Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/12332/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/12332/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Приватного підприємства фірма "Астон" (33001, Рівненська область, м.Рівне, вул Дорошенка, 30, код ЄДРПОУ 30132981)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАДА 2000" (04053, м.Київ, пров.Киянівський 3-7, код ЄДРПОУ 39757429)

про повернення суми попередньої оплати 29350 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство фірми Астон звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Армада 2000 , про стягнення 29350,00 грн сплачених в якості попередньої оплати за товар за платіжним дорученням № 5533 від 13.12.2019 по рахунку-фактурі № СФ-0000031 від 12.12.2019, який відповідач не поставив.

До позовної заяви Позивач долучив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.08.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу суду від 21.08.2020 - 01.09.2020.

Відповідач письмового відзиву по справі не надав, ухвалу суду від 21.08.2020 надіслано відповідачу на адресу відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04053, м.Київ, пров.Киянівський 3-7,поштовим відправленням № 0105475100960 та повернено до суду 09.09.2020 із зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За усною домовленістю між Приватним підприємством фірма "Астон" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАДА 2000" (відповідач, постачальник) щодо поставки останнім продукції: рулон RAL 9003 L 1250 Zn 140 , Турція у кількості 1 шт; відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000031 від 12.12.2019 на суму 29350,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, примірник рахунку-фактури № СФ-0000031 від 12.12.2019 на суму 29350,00 грн. не зберігся, засобами телефонного зв`язку узгоджено поставку товару протягом 5 робочих днів після здійснення попередньої оплати через службу доставки ТОВ Нова пошта .

Матеріалами справи підтверджено, що 13.12.2019 позивач за платіжним дорученням № 5533 здійснив перерахування коштів на рахунок ТОВ АРМАДА 2000 (код ЄДРПОУ 39757429) у сумі 29 350,00 грн із призначенням платежу оплата за комплектуючі згідно рах. СФ-0000031 від 12.12.2019 .

16.03.2020 позивач надіслав відповідачу лист № 16/03-1 із вимогою у строк до 31.03.2020 передати товар: одну одиницю рулона RAL 9003 L 1250 Zn 140, Турція шляхом поштового відправлення товару через службу доставки ТОВ Нова Пошта на імя ПП Фірма Астон (оплата поштових послуг отримувачем після отримання) на відділення № 11 Нова пошта : вул..Фабрична, 1А у м.Рівне.

11.06.2020 у зв`язку із неотриманням товару позивач повторно звернувся листом №11/06-1 із вимогою у строк до 19.06.2020 передати товар: одну одиницю рулона RAL 9003 L 1250 Zn 140, Турція шляхом поштового відправлення товару через службу доставки ТОВ Нова Пошта на імя ПП Фірма Астон (оплата поштових послуг отримувачем після отримання) на відділення № 11 Нова пошта : вул..Фабрична, 1А у м.Рівне, у випадку невиконання зобов`язання із передачі товару, просив повернути у строк по 22.06.2020 кошти у розмірі 29350,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення поставки узгодженого товару на отриману суму 29350,00 грн не виконав, вказані кошти, у т.ч. на письмові вимоги не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, позивач шляхом оплати товару, а відповідач шляхом виставлення рахунку та прийняття оплати, взяття на себе зобов`язань щодо виконання домовленостей, створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (стаття 664 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, позивачем здійснено оплату за товар у сумі 29350,00 грн на користь відповідача із посиланням у платіжному доручення на рахунок-фактуру № СФ-0000031 від 12.12.2019.

До матеріалів справи копію вказаного рахунку на оплату не додано, з цього приводу позивачем надано пояснення щодо його втрати.

Доказів поставки відповідачем на користь позивача товару у сумі 29350,00 грн, підписання первинних документів (видаткової накладної, ТТН, акта), передачу товару службі кур`єрської доставки, суду не надано.

Судом враховано, що листами від 16.03.2020, 11.06.2020 позивач звертався до відповідача із вимогою поставки товару у визначений строк та на вказаних умовах, або повернення отриманої суми оплати, копії вказаних листів разом із доказами їх надсилання відповідачу засобами поштового зв`язку долучені до справи, проте вимоги позивача залишені відповідачем без реагування.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Тож оскільки позивач товар по рахунку-фактурі СФ-0000031, оплачений 13.12.2019 за платіжним дорученням № 5533 на суму 29 350,00 грн не отримав, за відсутності доказів повернення відповідачем спірної суми у добровільному порядку, у т.ч. після звернення з вимогою від 11.06.2020 про повернення коштів, та пред`явлення позивачем позову у цій справі, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми 29350,00 грн основного боргу у судовому порядку.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач письмового відзиву на позов, доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАДА 2000" (04053, м.Київ, пров.Киянівський 3-7, код ЄДРПОУ 39757429) на користь Приватного підприємства фірма "Астон" (33001, Рівненська область, м.Рівне, вул Дорошенка, 30, код ЄДРПОУ 30132981) 29 350 (двадцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп заборгованості та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.

3 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак