Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/14584/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/14584/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтіка" (03039, м. Київ, пр-т Науки, 8)

про стягнення 11 783,22 грн

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтіка" про стягнення 11 783,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умов договору про постачання електричної енергії споживачу №40/6453 від 01.07.2019 не здійснив своєчасну оплату рахунків за активну електроенергію, що стало підставою для нарахування останньому за період з жовтня 2019 року по березень 2020 року пені у розмірі 10 572,26 грн та 3% річних у розмірі 1210,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14584/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471517034 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 06.10.2020, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 грудня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Балтіка (надалі- споживач, відповідач) була підписана заява-приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником електричної енергії -Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (надалі - постачальник, позивач) на умовах договору про постачання електрична енергії №44/6453 від 12.02.2010 на об`єкти Споживача згідно з переліком зазначеним в заяві-приєднання.

В пункті 8 Комерційної пропозиції, що є додатком до публічного договору відображено, що договір набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до Договору і укладається на строк до 30 червня 2019 року (включно), а в частині розрахунків Договорів діє до повного їх завершення.

01 липня 2019 року між сторонами було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №40/6453 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 13.1. договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач (Відповідач), та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції передбачено, що договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви приєднання до Договору і укладається на строк до 31 грудня 2019 року (включно) та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення.

Заява приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу підписана Споживачем 01.07.2019 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно підпункту 1 пункту 7.2 договору Постачальник зобов`язався забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та Договору.

Відповідно до п. 2 комерційних пропозицій, що є додатками до договорів, Споживач протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на поточний рахунок Постачальника:

- до 10 числа поточного місяця 60 % заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточній рахунок Постачальника;

- до 15 числа поточного місяця 40 % заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточній рахунок Постачальника;

У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, Споживач (Відповідач) здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

Згідно п. 3 комерційних пропозицій до договору Постачальник до 5 числа наступного за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Відповідно до п. 5 комерційних пропозицій до договорів у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3 % річних з простроченої суми.

При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Додатковою угодою від 01.04.2020 року дія Договору №40/6453 від 01.07.2020 року була припинена.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, а саме не здійснював своєчасної оплати рахунків за активну електроенергію, виданих відповідачу за період жовтень 2019 по березень 2020 року, що стало наслідком нарахування останньому пені у розмірі 10572,26 грн та 3% річних у розмірі 1 210,96 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушуючи умов договору №44/6453 від 01.12.2018 здійснив оплату за надані в жовтні 2019 - березні 2020 рахунки з простроченням строків оплати за активну електроенергію, що стало підставою для нарахування останньому на підставі п. 5 комерційної пропозиції до договору пені у розмірі 10572,26 грн та 3% річних у розмірі 1 210,96 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку щодо вчасного та належного розрахунку за отримані послуги не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування до відповідача встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено у п. 5 комерційних пропозицій до договорів, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3 % річних з простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" вимоги щодо стягнення пені у розмірі 10572,26 грн та 3% річних у розмірі 1 210,96 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтіка" (03039, м. Київ, пр-т Науки, буд. 8, ідентифікаційний код 32525004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1, ідентифікаційний код 42129888) пеню у розмірі 10 572 (десять тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн 26 коп., 3% річних у розмірі 1 210 (одна тисяча двісті десять) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.11.2020

Суддя Л. Г. Пукшин