Ухвала

від 30.11.2020 по справі 640/884/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 листопада 2020 року м. Київ№ 640/884/19 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., здійснюючи в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, розгляд адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІК СЕРВІС"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування акту №1281/26-15-14-04-05/35426213,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІК СЕРВІС" (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3, код ЄДРПОУ 35426213) звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1281/26-15-14-04-05/35426213 від 26.12.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2019 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11 квітня 2019 року від позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої окрім уже заявленої вимоги про визнання неправомірним та скасування акту № 1281/26-15-14-04-05/35426213 від 26.12.2018, позивач також просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 , яке є додатком 2 до акту № 1281/26-15-14-04-05/35426213 від 26.12.2018 та зупинити його дію на час розгляду справи; визнати протокол №674 про адміністративне правопорушення від 26.12.2018 неправомірним та скасувати його, визнати акт №001159/26-15-12-12-12/35426213 від 28.03.2019 про камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток недійсним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РІК СЕРВІС" залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 3842 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 продовжено розгляд справи №640/884/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РІК СЕРВІС" залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1921 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 продовжено розгляд справи №640/884/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомленя-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки №1281/26-15-14-04-05/35426213 від 26.12.2018.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на адміністративний позов до суду не надав, просив залишити адміністративний позов в частині оскарження податкового-повідомлення рішення без розгляду з підстав не сплати судового збору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Рік Сервіс (код 35426213) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Панорама-Скай (код 39343141) за грудень 2015 року, ТОВ Іствуд Груп (код 39857923) за квітень 2016 року, ТОВ Константа Метал Трейдінг (код 40084641) за травень 2016 року, ТОВ Дервік Капітал (код 40221056) за червень, липень, серпень 2016 року, ТОВ Апекстрейд ЛТД (код 40139962) за серпень 2016 року, ТОВ Колабрія Плюс (код 39929641) за вересень 2016 року, ТОВ Дені Люкс (код 40639920) за грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2018 року №1281/26-15-14-04-05/35426213.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки :

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 3 487 грн;

- п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 58 764 грн, в тому числі: грудень 2015 року - 468, квітень 2016 року - 2000, травень 2016 року - 17610 грн., червень 2016 року - 9967 грн, липень 2016 року - 4041 грн, серпень 2016 - 8872 грн, вересень 2016 року - 12815 грн, грудень 2016 року - 2991 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0002181404 від 18.01.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 73 455 грн, з яких в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 58 764 грн., штрафними санкціями на суму 14 691 грн.

№0002211404 від 18.01.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4 359 грн, яких за податковими зобов`язаннями на суму 3487грн., штрафними санкціями на суму 872 грн.

Також, 26.12.2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено протокол №671 про адміністративне правопорушення.

28 березня 2019 року посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток ТОВ Рік Сервіс (код ЄДРПОУ 35426213), за результатами якої складено акт №001159/26-15-12-12-12/35426213.

За результатами перевірки встановлено порушення термінів сплати грошового зобов`язання по податку на прибуток ТОВ Рік Сервіс (код ЄДРПОУ 35426213).

Не погодившись з вищевказаними актами, податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

У той же час, відповідно до підпункту 75.2.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (п 86.1).

Згідно п. 86.2 вказаної статті ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, вказані вище норми ПК України вказують про те, що за результатами документальної та камеральної перевірки, у разі встановлення під час її проведення порушень платником податків вимог ПК України, складається Акт перевірки, у висновках якого відображаються відповідні порушення.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування актів документальної та камеральної перевірки.

Суд наголошує, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

При цьому дії службової особи щодо складання такого акта, включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Отже, оскаржувані позивачем акти перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що, на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України, унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 1 ст. 239 КАС України).

Суд звертає увагу, що спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, оскаржувані акти перевірки № 1281/26-15-14-04-05/35426213 від 26.12.2018, та №001159/26-15-12-12-12/35426213 від 28.03.2019 про камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, не порушують самі по собі прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства. Крім того, встановлена правова природа оспорюваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах.

Таким чином, провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування актів перевірки №1281/26-15-14-04-05/35426213 від 26.12.2018,та №001159/26-15-12-12-12/35426213 від 28.03.2019 підлягає закриттю.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року по справі № 810/5854/14, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України та ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 року, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Керуючись статтями ст.ст. 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Закрити провадження у справі № 640/884/19 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування актів перевірки ГУ ДФС у м. Києві № 1281/26-15-14-04-05/35426213 від 26.12.2018 та №001159/26-15-12-12-12/35426213 від 28.03.2019

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд даної позовної вимоги не підлягає розгляду у судах (в тому числі у господарських) та повторне звернення до адміністративного суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

3. Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа