Рішення

від 30.11.2020 по справі 340/3273/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3273/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04367016; адреса: вул. Центральна, 82, с. Кальниболота, Новоархангельський район, Кіровоградської області, 26111)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії.

ОСОБА_1 (далі- позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (далі - відповідач) №1028 від 19.06.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , якою відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, за рахунок земельної ділянки площею 13,7 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору на право тимчасового користування землею, який зареєстрований 15.10.1996 року за №6 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Кальниболотською сільською Радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області;

- зобов`язати Кальниболотську сільську раду Новоархангельського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, за рахунок земельної ділянки площею 13,7 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору на право тимчасового користування землею, який зареєстрований 15.10.1996 року за №6 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Кальниболотською сільською радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду, та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Принагідно позивач просить суд зобов`язати Кальниболотську сільську раду Новоархангельського району Кіровоградської області подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує, що маючи намір отримати земельну ділянку у власність, звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, долучивши до заяви передбачені законом документи, у тому числі нотаріально засвідчене погодження землекористувача земельної ділянки, за рахунок якої ОСОБА_1 прагне отримати власну земельну ділянку. Натомість рішенням Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області №1028 від 19 червня 2020 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, мотивуючи таку відмову наявністю укладеного договору оренди на відповідну земедьну ділянку. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року відкрите провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався; доказів в обгрунтування спірного рішення на пропозицію суду не надав.

Розглянувши подані позивачем заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

На території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області знаходиться земельна ділянка площею 13,7 га, яка перебуває у комунальній власності та надана у користування ОСОБА_2 згідно договору на право тимчасового користування землею від 20 серпня 1995 року.

25 лютого 2020 року ОСОБА_2 складена та нотаріально засвідчена заява, (погодження) землекористувача земельної ділянки, якою надано згоду щодо оформлення, зокрема, ОСОБА_1 , права власності на земельні ділянки орієнтовною площею 2 газа рахунок земельної ділянки, розташованої на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, яка перебуває у його користуванні.

У свою чергу, ОСОБА_1 19 травня 2020 року звернулася до Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, за рахунок земельної ділянки площею 13,7 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору на право тимчасового користування землею, який зареєстрований 15.10.1996 за №6 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Кальниболотською сільською Радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області.

До вказаної заяви позивачем додані: графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки; ксерокопія паспорта та ідентифікаційного коду, копія довідки про відсутність у власності позивача земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, копія заяви (погодження) землекористувача земельної ділянки, копія Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, копія листа Відділу у Новоархангельському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про належність земельної ділянки до земель комунальної власності та про відсутність на земельній ділянці нерухомого майна.

За наслідками розгляду вказаної заяви Рішенням сесії Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області №1028 від 19 червня 2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що на земельну ділянку складений договір оренди терміном на 49 (сорок дев`ять) років, який не анульований.

Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Статтею 14 Конституції України та статтею 373 Цивільного кодексу України земля визнається основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами першою, другою, пунктом "а" частини третьої статті 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, зокрема, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Так, зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більш 2,0 гектара (пункт б частини першої статті 121 ЗК України).

При цьому законом чітко та постадійно визначена процедура надання зацікавленим громадянам земельних ділянок у власність, зокрема, алгоритм дій уповноваженого на це органу.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Частинами першою та п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина перша статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

В силу вищевказаних положень, у спірних правовідносинах розпорядження землями комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Кльниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України, належить саме до повноважень відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим. Вказана норма містить застереження, за яким органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Вказаною нормою передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що рішенням двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 19 червня 2020 № 1028 ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що на земельну ділянку складений договір оренди терміном на 49 (сорок дев`ять) років, який не анульований.

Водночас, у спірному рішенні не зазначені реквізити чи інші ідентифікуючі ознаки такого договору та не вказана фізична або юридична особа, якій надано в оренду таку земельну ділянку.

Натомість в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява (погодження) землекористувача земельної ділянки, відповідно до змісту якої землекористувач - ОСОБА_2 не заперечує щодо оформлення позивачем права власності. Дана заява була долучена ОСОБА_1 разом з іншими документами до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд наголошує, що у розумінні статті 118 ЗК України факт перебування земельної ділянки у користуванні іншої особи не є беззастережною передумовою для відмови заявникові у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, за умови подання відповідного погодження землекористувача.

Відповідачем не спростовано того, що землекористувачем спірної земельної ділянки є саме ОСОБА_2 , але й при цьому не взято до уваги подану позивачкою заяву (погодження) такого землекористувача.

За таких умов суд доходить висновку, що рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою підлягає задоволенню як похідна вимога у розумінні пункту 23 частини першої статті 4 КАС України.

Разом з тим, суд не має правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача прийняти законне і обґрунтоване рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, обов`язок відповідача приймати законні рішення визначений Основним Законом України та додатковому спонуканню з боку суду не підлягає.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб`єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спірних правовідносинах повноваження відповідачащодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні чітко регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні - орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

В контексті обставин спору, застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Натомість підставою для задоволення даного позову є виключно необгрунтованість спірного Наказу. Правова оцінка спірного Наказу стосувалася лише тих мотивів, які у ньому наведені. Однак, суд не досліджує, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх умов для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України)

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

З огляду на встановлені у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення. Більш того, законодавчо встановлений місячний строк розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, який навіть при повторному розгляді клопотання не може бути змінено.

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 840,80 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши позивачеві 561,00 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) з бюджетних асигнувань .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04367016; адреса: вул. Центральна, 82, с. Кальниболота, Новоархангельський район, Кіровоградської області, 26111) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області №1028 від 19 червня 2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, за рахунок земельної ділянки площею 13,7 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору на право тимчасового користування землею, який зареєстрований 15 жовтня 1996 року за №6 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Кальниболотською сільською Радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області.

Зобов`язати Кальниболотську сільську раду Новоархангельського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, за рахунок земельної ділянки площею 13,7 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору на право тимчасового користування землею, який зареєстрований 15.10.1996 року за №6 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Кальниболотською сільською Радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 561,00 грн. (п`ятсот шістдесят одна гривня, нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04367016).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук