Рішення

від 25.11.2020 по справі 904/2824/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2824/20 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового Безрідної Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "МАГНІТА", м. Кам`янське

до Фізичної особи-підприємця Ференчук Сергія Геннадійовича, м. Кам`янське

про стягнення боргу у розмірі 4 756,00грн., неустойки у розмірі 457,60грн., 3 % річних у розмірі 17,20грн. за договором №02/20 постачання товарів від 10.01.2020 (з урахуванням уточнення)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне науково-виробниче підприємство "МАГНІТА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Ференчука Сергія Геннадійовича (далі - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 4 756,00грн., неустойки у розмірі 475,60грн., 3 % річних у розмірі 46,91грн. за договором № 02/20 постачання товарів від 10.01.2020.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

10.01.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір №02/20 постачання товарів, відповідно до умов п.1.1. якого, позивач зобов`язується передати у власність відповідача товар за асортиментом та в кількості, узгодженими сторонами, а відповідач зобов`язується прийняти цей товар.

Крім того, між сторонами підписано специфікацію на суму 9556,00 грн. з ПДВ, яка є додатком до Договору.

14.01.2020 відповідачем було здійснено передплату товару в сумі 4800,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

На виконання умов договору 04.02.2020 позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною.

В порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4756,00грн. Крім того, позивачем до сплати відповідачу було нараховано неустойку (штраф) у розмірі 475,60грн. та 3% річних у розмірі 46,91грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 для розгляду справи № 904/2824/20 визначено суддю Петренко Н.Е..

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами.

04.06.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про приєднання письмових доказів, а саме копію статуту позивача та копію довідки Головного управління статистики відносно позивача.

04.06.2020 від позивача надійшла заява про приєднання письмових доказів, а саме:

- статуту позивача в редакції на 02.10.2017, діючий на теперішній час, з описом документів, що поданні державному реєстратору;

- свідоцтва про державну реєстрацію позивача серії А00№395148;

- довідки Головного управління статистики відносно позивача.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" постановлено внести зміни доГосподарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56), а саме:

1. Пункт 4 Розділу Х Прикінцеві положення викласти в такій редакції:

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, тобто строки для подання заяв сторін щодо продовження процесуальних строків, встановлених судом на підставах, встановлених цим Законом, скінчилися 06.08.2020.

Жодної заяви сторін щодо продовження процесуальних строків до Господарського суду у вказаний період не надійшло.

14.08.2020 господарським судом Дніпропетровської області ухвалено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; розгляд справи почати спочатку. Призначено підготовче засідання по справі на 02.09.2020.

02.09.2020 листом Господарського суду Дніпропетровської області сторін було повідомлено, що підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. у відпустці.

Ухвалою господарського суду від 04.09.2020 призначено підготовче судове засідання на 05.10.2020

05.10.2020 в підготовче судове засідання з`явився повноважний представник позивача. В свою чергу повноважний представник відповідача не з`явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Оскільки в матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2020, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2019 відкладено підготовче судове засідання на 13.10.2020.

13.10.2020 до суду від позивача надійшла уточнення позовна заява про стягнення боргу за договором №02/20 постачання товарів від 10.01.2020.

09.01.2020 в підготовче судове засідання з`явився повноважний представник позивача.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 26.10.2020.

26.10.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 призначено судове засідання на 12.11.2020.

12.11.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.

12.11.2020 в судове засідання з`явився повноважні представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 відкладено розгляд справи на 25.11.2020.

25.11.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення засідання без участі представника позивача.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2020 між Приватним науково-виробничим підприємством "МАГНІТА" (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Ференчуком Сергієм Геннадійовичем (далі - відповідач, покупець) укладено Договір № 02/20 постачання товарів (далі - Договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар за асортиментом та в кількості, узгодженими Сторонами, а покупець зобов`язується приймати цей товар.

Згідно з п.1.2. Договору предметом постачання є товар, узгоджений сторонами, згідно асортименту, що пропонується постачальником.

Крім того, п.2.1. Договору сторони обумовили, що покупець проводить оплату реалізованого товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Покупець перераховує передплату в розмірі 50% решту протягом 14 днів (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору постачальник зобов`язаний здійснити постачання товару в тому асортименті та кількості, які названі в рахунку-фактурі, виставленому постачальником, в термін 10 днів.

Перехід до покупця права власності на товар, а також усіх ризиків, пов`язаних із власністю на товар (ризик випадкової загибелі та випадкового пошкодження товару та ін.), відбувається в момент фактичного отримання товару покупцем, який визначається з моменту підписання видаткових накладних (п.4.1. Договору).

Пунктом 7.2. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п.2.2. даного Договору; покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов`язання.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків між сторонами - до повного його виконання (п. 6.1. Договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку неоспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір №02/20 постачання товарів від 10.01.2020 є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що даний вид договору є оплатним, тому обов`язок постачальника за договором поставити товар, відповідає обов`язку покупця оплатити його вартість.

Оскільки, докази повної оплати отриманого від позивача товару матеріали справи не містять, господарський суд застосовує положення статті 692 Цивільного кодексу України та констатує, що строк оплати товару за накладними настав.

Між сторонами підписано специфікацію на суму 9 556,00грн., яка є додатком до Договору №02/20 від 10.01.2020. Відповідно до вказаної специфікації позивач зобов`язався поставити відповідачу:

- Ролети/РА39/1426/1945/пруж/ключі/коричневий 1шт. - 2150,00грн. з ПДВ;

- Ролети/РА39/1426/2045/пруж/ключі/коричневий 1шт. - 2224,00грн. з ПДВ;

- Ролети/РА39/1426/1985/пруж/ключі/коричневий 1шт. - 5182,00грн. з ПДВ. (а.с. 13).

Позивачем було надано відповідачу рахунок № 3 від 10.01.2020 для оплати товару на загальну вартість 9556,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1592,67 грн. (а.с. 14).

Виконання позивачем умов Договору підтверджується видатковою накладною №16/20 від 04.02.2020, відповідно до якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9556,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1592,67 грн. та податковою накладною №13 від 04.02.2020 (а.с. 15-16).

В порушення умов Договору відповідачем було сплачено лише передплату у розмірі 4800,00, що підтверджується випискою банку (а.с. 18).

07.03.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено лист з рекомендацією здійснити оплату заборгованості у розмірі 4756,00 грн. строком до 06.03.2020 року (а.с. 19).

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався не у повному обсязі, тобто доказів оплати товару в сумі 4756,00 грн. відповідач не надав.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситься дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №02/20 від 10.01.2020 становить 4756,00грн.

Отже, Господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 4756,00 грн.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 536 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання.

В силу пункту 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до норм законодавства та п.7.2 Договору позивачем нараховано неустойку (штраф) у розмірі 475,60 грн. (9556,00 грн. - 4800,00 грн. х 10%), розрахунок який господарським судом перевірений та визнано таким, що зроблений арифметично правильним. У зв`язку із чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача неустойки (штрафу) у розмірі 475,60 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 17,20грн., які нараховані за період 28.01.2020 по 12.03.2020, розрахунок, який також був перевірений господарським судом та визнано таким, що зроблений арифметично правильним. У зв`язку із чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 17,20 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Враховуючи норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає , що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме основний борг у розмірі 4756,00грн., неустойка (штраф) у розмірі 475,60 грн. та 3 % річних у розмірі 17,20 грн.

Розглянувши витрати позивача на оплату правничої допомоги, Господарський суд встановив наступне.

Позивачем до позовної заяви було додано копію Договору про надання правової допомоги №482 від 26.05.2020, який укладено з адвокатом Чупилка Ю.С. (а.с. 25), копію довіреності №б/н від 26.05.2020 (а.с. 24), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію посвідчення адвоката (а.с. 24), копію рахунку - фактури №482/1 від 26.05.2020 на загальну суму 2500,00 грн. та копію виписки про сплату позивачем адвокату 2500,00 грн. (а.с. 26).

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов`язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного науково-виробничого підприємства "МАГНІТА" до Фізичної особи-підприємця Ференчука Сергія Геннадійовича про стягнення боргу у розмірі 4756,00грн., неустойки у розмірі 475,60грн., 3 % річних у розмірі 17,20грн. за договором №02/20 постачання товарів від 10.01.2020 (з урахуванням уточнення) - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ференчука Сергія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) на користь Приватного науково - виробничого підприємства "МАГНІТА" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Січеславський шлях, буд.77, ЄДРПОУ 30617241) заборгованість у розмірі 4756,00грн. (чотири тисячі сімсот п`ятдесят шість грн. 00 коп.), неустойку (штраф) у розмірі 475,60грн. (чотириста сімдесят п`ять грн. 60 коп.), 3% річних у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять грн. 20 коп.), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн.) та витрати по сплаті на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Приватне науково - виробниче підприємство "МАГНІТА" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Січеславський шлях, буд.77, ЄДРПОУ 30617241).

Боржник: Фізична особа-підприємець Ференчук Сергій Геннадійович ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2020.

Суддя Н.Е. Петренко