Рішення

від 30.11.2020 по справі 640/19508/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 листопада 2020 року справа №640/19508/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - позивач, Нацкомфінпослуг) доТовариства з обмеженою відповідальністю БІГСТАР АПК (далі по тексту - відповідач, ТОВ БІГСТАР АПК ) простягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з несплатою відповідачем штрафу у розмірі 17 000,00 грн., застосованих позивачем постановою від 16 червня 2019 року №465/809/16-2/13-П за порушення відповідачем вимог підпункту 1 пункту 2 та підпункту 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26 вересня 2017 року №3840 (далі по тексту - Порядок №3840), в частині неподання звітних даних за І квартал 2019 року до Нацкомфінпослуг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року адміністративну справу №640/19508/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем відзиву на адміністративний позов та відповідних доказів до суду не надано.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Як підтверджено матеріалами справи, Нацкомфінпослуг прийнято постанову від 16 червня 2019 року №465/809/16-2/13-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою на підставі статті 39, пункту 3 частини першої статті 40, пункту 2 частини першої статті 41, частини першої статті 42 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , абзацу першого пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 3.2 розділу ІІІ, абзацу другого пункту 4.20 розділу IV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі по тексту - Положення №2319), у відношенні ТОВ БІГСТАР АПК застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Суд встановив, що зазначена постанова направлена на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Зазначена постанова складена на підставі акта від 29 травня 2019 року №809/16-2/13 про правопорушення, вчинені ТОВ БІГСТАР АПК на ринку фінансових послуг, згідно з яким встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 1 пункту 2 та підпункту 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26 вересня 2017 року №3840 (далі по тексту - Порядок №3840), в частині неподання звітних даних за І квартал 2019 року до Нацкомфінпослуг.

Як зазначає позивач, на момент подання адміністративного позову доказів, які б підтверджували виконання зазначеної постанови чи її оскарження у встановленому законом порядку, не надходило.

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк штрафних санкцій позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Пунктом 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070/2011 передбачено, що Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до вимог підпунктів 1.5, 1.6, 1.11, 2.4 Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов`язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

Посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

У разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Отже, Нацкомфінпослуг уповноважена при виявленні порушень законодавства застосовувати заходи впливу та звертатися до суду у разі невиконання особами винесених щодо них рішень.

Згідно з вимогами пункту 10 частини першої статті 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Пунктом 3 частини першої статті 40 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку №3840 передбачено, що фінансові компанії (крім фінансових компаній - управителів та фінансових компаній - адміністраторів), фінансові установи - юридичні особи публічного права та довірчі товариства подають до Нацкомфінпослуг такі види звітності як квартальна.

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №3840, звітність, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг: квартальну та річну - у терміни, визначені пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419.

Як встановлено в акті від 29 травня 2019 року №809/16-2/13 та не заперечується матеріалами справи, відповідач не подавав до Нацкомфінпослуг звітності за І квартал 2019 року.

Вказаний акт позивач направив на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Суд звертає увагу, що на день розгляду справи відповідач не надав до суду доказів на підтвердження сплати визначених штрафних санкцій чи оскарження постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 16 червня 2019 року №465/809/16-2/13-П, а також жодних пояснень з приводу невиконання прийнятого позивачем рішення.

Частина третя статті 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг встановлює, що штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідачем у визначений судом строк не надано відзиву на позовну заяву, не спростовано доводів позивача та не надано доказів оскарження чи скасування постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 16 червня 2019 року №465/809/16-2/13-П або добровільної сплати суми штрафу, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачає частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування відповідачу штрафних санкцій, а тому, враховуючи, що суму штрафу відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІГСТАР АПК на користь Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету , код бюджетної класифікації за доходами 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , символ звітності 106) штраф у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3; ідентифікаційний код 38062828);

Товариство з обмеженою відповідальністю БІГСТАР АПК (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1; ідентифікаційний код 39719294).

Суддя В.А. Кузьменко