Ухвала

від 30.11.2020 по справі 520/13273/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

30 листопада 2020 року Справа № 520/13273/2020 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Єгупенко В.В., розглянувши в приміщенні суду в місті Харкові заяву Гаражного кооперативу Весна про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом Гаражного кооперативу Весна (м. Харків, вул. Шатилова Дача, 1 А) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, м. Свободи, 5) про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Гаражний кооператив Весна звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34952393, зняти арешт нерухомого майна, накладений на майно ГК ВЕСНА код ЄДРПОУ 24335159, адреса: 61166, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 1А, відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер ВП 45146869, видана 24.11.2014 року, номер запису про обтяження 7802515. Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34952393, зняти арешт нерухомого майна, накладений на все майно ГК ВЕСНА код ЄДРПОУ 24335159, адреса: 61166, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 1А, відповідно до постанови про арешт майна боржника, серія та номер 54747661, видана 22.09.2017 року, номер запису про обтяження 22551688.

Ухвалою судді від 02.10.2020 адміністративний позов було залишено без руху. Роз`яснено позивачу право на подачу до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, вказавши підстави для поновлення строку. Надано позивачу десять днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків. Роз`яснено позивачу, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

02.11.2020 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив поновити строк звернення до адміністративного суду з позовом. В обґрунтування заяви зазначено, що позивач, скориставшись можливістю досудового порядку вирішення спору, через свого представника звернувся до відповідача із заявою про скасування арешту, існуючого за завершеним виконавчим провадженням. Про прийняте відповідачем рішення та про відмову у скасуванні арешту позивач дізнався 14.09.2020 року. Тож, керуючись ст. 122 КАС України, строк звернення до адміністративного суду обчислюється саме з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його заяви, тобто з 14.09.2020 року. Звернувся ж позивач до адміністративного суду 30.09.2020 року. Причинами звернення позивача до суду через шістнадцять днів, які пройшли з моменту, як він дізнався про порушення свого права, стали наступні обставини. Аби позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, необхідно отримати згоду всіх членів кооперативу. Аби позивач міг сплатити судовий збір, необхідно так само зібрати гроші з усіх членів кооперативу, оскільки, ГК ВЕСНА є неприбутковою організацією та не має ані відкритих банківських рахунків, ані власних коштів. Процедура отримання згоди членів кооперативу та процедура збору грошей на сплату судового збору затягнулась у зв`язку з наступним. Як підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, керівником ГК ВЕСНА є ОСОБА_1 . Саме він, як уповноважена особа, організовував зустрічі з членами кооперативу. Однак, у зв`язку зі встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 та у зв`язку з тим, що в Україні, і зокрема в місті Харкові, діють певні карантинні обмеження, деякі зустрічі з членами кооперативу доводились переносити. Зокрема, така ситуація мала місце і з самим керівником ГК ВЕСНА . Вік ОСОБА_1 - 71 рік, він є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням. На двадцять перше вересня була призначена зустріч із членами кооперативу. Однак напередодні, ОСОБА_1 відчув себе погано та у нього піднялася температура. З урахуванням того, що він перебуває в групі ризику тих людей, хто схильний до респіраторної хвороби, ОСОБА_1 одразу ж зателефонував своєму лікарю. Лікар повідомив ОСОБА_1 , що завчасно хвилюватися не потрібно та не треба одразу ж бігти і робити тест на виявлення респіраторної хвороби COVID-19, однак варто поставитись до цього відповідально, та хоча б на тиждень піти на самоізоляцію задля збереження і власного здоров`я, і здоров`я оточуючих людей. Тому зустріч із членами кооперативу довелося перенести, і зустрітися з ними ОСОБА_1 зміг тільки 29-го вересня. Окрім обставин, зазначених вище, відповідно до пункту 5.1. розділу 5 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов`язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред`явлення такого позову. Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпоряджання ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди для здійснення права користування та розпоряджання майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними. Таким чином, позивач, подаючи адміністративний позов про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, не просто оскаржує бездіяльність відповідача, а й захищає своє право власності, оскільки державним виконавцем накладено арешт на все майно позивача, і цей арешт створює перешкоди позивачеві в реалізації його права власності.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За правилами п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач просить зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34952393, зняти арешт нерухомого майна, накладений на майно ГК ВЕСНА код ЄДРПОУ 24335159, адреса: 61166, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 1А, відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер ВП 45146869, видана 24.11.2014 року, номер запису про обтяження 7802515. Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34952393, зняти арешт нерухомого майна, накладений на все майно ГК ВЕСНА код ЄДРПОУ 24335159, адреса: 61166, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 1А, відповідно до постанови про арешт майна боржника, серія та номер 54747661, видана 22.09.2017 року, номер запису про обтяження 22551688.

В обґрунтування позову зазначено, що представником позивача неодноразово надсилалась заява до відповідача із проханням скасувати арешти, що були накладені на позивача при примусовому виконання постанови № 3805 від 21.09.2012. Проте, відповідач відмовив у скасуванні арешту. При цьому відповідач в своєму листі № 83012 від 09.09.2020 зазначає, що державний виконавець, який 24.10.2017 року виносив постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, керувався Законом України Про виконавче провадження в редакції, що діяла до 06.10.2016.

В обгрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивач зазначив, що про прийняте відповідачем рішення про відмову у скасуванні арешту позивач дізнався 14.09.2020, строк звернення до адміністративного суду обчислюється саме з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його заяви, тобто з 14.09.2020.

До суду з даним адміністративним позовом ГК Весна звернувся 30.09.2020, поза межами строку, встановленого ст.287 КАС України, про що не заперечує позивач.

В обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачем зазначено про необхідність отримання згоди всіх членів кооперативу та необхідністю збору коштів на сплату судового збору, що затягнулося через поганим самопочуттям керівника ГК Весна ОСОБА_1 , який є пенсіонером, перебуває в групі ризику тих людей, хто схильний до респіраторної хвороби, у зв`язку з чим вимушений був перебувати на самоізоляції за порадою лікаря до 29.09.2020. Також, позивач посилався на положення постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів .

Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Згідно прецедентного права Європейського Суду право на доступ є одним з аспектів права на суд, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні з положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії).

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Белле проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає покликання позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду необґрунтованими та недостатніми з тих мотивів, що питання внутрішньої організації виконання роботи ГК Весна не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають звернутися до суду в межах встановленого законодавством строку.

Суд вважає, що всі наведені обставини мають суб`єктивний характер, наведені позивачем причини не є об`єктивно непереборними, чи пов`язаними з дійсними істотними перешкодами, труднощами для своєчасного, в межах передбаченого Кодексом строку звернення до суду з адміністративним позовом.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У той же час, Верховною радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020.

Пунктом 9 вказаного Закону, зокрема, розділом VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Тобто, з 02.04.2020 діяло правило, що процесуальні строки автоматично продовжуються на строк дії карантину.

Запроваджені законодавчі зміни були спрямовані на продовження процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, у тому числі строків звернення до адміністративного суду.

У подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (далі по тексту- Закон України №731-IX).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що Законом України №731-IX фактично скасовано (закінчено) дію положень щодо автоматичного поновлення процесуальних строків, пов`язаного з дією карантину, а питання продовження/поновлення процесуальних строків знову регулюються у такий самий спосіб, як і до внесення змін, пов`язаних з карантином.

Враховуючи зазначене та те, що названий Закон України №731-IX набрав чинності 17.07.2020, продовжені процесуальні строки закінчилися 06.08.2020.

Слід зазначити, що з 07.08.2020 відсутні правові підстави для безумовного продовження строку звернення до адміністративного суду у зв`язку з карантином та пандемією.

Так, саме по собі існування короновірусу COVID-19, як і запровадження карантинних обмежень, не є достатньою правовою підставою для автоматичного поновлення пропущених строків звернення до суду. Особа має довести, яким чином зазначені обставини вплинути на неможливість вчасного звернення до суду, як то надати довідку про наявність захворювання, перебування на лікуванні чи перебування на самоізоляції і т.п.

Строк звернення позивача з даною позовною заявою закінчив свій перебіг 24.09.2020. З позовною заявою до суду позивач звернувся 30.09.2020.

Суд повторно зауважує, що станом на 24.09.2020 законодавчо запроваджені зміни щодо продовження процесуальних строків у зв`язку з карантинними обмеженнями закінчилися.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.

У контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом.

Будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Гаражного кооперативу Весна (м. Харків, вул. Шатилова Дача, 1 А) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, м. Свободи, 5) про зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Єгупенко