Постанова

від 23.11.2020 по справі 910/17493/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Справа№ 910/17493/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання Макуха О.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 17.03.2020

у справі № 910/17493/19 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Бастіон-Сервіс

до Акціонерного товариства Укргазвидобування

про визнання неправомірними дій та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17493/19 визнано зловживанням процесуальними правами дії Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс по поданню 17.03.2020 повторної заяви, якою здійснено одночасну зміну предмета та підстав позову шляхом заявлення нових вимог з підстав, які виникли 06.02.2020. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс уточнену позовну заяву про визнання неправомірними дій та скасування рішення № б/н, подану 17.03.2020.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Бастіон Сервіс оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати, а справу передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо повторного прийняття уточненої позовної заяви до розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з`ясування обстави, що мають значення для справи. За твердженнями апелянта, подання ТОВ Бастіон-Сервіс уточненої позовної заяви є реалізацією його права на судовий захист визначеним ним способом. Уточнена позовна заява відповідала формі та змісту, встановленим для процесуальної форми позовної заяви на підставі ст. 162- 164 ГПК України. На переконання апелянта, зміна предмету позову та уточнена позовна заява є різними процесуальними документами, які відрізняються змістом, процесуальною формую та обсягом сторінок, що виключає твердження суду, про те, що позивачем фактично подано заяву, яка є аналогічною з заявою про зміну предмету позову, поданою 26.02.2020. Повертаючи уточнену позовну заяву, суд першої інстанції фактично здійснив розгляд справи по суті в частині визначення та з`ясування підстави позову, проте станом на сьогоднішній день справа № 910/17493/19 перебуває на стадії підготовчого провадження. На переконання апелянта, позивач не змінював підстав позову, адже в матеріалах справи відсутня будь-яка заява позивача про зміну підстав позову. Первинна позовна заява та уточнена позовна заява місять однакову підставу позову, а тому висновки місцевого суду про одночасну зміну підстави та предмету позову не відповідають обставинам справи. Позовна вимога про скасування рішення Акціонерного товариства Укргазвидобуваннн , оформленого протоколом № 112 від 06.02.2020, засідання Тендерного комітету AT Укргазвидобування щодо включення учасника ТОВ Бастіон-Сервіс (код ЄДРПОУ:32236010) до реєстру недобросовісних учасників є вимогою, похідною від заявлених первинних позовних вимог, на що судом першої інстанції не було звернуто уваги тощо.

23.11.2020 до початку судового засідання до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача (апелянта) про долучення документів, зокрема, оригіналу уточненої позовної заяви, яку згідно оскаржуваної ухвали було повернуто позивачу, а також клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибути в судове засідання в зв`язку із здійсненням захисту інтересів фізичної особи в іншому суді, про що, як вказував заявник, він одразу повідомляв апеляційний суд в попередньому судовому засіданні.

В судове засідання апеляційної інстанції 23.11.2020 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився не зважаючи на його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить особистий підпис представника позивача в розписці про перерву від 10.11.2020.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши клопотання позивача (апелянта) про відкладення розгляду справи, обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за його відсутності, апеляційний суд ухвалив здійснити розгляд скарги без участі представника позивача та відмовити в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на його безпідставність та необґрунтованість, адже представником позивача в попередніх судових засіданнях надавались поясненнях по суті його апеляційних вимог, наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без повторного заслуховування пояснень позивача, а останнім на загальних підставах не доведено неможливості заміни представника на іншого представника, як і направлення іншого представника в судове засідання 23.11.2020 у даній справі. При цьому, апеляційним судом враховано, що договір про надання правової допомоги громадянину України з представником позивача - адвокатом Дяковським О.С., долучений до клопотання про відкладення розгляду справи й зареєстрований в суді 23.11.2020 о 09 год. 10 хв., було укладено лише 23.11.2020, в той час як перерву у розгляді даної справи на 23.11.2020 апеляційним судом було оголошено 10.11.2020, тобто задовго до укладення договору, на підставі якого адвокат Дяковський О.С. повинен представляти інтереси особи в Ірпінському міському суді Київської області.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 23.11.2020 представник позивача (апелянта), явка якого в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явився не зважаючи на належне повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи, з огляду на надання представником апелянта пояснень по суті апеляційних вимог в попередніх судових засіданнях, а також відсутність підстав для задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи, за наявності в матеріалах справи доказів, які є достатніми для вирішення спору у даній справі, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в даному судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав попередньо висловлені заперечення щодо доводів апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Укргазвидобування про:

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників Акціонерного товариства Укргазвидобування ;

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до участі до аукціону допорогових закупівель оголошення № 19П-091 від 03.12.2019;

- скасування рішення тендерного комітету Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 277 від 07.02.2019 засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 відкрито провадження по справі № 910/17493/19, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2020.

13.01.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову , відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс пред`явлено вимоги про:

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників Акціонерного товариства Укргазвидобування ;

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до участі до аукціону допорогових закупівель оголошення № 19П-091 від 03.12.2019;

- скасування рішення тендерного комітету Акціонерного товариства Укргазвидобування оформленого протоколом № 277 від 07.02.2019 засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо приймання пропозицій, проведення аукціону та оголошення результатів щодо предмету закупівлі 79710000-1 - Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів АТ Укргазвидобування ) 9 лотів.

14.01.2020 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 04.02.2020.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову , судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлено нову вимогу про визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо приймання пропозицій, проведення аукціону та оголошення результатів щодо предмету закупівлі 79710000-1 - Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів АТ Укргазвидобування ) 9 лотів.

Позивачем пред`явлено нову вимогу про визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо приймання пропозицій, проведення аукціону та оголошення результатів щодо предмету закупівлі 79710000-1 - Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів АТ Укргазвидобування ) 9 лотів з тих підстав, що аукціон відбувся (відбулось прийняття пропозицій та надання роз`яснень від замовника) 26.12.2019.

Судом встановлено, що позивачем доповнено позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин з посиланням на приписи матеріального права, відтак цю заяву як таку, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс про зміну предмету позову.

26.02.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову , відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс пред`явлено вимоги про:

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників Акціонерного товариства Укргазвидобування ;

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до участі до аукціону допорогових закупівель оголошення № 19П-091 від 03.12.2019;

- скасування рішення тендерного комітету Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 277 від 07.02.2019 року засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо приймання пропозицій, проведення аукціону та оголошення результатів щодо предмету закупівлі 79710000-1 - Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів АТ Укргазвидобування ) 9 лотів;

- скасування рішення Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 112 від 06.02.2020 засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 вказану заяву повернуто позивачу, оскільки ним здійснено одночасну зміну предмета та підстав позову шляхом заявлення нових вимог з підстав, які виникли 06.02.2020.

17.03.2020 позивачем подано уточнену позовну заяву , відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс пред`явлено вимоги про:

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників Акціонерного товариства Укргазвидобування ;

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до участі до аукціону допорогових закупівель оголошення № 19П-091 від 03.12.2019;

- скасування рішення тендерного комітету Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 277 від 07.02.2019 року засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо приймання пропозицій, проведення аукціону та оголошення результатів щодо предмету закупівлі 79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів АТ Укргазвидобування ) 9 лотів;

- скасування рішення Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 112 від 06.02.20 засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17493/19 визнано зловживанням процесуальними правами дії Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс по поданню 17.03.2020 повторної заяви, якою здійснено одночасну зміну предмета та підстав позову шляхом заявлення нових вимог з підстав, які виникли 06.02.2020. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс уточнену позовну заяву про визнання неправомірними дій та скасування рішення № б/н, подану 17.03.2020.

Постановляючи згадану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем фактично подано заяву, яка є аналогічною поданій 26.02.2020 заяві № б/н від б/д про зміну предмету позову , розцінюючи дії позивача по повторному поданню заяви з іншою назвою для вирішення питання, яке вже вирішено судом, зловживанням процесуальними правами, в зв`язку з чим місцевий суд повернув уточнену позовну заяву позивачу.

За приписами ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд на підставі ч. 1 ст. 5 ГПК України захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 45 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на наведене, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка звернулася за таким захистом до суду.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

При цьому, слід зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна (ст. 6), закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 ГПК України ).

За приписами до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Разом з тим, наведена норма ГПК України чи будь-яка інша не містить імперативної заборони подавати клопотання (заяви) для вирішення питання за відсутності інших підстав або нових обставин, а лише надає можливість суду визнати такі дії зловживанням процесуальними правами залежно від конкретних обставин, і, що важливо для конкретної даної ситуації, - за умови якщо таке питання вже вирішено судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Імперативною правовою нормою ч. 4 ст. 43 ГПК України на суд покладено прямий обов`язок вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

За змістом п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

При цьому, ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.

Як вище згадувалось, 26.02.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову , відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс пред`явлено вимоги про:

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників Акціонерного товариства Укргазвидобування ;

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до участі до аукціону допорогових закупівель оголошення № 19П-091 від 03.12.2019;

- скасування рішення тендерного комітету Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 277 від 07.02.2019 року засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо приймання пропозицій, проведення аукціону та оголошення результатів щодо предмету закупівлі 79710000-1 - Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів АТ Укргазвидобування ) 9 лотів;

- скасування рішення Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 112 від 06.02.2020 засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 вказану заяву повернуто позивачу, оскільки ним здійснено одночасну зміну предмета та підстав позову шляхом заявлення нових вимог з підстав, які виникли 06.02.2020.

Після повернення цією ухвалою поданої позивачем 26.02.2020 заяви про зміну предмету позову , 17.03.2020 позивачем подано уточнену позовну заяву , відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс пред`явлено вимоги про:

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників Акціонерного товариства Укргазвидобування ;

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до участі до аукціону допорогових закупівель оголошення № 19П-091 від 03.12.2019;

- скасування рішення тендерного комітету Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 277 від 07.02.2019 року засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

- визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Укргазвидобування щодо приймання пропозицій, проведення аукціону та оголошення результатів щодо предмету закупівлі 79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів АТ Укргазвидобування ) 9 лотів;

- скасування рішення Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 112 від 06.02.2020 засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників.

Оскільки позивачем повторно подано заяву хоча і з іншою назвою, однак з аналогічними вимогами, отже фактично подано заяву для вирішення питання, яке вже вирішено судом, місцевий суд правомірно визнав дії позивача по поданню 17.03.2020 повторної заяви зловживанням процесуальними правами, адже позивачем здійснено одночасну зміну предмета та підстав позову шляхом заявлення нових вимог з підстав, які виникли 06.02.2020.

Твердження апелянта про те, що зміна предмету позову та уточнена позовна заява є різними процесуальними документами, які відрізняються змістом, процесуальною формую та обсягом сторінок, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані, адже подання позивачем заяви про зміну предмету позову та заяви про уточнення позовних вимог, незважаючи на різні назви документу та викладення його в іншому змісті, свідчить про те, що позивачем повторно наведено (доповнено) позовні вимоги вимогою про скасування рішення Акціонерного товариства Укргазвидобування , оформленого протоколом № 112 від 06.02.2020 засідання Тендерного комітету АТ Укргазвидобування щодо включення учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон-Сервіс до реєстру недобросовісних учасників, щодо якої суд першої інстанції вже вирішував питання, повернувши позивачу заяву про зміну предмету позову з огляду на одночасну зміну предмету та підстав позову.

Відповідність заяви про уточнення позовних вимог формі та змісту, встановленим для процесуальної форми позовної заяви згідно ст. 162-164 ГПК України, на чому наполягає позивач (апелянт), жодним чином не свідчить про обов`язок суду прийняти таку заяву до розгляду, якщо питання щодо заявлених в ній вимог вже вирішувалось судом раніше.

З огляду на наведене та те, що подання уточненої позовної заяви хоч й з іншою назвою, проте для вирішення питання, яке вже вирішено судом, свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами в розумінні ст. 43 ГПК України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позивачу у зв`язку з цим згаданої уточненої позовної заяви.

За приписами ч. 1ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За рішенням від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні (ухвалі) висновків.

Керуючись ст.ст. 255, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон Сервіс залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/17493/19 - без змін.

Матеріали справи № 910/17493/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.11.2020

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко