Рішення

від 24.11.2020 по справі 915/1138/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Справа № 915/1138/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Комфорт" (54046, м.Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд. 2/6, корп. 5, оф. 91, ідентифікаційний код 42304998)

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 4781,76 грн.

В С Т А Н О В И В:

31.08.2020 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 39/5-1129-20 від 14.08.2020 (вх. № 10652/20) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Комфорт" (далі - ТОВ "УК Комфорт"), в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти в загальній сумі 4781,76 грн., які складаються з: 3615,21 грн. - пеня; 708,87 грн. - 3 % річних; 457,68 грн. - інфляційні втрати, з посланням на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним з позивачем договором № 6616/18-ТЕ-22 від 17.10.2018 постачання природного газу (далі - договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого на суму прострочень позивачем здійснено нарахування пені в порядку п. 8.2 договору, а також здійснені нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

АТ "НАК "Нафтогаз України" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

21.09.2020, на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2020, на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви № 39/5-1911-20 від 17.09.2020.

Ухвалою суду від 25.09.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 25.09.2020 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копію вказаної ухвали, яку направлено на адресу місцезнаходження відповідача, останній отримав 02.10.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 5400141588784). Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, мав тривати до 20.10.2020 включно.

19.10.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 13.09.2020 (вх. №13122/20), в якому ТОВ "УК Комфорт" повідомило, що надати відзив на позовну заяву не може, оскільки позовну заяву не отримував, тому просить надати копію позовної заяви та надати строк для можливості написання відзиву та надання всіх необхідних документів, доказів.

Господарський суд Миколаївської області листом № 915/1138/20/11026/20 від 10.11.2020 повідомив відповідача про те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено надсилання судом копії позовної заяви учасникам справи. Обов`язок надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу покладено на позивача (ст. 172 ГПК України). До позовної заяви № 39/5-1129-20 від 14.08.2020 АТ "НАК "Нафтогаз України" надано докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів ТОВ "УК Комфорт". Повідомляємо, що відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії. Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Крім того, суд вказаним листом довів до відома ТОВ "УК Комфорт", що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, відповідач в межах строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористався правом на ознайомлення з матеріалами справи, відзив на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступне.

17.10.2018 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "УК Комфорт" (споживач) було укладено Договір № 6616/18-ТЕ-22 постачання природного газу (а.с. 11-21).

В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 26.10.2018 року, № 2 від 27.10.2018 року, № 3 від 05.11.2018 року, № 4 від 27.11.2018 року, № 5 від 20.03.2019, № 6 від 20.03.2019 (а.с. 23-37).

Відповідно до п. 11.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 4) договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 4) пункти 2.3., 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз. 2) підп. 3.9.2. п. 3.9., 3.13., 5.7., абзац п`ятий підп. 5) п. 6.2., підп. 8) п.6.2., підп. 4) п.6.3., абзац третій підп. 2 п. 6.4. цього Договору застосовуються з дня зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на електронну адресу споживача, зазначену в пункті 12 цього Договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.

Договір та додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печаткою постачальника.

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) природний газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) постачальник передає в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 71,0 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі- розрахункові періоди) в тис.куб.м.: жовтень 2018 обсяг - 0; листопад 2018 обсяг - 12; грудень 2018 обсяг - 14; січень 2019 обсяг - 15; лютий 2019 обсяг - 13; березень 2019 обсяг - 12; квітень 2019 обсяг - 5.

Відповідно до п. 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі + 5 відсотків (плюс/мінус п`ять відсотків) від зазначеного в п.2.1 обсягу без підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі:

- природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи;

- імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 3.8 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 3.8.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 3.8.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 3.9 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом:

3.9.1 Завірену копію акту про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГМР (ГТО).

3.9.2 Інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно:

1) фактично використаних у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу (відповідно до пункту 3.8.1 цього Договору), з розбивкою цих обсягів природного газу за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді;

2) обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункт 3.8.2 цього договору), з розбивкою них обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим Договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді;

3.9.3. Підписані споживачем два примірники акта приймання передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим Договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість.

Відповідно до п. 3.10 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природною газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.

Відповідно до п. 4.3 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу.

Відповідно до п. 5.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

21.02.2019 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення № 26-1963/1.17-19, в якому позивач повідомив споживача, що з 01.03.2019 року застосовуються наступні пункти Договору : пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абзац третій підп. 2) п. 6.4 цього договору. Відповідно, пінкти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2 п. 3.9, абзац четвертий підп. 5) п. 6.2, абзац другий підп. 2) п. 6.4 Договору з 01.03.2019 сторонами не застосовуються. Цей лист вважається невід`ємною частиною Договору (а.с. 22).

20.03.2019 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 5 від 20.03.2019, якою погоджено, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абзац третій підп. 2 п. 6.4 цього Договору застосовуються сторонами з 01 березня 2019. Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2 п. 3.9, абзац четвертий підп. 5) п. 6.2, абзац другий підп. 2 п. 6.4 цього Договору з 01.03.2019 втрачають чинність (а.с. 36).

20.03.2019 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 6 від 20.03.2019, якою викладено п. 2.1 розділу 2 Договору в наступній редакції:

"2.1. Постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 46,807 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі- розрахункові періоди) в тис.куб.м.: жовтень 2018 обсяг - 0; листопад 2018 обсяг - 8,261; грудень 2018 обсяг - 11,490; січень 2019 обсяг - 10,647; лютий 2019 обсяг - 9,409; березень 2019 обсяг - 7; квітень 2019 обсяг - 0.

Позивачем на виконання умов п. 2.1 договору передано, а відповідачем прийнято у власність природний газ на загальну суму 351039,24 грн. за період з листопада 2018 року по березень 2019 року включно, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі природного газу (а.с. 38-42), а саме:

- акт приймання - передачі природного газу від 30.11.2018 року на суму 61813,86 грн. з обсягом газу у кількості 8,261 тис. куб. м.;

- акт приймання - передачі природного газу від 31.12.2018 року на суму 85975,21 грн. з обсягом газу у кількості 11,490 тис. куб. м.;

- акт приймання - передачі природного газу від 31.01.2019 року на суму 79667,36 грн. з обсягом газу у кількості 10,647 тис. куб. м.;

- акт приймання - передачі природного газу від 28.02.2019 року на суму 70403,89 грн. з обсягом газу у кількості 9,409 тис. куб. м.;

- акт приймання - передачі природного газу від 31.03.2019 року на суму 53178,92 грн. з обсягом газу у кількості 7,107 тис. куб. м.

Загалом позивачем у спірному періоді (листопад 2018 - березень 2019 року) поставлено, а відповідачем спожито (отримано) природний газ у загальному обсязі 46,91 тис. куб. м. на суму 351039,24 грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень відповідачем суду не представлено.

Відповідачем в повному обсязі проведено оплату за отриманий в 2018-2019 роках природний газ, що підтверджується сальдо по підприємству та довідкою по операціям ТОВ "УК Комфорт" з 01.10.2018 по 31.05.2020 (а.с. 43, 44).

Судом встановлено, що оплата за поставлений природний газ проводилась відповідачем з порушенням строку, встановленого п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4), що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України і цим договором.

Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 708,87 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за зобов`язаннями листопада 2018 року за період з 27.12.2018 року по 13.01.2019 року, грудня 2018 року за період з 26.01.2019 року по 17.02.2019 року, січня 2019 року за період з 26.02.2019 року по 25.03.2019 року, лютого 2019 року за період з 26.03.2019 року по 27.05.2019 року та березня 2019 року за період з 26.04.2019 року по 07.08.2019 року.

Позивачем також нараховано відповідачу 457,68 грн. - інфляційних втрат за зобов`язаннями лютого та березня 2019 року.

Розрахунок суми 3 % річних у сумі 708,87 грн. та інфляційних втрат у сумі 457,68 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Періоди нарахування позивачем визначено правильно. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (а.с. 8-10).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування 3% річних у сумі 708,87 грн. та інфляційних втрат у сумі 457,68 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до п. 7.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. №256.

Позивачем нараховано відповідачу 3615,21 грн. пені від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань листопада 2018 року за період з 27.12.2018 року по 13.01.2019 року, грудня 2018 року за період з 26.01.2019 року по 17.02.2019 року, січня 2019 року за період з 26.02.2019 року по 25.03.2019 року, лютого 2019 року за період з 26.03.2019 року по 27.05.2019 року та березня 2019 року за період з 26.04.2019 року по 07.08.2019 року. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно та в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 232 ГК України. Нарахування здійснено по кожному окремому зобов`язанню. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 8-10). Отже, нарахування пені в сумі 3615,21 грн. є обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 2102,00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Комфорт" (54046, м.Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд. 2/6, корп. 5, оф. 91, ідентифікаційний код 42304998) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3615,21 грн. - пені; 708,87 грн. - 3 % річних; 457,68 грн. - інфляційних втрат, а також судового збору в сумі 2102,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.11.2020.

Суддя В.С. Адаховська