Рішення

від 19.11.2020 по справі 200/7991/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. Справа№200/7991/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

при секретарі Зурабашвілі А.О.

за участю

представника позивача Кошеля Г.М.

представника відповідача Тернинко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Росток до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

27.08.2020 року позивач, Приватне підприємство Росток (код ЄДРПОУ 32406414, місцезнаходження: 84626, Донецька область, м. Горлівка, вул. Пушкінська, 80), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) про скасування рішень комісії від 18.06.2020 року №433, від 06.08.2020 року № 535 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно принципу індивідуальної юридичної відповідальності , закріпленому в п.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за джерело походження товару у його контрагента за договором - ТОВ Трассир УА .

Зазначає, що позивачем було надано всю необхідну документацію щодо спірних господарських операцій, в тому числі копії договору, податкові накладні, акти прийому/передачі товару, що в свою чергу виключає вину позивача в участі у ризикових господарських операціях в повному обсязі.

У відповідності до положень постанови КМУ №1165 внесення відповідачем до переліку ризикових платників позивача перешкоджає провадженню його господарської операції з огляду на те, що оскаржене рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, на думку позивача, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння платнику ознак ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі та призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеною цим платником податкової накладної.

Відповідач по справі, Головне управління ДПС у Донецькій області, надав до суду 25.09.2020 року відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволені позову відмовити у зв`язку з тим, що висновок про відповідність ПП Росток пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зроблений на підставі розгляду на засіданні комісії ГУ ДПС Інформаційно - аналітичної довідки Бахмутського управління ГУ ДПС у Донецькій області щодо обґрунтування невідповідності критеріям ризиковості платника або відсутності підстав для такого виключення за результатами розгляду інформації та копій документів платника ПП Росток .

Крім того, зазначає, що використання податковим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань та безпосередньо рішення комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, не порушує права та інтереси позивача.

Позивачем 28.09.2020 року надано відповідь на заперечення, відповідно до якої зазначає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником його господарської діяльності та вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Ухвалою суду від 01.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 28.09.2020 року.

28.09.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.10.2020 року.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року відкладено підготовче засідання на 22.10.2020 року.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши докази, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на нього, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивач, Приватне підприємство Росток (код ЄДРПОУ 32406414, місцезнаходження: 84626, Донецька область, м. Горлівка, вул. Пушкінська, 80) є юридичною особою, який пройшов, передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізують надані ним Податковим кодексом України повноваження та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що за результатами перевірки відповідності ПП Росток критеріям ризиковості, Бахмутським управлінням в інформаційно-аналітичній довідці від 18.06.2020 року зроблено висновок, що ПП Роток відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з пунктом 8 критеріїв ризиковості додатку 1 до Порядку №1165 (арк.с. 59-61).

На засіданні комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №443 від 18.06.2020 року про відповідність платника податку - ПП Росток критеріям ризиковості платника податку згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі податкової інформації щодо не встановлення реального джерела походження товарів (арк.с.35).

Прийняте комісією рішення відображено у протоколі від 18.06.2020 року №97 (арк.с.53).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач надав інформацію та копії відповідних документів, що на думку підприємства, свідчили про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме повідомлення про подання інформації та копії документів: пояснення б/н, договір постачання №ІІ1940 від 01.01.2016 року, додаткова угоду №1/2020 від 01.01.2020 року, договір постачання №310320-01 від 31.03.2020 року, платіжне доручення №42 від 10.04.2020 року, договір оренди №17 від 11.08.2014 року, договір постачання №130501 від 13.05.2020 року, видаткова накладна №180501 від 18.05.2020 року, платіжне доручення №68 від 17.06.2020 року, інвентаризований опис б/н від 01.07.2020 року, штатний розпис б/н від 01.01.2020 року.

06.08.2020 року на засіданні комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №535 про відповідність платника податку - ПП Росток критеріям ризиковості платника податку на підставі наданих позивачем документів згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі податкової інформації щодо не встановлення реального джерела походження товарів (арк.с.36).

Прийняте комісією рішення відображено у протоколі від 06.08.2020 року №126 (арк.с. 56).

На підставі спірних рішень позивача включено до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, що не оспорюється відповідачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.45. пункт 20.1. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно пункту 61.1. статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, що закріплено в підпункті 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункт 71.1. статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктам 74.1., 74.3. статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до Пункт 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість наведені у додатку 1 до вказаного Порядку, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість - у додатку 2, а критерії ризиковості здійснення операцій - у додатку 3.

Абзацем 2-4 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до абзацу 7 пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критерія ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковостіт платника податку.

Таким чином, на виконання покладених на Податковим кодексом України функцій контролюючі органи здійснюють моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.Рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості, включення до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19.

Суд зауважує, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Крім того, з наданих позивачем рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування вбачається, що факт відмови в реєстрації податкових накладних пов`язаний виключно з ненаданням позивачем до контролюючого органу необхідних документів (арк.с. 92-113).

Відтак, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації або внесення інформації в інформаційні бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПП Росток в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При розгляді даної справи відповідач довів правомірність прийняття спірних рішень.

У разі відмови у задоволенні позовних вимог сплачений позивачем судовий збір не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо тверджень відповідача про необхідність сплати позивачем судового збору за дві вимоги немайнового характеру (за оскарження рішення № 443 від 18.06.2020 року та за рішення №535 від 06.08.2020 року), суд зазначає, що два спірних рішення прийняті з одного питання в порядку однієї процедури, тому судовий збір сплачений позивачем у належному розмірі.

На підставі вкладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Росток (код ЄДРПОУ 32406414, місцезнаходження: 84626, Донецька область, м. Горлівка, вул. Пушкінська, 80) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) про скасування рішень комісії від 18.06.2020 року №433, від 06.08.2020 року № 535 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 листопада 2020 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 27 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая