Рішення

від 30.11.2020 по справі 911/2770/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2770/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Поповича Юрія Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря (08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Леніна, 30; код ЄДРПОУ 05391465)

про стягнення 176133,81 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

до Господарського суду Київської області звернувся ФОП Попович Ю.В. з позовною заявою від 18.09.2020 № 1 до СТОВ Зоря про стягнення 176133,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає про неналежне виконання Відповідачем умов Договору поставки від 01.09.2017 № ДГ-0000192, що був укладений між Відповідачем та ПП Буд-Опторг-Прайм , право вимоги за яким відступлене на користь Позивача згідно Договору № 25 від 27.07.2020, зокрема щодо оплати поставленого згідно видаткової накладної № РН-0000240 від 20.09.2017 товару, у зв`язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 176133,81 грн заборгованості, з яких: 137400,00 грн основного боргу, 12332,00 грн 3% річних та 26401,81 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 відкрито провадження у справі № 911/2770/20, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Копія ухвали суду від 24.09.2020 була вручена Позивачу 09.10.2020 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103275119699) та Відповідачу 06.10.2020 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103275119680), отже сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений ухвалою суду від 24.09.2020 строк не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів позовної заяви.

Судом встановлено, що сторонами справи не подавалися до суду заяви в порядку ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

01.09.2017 ПП Буд-Опторг-Прайм було запропоновано Відповідачу укласти договір поставки товару (засобів захисту рослин) № ДГ-0000192 від 01.09.2017; отримавши два примірники договору, директор СТОВ Зоря залишив їх у себе для належного оформлення.

На виконання умов договору 20.09.2017 ПП Буд-Опторг-Прайм було відвантажено Відповідачу товар на суму 137400,00 грн, який був прийнятий Відповідачем, про що свідчить видаткова накладна № РН-0000240 від 20.09.2017.

Відповідач повернув ПП Буд-Опторг-Прайм підписану та завірену печаткою видаткову накладну, проте договір № ДГ-0000192 від 01.09.2017 повернув без підпису.

Проте відповідно до норм ст. 181 ГК України та ст. 638, 642 ЦК України, у зв`язку з прийняттям Відповідачем поставленого товару, Позивач вважає, що пропозиція щодо укладення договору № ДГ-0000192 від 01.09.2017 прийнята Відповідачем, тобто договір є укладеним.

Однак в порушення умов договору № ДГ-0000192 від 01.09.2017 Відповідачем не було здійснено оплату поставленого товару.

27.07.2020 між ПП Буд-Опторг-Прайм та ФОП Попович Ю.В. було укладено договір про відступлення права вимоги № 25, відповідно до умов якого ПП Буд-Опторг-Прайм відступлено на користь ФОП Попович Ю.В. право вимоги від СТОВ Зоря належного виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару згідно договору № ДГ-0000192 від 01.09.2017 та видаткової накладної № РН-0000240 від 20.09.2017.

Таким чином Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість щодо оплати вартості поставленого товару, 3% річних та інфляційних втрат.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості щодо оплати вартості поставленого товару у сумі 137400,00 грн, а також 3% річних у сумі 12332,00 грн та інфляційних втрат у сумі 26401,81 грн.

Підставами поставки товару Відповідачу Позивач зазначає Договір № ДГ-0000192 від 01.09.2017, підписаний лише ПП Буд-Опторг-Прайм , а також видаткову накладну № РН-0000240 від 20.09.2017, підписану та скріплену печатками ПП Буд-Опторг-Прайм і СТОВ Зоря .

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до положень статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (частина 1). Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина 2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (частина 3). За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина 4).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 640 ЦК України, якщо для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, суд встановив, що між сторонами має місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

При цьому суд відхиляє посилання Позивача на Договір № ДГ-0000192 від 01.09.2017, текст якого додано до позовної заяви, оскільки вказаний текст договору не підписано Відповідачем.

Підтвердженням укладання договору у спрощений спосіб між ПП Буд-Опторг-Прайм і СТОВ Зоря є видаткова накладна № РН-0000240 від 20.09.2017, що містить найменування товару, його ціну, реквізити постачальника (оферта), а також підпис і печатку Відповідача про прийняття саме такого товару і в тій кількості, що була визначені постачальником у видатковій накладній (акцепт).

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи суд встановив, що між ПП Буд-Опторг-Прайм і СТОВ Зоря виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В той же час, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи викладене, оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб і з урахуванням ст. 692 ЦК України Відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від ПП Буд-Опторг-Прайм , суд встановив, що строк оплати товару є таким, що настав 20.09.2017.

Крім цього судом встановлено, що 27.07.2020 між ПП Буд-Опторг-Прайм (первісний кредитор) та ФОП Попович Ю.В. (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 25, за умовами якого (п. 1.1.-1.3.) первісний кредитор відступив на користь нового кредитора право вимоги виконання СТОВ Зоря зобов`язання щодо оплати заборгованості у сумі 137400,00 грн, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором поставки № ДГ-0000192 від 01.09.2017 та видатковою накладною № РН-0000240 від 20.09.2017. Права вимоги передаються в момент підписання цього договору.

Згідно повідомлення від 05.08.2020 Відповідача повідомлено про відступлення права вимоги на користь ФОП Попович Ю.В.

Статтями 512, 514 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином судом встановлено, що право вимоги виконання Відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткової накладної № РН-0000240 від 20.09.2017 перейшло від ПП Буд-Опторг-Прайм на користь Позивача - ФОП Попович Ю.В.

Судом встановлено, що протягом розгляду справи Відповідачем не надано до суду доказів оплати вартості отриманого за видатковою накладною № РН-0000240 від 20.09.2017 товару, отже суд дійшов висновку по наявність правових підстав про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основної заборгованості в розмірі 137400,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 12332,00 грн 3% річних за період з 21.09.2017 по 17.09.2020 та 26401,81 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2017 по вересень 2020.

Перевіривши правомірність нарахування Позивачем інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, надані Позивачем розрахунки є арифметично правильними, відтак наявні підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача 12332,00 грн 3% річних та 26401,81 грн інфляційних втрат.

Враховуючи все викладене вище позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладається судом на Відповідача в повному обсязі у сумі 2642,01 грн та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача. Крім цього судом встановлено, що Позивач до позовної заяви надає орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у сумі 70041,43 грн і просить вирішити питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря (08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Леніна, 30; код ЄДРПОУ 05391465) на користь Фізичної особи-підприємця Поповича Юрія Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 137400 (сто тридцять сім тисяч чотириста) грн 00 коп. основного боргу, 12332 (дванадцять тисяч триста тридцять дві) грн 00 коп. 3% річних, 26401 (двадцять шість тисяч чотириста одну) грн 81 коп. інфляційних втрат та 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн 01 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 30.11.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний