Справа № 167/1269/20
Номер провадження 2/167/428/20
У Х В А Л А
27 листопада 2020 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Требик В.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сокільської сільської ради про визнання заповітів недійсними та визнання права власності на майно,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , Сокільської сільської ради про: 1) визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 , оформленого секретарем Сокільської сільської ради від 10 вересня 1994 року, 2) визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 , оформленого секретарем Сокільської сільської ради від 1 грудня 2015 року; 2) визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку на АДРЕСА_1 ; визнання повного права власності за позивачем на земельні частки (паї), які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_5 і знаходяться на території Сокільської сільської ради.
Позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір (далі - ЗУ Про судовий збір), за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовної заяви додано дві квитанції про сплату судового збору за майнову вимогу на суму 894, 60 грн., немайнову - 840, 80 грн.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними заповіти ОСОБА_3 від 10 вересня 1994 року, ОСОБА_4 від 1 грудня 2015 року, оформлені секретарем Сокільської сільської ради. Слід зазначити, що у даному контексті позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру. Таке об`єднання двох різних за своєю суттю позовних вимог в одну не позбавляє позивача від обов`язку сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру.
Положенням пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ Про судовий збір визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 грн.
Тому позивачем не сплачено судовий збір за другу немайнову вимогу.
Доплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (2102*0,4) необхідно провести за такими реквізитами: отримувач УК у Рожищен.рн/Рожищенськ.рн/22030101, код отримувача ЄДРПОУ 37986509, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в м. Київ, рахунок UA888999980313141206000003345, (судовий збір) і, у встановлений судом строк, подати до суду документ про сплату судового збору.
Далі,згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Щодо майнової вимоги про визнання права власності, слід зазначити, що позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські споруди, земельну ділянку та повне право власності на земельні частки паї. Обгрунтовуючи ціну позову в цій частині позивачем надано висновки про вартість оцінки: житлового будинку та земельних часток паїв, та зазначено у позовній заяві, що вартість спадкового будинку із господарськими спорудами та земельною ділянкою складає 26 855 грн. Проте з доданого висновку вбачається, що вказана сума значиться ринковою вартістю лише житлового будинку з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 . За таких обставин позивачу необхідно надати суду документальне підтвердження вартості спірного майна - земельної ділянки розміром 0, 31 га, яка знаходиться за вищевказаною адресою, на день подачі позову і, залежно від встановленої вартості, сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову.
Крім того, всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК, позивачем зазначено позовну вимогу щодо визнання повного права власності на земельні частки (паї), які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , яка не співвідноситься із викладом обставин, якими вона їх обгрунтовує. Так, вбачається за змістом позовної заяви позивач просить визнати право власності, зокрема на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ВЛ № 0197552, яка належала ОСОБА_3 . Більше того, з доданих до позовної заяви свідоцтв про право на спадщину слідує, що позивач прийняла 1/2 частку на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ВЛ № 0197552, а також - 1/3 та 1/6 частки на земельну частку пай згідно сертифікату серії ВЛ № 0197696. Враховуючи дані обставини позивачу необхідно визначитися з обсягом позовних вимог в цій частині, оскільки оспорюється в даному випадку лише право на частини земельних часток (паїв), а не повне право власності. Крім цього, слід урахувати цю обставину при визначенні ціни позову за подану майнову вимогу.
Також позивачем в порушення в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК, не визначено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Далі, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно з нормами частин 2, 4 ст. 95 ЦПК письмовий доказ необхідно подати в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документі вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У порушення зазначених вимог закону позивачем до позову додано копії документів, частина з яких є незасвідченими (копії свідоцтв про смерть, копії довідок Сокільської сільської ради, копії витягів з по господарських книг, копії свідоцтв про право на спадщину).
Отже, позивачем не дотримано вказаних вимог процесуального закону.
Недоліки позовної заяви слід виправити шляхом подання до суду: 1) позовної заяви, яка відповідатиме ст. 175 ЦПК; 2) документів, які будуть засвідчені належним чином; 3) документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі з урахуванням вищевикладених висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях, 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому, є підстави для залишення позовної заяви без руху, з наданням позивачу строку для виправлення вищевказаних недоліків позовної заяви.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК, суд,-
у х в а л и в :
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сокільської сільської ради про визнання заповітів недійсними, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, визнання повного права власності на земельні частки (паї).
Надати позивачу для виправлення недоліків позовної заяви семиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог, визначених статтями 175 і 177 ЦПК, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: В.Б. Требик
Суд | Рожищенський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2020 |
Оприлюднено | 01.12.2020 |
Номер документу | 93156123 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рожищенський районний суд Волинської області
Требик В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні