Рішення

від 30.11.2020 по справі 904/5094/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020м. ДніпроСправа № 904/5094/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш-Сервіс", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Пневматикс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 69 907,42 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компресормаш-Сервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Пневматикс" заборгованості у сумі 69 907,42 грн, з яких: 59499,00 грн - основний борг, 3 410,75 грн - 3% річних, 6 997,67 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані заборгованістю відповідача за отриманий за видатковою накладною № 381 від 23.08.2018 товар (гвинтовий компресор А3710).

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду від 18.09.2020.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд судом вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Cудова ухвала від 18.09.2020, що надсилалася на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою поштового відділення зв`язку "адресат відсутній".

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).

Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п. 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

Процедура вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає, окрім іншого, повідомлення одержувача через абонентську поштову скриньку (ст.ст. 19, 23 Закону України "Про поштовий зв`язок", п.п. 101, 110 Правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштових відправлень останні зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення (п. 116 Правил).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення судової ухвали відбулося через незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про відкриття судового провадження у справі, сторонам була надана можливість подати до суду передбачені законом заяви по суті справи.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, справа підлягає розгляду за наявними матеріалами.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компресормаш-Сервіс" (далі - позивач, постачальник) виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Пневматикс" (далі - відповідач, покупець) рахунок на оплату № 457 від 21.06.2018 товару, а саме гвинтового компресора А1808 вартістю 130 000,00 грн з ПДВ (а.с. 10).

Разом із зазначеним рахунок позивач надіслав проект договору поставки № 406/08-18 від 21.06.2018 (а.с.11-12.).

Зазначений проект договору відповідач не підписав, натомість 25.07.2018 рахунок № 457 від 21.06.2018 оплатив, що підтверджується банківською випискою (а.с. 13).

Після отримання попередньої оплати позивач поставив відповідачу гвинтовий компресор А1808, що підтверджується видатковою накладною № 349 від 03.08.2018 (а.с. 14).

За домовленістю сторін за накладною № 1 від 20.08.2018 зазначений компресор було повернуто відповідачем позивачу разом із листом № 1 від 20.08.2018 з проханням замінити гвинтовий компресор А1808 на компресор А3710, а раніше сплачені кошти у сумі 130 000,00 грн зарахувати в оплату рахунку № 643 від 22.08.2018 на суму 189499,00 грн (а.с. 15 - 17).

За видатковою накладною № 381 від 23.08.2018 позивач поставив, а відповідач прийняв гвинтовий компресор А3710 вартістю 189 499,00 грн з ПДВ (а.с. 18). Зазначена видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін.

Відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача претензією № 13 від 24.07.2020 про сплату залишку боргу у сумі 59499,00 грн (189499,00 - 130000,00 = 59499,00) протягом семи днів від дня пред`явлення цієї вимоги (а.с. 21-22).

Надсилання даного повідомлення підтверджується наявним у справі описом вкладення до цінного листа, який повернувся за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 23-24).

Відсутність оплати в повному обсязі поставленого товару за видатковою накладною № 381 від 23.08.2018 й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою товару й виконанням/невиконанням обов`язку щодо повної його оплати.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами укладається у письмовій формі.

Частиною першою статті 207 вказаного Кодексу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Системний юридичний аналіз зазначених нормативних положень дозволяє дійти висновку, що позивач, прийнявши до оплати виставлений рахунок та сплативши за ним на користь відповідача грошові кошти за конкретно визначений товар, фактично прийняв пропозицію останнього укласти договір поставки.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

За змістом частин першої та другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний оплатити спірний товар після його прийняття, а саме 23.08.2018.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Докази оплати товару відповідачем відсутні. Строк оплати є таким, що настав.

Тому, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 59 499,00 грн є законними й обґрунтованими.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 3 410,75 грн нараховані із заборгованості у сумі 59 499,00 грн за період з 23.08.2018 по 20.07.2020.

За результатом перевірки розрахунку встановлено, що визначаючи початок прострочки у виконанні відповідачем грошового зобов`язання, позивачем не враховані вимоги статті 253 Цивільного кодексу України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За наслідком перерахунку 3% річних за період з 24.08.2018 по 20.07.2020 із заборгованості у сумі 59 499,00 грн становить 3 405,86 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 6 997,67 грн нараховані із заборгованості у сумі 59 499,00 грн за період з вересня 2018 року по липень 2020 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку підстав для зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат не встановлено.

За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у загальній сумі 69 902,53 грн, з яких: 59 499,00 грн - основний борг; 3 405,86 грн - 3% річних; 6 997,67 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 2 101,85 грн пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Пневматикс" про стягнення заборгованості у сумі 69 907,42 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Пневматикс" (ідентифікаційний код 41964450; місцезнаходження: 49021, м. Дніпро, вул. Варварівська, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш-Сервіс" (ідентифікаційний код 38724366; місцезнаходження: 40000, м. Суми, М. Кощія, буд. 31) основний борг у сумі 59499,00 грн, 3% річних у сумі 3 405,86 грн, інфляційні втрати у сумі 6 997,67 грн, судовий збір у сумі 2 101,85 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.11.2020.

Суддя І.І. Колісник