Постанова

від 13.11.2020 по справі 335/8540/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8540/20 3/335/2023/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Запорожжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя справу про адміністративне правопорушення за адміністративним протоколом №63, що надійшла з Головного управління ДПС у Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , директора ТОВ Інтерпромстрой" за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.09.2020 року №536 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інтерпромстрой" (код за ЄДРПОУ 40162609), адреса: пр.Соборний, 145 корп.В, кв.37, м. Запоріжжя, директором якого є ОСОБА_1 , було встановлено правопорушення, а саме включення до декларації з податку на додану вартість перекручених даних, в результаті чого завищено від"ємне значення з податку на додану вартість на суму 669175 гривень за липень 2020 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, суду надав письмове клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 14 КУпАП підставою для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника.

Вина особи може бути виражена у формі наміру або необережності. Намір особи на здійснення адміністративного правопорушення буде простежуватися тоді, коли особа, що його зробила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачало їхні шкідливі наслідки й бажало їх або свідомо допускало настання цих наслідків. Необережність буде мати місце тоді, коли особа, що зробила адміністративне правопорушення, передбачало можливість настання шкідливих наслідків своїх дій або бездіяльності, але розраховувала на їхнє запобігання або не передбачало можливості настання таких наслідків, хоча повинно й могло їх передбачити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Судом встановлено, що за результатами здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інтерпромстрой" складено акт №221/08-01-05-07/40162609 від 22.09.2020 року, та на підставі нього складено протокол про адміністративне правопорушення № 536 відносно генерального директора ТОВ Інтерпромстрой" - - ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У протоколі №536 від 30.09.2020 року. вказано, що директор ТОВ Інтерпромстрой ОСОБА_1 вчинив правопорушення: включення до декларації з податку на додану вартість перекручених даних, в результаті чого завищено від"ємне значення з податку на додану вартість на суму 669 175 грн. за липень 2020 року (детально зміст порушень викладено у витягу з Акту від 22.09.2020 №221/08-01-05-07/40162609) ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості не утворюють склад правопорушення передбаченого ст. 163-1 КУпАП. Так, завищення від"ємного значення з податку на додану вартість на суму 669 175 грн. саме у липні 2020 р. не могло відбутися, оскільки така сума формувалася у інших податкових періодах, про що зазначено в акті № 221/08-01-05-07/40162609 від 22.09.2020 р., зокрема „ перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством ТОВ ІНТЕРПРОМСТРОЙ завищено показники у рядку 10.1 (колонка Б) на загальну суму 669175 грн., у т.ч. по періодах: жовтень 2019 року у сумі 201533 грн., листопад 2019 року у сумі 240911 грн., грудень 2019 року у сумі 50901 грн., січень 2020 року у сумі 142454 грн., травень 2020 року у сумі 18409 грн.; червень 2020 року у сумі 741 грн., липень 2020 року у сумі 14226 грн.".

Тобто, наведення перекручених даних відбувалося у період з жовтня 2019 по липень 2020 року, проте, на переконання посадової особи, яка склала протокол, завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 669 175 грн. відбулося саме у липні 2020 р., що не узгоджується із відомостями викладеними в акті перевірки.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

З диспозиції зазначеної статті вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України. Проте, в протоколі не наведено норм матеріального права, які не дотримано ОСОБА_1 .

Отже, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення неможливо зробити висновок про об"єктивну сторону правопорушення, тобто яке саме порушення порядку ведення податкового обліку було допущено, наслідком чого є завищення від"ємного значення з податку на додану вартість.

Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі не зазначені суть адміністративного правопорушення - конкретні дії чи бездіяльність, які полягали в порушенні чи нездійсненні ОСОБА_1 саме передбачених законодавством правил ведення податкового обліку.

ТОВ ІНТЕРПРОМСТРОЙ не погодилося з актом № 221/08-01-05-07/40162609 від 22.09.2020 р. та звернулося 05.10.2020 р. до ГУ ДПС у Запорізькій області із запереченнями на нього. На теперішній момент, товариство не отримало відповіді за результатами поданих заперечень, як не отримало і податкові повідомлення-рішення.

Так, Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов"язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб"єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) податкове повідомлення, у випадку, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію не винуватості на процедуру оскарження.

У відповідності до п. 86.7 стаття 87 Податкового кодексу України, заперечення розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання та платнику податків надсилається відповідь

Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На теперішній момент, платник податків не отримав ані відповідь на заперечення, ані податкові повідомлення-рішення.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов"язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня, або оскаржити таке рішення в судовому порядку

Скарга на рішення контролюючого органу подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

З урахуванням того, що станом на теперішній момент платника податків не отримав податкове повідомлення-рішення, це свідчить або про те, що податковий орган визнав доводи у запереченнях обґрунтованими та скасував акт перевірки, або таке є складеним і направленим платнику, проте досі не є врученим, відповідно не є узгодженим.

В матеріалах справи відсутні докази складення та направлення платнику податків податкового повідомлення-рішення за результатами проведення позапланової перевірки ТОВ ІНТЕРПРОМСТРОЙ .

В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов"язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

Як зазначено в Постановах Великої Палати Верховного Суд від 20 листопада 2018 року у справі N 9901/633/18, від 22 березня 2018 року у справі N 800/559/17, від 03 квітня 2018 року N9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі N 9901/497/18, від 20 березня 2019 року по справі N810/5854/14, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність,

Отже, акт не породжує жодних правових наслідків а є лише підставою для прийняття податкових повідомлень рішень, доказів прийняття яких та теперішній час суду не надано.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо того, що висновки акту перевірки мали наслідком для платника податків вжиття юридично-значимих дій, в тому числі складення та узгодження податкового-повідомлення рішення. Станом на момент складення протоколу, навіть акт не був узгоджений, оскільки не скінчився термін на подачу заперечень на нього, у зв"язку з чим висновки викладені в ньому були не більше ніж міркування. Отже, акт перевірки не є належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі „Кобець проти України" (п. 43) (з відсиланням на первісне визначення у справі "Авшар проти Туреччини" (Аухаг V. Тигкеу), п.282) зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення „поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Викладене у сукупності свідчить про те, що по справі не встановлено об`єктивних даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

За приписами статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку про закриття провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 163-1, 283, 284 КУпАП України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.В.Воробйов