Рішення

від 18.11.2020 по справі 904/1516/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1516/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Безрідної Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ", м. Кривий Ріг

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг

про стягнення інфляційних втрат у розмірі 168 108,70грн., 3% річних у розмірі 279 939,87грн., пені у розмірі 1 540 335,17грн., 7 % штрафу у розмірі 3 606 760,17грн.

Представники:

від позивача Бібленко І.В., представник за довіреністю адвокат

від відповідача Вдовенко М.В., представник за довіреністю, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Державне промислове підприємство "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11 238 990,03 грн.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.

29.12.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір №1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 на послуги з постачання технічної води.

Згідно укладеного Договору та Додаткових угод позивачем було подано відповідачу за період з грудня 2019 до січня 2020 включно 18 267,020 тим.м3 технічної води на суму 26 304 508,80грн., з яких відповдіачем було сплачено лише 15 441 756,27грн., у зв`язку з чим останнім були порушенні умови п.4.4. Договору.

Таким чином, залишок заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 862 752,53грн.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 3% річних, пеню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 позовну заяву залишено без руху.

27.04.2020 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Крім того, відповідно до вказаної заяви, позивач просить зменшити розмір позовних вимог, а саме просить стягнути основну заборгованість у розмірі 5 862 752,53грн., 3% річних у розмірі 43 047,39грн., пеню у розмірі 333 190,11грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 25.05.2020.

12.05.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 369 232,09 грн. з них основний борг у розмірі 8 502 000,00грн., 3% річних у розмірі 109 146,20грн., пеня у розмірі 758 085,89грн.

25.05.2020 в підготовчому судовому засіданні розгляд справи протокольно відкладено на 04.06.2020.

02.06.2020 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення, а саме відповідач просить суд змінити спосіб виконання рішення суду по справі шляхом розстрочення оплати заборгованості по рішенню суду, рівними частинами щомісячно протягом 6 (шести) місяців.

04.06.2020 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог.

Короткий зміст заяви.

Відповідно до заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму 10 121 367,97 грн., яка складається з суми основний борг у розмірі 8 490 071,60грн., інфляційних втрат у розмірі 114 918,02грн., 3% річних у розмірі 132 365,62грн., пені у розмірі 880 619,92грн., 7% штрафу у розмірі 503 392,81грн.

Зміну предмету позову позивач обґрунтовує тим, що після подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідач частково оплатив суму основного боргу у розмірі 7 486 000,00грн. У зв`язку з чим, позивач зменшує розмір основного боргу на зазначену суму. Залишок суми основного боргу становить 1 016 000,00грн.

Крім того позивач також бажає стягнути з відповідача суму боргу за квітень 2020 у розмірі 7 474 071,60грн.

Відтак, станом на 03.06.2020 розмір заборгованості за надані послуги за Договором на послуги з постачання технічної води за Договором №1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 становить 8 490 071,60грн.

Також, позивачем оновлено розрахунок штрафних санкцій.

04.06.2020 в підготовчому судовому засіданні розгляд справи протокольно відкладений на 10.06.2020.

10.06.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач вказує, що відповідачем частково сплачено суму основного боргу у розмірі 1 016 000,00грн. Відповідно до заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму 10 121 367,97 грн., яка складається з суми основний борг у розмірі 8 490 071,60грн., інфляційних втрат у розмірі 114 918,02грн., 3% річних у розмірі 132 365,62грн., пені у розмірі 880 619,92грн., 7% штрафу у розмірі 503 392,81грн.

10.06.2020 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.

Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.

Відповідач вказує, що позивачем до заяви про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог не надано належного та допустимого доказу, а саме Акт приймання-передачі послуг за квітень 2020 на суму 7 474 071,60грн., на підтвердження правомочності вимог в розмірі 7 474 071,60грн.

Також, відповідач вказує, що позивачем нараховано пеню та 3% річних на не підтверджену суму боргу в розмірі 7 474 071,60грн.

Крім того, відповідач вказує, що нарахування 7% штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання в розмір 503 392,81грн. є незаконним, а відтак не підлягають задоволенню.

10.06.2020 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про невідкладний розгляд справи, відповідно до якої позивач просить суд невідкладно розглянути справу у судовому засіданні та за наслідками судового розгляду винести рішення по суті справи.

10.06.2020 в підготовчому судовому засіданні вирішено протокольно відкласти розгляд справи на 01.07.2020.

18.06.2020 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Короткий зміст відповіді та узагальнення її доводів.

Позивач вказує, що можливо одночасно стягнути пеню та штраф за порушення окремих видів господарський зобов`язань передбачених частиною 2 статті 231 ГК України. Оскільки у даній справі не йдеться про притягнення особи до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе пеню, штраф.

01.07.2020 до господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо окремого питання.

01.07.2020 листом Господарського суду Дніпропетровської області сторін було повідомлено, що підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. на лікарняному. Крім того, зазначено, що про наступне судове засідання буде повідомлено додатково.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" постановлено внести зміни доГосподарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56), а саме:

1. Пункт 4 Розділу Х Прикінцеві положення викласти в такій редакції:

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину..

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, тобто строки для подання заяв сторін щодо продовження процесуальних строків, встановлених судом на підставах, встановлених цим Законом, скінчилися 06.08.2020.

Жодної заяви сторін щодо продовження процесуальних строків до Господарського суду у вказаний період не надійшло.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 призначено підготовче судове засідання на 24.09.2020.

21.09.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу та збільшення розміру позовних вимог в частині нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат та 7 % штрафу.

Короткий зміст заяви.

Відповідно до заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму 5 595 143,91 грн., яка складається з інфляційних втрат у розмірі 168 108,70грн., 3% річних у розмірі 279 939,87грн., пені у розмірі 1 540 335,17грн., 7% штрафу у розмірі 3 606 760,17грн.

Зміну предмету позову позивач обґрунтовує тим, що після подачі заяви про зменшення розміру позовних вимог відповідач оплатив суму основного боргу у розмірі 7 474 071,60грн. У зв`язку з чим, позивач зменшує розмір позовних вимог в частині основного боргу. Також, позивачем оновлено розрахунок штрафних санкцій.

24.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про зменшення неустойки (пені).

Короткий зміст клопотання про зменшення неустойки (пені) та узагальнення його доводів.

Відповідач вказує, що здійснює свою діяльність з централізованого водопостачання на території міста Кривий Ріг та інших районів, зокрема в Криворізькому, Софіївському, Широківському, Нікопольському, Апостолівському, тобто у разі одномоментного стягнення коштів діяльності підприємства опиниться під загрозою зупинення, що призведе до кризової ситуації у соціальній сфері міста, а і прилеглих районів.

Відповідач є підприємством стратегічного значення, від безперебійного функціонування якого залежить надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення не тільки населення міста та прилеглих районів.

Також, відповідач вказує, що має велику дебіторську заборгованість споживачів за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідач стверджує, що обставини які змусили його просити зменшення неустойки (пені) є соціально значимими та винятковими, оскільки в даний час у заявника існує нагальна необхідність спрямування наявних коштів на здійснення поточних розрахунків за природний газ, електропостачання, закупки матеріалів для виконання ремонтів дуже зношених мереж водопостачання та водовідведення з метою забезпечення безперервного процесу надання послуг споживачам.

24.09.2020 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 01.10.2020.

01.10.2020 до господарського суду від позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки (пені).

01.10.2020 в підготовче судове засідання з`явились повноважні представники позивача та відповідача. Повноважні представники сторін усно підтвердили, що всі наявні докази по суті спору надали, у зв`язку із чим не заперечували щодо закриття підготовчого провадження по справі на призначення розгляду справи по суті.

01.10.2020 до суду від позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки (пені).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 19.10.2020.

27.10.2020 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

19.10.2020 в судове засідання з`явились повноважні представники сторін.

В судовому засіданні 19.10.2020 оголошено перерву до 16.11.2020.

13.11.2020 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

16.11.2020 в засіданні розгляд справи відкладений на 18.11.2020.

18.11.2020 в судове засідання з`явились повноважні представник сторін.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 між Державним промисловим підприємством "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" (далі - Виконавець) та Комунальним підприємством "КРИВБАСВОДОКОНАЛ" (далі - Замовника) укладено Договір №1тн/389-ЗБУТ на послуги з постачання технічної води.

Предмет договору. Виконавець зобов`язується надати замовнику вчасно та відповідної якості послуги з постачання технічної напірної води до забірних пристроїв Радушанського водопровідного комплексу за допомогою гідроспоруд шляхом регулювання рівня води у Південному водосховищі відповідно з Технологічним регламентом 2017, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором. (пункт 1.1. Договору).

Ціна договору. Ціна на послуги з постачання технічної води встановлюється згідно погодженими тарифами, які на момент укладання Договору складають: 0 грн. 50 коп. (з ПДВ) за 1 м3. Орієнтована сума договору на момент його укладання на підставі передбачених п.2.1. Договору обсягів з постачання технічної води 61 520 000,00грн. (з ПДВ). (пункти 4.1., 4.2. Договору).

Розрахунки за послуги з постачання технічної води проводяться Замовником на підставі акту та рахунку протягом поточного місяця, в повному обсязі, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавець. (пункт 4.4. Договору).

Підтвердження взаємних розрахунків за отриманий за фактом обсяг з технічного водопостачання оформлюється Актом звірки взаємних розрахунків за вимогою однієї із сторін. (пункт 4.8. Договору).

Строк дії договору. Даний договір вступає в дію в порядку, передбаченому статтею 631 Цивільного кодексу України з 29.12.2017 до 31.12.2018 та вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо до 1 грудня поточного року відсутній факт волевиявлення однієї із сторін в письмовому вигляді щодо зміни, розірвання, відмови або перегляду умов Договору. (пункт 9.1. Договору).

30.09.2019 сторонами підписано додаткову угоду №9 до договору №1 т/н/389-ЗБУТ від 29.12.2017 на послуги з постачання технічної води, відповідно до якої виклали пункти 2.1., 4.1., 4.2., Договору у наступній редакції:

"Ціна на послуги з постачання технічної води починаючи з 01.10.2019, встановлюється згідно із погодженими тарифами, які складають: 1200,00грн. (без ПДВ) за 100 м3. Орієнтована сума договору на підставі передбачених п. 2.1. Договору обсягів з постачання технічної води складає 212 560 384,66грн.".

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Згідно укладеного Договору та Додаткових угод позивачем було надано відповідачу за період з грудня 219 до січня 2020 включно 18 267,020 тис.м3 технічної води на суму 26 304 508,80грн., що підтверджується актами №3/1 від 27.12.2019, №3/1 від 31.12.2019, 3/1 від 31.01.2020.

У зв`язку з чим, позивачем виставлено відповідачу рахунки №0001036 від 31.01.2020, №0000986 від 31.12.2019, №0000966 від 27.12.2019 для оплати наданої технічної води.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за надану технічну воду розмірі 15 441 756,27грн., що підтверджується виписками із банку наявних в матеріалах справи.

Під час розгляду справи відповідачем погашено суму основної заборгованості за актами за період з грудня 2019 по січень 2020.

Позивач 04.09.2020 подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму боргу за квітень 2020 у розмірі 7 474 071,60грн. (акт №3/1 від 30.04.2020 (арк. справи 152).

28.07.2020 відповідач розрахувався з позивачем за надану технічну воду в квітні 2020, що підтверджується виписками із банку наявних в матеріалах справи.

Відтак, позивач зменшує розмір позовних вимог в частині основного боргу.

Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситись дії з оплати спірної заборгованості.

Відповідач погасив заборгованість перед позивачем за технічну воду, проте з порушенням встановлених договором строків.

Відтак, 21.09.2020 до господарського суду позивачем подано заяву про зміну предмету позову, зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу та збільшення розміру позовних вимог в частині нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат та 7 % штрафу.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 168 108,70грн., 3% річних у розмірі 279 939,87грн., пеню у розмірі 1 540 335,17грн., 7% штрафу у розмірі 3 606 760,17грн.

Щодо вимог позивача стосовно нарахованих інфляційних втрат у розмірі 168 108,70грн. та 3% річних у розмірі 279 939,87грн., Господарський суд вказує наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано за неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору до сплати:

- інфляційні втрати за загальний період з 01.03.2020 по 30.06.2020 на суму 168 108,70грн.;

- 3 % річних за загальний період з 20.01.2020 по 07.09.2020 на суму 279 939,87грн.

Господарський суд перевірив розрахунок 3 % річних позивача, прийшов до висновку, що він здійснений невірно.

Позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано, що за актами №3/1 за грудень 2019 та актами №3/1 за січень 2020 відповідач розрахувався у повному обсязі 30.04.2020 , а за актом квітень 2020 - 28.07.2020. Тобто, потрібно здійснити перерахунок 3% річних, за вказаними актами, з урахуванням здійсненої відповідачем оплати.

Таким чином, Господарським судом здійснено перерахунок 3 % річних, а саме:

- за актами №3/1 за грудень 2019 та №3/1 за січень 2020 за період з 20.01.2020 по 30.04.2020 у розмірі 71 076,01грн.;

- за актом №3/1 за квітень 2020 за період з 20.05.2020 по 28.07.2020 у розмірі 42 884,02грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково у загальному розмірі 113 960,03грн.

Щодо вимоги позивача стосовно стягнення інфляційних втрат, Господарський суд вказує наступне.

Позивачем, з самого початку, за актами №3/1за грудень 2019 та №3/1 за січень 2020, не було заявлено позовної вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, проте при зміні предмету позову, позивачем було заявлено вимогу щодо стягнення заборгованості за надану технічну воду по акту №3/1 за квітень 2020 та додатково нараховано інфляційні втрати у розмірі 114 918,02грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат за період з 01.05.2020 по 30.04.2020 за актом №3/1 за квітень 2020. Розмір інфляційних втрат за вказаний період становить 29985,98грн. із знаком "-".

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 7 % штрафу, Господарський суд констатує.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд прийшов до висновку, що в договорі сторони не погодили умови щодо стягнення штрафу у будь-якому відсотковому розмірі, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 3 606 760,17грн. не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, Господарським судом встановлено.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору визначено, що при несвоєчасній сплаті (порушення п. 4.4. даного Договору) за наданні послуги водопостачання замовник зобов`язаний сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем до сплати відповідачу нараховано пеню у розмірі 1 540 335,17 грн. за період з 20.01.2020 по 07.09.2020.

Господарський суд перевірив розрахунок пені позивача та прийшов до висновку, що він здійснений невірно.

Позивачем при здійсненні розрахунку пені не враховано, що за актами №3/1 за грудень 2019 та січень 2020 відповідач розрахувався у повному обсязі 30.04.2020, а за актом квітень 2020 - 28.07.2020. Тобто, позивач безпідставно збільшив період нарахування пені, не прийнявши до уваги дати остаточного погашення основної заборгованості за спірними актами.

Таким чином, Господарським судом після перерахунку пені, встановлено, що:

- за актами №3/1 за грудень 2019 та №3/1 за січень 2020 за період з 20.01.2020 по 30.04.2020 її розмір складає 503 940,72грн.;

- за актом №3/1 за квітень 2020 за період з 20.05.2020 по 28.07.2020 її розмір складає182 710,41грн.

Тобто, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у загальному розмірі 686 651,14грн.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання щодо зменшення розміру пені, суд вважає, що заявлена до стягнення сума пені підлягає зменшенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, грантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, як захист інтересів кредитора, так і застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Як вбачається, відповідачем у повному обсязі виконано зобов`язання щодо оплати за надані позивачем послуги з постачання технічної води.

Тому суд, враховуючи ступінь виконання зобов`язань відповідачем вважає за можливе зменшити розмір пені на 20%.

Отже, розмір пені, що підлягає стягненню, становить 572 209,28грн.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, Господарський суд вказує, що не вбачає підстав для його задоволення, оскільки основний борг погашено в повному обсязі, і розмір суми до стягнення значно зменшився.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд прийшов до висновку про покладення судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Також, Господарський суд вказує, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за позовні вимоги по цій справі №904/1516/20, становить 83 927,16грн. Проте, позивачем під час розгляду справи сплачено судовий збір у загальному розмірі 151 820,52грн., у зв`язку з чим позивачем переплачено судовий збір в розмірі 67 893,36грн.

Пунктом 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, 254-259, п. 17.5 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 168 108,70грн., 3% річних у розмірі 279 939,87грн., пені у розмірі 1 540 335,17грн., 7 % штрафу у розмірі 3 606 760,17грн. - задовольнити частково.

Клопотання відповідача Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А, код ЄДРПОУ 03341316) про зменшення неустойки (пені) задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А, код ЄДРПОУ 03341316) на користь Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" (50069, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 00191017) 3% річних у розмірі 113 960,03грн. (сто тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят грн. 87 коп.), пеню у розмірі 572 209,28грн. (п`ятсот сімдесят дві тисячі двісті дев`ять грн. 28 коп.), судовий збір у розмірі 12 009,17грн. (дванадцять тисяч дев`ять грн. 17 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні заяви відповідача Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А, код ЄДРПОУ 03341316) про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Державне промислове підприємство "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" (50069, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 00191017).

Боржник: Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А, код ЄДРПОУ 03341316).

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2020.

Суддя Н.Е. Петренко