту є промислові зразки - етикетки - 12 варіантів, однак, це інші етикетки і не співпадають з тими, які були предметом дослідження антимонопольного провадження.

Відтак довід позивача про те, що при виготовлені своїх етикеток позивач використовує промисловий зразок по Патенту № 37237 (новий формат етикеток) не спростовує того, що позивач використовує й інші формати пакування.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, з огляду на те, що предметом розгляду Антимонопольного комітету були саме факти недобросовісної конкуренції з боку позивача, така справа віднесена законом до компетенції Антимонопольного комітету, отже вказані доводи позивача відхиляються судом.

Позивач також стверджує, що висновок експерта, який було складено за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності є необґрунтованим, оскільки експерт проводив дослідження товарних знаків, а не промислових зразків. Також позивач посилається на наявність компетенції у експерта (наявність спеціальності у експерта "13.4. Промислові зразки").

З приводу вказаних аргументів позивача суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що органи Антимонопольного комітету України за власною ініціативою чи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, мають право призначати експертизу, про що приймається розпорядження.

Частиною 2 статті 43 вказаного Закону, визначено, що призначаючи експертизу та встановлюючи коло питань, що слід поставити перед експертами, відповідний орган Антимонопольного комітету України зобов`язаний врахувати пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтею 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розпорядженням Антимонопольного комітету України від 16.01.2013 № 21-р "Про затвердження Порядку забезпечення проведення експертизи під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції", клопотання, ФОП Дєєвій О.В. було направлено лист з метою отримання від неї інформації стосовно переліку питань та назви експертної установи, якій, на думку, ФОП Дєєвої О.В. доцільно доручити проведення експертизи у справі 12/07-03-4/18. Відповідь на вказане звернення ФОП Дєєвою О.В. надана не була, доказів іншого сторонами суду не повідомлено.

На підставі клопотання ТОВ "Серджіо" територіальним відділенням було прийняте розпорядження від 25.09.2018 № 54/19рп/к про призначення експертизи з колом питань, які запропонувало ТОВ "Серджіо" та її проведення доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Вказаним науково-дослідним інститутом, листом від 12.12.2018 № 277 надано висновок експерта № 1231 складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності (а.с.149-194 у томі 1).

При цьому, наявність кваліфікації судового експерта Сопової Катерини Андріївни підтверджується свідоцтвом № 1964 присвоєння кваліфікації судового експерта за індексом та видом експертної спеціальності 13.4 Дослідження пов`язані з промисловими зразками (а.с.195 у томі 1).

Інших аргументів щодо необґрунтованості вказаного вище висновку позивач у позовній заяві не наводить, отже вказані доводи позивача також відхиляються судом.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 54/14-р/к (справа № 12/07-03-4/18) є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 54/14-р/к (справа № 12/07-03-4/18), у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 №54/14-р/к - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача - Фізичну особу - підприємця Дєєву Олену Вікторівну.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.11.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко