Рішення

від 30.11.2020 по справі 920/1012/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2020 Справа № 920/1012/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними матеріалами справу № 920/1012/20

за позовом Державного підприємства Борзнянське лісове господарство (16400, Чернігівська область, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 115, код ЄДРПОУ 00993455),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес стандарт 2019 (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Промислова, буд. 2, код ЄДРПОУ 43168818),

про стягнення 68408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп.,

УСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 68 408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 16.01.2020 № 33, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 06.10.2020 відкрито провадження у справі № 920/1012/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано термін - до 26.10.2020 для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 07.10.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач у письмовому відзиві №16-10/20-юр від 16.10.2020 на позов зазначив про те, що розрахунки з позивачем за отриманий товар ним не проведено у зв`язку з тим, що до цього часу триває карантин, який встановлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 , що на його думку є форс-мажорною обставиною. У зв`язку з цим у відповідності з наказом від 17.03.2020 №01/03/20 Про запобіжні заходи під час дії карантину товариством була припинена господарська діяльність, а отже його вина у невиконанні грошового зобов`язання відсутня.

Позивачем подано відповідь №496 від 04.11.2020 на відзив відповідача, в якому він просить суд не брати до уваги заперечення відповідача та задовольнити позовні вимоги та повному обсязі, оскільки останніми датами для оплати за отриманий товар були: 31 січня, 01 лютого та 03 лютого 2020 року, а карантинні заходи встановлено на території України з березня 2020.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, були створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

16 січня 2020 року між Державним підприємством Борзнянське лісове господарство і Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕРМЕС СТАНДАРТ 2019 було укладено договір купівлі-продажу №33 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач зобов`язується продати у власність відповідача круглі лісоматеріали в розрізі порід, класів та груп діаметрів (далі за текстом - Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Згідно з п. 2.1. Договору ціни, асортимент і кількість Товару погоджуються сторонами у товарно-транспортних (видаткових) накладних та специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна вартість товару, що буде постачатися за цим Договором дорівнює сумарній вартості всіх партій поставок. Сума Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Зі змісту п. 5.5. Договору вбачається, що поставка товару по даному договору здійснюється окремими партіями протягом 5-ти календарних днів з моменту оплати товару згідно виставленого продавцем рахунку-фактури на умовах франко-верхній, франко-нижній склад Продавця, транспортом покупця.

Відповідно до п. 5.3. Договору датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем (датою поставки) вважається дата товарно-транспортної накладної.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що платіж (100% попередня оплата вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати, або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження лісопродукції.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору відвантажив партію лісопродукції для відповідача на загальну суму 133408 (сто тридцять три тисячі чотириста вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними №956322 від 20.01.2020; №956323 від 20.01.2020; №956332 від 22.01.2020; №956350 від 24.01.2020, а загальна сума передплати склала 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп (30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп - 20.01.2020 і 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - 21.01.2020) та післяплати - 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп (28.02.2020), а всього відповідачем сплачено 65000 (шістдесят п`ять тисяч) грн 00 коп.

Відповідач отримав поставлений позивачем товар без будь-яких заперечень, а тому, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, відповідачем не було виконано обов`язок щодо остаточного розрахунку за отриману продукцію, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 68408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №256 від 15.06.2020р. з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 68408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 81 (вісімдесят одна) коп. протягом 7 днів з дня отримання претензії. Претензія отримана відповідачем 22.06.2020, проте заборгованість відповідачем не сплачена.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 68408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 81 (вісімдесят одна) коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд не приймає до ваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов з приводу того, що його вина у невиконанні грошового зобов`язання відсутня з підстав наявності форс-мажорних обставин, які виникли після запровадження карантинних заходів на території України, оскільки відповідно до п. 6.1. Договору 03 лютого 2020 вважаєтсья останнім днем для сплати суми заборгованості за умовами Договору, а відповідні карантинні заходи були запроваджені Урядом України з 12.03.2020 року.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу лісоматеріалів на загальну суму 133408 (сто тридцять три тисячі чотириста вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп., а також внесення відповідачем оплати на суму 65000 (шістдесят п`ять тисяч) грн 00 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 68 408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп. заборгованості та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а основна заборгованість сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 231, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес стандарт 2019 (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Промислова, буд. 2, код ЄДРПОУ 43168818) на користь Державного підприємства Борзнянське лісове господарство (16400, Чернігівська область, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 115, код ЄДРПОУ 00993455) 68408 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 30.11.2020.

Суддя В.Л. Котельницька