Рішення

від 16.11.2020 по справі 905/1284/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.2020 Справа № 905/1284/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В. , при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Шкадінова, будинок 34, квартира 85; код ЄДРПОУ: 23026798)

до відповідача: дочірнього підприємства "САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ КУРОРТ" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" (84110, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Пушкінська, будинок 2; код ЄДРПОУ: 30708792)

про стягнення 398 276,32 грн., з яких: 223 403,43 грн. - заборгованість, 134 445,75 грн. - пеня, 27 280,14 грн. - інфляційні втрати, 13 147,00 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача: Цвентух Л.С. (засновник, директор) на підставі протоколу загальних зборів №1)

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до дочірнього підприємства "САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ КУРОРТ" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" про стягнення 398276,32 грн., з яких: 223 403,43 грн. - заборгованість, 134 445,75 грн. - пеня, 27 280,14 грн. - інфляційні втрати, 13 147,00 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором підряду №5/2018 від 20.08.2018 та за договором підряду № 8/19 від 01.03.2019, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 223 403,43 грн., що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Представник позивача під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням наданого клопотання від 12.11.2020 з уточненим розрахунком штрафних санкцій окремо за договором підряду №5/2018 від 20.08.2018 та за договором підряду № 8/19 від 01.03.2019.

Як вбачається із вказаного розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача:

- за договором підряду №5/2018 від 20.08.2018 103 887,96 грн., з яких: заборгованість в сумі 79556,00 грн., 3 % річних в сумі 2831,00 грн. за період з 10.09.2019 по 16.11.2020, пеню в сумі 19 091,27 грн. за період з 10.09.2019 по 16.11.2020 та інфляційні втрати в сумі 2409,69 грн. за період з вересня 2019 по листопад 2020;

- за договором підряду № 8/19 від 01.03.2019 182 414,47 грн., з яких: заборгованість в сумі 143 847,00 грн., 3 % річних в сумі 4753,00 грн. за період з 11.10.2019 по 16.11.2020, пеню в сумі 30 487,68 грн. за період з 11.10.2019 по 16.11.2020 та інфляційні втрати в сумі 3326,79 грн. за період з жовтня 2019 по листопад 2020.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що останнє за своїм змістом фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.10.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1284/20, у зв`язку з чим, суд не приймає вищезазначену заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, проте враховує наданий розрахунок штрафних санкцій окремо за договором підряду №5/2018 від 20.08.2018 та за договором підряду № 8/19 від 01.03.2019 до розгляду в межах періоду, вказаного у первісному розрахунку позовних вимог, доданого до позовної заяви.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд,

В С Т А Н О В И В

20.08.2018 між дочірнім підприємством "САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ КУРОРТ" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" (далі - підрядник) було укладено договір підряду № 5/2018 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконати власними, а при необхідності - залученими силами будівельні роботи з капітального ремонту 3-го відділення санаторію Донбас , яке знаходиться за адресою: вул. Золочевського, б. 13, м. Слов`янськ, Донецька область, 84110.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у проектно-кошторисній документації (складеної виключно у програмному комплексі АВК-5 та у відповідності до ДБН), яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору загальний термін виконання всіх підрядних робіт за даною угодою складає:

2.1.1. початок робіт - 21.08.2018 року; закінчення робіт 31.12.2018 року;

2.1.2. передача об`єкту підрядником робочої комісії замовника - 28.12.2018 року.

Згідно п. 3.1. договору договірна ціна визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору, являється твердою і складає 247 218,48 грн. (двісті сорок сім тисяч двісті вісімнадцять грн. 48 коп.).

Відповідно до п. 10.1. договору оплата виконаних робіт і компенсація витрат підрядника здійснюється замовником таким чином:

10.1.1. закупівлю будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт згідно п. 1.1. договору підрядник виконує за рахунок попередньої оплати у розмірі 30 % від загальної вартості робіт;

10.1.2. розрахунок за повністю завершені роботи буде здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3.

Згідно п. 10.2. договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику протягом трьох днів після виконання робіт. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом трьох днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів замовником.

За невиконання або неналежне виконання умов за договором, сторони несуть відповідальність згідно чинному законодавству України (п. 13.1 договору).

Відповідно до п. 15.2. договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи щодо капітального ремонту 3-го відділення санаторію Донбас , яке знаходиться за адресою: вул. Золочевського, б. 13, м. Слов`янськ, Донецька область, 84110, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 30.08.2019 за серпень 2018 на суму 247 218,48 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2018 на суму 247 218,48 грн.

01.03.2019 між дочірнім підприємством "САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ КУРОРТ" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" (далі - підрядник) було укладено договір підряду № 8/19 (далі - договір 2), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконати власними, а при необхідності - залученими силами будівельні роботи з улаштування кабінету родонових ванн, що знаходиться за адресою: вул. Пушкінська, б. 2, м. Слов`янськ, Донецька область, 84110.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у проектно-кошторисній документації (складеної виключно у програмному комплексі АВК-5 та у відповідності до ДБН), яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору 2).

Відповідно до п. 2.1. договору 2 загальний термін виконання всіх підрядних робіт за даною угодою складає:

2.1.1.початок робіт - 04.03.2019 року; закінчення робіт 31.12.2019 року.

2.1.2. передача об`єкту підрядником робочої комісії замовника - 24.12.2019 року.

Згідно п. 3.1. договору 2 договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору, являється твердою і складає 143 847,02 грн. (сто сорок три тисячі вісімсот сорок сім грн. 02 коп.).

Відповідно до п. 10.1. договору 2 оплата виконаних робіт і компенсація витрат підрядника здійснюється замовником таким чином:

10.1.1. закупівлю будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт згідно п. 1.1. договору підрядник виконує за рахунок попередньої оплати у розмірі 30 % від загальної вартості робіт;

10.1.2. розрахунок за повністю завершені роботи буде здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3.

Згідно п. 10.2. договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику протягом трьох днів після виконання робіт. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом трьох днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів замовником.

За невиконання або неналежне виконання умов за договором, сторони несуть відповідальність згідно чинному законодавству України (п. 13.1 договору).

Відповідно до п. 15.2. договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи щодо улаштування кабінету родонових ванн, що знаходиться за адресою: вул. Пушкінська, б. 2, м. Слов`янськ, Донецька область, 84110, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.09.2019 за вересень 2019 на суму 143 847,02 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2019 на суму 143 847,02 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем було частково здійснено оплату за виконані підрядні роботи. У зв`язку з викладеним, листом вих. № 25 від 05.11.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням погасити заборгованість в сумі 223 403,53 грн., з яких 143 847,02 грн. - заборгованість за договором № 8/19 від 01.03.2019, 79 556,51 грн. - заборгованість за договором № 5/2018 від 20.08.2018. Вказаний лист був отриманий відповідачем 18.11.2018, про що свідчить відповідний штамп у правому нижньому кутку листа, проте залишений без відповіді та задоволення.

Наведене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеними між ними договорів підряду №5/2018 від 20.08.2018 та № 8/19 від 01.03.2019.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладені між сторонами правочини за своєю правовою природою є договорами підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою та третьою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 10.2. договорів оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів замовником.

З огляду на викладене, відповідач остаточно повинен був розрахуватись наступним чином:

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2018 до договору № 5/2018 від 20.08.2018 на суму 247 218,48 грн. з ПДВ до 09.09.2019 включно;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2019 до договору № 8/19 від 01.03.2019 на суму 143 874,02 грн. з ПДВ до 10.10.2019 включно.

Разом із тим, відповідачем було здійснено часткову оплату за виконані підрядні роботи за договором № 5/2018 від 20.08.2018 на суму 167 661,97 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку позивача за період з 20.08.2018 по 03.07.2020. Заборгованість за договором № 8/19 від 01.03.2019 в сумі 143 874,02 грн. залишилась несплаченою.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємний розрахунків за період з 01.01.2018 по 16.01.2020, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.01.2020 за договором № 5/2018 від 20.08.2018 складає 79 556,51 грн., а за договором № 8/19 від 01.03.2019 складає 143 847,02 грн., всього в сумі 223 403,53 грн.

Вищезазначений акт підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Сплату решти заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, відповідачем суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором підряду № 5/2018 від 20.08.2018 та за договором підряду № 8/19 від 01.03.2019 щодо оплати виконаних підрядних робіт в обумовлені договорами строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 223 403,53 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 134 445,75 грн. за загальний період з 10.09.2019 по 03.07.2020 суд зазначає наступне.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Як вже зазначалося, за умовами п. 13.1. договорів за невиконання або неналежне виконання умов за договором, сторони несуть відповідальність згідно чинному законодавству України.

В даному випадку в договорах сторонами не було узгоджено розмір та порядок нарахування пені у разі прострочення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положення частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", частиною другою статті 36 Закону України "Про телекомунікації".

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Відповідно, відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 по справі № 904/4156/19.

Оскільки умовами договорів підряду № 5/2018 від 20.08.2018 та № 8/19 від 01.03.2019 не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, а частина шоста статті 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція у даному випадку, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за загальний період з 18.07.2018 по 03.07.2020 нараховано 3 % річних в сумі 13 147,00 грн. та інфляційні втрати за загальний період з серпня 2019 по червень 2020 в сумі 27 280,14 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є методологічно та арифметично невірним, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування з 18.07.2018, тобто до укладення договору № 5/2018 від 20.08.2018 та договору № 8/19 від 01.03.2019.

Згідно здійсненого за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунку сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає:

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2018 до договору № 5/2018 від 20.08.2018 на суму 247 218,48 грн. з ПДВ (на суму несплаченої заборгованості в розмірі 79 556,51 грн.) за період з 10.09.2019 по 03.07.2020 в сумі 1945,28 грн.;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2019 до договору № 8/19 від 01.03.2019 на суму 143 874,02 грн. з ПДВ за період з 11.10.2019 по 03.07.2020 в сумі 3 150,78 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 5 096,06 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що позивач безпідставно визначив період нарахування інфляційних втрат з серпня 2018, тобто до укладення договору № 5/2018 від 20.08.2018 та договору № 8/19 від 01.03.2019. Між тим, зважаючи на порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць) період нарахування має визначатися цілими місяцями, починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж.

Згідно здійсненого судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунку інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складають:

- за актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2018 до договору № 5/2018 від 20.08.2018 на суму 247 218,48 грн. з ПДВ (на суму несплаченої заборгованості в розмірі 79 556,51 грн.) за період з жовтня 2019 по червень 2020 в сумі 2087,14 грн.;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2019 до договору № 8/19 від 01.03.2019 на суму 143 874,02 грн. з ПДВ за період з листопада 2019 по червень 2020 в сумі 2747,62 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 4834,76 грн.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" до дочірнього підприємства "САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ КУРОРТ" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" про стягнення 398 276,32 грн., з яких: 223 403,43 грн. - заборгованість, 134 445,75 грн. - пеня, 27 280,14 грн. - інфляційні втрати, 13 147,00 грн. - 3 % річних. - задовольнити частково.

Стягути з дочірнього підприємства "САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ КУРОРТ" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" (84110, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Пушкінська, будинок 2; код ЄДРПОУ: 30708792) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Шкадінова, будинок 34, квартира 85; код ЄДРПОУ: 23026798) заборгованість в сумі 223 403,43 грн., 3% річних в сумі 5 096,06 грн., інфляційні втрати в сумі 4834,76 грн., судовий збір в сумі 3500,01 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 16.11.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова