Рішення

від 25.11.2020 по справі 917/1545/20

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020 Справа № 917/1545/20

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно виробниче підприємство ОЛТАК (ЄДРПОУ 41481324; 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, будинок 25, квартира 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ (ЄДРПОУ 41474757; 36030, місто Полтава, вул. Сакко, будинок 20)

про стягнення 38 851,56 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно виробниче підприємство ОЛТАК звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ про стягнення 38 851,56 грн заборгованості по договору поставки, що укладений між Позивачем та Відповідачем у спрощений спосіб.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що за Відповідачем наявна заборгованість перед Позивачем на суму 38 851, 56 грн., листом б/н б/д Відповідачем повідомлено Позивачеві про відсутність можливості сплатити наявну заборгованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду від 25.09.2020 направлялися за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи відповідач не повідомляв.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.09.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив.

Станом на 25.11.2020 року відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

В зв`язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

18.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ (надалі - Відповідач) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно- виробниче підприємство ОЛТАК (надалі - Позивач) товар - плита пінополістирольна екструдована Scanmix XPS insulation (30*550*1200) SC-30 SL (0,277 м.куб./14 шт.) загальною вартістю 206 031, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №87 від 18.06.2019 та товарно-транспортною накладною №Р87 від 18.06.2019

17.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ (надалі - Відповідач) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно- виробниче підприємство ОЛТАК (надалі - Позивач) товар - плита пінополістирольна екструдована Scanmix XPS insulation (30*550*1200) SC-30 SL (0,277 м.куб./14 шт.) загальною вартістю 167 179,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №125 від 17.07.2019 та товарно-транспортною накладною №Р125 від 17.07.2019

02.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство ОЛТАК товар - плитта пінополістирольна екструдована Scanmix XPS insulation (30*550*1200) SC-30 SL (0,277 м.куб./14 шт.) загальною вартістю 176 598,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №149 від 02.08.2019 та товарно-транспортною накладною №Р149 ВІД 02.08.2019.

Всього відповідачем поставлено товар Позивачеві на загальну суму 549 808,44 грн.

Позивачем здійснено оплату товару на загальну суму 588 660, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками платіжними дорученнями № 5860 від 21.06.2019 на суму 20 000,00 грн., № 5957 від 26.06.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6046 від 03.07.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6126 від 09.07.2019 на суму 86 031,00 грн., № 6191 від 15.07.2019 на суму 41 206,20 грн., № 6299 від 22.07.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6363 від 24.07.2019 на суму 114 824,80 грн., № 6464 від 06.08.2019 на суму 88 299,00 грн., № 6611 від 19.08.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6685 від 27.08.2019 на суму 38 299,00 грн.

Позивач вказує, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 38 851,56 грн., а листом відповідач повідомив про відсутність можливості сплатити заборгованість.

З огляду на те, що відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 38 851,56 грн заборгованості по договору поставки, що укладений між Позивачем та Відповідачем у спрощений спосіб.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України). Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо розрахунку видаткової накладної на оплату товару та його безпосередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи, 18.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ (надалі - Відповідач) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно- виробниче підприємство ОЛТАК (надалі - Позивач) товар - плита пінополістирольна екструдована Scanmix XPS insulation (30*550*1200) SC-30 SL (0,277 м.куб./14 шт.) загальною вартістю 206 031, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №87 від 18.06.2019 та товарно-транспортною накладною №Р87 від 18.06.2019;

17.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ (надалі - Відповідач) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно- виробниче підприємство ОЛТАК (надалі - Позивач) товар - плита пінополістирольна екструдована Scanmix XPS insulation (30*550*1200) SC-30 SL (0,277 м.куб./14 шт.) загальною вартістю 167 179,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №125 від 17.07.2019 та товарно-транспортною накладною №Р125 від 17.07.2019;

02.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство ОЛТАК товар - плитта пінополістирольна екструдована Scanmix XPS insulation (30*550*1200) SC-30 SL (0,277 м.куб./14 шт.) загальною вартістю 176 598,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №149 від 02.08.2019 та товарно-транспортною накладною №Р149 ВІД 02.08.2019.

Всього відповідачем поставлено товар Позивачеві на загальну суму 549 808,44 грн.

Наведені вище докази свідчать про те, що між позивачем як покупцем та відповідачем як продавцем був укладений договір поставки у спрощений спосіб на загальну суму 549 808,44 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено оплату товару на загальну суму 588 660, 00 грн. (підтверджується банківськими виписками платіжними дорученнями № 5860 від 21.06.2019 на суму 20 000,00 грн., № 5957 від 26.06.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6046 від 03.07.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6126 від 09.07.2019 на суму 86 031,00 грн., № 6191 від 15.07.2019 на суму 41 206,20 грн., № 6299 від 22.07.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6363 від 24.07.2019 на суму 114 824,80 грн., № 6464 від 06.08.2019 на суму 88 299,00 грн., № 6611 від 19.08.2019 на суму 50 000,00 грн., № 6685 від 27.08.2019 на суму 38 299,00 грн.).

У позові позивач вказує, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 38 851,56 грн., а листом відповідач повідомив про відсутність можливості сплатити заборгованість.

Позивач в обгрунтування позову про сплату заборгованості посилається на норми матеріального права, які визначають обов"язковість виконання зобов"язань за договором поставки.

При цьому, позивачем у позові не вказані обставини щодо наявності правовідносин з відповідачем щодо поставки на суму 38 851,56 грн., яку він просить стягнути з відповідача як заборгованість за договором поставки.

Отже, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про виконання зобов"язань за договором поставки, оскільки відносини з фактичного користування коштів у розмірі 38 851,56 грн. без укладеного договору поставки є за своїм змістом кондикційними.

Згідно з частиною 1 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз положень статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений у ній вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

У постанові Верховного Суду України від 25.10.2017 у справі № 3-905гс17 зазначено, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом охоплюється визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця із застосуванням правового механізму, визначеного у статті 1212 Цивільного кодексу України, за наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником і володільцем майна.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач коштів, що без достатньої правової підстави за рахунок отримав їх від власника, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Судом враховано, що у постанові від 4.12.2019 у справі №917/1739/17 ВП ВС зазначила, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові…

Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові ВП ВС від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту .

Судом при розгляді справи враховується зазначене вище, тому суд дійшов висновку про необхідність в даному випадку застосування до спірних правовідносин правову норму, яка підлягає застосуванню, а саме - статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 76-78 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача кошти у розмірі 38 851,56 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 2102,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАСТЕКС-ПМЛ (ЄДРПОУ 41474757; 36030, місто Полтава, вул. Сакко, будинок 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно виробниче підприємство ОЛТАК (ЄДРПОУ 41481324; 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, будинок 25, квартира 6) кошти у розмірі 38 851,56 грн. та 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2020 р.

Суддя Киричук О.А.