Рішення

від 26.11.2020 по справі 696/991/20

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.11.2020

Справа № 696/991/20

2/696/465/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Білопольської Н.А.,

при секретарі Галіневській Р.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

До Кам`янського районного суду Черкаської області надійшов вказаний цивільний позов, який мотивований тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява про проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області - у судове засідання також не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо позбавлення відповідача батьківських прав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 23 липня 2005 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано у 04 грудня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 103. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 15.

З довідки Косарської сільської ради Кам`янського району Черкаської області від 25 червня 2020 року № 603 вбачається, що малолітній ОСОБА_3 мешкає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не піклується про фізичний, духовний та моральний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, ухиляється від виконання свої батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини. Після розірвання шлюбу між ними відповідач лише один раз бачив свого малолітнього сина ОСОБА_3 .

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона або він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За змістом п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та відповідність його інтересам для малолітнього ОСОБА_3 за № 167/01-28 від 07 вересня 2020 року, батько дитини ОСОБА_2 з дитиною не проживає, з часу розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утриманням та вихованням сина належним чином не займався, не цікавився його життям та здоров`ям, інтересами, не брав участі у фізичному, духовному та моральному розвитку, матеріально не допомагав. За період з 02 листопада 2007 року по 31 травня 2020 року не сплачував аліментів на утримання сина та має заборгованість. За свідченнями родичів, сусідів, співробітників ОСОБА_1 , батько дитини не цікавився та не займався утриманням, навчанням та вихованням свого сина. Крім того, 07 серпня 2020 року ОСОБА_2 надано згоду на позбавлення його батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , у зв`язку з чим комісія вважала за доцільне порушити питання в судовому порядку про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його сина ОСОБА_3 .

Позивачем доведено ті обставини, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, не сприяє позивачу у забезпеченні дитині необхідного харчування, медичного догляду та лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною, не дає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу тощо.

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню дитини, а також прояву з його боку щонайменшої батьківської турботи. Натомість відповідач надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 .

Отже, встановлені обставини вказують на злісне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню й матеріальному утриманню малолітньої дитини, свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками із забезпечення законних прав дитини на нормальні умови життя та розвиток.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень ст.ст. 141, 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 142, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 20 листопада 1989 року, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , суд, -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області, про позбавлення батьківських прав -задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати управління Державної казначейської служби у Кам`янському районі Черкаської області, код класифікації доходів бюджету 22030101, повернути з розрахункового рахунку УК у Кам`янському районі Черкаської області: UA 788999980313111206000023164, МФО 899998, ЄДРПОУ 36775216, ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплаченого нею при поданні позову, за квитанцією № 0.0.1846989732.1 від 23 вересня 2020 року АТ КБ Приватбанк .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного тексту), а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Кам`янським РС УДМС в Черкаській області 27 квітня 2016 року.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 28 травня 1998 року.

Третя особа - служба у справах дітей Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 37, м. Кам`янка Черкаської області, 20801.

Суддя Н.А. Білопольська