Постанова

від 24.11.2020 по справі 904/1800/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 Справа № 904/1800/20

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрник" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 у справі № 904/1800/20 (суддя Бєлік В.Г., повне рішення складено 18.09.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтрейд+Лідер", м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область

до Приватного підприємства "Аграрник", с.Чернеччина, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 279600грн за договором поставки № ДГ-17\12\19 від 17.12.2019

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 у справі № 904/1800/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Агрохімтрейд+Лідер" задоволено, з Приватного підприємства (далі-ПП)"Аграрник" на користь позивача стягнуто 279 600грн основного боргу ;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що позивач не отримав оплату за поставлений на підставі договору №ДГ-17/12/19 від 17.12.2019 товар, а також з того, що обставини по отриманню товару відповідачем підтверджені матеріалами справи;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПП"Аграрник" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на нез"ясування судом обставин, що мають значення для справи просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення та в задоволенні позову відмовити;

- у поданій скарзі йдеться про винесення господарським судом оскаржуваного рішення без участі представника відповідача і це позбавило останнього права надання пояснень і постановки запитань для з"ясування обставин по укладенню сторонами договору, про те, що всупереч положенням ст.11, 638, 640 Цивільного кодексу України відповідач не отримував від позивача пропозицій по укладенню договору та не направляв, в свою чергу, пропозицію позивачу, директор підприємства не підписувала з товариством позивача договір та первинні документи, про наявність ніби-то підписаного договору позивач повідомив відповідача 21 грудня 2019 року шляхом надсилання на електронну пошту сторінки договору, про те, що суд першої інстанції не дослідив в судовому засіданні оригінал договору, з якого вбачається, що підпис на договорі не відповідає реальному підпису директора підприємства, а відбиток печатки не відповідає печатці, якою воно користується, про те, що відповідач не направляв на адресу позивача гарантійних листів, про те, що суд не з"ясував питання стосовно наявності у особи, яка підписувала товарно-транспортну накладну №06 від 18.12.2019 повноважень з отримання товару для підприємства, у вказаній накладній відсутній підпис уповноваженої особи підприємства, місцем розвантаження зазначено м.Долинська Кіровоградської області, що унеможливлює факт прийняття товару відповідачем, про те, що товарно-транспортна накладна є документом для підтвердження транспортних витрат, а не факту постачання/ придбання товару, про те, що наявність видаткової накладної №77 від 20.12.2019 ще не підтверджує факт укладення договору, вказана видаткова накладна не містить підпису уповноваженої особи підприємства і це свідчить про факт неотримання товару, про неспівпадіння умов договору одна одній, що свідчить про недосягнення згоди про всіх його істотних умовах, а також про те, що згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019040470000626 від 21.12.2019 до вказаного Реєстру було внесено відомості стосовно кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України на підставі усної заяви про кримінальне правопорушення, оскільки 20.12.2019 невстановлена особа шляхом обману заволоділа грошовими коштами Мурчич В.В. та мінеральними добривами, належними ТОВ"Агрохімтрейд+Лідер";

- до апеляційної скарги ПП"Аграрник" додані письмові докази, якими є скрін-шоти з електронної пошти; при обґрунтуванні обставин щодо неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції скаржником зазначено, що під час розгляду справи у підготовчому засіданні у директора підприємства була відсутня можливість доступу до електронної пошти підприємства з огляду на карантин та обмеження пересування;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи господарським судом, при зверненні з клопотанням про відкладення розгляду справи, доказів участі представника в іншому судовому засіданні відповідач не надав, на те, що при розгляді питання наявності договору в суді першої інстанції відповідач в особі свого представника не заперечував проти отримання ним товару, не просив дослідити товарно-транспортну накладну №06 від 18.12.2019 з підписом та печаткою відповідача і таким чином, мовчазно погодився з тим, що він отримав товар від позивача, вказана накладна є підтвердженням такого отримання, на те, що відповідач не надав доказів належного походження кримінального провадження, ці матеріали також вказують на отримання ним товару, а також на те, що докази, які підтверджують відсутність доступу до мережі Інтернет в період дії карантину як обставини неможливості подання доказів до суду першої інстанції при зверненні з апеляційною скаргою відповідачем не представлені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2020 ТОВ"Агрохімтрейд+Лідер" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ПП"Аграрник" вартості поставленого та отриманого останнім товару - добрива складного азотно-фосфорного марки 20:20:12 у кількості 24 т загальною вартістю 279600грн.

В обґрунтування позову були покладені обставини щодо отримання позивачем від відповідача пропозиції з поставки на його адресу вказаного вище товару, погодження позивача з цією пропозицією та надіслання відповідачу договору поставки №ДГ-17/12/19 від 17.12.2019, отримання від відповідача підписаного договору з печаткою підприємства та наявності впевненості у позивача по досягненню згоди на прийняття і оплату товару, щодо прийняття товару від перевізника представником Мурчич В.В. з проставленням підпису та печатки підприємства на примірнику товарно-транспортної накладної, щодо повідомлення позивача відповідачем про оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок якоїсь особи, при цьому намагання позивача вирішити питання у кримінальному провадженні нічого не дали, відповідні посадові особи відмовилися повертати товар позивачу.

Як правові підстави звернення з позовом ТОВ"Агрохімтрейд+Лідер" визначені положення ст.173, 174, 179, 193, 188, 220 Господарського кодексу України.

В процесі розгляду справи господарським судом відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що директор ПП"Аграрник" Мурчич Л.В. не підписувала та не ставила печатку підприємства на договорі поставки №ДГ-17/12/19 від 17.12.2019 та гарантійному листі, в товарно-транспортній накладній №6 від 18.12.2019 відсутні відомості про те, що пунктом розвантаження товару є ПП"Аграрник", на те, що директор підприємства не отримувала рахунок на оплату №82 від 17.12.2019, що підтверджується відсутністю підпису на видатковій накладній №77 від 20.12.2019, а також на те, що на даний час триває досудове розслідування, кримінальну справу №12019040470000626 передано за підсудністю до Головного управління Національної поліції м.Києва для проведення слідчих дій.

За наслідками розгляду позовних вимог ТОВ"Агрохімтрейд+Лідер" господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

При цьому господарським судом зазначено, що зобов"язання відповідача по оплаті товару виникли на підставі договору №ДГ-17/12/19 від 17.12.2019, відповідач не заперечує отримання товару, що у зв"язку з невиконанням відповідачем зобов"язань в частині своєчасної оплати цього товару у нього утворилася заборгованість в сумі 279600грн, факт отримання товару відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною №06 від 18.12.2019, яка підписана директором ПП"Аграрник" та на якій проставлена печатка підприємства, що отримання саме відповідачем добрив, вказаних у накладній за адресою знаходження відповідача підтверджено протоколом допита свідка, який складено слідчим СВ Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНПУ в Дніпропетровській області, що вартість поставленого товару вказана у п.1.2 договору та видатковій накладній, а також що позивач не отримав оплату за поставлений товар.

Колегія суддів не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає їх зробленими всупереч положенням ст.86 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи.

Так, згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626, 628, 629 названого Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Виходячи зі змісту ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України договір поставки передбачає виникнення у однієї сторони (продавця/постачальника) зобов`язання з передачі (поставки) у встановлений строк (строки) товару іншій стороні (покупцю), яка в свою чергу зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, вирішуючи спір у даній справі, господарський суд першої інстанції мав встановити факт поставки відповідачу товару відповідної вартості та факт невиконання останнім свого обов"язку з оплати такого товару.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.76 Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст.91 Кодексу передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.6 вказаної статті якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У даному випадку, на вимогу відповідача у клопотанні, заявленому ним 17.11.2020 оригінал договору поставки №ДГ-17/12/19 від 17.12.2019 позивачем не поданий.

У цьому зв"язку та з урахуванням заперечень відповідача щодо підпису особи на копії договору поставки №ДГ-17/12/19 від 17.12.2019, яка визначена як директор ПП"Аграрник" Мурчич Л.В. та печатки підприємства на цій копії остання як доказ по справі не може братися судом до уваги.

З огляду на викладене обставини щодо виникнення у відповідача зобов"язань по оплаті спірного товару на підставі договору поставки №ДГ-17/12/19 від 17.12.20190 в установленому наведеними вище процесуальними нормами порядку позивачем не доведені.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Дослідивши інші наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд встановив наступне.

В копії товарно-транспортної накладної №6 від 18.12.2019 пунктом розвантаження товару зазначено: м.Долинська, Кіровоградська область.

Вказана копія не містить даних про одиницю виміру господарської операції, ціну товару за одиницю товару та загальну вартість товару.

Таким чином, недоведеними являються і обставини щодо визначення та узгодження сторонами вартості товару, яку позивач просить стягнути з відповідача.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за товар в сумі 279600грн слід визнати необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Вищезазначені фактичні обставини справи помилково не враховані господарським судом при вирішенні спору.

Неправильним є і посилання господарського суду як на підтвердження факту поставки товару відповідної вартості на показання свідка, оформлені в рамках кримінального провадження відповідним протоколом слідчого, оскільки згідно з цими показаннями прибуття транспортного засобу з товаром за місцезнаходженням у с.Чернеччина відбулося 19.12.2019, а розвантаження товару за адресою с.Чернеччина, вул.Котовського ,9 безпосередньо 20.12.2019, в той час як датою складення товарно-транспортної накладної №6 вказано 18.12.2019.

Отже, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при нез"ясуванні обставин, які мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Доводи позивача визнані апеляційним судом безпідставними.

Копія гарантійного листа, відповідно до якого директор ПП"Аграрник" Мурчич Л.В. взяла на себе відповідальність перерахувати 279600грн за товар ТОВ" Агрохімтрейд+Лідер" згідно з рахунком №82 від 17.12.2020 та копія видаткової накладної №77 від 20.12.2019 не можуть бути визначені апеляційним судом як беззаперечні докази на підтвердження обставин поставки товару відповідачу певної вартості.

Оригінал гарантійного листа не подано позивачем на вимогу колегії суддів за наслідками розгляду відповідного клопотання відповідача.

Копія видаткової накладної №77 від 20.12.2019 на суму 279600грн апеляційним судом не прийнята до уваги тому, що не відповідає вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо оформлення первинних документів внаслідок відсутності на ній особистого підпису особи, яка отримала товар вказаною вартістю зі сторони покупця.

Крім того, датою складення видаткової накладної згідно з представленою копію є 20.12.2019, а як зазначено вище, товарно-транспортна накладна №6 складена 18.12.2019.

Клопотання скаржника про долучення додаткових доказів не підлягає задоволенню, оскільки обставини щодо неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції ним не доведені, докази в обґрунтування поважності причин не представлені.

Керуючись ст.269, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 у справі № 904/1800/20 скасувати;

- прийняти нове рішення;

- в позові відмовити;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтрейд+Лідер" на користь Приватного підприємства "Аграрник" 6291грн судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 30.11.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Кощеєв

Суддя О.В.Чус