Рішення

від 18.11.2020 по справі 904/2347/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2347/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

до Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 7 089 000,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Савіна О.І. дов. № 18 від 03.08.2020 (начальник відділу правового забезпечення юридичного управління)

Відповідача - Новіков М.О. дов. № б/н від 01.09.2020 (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача залишок амортизаційного фонду у розмірі 7 089 000,00 грн.

У поясненнях Позивач вказав, що відповідно до Акту оцінки цілісного майнового комплексу "Спорткомплекс" сума амортизаційних відрахувань складає 7 089 000,00 грн. На підставі наказу Фонду державного майна (далі Фонд) від 06.04.2017 №539 щодо передачі у комунальну власність територіальної громади м. Кривого Рогу об`єкту державної власності ЦМК "Спорткомплекс", комісією, утвореною наказом Регіонального відділення від 30.05.2017 №12/02-23-ІК, проведено повну інвентаризацію орендованого цілісного майнового комплексу - "Спорткомплекс", що знаходиться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, 10 б, орендарем якого є Дочірнє підприємство "Спорт-Мастер" ПАТ "ЦГЗК" станом на 31.05.2017. На виконання вищевказаного наказу, до Регіонального відділення надано протокол №1 від 14.06.2017 засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації від 14.06.2017, інвентаризаційний опис №1 орендованих основних засобів у кількості 93 одиниць на суму 15114993,00, розподільчий баланс на 31.05.2017, передавальний баланс на 31.05.2017 та узагальнена інформація щодо нарахування і використання амортизаційних відрахувань за період ІІІ кв. 2007 року по квітень, травень 2017 року на загальну суму 6624 тис. грн. Відповідно до наказу Фонду від 24.05.2005 №1358 "Нарахування і використання амортизаційних відрахувань орендарем надана інформація, що у другому кварталі 2008 року орендарем використано на капітальний ремонт 553 тис.грн.". Відповідачем не надано документів, які б підтвердили використання за рахунок амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт у сумі 553 тис.грн. Регіональне відділення звернулося до орендаря листом від 29.07.2017 №11-02-05420, в якому просило надати уточнену інформацію щодо суми амортизаційних відрахувань, їх внесення до державної частки з наданням відповідного балансу та підтверджуючих документів щодо використання 553 тис.грн. Листом від 21.11.2017 №11-02-07064 Регіональне відділення повідомило Відповідача, що відповідно до Порядку надання орендарю згоди орендодавцем державного майна, затвердженого наказом Фонду від 03.10.2006 №1523, здійснення невід`ємних поліпшень повинно здійснюватися виключно за попередньою згодою на це орендодавця. Зокрема, у разі оренди цілісного майнового комплексу при здійсненні поліпшення за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно чи інших коштів, орендодавець для розгляду питання про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень створює комісію за участю представників органу, уповноваженого управляти майном. Згода на здійснення поліпшень відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди надається на підставі наданого орендарем відповідного пакету документів з урахуванням висновків комісії та умов Договору у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна. У листі вказується на необхідність першочергового використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно для здійснення поліпшень, які збільшують вартість орендованого майна. З огляду на те, що згода на здійснення невід`ємних поліпшень Регіональним відділенням не надавалась, зарахування до використання амортизаційних відрахувань суми витрачену орендарем на поліпшення основних засобів капітального ремонту та придбання обладнання, не може бути врахованим.

Відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, мотивовану тим, що посилання Позивача в позовній заяві на підписання Орендарем Додаткової угоди від 19.09.2018 та надання довідки про амортизаційні відрахування до листа від 13.04.2018, як на доказ визнання боргу, не свідчить про підтвердження Орендарем наявності заборгованості за Договором оренди №12/02-2976-О від 28.08.2007, оскільки доводить тільки наявність сум нарахування амортизаційних відрахувань за певний період. Оскільки Позивач звернувся до суду з позовною заявою тільки 05.05.2020, то вимоги, які можуть бути в межах загальної позовної давності обмежуються датою 06.05.2017.

У письмових поясненнях від 09.11.2020 Відповідач зазначив, що Позивачем не наведено існування законодавчих та договірних підстав виникнення у Відповідача саме грошового зобов`язання зі сплати 7 089 000,00 грн. залишку невикористаних орендарем амортизаційних відрахувань. Пунктом 4.1. Договору оренди передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно Структурного підрозділу накопичуються на відповідному субрахунку 42 "Додатковий капітал", залишаються в розпорядженні Орендаря використовуються для відновлення орендованих основних фондів. Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору оренди, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов`язаний повернути це майно. Додатковою угодою від 19.09.2018 п.10.15. сторони домовились, що дата затвердження акту приймання-передачі вважається датою припинення терміну дії договору оренди 12/02-2976-ОД від 28.08.2007. Пунктом 10.18. Угоди від 19.09.2018 визначено, що сторони дійшли згоди, що підписання акту приймання-передачі не звільняє орендаря від компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховані до державної частки у майні орендованого підприємства. Відповідно до п.9 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, на який посилається Позивач, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду, раніше, відноситься до державної частки майна в цілісному майновому комплексі. Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (п.15 Порядку). Таким чином, Відповідач вважає, що ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ні Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, а ні Договором оренди від 12/02-2976-ОД від 28.08.2007 чи Додатковою угодою від 19.09.2018 не встановлено жодних зобов`язань щодо повернення чи сплати Відповідачем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави (грошового зобов`язання), що повністю спростовує доводи позовної заяви. Відповідно до Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 за №92, "амортизація" являє собою систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Статтею 14.1.3. Податкового кодексу України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Таким чином, амортизаційні відрахування не передбачають будь-яких грошових сплат, а відображають в бухгалтерському обліку розподіл вартості необоротного активу, зокрема, нерухомого майна з урахуванням встановлених законодавством норм зносу в процесі експлуатації та залишкової вартості (постанова ВС від 14.11.2018 у справі №921/2/18).

У запереченнях на заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності Позивач вказав, що оскільки п.10.18. Договору (в редакції додаткової угоди від 19.09.2018) сторони дійшли згоди, що підписання акту приймання-передачі не звільняє орендаря від компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства. Вищевказане також підтверджується довідкою, яка надана Відповідачем в додаток до листа від 13.04.2018 №124. Тобто, фактично орендар погодився на умови викладені в договорі та, підписавши додаткову угоду, визнав свої зобов`язання щодо відшкодування амортизаційних відрахувань на суму 7 089 000,00 грн. Таким чином, останнім терміном виконання зобов`язання є підписання додаткової угоди від 19.09.2018, тоді як позовну заяву подано 05.05.2020, тому трирічний строк позовної давності в даному випадку не настав.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2007 сторонами укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності №12/02-2976-ОД (далі Договір), за п.1.1. (у редакції Додаткової угоди від 20.05.13р.) якого з метою ефективного використання державного майна, а також організації та проведення занять різними видами спорту, як працівників ВАТ "ПівнГЗК" так і мешканців міста, Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає в строкове платне користування структурний підрозділ ВАТ "ПівнГЗК" - цілісний майновий комплекс "Спорткомплекс", який не увійшов до статутного фонду господарського товариства (далі структурний підрозділ), розташований за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Черкасова, склад і вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30 листопада 2012 та становить 15114993,00 грн. Структурний підрозділ передається Орендарю без права ведення концертно-видовищної діяльності.

Орендар вступає у строкове платне користування майном структурного підрозділу у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна структурного підрозділу (п.2.1. Договору).

Амортизаційні відрахування на орендоване майно структурного підрозділу накопичуються на відповідному субрахунку 42 "Додатковий капітал", залишаються в розпорядженні Орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів (п.4.1. Договору).

Поліпшення орендованого майна Структурного підрозділу, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (п.4.2. Договору).

Орендар зобов`язався: своєчасно здійснювати за власні кошти капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна Структурного підрозділу (п.5.4. Договору).

Цей Договір укладений строком на 2 роки 11 місяців діє з 28.08.2007р. 27.07.2010р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду, Договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі (п.10.1. Договору).

На виконання умов Договору, Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду державне майно - цілісний майновий комплекс, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.08.2007р.

20.05.13р. сторони уклали додаткову угоду, згідно з якою абзац 2 п.10 Договору у виклали у наступній редакції: цей Договір є пролонгованим з 28.07.2012р. по 27.06.2015р.

У Додатковій угоді від 29.05.15р., сторони погодили викласти абзац 2 п.10 Договору у наступній редакції: цей Договір є пролонгованим з 27.06.2015р. по 26.06.2018р.

Листом №124 від 13.04.2018 Відповідач повідомив Позивачеві, що згідно з наказом №12/02-10-ІК від 16.03.2018 проведено повну інвентаризацію по ДП "Спорт-Майстер" на 31.03.2018. За результатами перевірки надав Позивачеві Інвентаризаційні описи №1,2,3 на суму 22 491 705,03 грн. Ці основні засоби знаходяться на балансі ДП "Спорт-Майстер".

Відповідно до відомості нарахування і використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства ДП "Спорт-Майстер" ПАТ "ЦГЗК", наданої Відповідачем, сума амортизаційних відрахувань за період з ІІІ кварталу 2007 по І квартал 2018 становить 7 089 000,00 грн., з яких 553 000,00 грн. у 2008 році використано на капітальний ремонт.

Вказану відомість Відповідач направив Позивачеві з супровідним листом від 13.04.2018 № 124, якого останній одержав 17.04.2018 за вх. № 11/03216, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Позивача.

Додатковою угодою від 19.09.2018р. Сторони доповнили розділ 10 Договору наступними пунктами:

п.10.14. за результатом проведеної інвентаризації та акту оцінки, Орендарю та Балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі основних засобів (Орендар - передав, Балансоутримувач - прийняв), на суму 10 846 070,00 грн.

п.10.15. Орендар та Балансоутримувач надають підписаний акт приймання-передачі Орендодавцю на затвердження.

Сторони домовилися, що дата затвердження акту приймання-передачі вважається датою припинення терміну дії Договору оренди.

п.10.16. Балансоутримувачу в місячний термін після підписання Акту приймання-передачі прийняти майно на баланс.

п.10.17. Заборгованість орендаря по орендній платі, пені та суми втрат від інфляцій має бути погашена в повному обсязі до дати припинення терміну дії договору оренди.

п.10.18. Сторони дійшли згоди, що підписання акту приймання-передачі не звільняє Орендаря від компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства.

19.09.2018 сторони підписали акт приймання-передачі об`єктів основних засобів цілісного майнового комплексу "Спорткомплекс", які повертаються з оренди за Договором №12/02-2976-ОД від 28.08.2007, за яким орендар - передав, а балансоутримувач - прийняв основні засоби на суму 10 846 070,00 грн.

За даними Позивача, у зв`язку з порушенням Відповідачем договірних зобов`язань щодо компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, за Відповідачем обліковується борг з відшкодування коштів амортизаційного фонду до державного бюджету в розмірі 7 089 000,00 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є умови виконання договору оренди, правомірність вимог про відшкодування коштів амортизаційного фонду до державного бюджету в розмірі 7 089 000,00 грн.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час існування договірних відносин) передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час існування договірних відносин) істотними умовами договору оренди є:

порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів (ч.3 ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час існування договірних відносин).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п.9 глави 2 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 07.08.1997 № 847 (далі Порядок) до державної частки майна в цілісному майновому комплексі орендованого підприємства на етапі інвентаризації і складання передавального балансу слід віднести:

а) орендоване державне майно;

б) інше державне майно, передане орендареві державою протягом дії договору оренди;

в) майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно, якщо інше не передбачено договором оренди;

г) залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше.

До частки майна, що належить орендареві, слід віднести:

а) доход (прибуток) орендованого підприємства за час оренди;

б) нереалізовану готову продукцію і незавершене виробництво;

в) майно, придбане за рахунок власних амортизаційних відрахувань орендаря на повне відновлення основних засобів;

г) вартість погоджених з орендодавцем невідокремлюваних поліпшень орендованого майна здійснених за рахунок коштів орендаря, якщо інше не визначено договором оренди;

ґ) вартість відокремлюваних поліпшень орендованого майна здійснених за рахунок коштів орендаря;

д) інше майно, набуте орендарем відповідно до законодавства.

Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (п.15 глави 2 Порядку).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позов заперечує та заявив про застосування позовної давності.

Перевіривши надані сторонами докази, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.

Так, згідно з п.9 Порядку, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду, раніше, відноситься до державної частки майна в цілісному майновому комплексі .

Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (п.15 Порядку).

Відповідно до того ж п.9 Порядку до частки майна, що належить орендареві, слід віднести майно, придбане за рахунок власних амортизаційних відрахувань орендаря на повне відновлення основних засобів.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час існування договірних відносин) істотними умовами договору оренди є:

порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів (ч.3 ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час існування договірних відносин).

У Договору сторони визначили, що амортизаційні відрахування на орендоване майно структурного підрозділу накопичуються на відповідному субрахунку 42 "Додатковий капітал", залишаються в розпорядженні Орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів (п.4.1. Договору).

Поліпшення орендованого майна Структурного підрозділу, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (п.4.2. Договору).

У відомості нарахування і використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства ДП "Спорт-Майстер" ПАТ "ЦГЗК", наданої Позивачеві Відповідачем з листом від 13.04.2018, сума амортизаційних відрахувань за період з ІІІ кварталу 2007 по І квартал 2018 становить 7 089 000,00 грн., з яких 553 000,00 грн. у 2008 році використано на капітальний ремонт. При цьому, до матеріалів справи не додано доказів фактичного використання Відповідачем 553 000,00 грн. з амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт орендованого майна.

19.09.2018 сторони уклали додаткову угоду до Договору, якою фактично погодили припинення дії Договору. Цією ж додатковою угодою Договір доповнено п.10.18. наступного змісту: сторони дійшли згоди, що підписання акту приймання-передачі не звільняє орендаря від компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства.

19.09.2018 сторони підписали акт приймання-передачі об`єктів основних засобів цілісного майнового комплексу "Спорткомплекс", які повертаються з оренди за Договором №12/02-2976-ОД від 28.08.2007, за яким орендар - передав, а балансоутримувач - прийняв основні засоби на суму 10 846 070,00 грн.

З відомості нарахування і використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства ДП "Спорт-Майстер" ПАТ "ЦГЗК", наданої Позивачеві Відповідачем з листом від 13.04.2018, вбачається, що нараховані амортизаційні відрахування Відповідач не використовував на відновлення орендованих основних фондів, що суперечить чинному законодавству і укладеному сторонами Договору. Зазначивши у відомості про фактичне використання 553 000,00 грн. з амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт орендованого майна, Відповідачем не надав суду відповідних доказів такого використання коштів.

Отже, підписавши додаткову угоду до Договору від 19.09.2018 Відповідач визнав свій обов`язок з відшкодування амортизаційних відрахувань у сумі 7 089 000,00 грн. за увесь період оренди майна за Договором.

За таких обставин, беручи до уваги положення ст. 10, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час існування договірних відносин), п.9, 15 Порядку, п. 4.1., 4.2 Договору, п.10.18. Договору (у редакції Додаткової угоди від 19.09.2018), суд доходить висновку, про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства.

Щодо заяви Відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд виходить з того, що згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Так, підписавши Додаткову угоду від 18.09.2018, Відповідач фактично погодився на умови викладені в Договорі, визнав свої зобов`язання щодо відшкодування амортизаційних відрахувань на суму 7 089 000,00 грн. за увесь час дії договору, таким чином, перервавши перебіг позовної давності. У свою чергу, подавши позовну заяву 05.05.2020, Позивач не пропустив позовну давність, яка почалася 19.09.2018 з підписанням сторонами Додаткової угоди.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача 30,00 грн. поштових витрат.

Однак, відшкодування витрат на поштову кореспонденцію не розглядається судом, оскільки, Позивач не конкретизував, вартість відправки якої саме кореспонденції слід відшкодувати та за якими платіжними документами.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", 50053, м. Кривий Ріг, вул. Вознесенська, 1а (код 31386083) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6 (код 42767945) 7 089 000,00 грн. - залишку коштів амортизаційного фонду, 106 335,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 30.11.2020

Суддя С.Г. Юзіков