Рішення

від 30.11.2020 по справі 911/2554/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2554/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Берізки-Сервіс (07300, Київська обл., м. Вишгород, мкр-н Берізки , 6, офіс 134, код 37649754)

про стягнення 36784,77 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява від Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Берізки-Сервіс (відповідач) про стягнення 36784,77 грн., з яких: 31 376,45 грн. основного боргу, 1963,61 грн. 3% річних та 3444,71 грн. інфляційних втрат. Також позивач просив стягнути з відповідача 2102,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №48 про обслуговування каналізаційних зовнішніх мереж від 09.02.2017 щодо здійснення розрахунку за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

22.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, повідомлення про вручення поштових відправлень повернуті на адресу суду з відміткою поштового зв`язку вибули .

За змістом статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2017 між Публічним акціонерним товариством АК Київводоканал , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Берізки-Сервіс (Замовник) було укладено договір №48 про обслуговування каналізаційних зовнішніх мереж (надалі - Договір).

Згідно з п.1.2 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати технічне обслуговування зовнішніх каналізаційних мереж, які належать Замовнику на праві власності і знаходяться за адресою будівництва об`єкта: Завершення будівництва житлового будинку по вул. Генерала Матикіна, 16 (Перекладка по вул. Генерала Матикіна, 16) у Голосіївському районі, м. Києва, а Замовник зобов`язується оплачувати Виконавцю зазначені роботи згідно з цим Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору річна вартість обслуговування зовнішніх мереж Замовника становить 32 181,05 грн. (тридцять дві тисячі сто вісімдесят одна грн. 05 коп.) з ПДВ.

Згідно з п. 6.2 Договору вартість обслуговування зовнішніх мереж (п. 6.1 цього Договору) сплачується Замовником в наступному порядку:

Авансовий платіж в розмірі 30%, що становить 9 654,32 грн. у тому числі ПДВ 1 609,05 грн., сплачується Замовником в безготівковому порядку на рахунок Виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання і скріплення печатками Сторін цього договору та виставлення Виконавцем відповідного рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок в сумі 22 526,73 грн., у тому числі ПДВ 3 754,46 грн., здійснюється Замовником рівними частинами щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним і становить 1 877,23 грн. у тому числі ПДВ 312,87 грн. Сплачується згідно виставленого Виконавцем відповідного рахунку-фактури.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та скріпленням його печатками Сторін і діє до повної передачі зовнішніх мереж Замовником до комунальної власності територіальної громади м. Києва або іншому балансоутримувачу мереж відповідно до чинного законодавства України. Договір вважається припиненим з дня наступного за днем одержання Виконавцем письмового повідомлення Замовника про здійснення вказаної передачі зовнішніх мереж в повному обсязі з доданими до нього належним чином засвідченими копіями документів, підтверджуючих здійснення відповідного правочину щодо передачі зовнішніх мереж.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 05.07.2018 № 1170 прийнято безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Києва каналізаційні мережі по вул. Генерала Матикіна.

Таким чином, строк дії Договору про обслуговування каналізаційних зовнішніх мереж від 09.02.2017 № 48 припинений з моменту передачі зовнішніх мереж до комунальної власності громади міста Києва.

Як зазначив позивач, ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал виконав покладені на нього Договором та чинним законодавством обов`язки належним чином, надавши відповідачу послуги з обслуговування зовнішніх каналізаційних мереж.

Натомість відповідач неналежно виконав покладені на нього Договором та чинним законодавством обов`язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг, здійснивши лише авансовий платіж в розмірі 30%, що становить 9 654,32 грн. та поточні платежі на загальну суму 1 877,23 грн.

З огляду на вказані обставини, за твердженням позивача, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 31376,45 грн., яку позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач стверджує, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 31376,45 грн.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надавав послуги відповідачеві за період березень 2017-червень 2018 року, тобто за 16 місяців загальна вартість послуг становить 30 035,68 грн. Крім того, умовами договору передбачено сплату відповідачем авансового платежу у розмірі 9654,32 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання і скріплення печатками Сторін договору та виставлення відповідного рахунку-фактури.

Як зазначив позивач, відповідачем був сплачений одноразовий авансовий платіж у розмірі 9654,32 грн., а також 1877,23 грн. поточних платежів.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у відповідача у розмірі 28158,45 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача, зокрема щодо факту надання послуг, не надано доказів повної оплати наявної заборгованості, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 28158,45 грн. основного боргу.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 1963,61 грн. 3% річних та 3444,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційних було здійснено позивачем на 31376,45 грн. заборгованості за період з 01.07.2018 по 31.07.2020.

З огляду на те, що останнім місяцем надання послуг є червень 2018 року, відповідач, відповідно до умов п. 6.2.2. Договору, мав оплатити рахунок до 20 липня 2018 року включно.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, судом встановлено, що він є не вірними з огляду на те, що позивач помилково визначив початок періоду виникнення виконання грошового зобов`язання та суму заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, судом було здійснено власний розрахунок на суму заборгованості у розмірі 28 158,45 грн. за період з 21.07.2018 по 31.07.2020 року та встановлено, що обґрунтованим розміром 3% річних та інфляційних втрат є 1715,93 грн. та 3311,71 грн. відповідно.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28158,45 грн. основного боргу, 1715,93 грн. 3% річних та 3311,71 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Берізки-Сервіс (07300, Київська обл., м. Вишгород, мкр-н Берізки , 6, офіс 134, код 37649754) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) 28158 (двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 45 коп. основного боргу, 1715 (одну тисячу сімсот п`ятнадцять) грн. 93 коп. 3% річних, 3311 (три тисячі триста одинадцять) грн. 71 коп. інфляційних втрат та 1896 (одну тисячу вісімсот дев`яносто шість) грн. 36 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.11.2020

Суддя Т.Д. Лилак