Рішення

від 18.11.2020 по справі 141/594/20

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 141/594/20

Провадження№2/141/413/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,

за участю сторін:

позивача: не з`явився,

представника позивача: адвоката Крицької Т.В.,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/594/20 за позовом ОСОБА_1 до Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

До Оратівського районного суду Вінницької області 16.09.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) за заповітом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 , та залишила на ім`я позивача заповіт, посвідчений 05 травня 2000 року Осичнянською сільською радою Оратівського району Вінницької області на все спадкове майно, реєстровий № 25.

Заповіт не змінено та не скасовано. Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, передбачених ст. 1241 ЦК України, після смерті спадкодавця не має.

Зокрема, після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, що складається із земельної частки (паю) площею 2,85 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту, право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0267298, виданого 25.12.1996 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, проте у правовстановлюючому документі прізвище спадкодавця зазначено як ОСОБА_2 , а у свідоцтві про народження позивача прізвище спадкодавця в графі мати - ОСОБА_2 , та ім`я позивача записано як ОСОБА_1 , тому є необхідність встановити факт належності правовстановлюючого документу. Державний акт на вказану земельну ділянку не видавався.

Отже, ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 це одна і та ж особа, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 2,85 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0267298 виданого 25.12.1996 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 22.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи на 27.10.2020 року.

Згідно ухвали суду від 27.10.2020 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву та призначено судове засідання на 18.11.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 18.11.2020 року не з`явилася. Натомість, 13.11.2020 року позивач подала до суду заяву про розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 18.11.2020 року, без її участі, але за участю її представника Крицької Т.В. , яку зареєстровано канцелярією суду 13.11.2020 року за № 1755/20 Вх. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач - Осичнянська сільська рада Оратівського району Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила. Відзиву відповідачем не подано до суду, натомість, 18.11.2020 року подано заяву про розгляд справи без участі представника Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, в якій остання не заперечує проти розгляду справи в підготовчому судовому засіданні, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

В підготовчому судовому засіданні 18.11.2020 року представник позивача адвокат Крицька Т.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 це одна і та ж особа, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Осична Оратівського району Вінницької області, жительці АДРЕСА_2 , та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) площею 2,85 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0267298, виданого 25.12.1996 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.08.2006 року, серії НОМЕР_1 .

В довідці № 267 від 10.09.2020 року, виданій виконавчим комітетом Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, зазначено, що відповідно до запису в по господарській книзі виконавчого комітету Осичнянської сільської ради за №2 особовий рахунок № НОМЕР_2 померла ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Осична Оратівського району Вінницької області і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою зареєстрованих та проживаючих не значиться.

Також у довідці № 268 від 10.09.2020 року, виданій виконавчим комітетом Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, зазначено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_2 це одна та ж сама особа, що проживала в АДРЕСА_1 і була матір`ю ОСОБА_1 ( дошлюбне ОСОБА_1 ).

З виписки з погосподарської книги вбачається, що за особистим рахунком 124 (по земельній шнуровій книзі №124/123) станом на 01.01.1997 року значилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - голова сім`ї, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі Батько запис ОСОБА_10 , в графі Мати запис ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 ОСОБА_11 та ОСОБА_1 уклали шлюб 17.02.1980 року. Прізвище дружини після одруження змінено на ОСОБА_1

Згідно довідки № 331 від 13.11.2020 року, виданої виконавчим комітетом Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом на все майно. Осіб, які мають право на обов`язкову долю у спадщині передбачених ст. 1241 ЦК України, а саме: малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей, непрацездатного вдівця, непрацездатних батьків, після смерті ОСОБА_2 не має, а також відсутня особа з якою спадкодавець могла постійно проживати на день смерті і не перебувала у шлюбі.

Як вбачається із заповіту від 05.05.2000 року, посвідченого секретарем Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області Грабовською Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 25, ОСОБА_2 все своє майно, що буде належати їй на день смерті, вона заповідає дочці ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки із книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) № 181/131-18 від 09.07.2018 року, виданої відділом в Оратівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькійобласті, сертифікат серії ВН № 0267298 за порядковим № 298 зареєстровано 27 грудня 1996 року на ОСОБА_2 , яка проживала на території с. Осична, Оратівського району Вінницької області.Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах становить 2,85 га. Вартість земельної частки (паю) становить: 90784 грн.( Дев`яносто тисяч сімсот вісімдесят чотири грн). Сертифікат видано на підставі розпорядження голови Оратівської РДА від 14 листопада 1996 року за № 258. Вартість земельної частки (паю) на день смерті: 25.08.2006 року становить: 27474 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. Державний акт на вказану земельну ділянку не видавався.

Як вбачається із сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0267298 виданого Оратівською РДА 25.12.1996 року, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Нива , с. Осична Оратівського району Вінницької області розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить одинадцять тисяч шістсот сорок три гривні.

Також відповідно до письмових свідчень ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_3 , справжність підпису на яких посвідчено секретарем Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області Холоденко Г.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 30, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є однією і тією ж самою особою та дійсно є матір`ю ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) .

Згідно письмових свідчень ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_4 , справжність підпису на яких посвідчено секретарем Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області Холоденко Г.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 31 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є однією і тією ж самою особою та дійсно є матір`ю ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 52990548 від 16.08.2018 р. інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня.

Листами в.о. державного нотаріуса Оратівської ДНК Манус В.В. № 461/01-16 від 16.08.2020 року та № 210/01-16 від 15.09.2020 року ОСОБА_1 поінформовано, що відомості щодо заведення спадкової справи на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутні, відтак спадщина на спірне нерухоме майно не була оформлена в установленому законом нотаріальному порядку.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення."

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України ).

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 року у справі №294/1094/17 зазначає, що саме позивач повинен довести, що право, яке він просить визнати за ним у порядку спадкування, набув спадкодавець за життя, а головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина у колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 10.01.2019 року у справі №696/1268/16-ц та від 17.03.2020 року у справі №396/1683/18-ц, від 20.02.2020 року у справі №544/1095/18, від 26.11.2018 року у справі №392/1660/16-ц, від 29.05.2019 року у справі №395/268/17-ц.

Зокрема, Верховним Судом викладено висновок у постанові від 17.03.2020 року у справі №396/1683/18-ц, про те, що відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст. 1267, ст. 1278 ЦК України передбачено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України Про нотаріат , на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України Про нотаріат відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст. 50 Закону України Про нотаріат та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як встановлено судом та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0267298 виданого Оратівською РДА 25.12.1996 року, у власності померлої матері позивача ОСОБА_2 перебувала земельна частка (пай) площею 2,85 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту. Крім того, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом на вказане спадкове майно. Однак, у зв`язку із хронічними хворобами (з 1983 року має діагноз шум у серці ) та через розбіжності в написанні прізвища спадкодавця та імені позивача у правовстановлюючих документах, не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, що підтверджується листами в.о. державного нотаріуса Оратівської ДНК Манус В.В. № 461/01-16 від 16.08.2020 року та № 210/01-16 від 15.09.2020 року, якими ОСОБА_1 поінформовано, що відомості щодо заведення спадкової справи на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутні та рекомендовано звернутись до суду. При цьому, інших спадкоємців за заповітом та за законом ні нотаріусом, ні судом не встановлено.

За вказаних обставин, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна, після померлої матері ОСОБА_2 , той факт, що спадкодавець за час свого життя отримала сертифікат серії ВН № 0267298 від 25.12.1996 року на право на земельну частку (пай) площею 2,85 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту, та згідно заповіту від 05.05.2000 року, посвідченого секретарем Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області Грабовською Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 25, заповіла її ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача.

На підставі ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1262, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 293, 315, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 це одна і та ж особа, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Осична Оратівського району Вінницької області, жительці АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) площею 2,85 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0267298 виданого 25.12.1996 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч.5 ст.272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 27.11.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ).

Відповідач: Осичнянська сільська рада Оратівського району Вінницької області (вул. Центральна, 1, с. Осична Оратівського району Вінницької області, 22624, код ЄДРПОУ 04327991).

Суддя С.В. Климчук