Ухвала

від 26.11.2020 по справі 907/180/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" листопада 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/180/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи - підприємця Рубіша Василя про розстрочення судового рішення у справі

за позовом Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи - підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича, м. Ужгород

про стягнення 220000,00 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від заявника (боржника) -

від стягувача -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2020 року у справі № 907/180/20 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича суму 220000,00 грн (двісті двадцять тисяч гривень 00 коп), в т. ч. 110000,00 грн. штрафу і 110000,00 грн пені, а також 3300,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення суду 19.10.2020 Господарським судом Закарпатської області було видано відповідні накази.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Фізичної особи - підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича про розстрочення виконання вказаного судового рішення. В обґрунтування поданої заяви вказав, що на сьогоднішній день перебуває у складному фінансовому становищі, тому сплата одразу усієї суми заборгованості негативно вплине на його господарську діяльність та, відповідно, на можливість виконання зобов`язань перед контрагентами і сплаті бюджетних платежів. Крім того, на виконання вказаного рішення Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту відкрито виконавче провадження. Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у випадку несплати заборгованості боржником, державний виконавець накладає арешт на кошти боржника та його рухоме і нерухоме майно з метою подальшої реалізації. Накладення арешту на майно боржника взагалі унеможливить здійснення ФОП Пасербовича Т.Л. господарської діяльності і призведе до його банкрутства, а це унеможливить виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2020 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розглянувши матеріали заяви з доданим до неї документами, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 129 -1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Заявником (боржником) виявлено намір добровільно виконати рішення суду, однак негайному погашенню заборгованості перешкоджають фінансові показники його підприємницької діяльності, пов`язані зі специфікою ведення господарської діяльності, на підтвердження чого подано суду відповідні докази, а також зумовлена надзвичайною ситуацією у зв`язку із поширення коронавірусної інфекції COVID-19 по всьому світу та вжиттям відповідних карантинних заходів, що значно обмежили можливість здійснення господарської діяльності.

Стягувач проти вказаного розстрочення виконання рішення суду письмових заперечень не подав, що свідчить про його переконання, що розстрочка виконання рішення в справі не порушить його майнові інтереси і баланс інтересів сторін, а слугуватиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Враховуючи встановлені вище обставини неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/180/20 від 15.09.2020, з огляду на принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вважає, що розстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення у справі №907/180/20 було ухвалено 15.09.2020, а заявник просить суд розстрочити його виконання на 12 місяців, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки період розстрочення рішення у справі не може перевищувати більше одного року, тобто тривати довше, ніж до 15.09.2021, суд вважає за необхідне розстрочити його виконання на 10 місяців (до 15.09.2021) рівними частинами.

Таким чином, заяву про розстрочення рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2020 у справі № 907/180/20 в частині стягнення 220000,00 грн суду слід задовольнити частково шляхом розстрочення його виконання на 10 місяців рівними частинами щомісячно до 15.09.2021.

Керуючись ст. ст. 42, 121, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про розстрочення рішення суду № 907/180/20 від 15.09.2020 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області № 907/180/20 від 15.09.2020 терміном на 10 місяців шляхом сплати щомісячно не пізніше 15 числа кожного календарного місяця по 22000,00 грн, а саме:

- не пізніше 15 грудня 2020 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 січня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 лютого 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 березня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 квітня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 травня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 червня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 липня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 серпня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.);

- не пізніше 15 вересня 2021 року - 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.).

Ухвала видана: Господарський суд Закарпатської області, м. Ужгород, суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович.

Стягувач: Закарпатське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 2, код ЄДРПОУ 20447938) із зарахуванням коштів до Державного бюджету України (реквізити для зарахування: одержувач - УК в місті Ужгород, код 38015610, МФО 899998, номер рахунку - UA218999980313030106000007002, банк одержувача Казначейство України (ЕАП). Призначення платежу: код 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції")

Боржник: Фізична особа-підприємець Пасербович Тіберій Людвикович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання - 30.11.2020.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - з 30.11.2020 до 30.11.2022.

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (30.11.2020) та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук