Постанова

від 24.11.2020 по справі 520/7200/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 р.Справа № 520/7200/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 18.08.20 року по справі № 520/7200/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФОРТПОСТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФОРТПОСТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000190511 від 29.01.2020 р. та №00000300511 від 19.02.2020 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФОРТПОСТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення №00000190511 від 29.01.2020 р. та №00000300511 від 19.02.2020 р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильна застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів підтвердження транспортування товару, придбання якого оформлено у ТОВ ОРЛАНД ГРУП ,ТОВ НОРТЛЕЙК . Зазначає, що товарно-транспортні накладні не містять даних щодо: маси товару, перевезення якого оформлено, що не дає змоги визначити можливість здійснення його перевезення автомобілем MAZDA 5FL; відповідальної особи вантажовідправника; вантажно - розвантажувальних операцій, осіб відповідальних за їх проведення, часу прибуття та вибуття автомобілю. В товарно-транспортних накладних пунктом навантаження товару вказано м. Харків, вул. Салтівське шосе, 43, в той час як місцем складання видаткових накладних вказано - м. Київ. До перевірки не надано пояснень та їх документальних підтверджень щодо перебування директора ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ ОСОБА_1 у відрядженні у відповідні дати оформлення операцій з ТОВ ОРЛАНД ГРУП , ТОВ НОРТЛЕЙК , при тому, що в видаткових накладних зазначено місце їх складання: м. Київ. Довіреностей на отримання товару до перевірки не надано. Також вказує, що до перевірки не надано жодних пояснень та їх документальних підтверджень щодо походження товару, придбання якого ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ оформлено ТОВ ОРЛАНД ГРУП , ТОВ НОРТЛЕЙК , сертифікатів або декларацій про походженню товару, його специфічні та якісні властивості, свідоцтва, довідки, паспорти, тощо. Посилається на отриману від Слідчого управління ГУНП в Харківській області інформацію щодо здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000001273 від 30.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 191 КК України, під час якого, на виконання доручення слідчого, оперативним підрозділом - оперативним управлінням ГУ ДФС у Харківській області встановлено, що в 2017 році невстановлені особи, які діяли на території міста Харкова, використовуючи персональні дані ОСОБА_2 , придбали суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) ТОВ ОРЛАНД ГРУП те ТОВ НОРТЛЕЙК з метою прикриття незаконної діяльності. Також, з листом № 13443/119-21-2019 від 13.06.2019, отримано протокол допиту гр. ОСОБА_2 від 14.01.2019 б/н, який надали покази, що він зареєстрував ТОВ ОРЛАНД ГРУП та ТОВ НОРТЛЕЙК за грошову винагороду та непричетний до їх господарської діяльності (витяг з протоколу допиту наведено в актах перевірок). Посилається на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2019 у справі №639/7292/18 та ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 №642/5729/19. Враховуючи наведене, перевіркою зроблено висновки про неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ ОРЛАНД ГРУП , ТОВ НОРТЛЕЙЮ господарських операцій з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ . Посилається на постанови Верховного Суду. З огляду на наведене просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 по справі № 520/7200/2020, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ ТД ФОРТПОСТ відмовити.

Також від Головного управління ДПС у Харківській області, до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що вироком від 07.11.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, тобто з 07 листопада 2018 ОСОБА_2 фізично не міг підписувати первинні документи та здійснювати господарські операції від імені ТОВ Нортлейк та Орланд груп . Щодо ненадання вироку від 07.11.2018 по справі № 644/1985/18 до суду першої інстанції, зазначає, що про наявність вироку від 07.11.2018 по справі № 644/1985/18, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України. ГУ ДПС у Харківській області стало відомо під час розгляду судової справи № 520/3451/2020. Отже, на момент розгляду судової справи № 520/7200/2020 обставини щодо вироку від 07.11.2018 по справі № 644/1985/18 були невідомі.

Від ТОВ ТД ФОРТПОСТ , до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та незаконною, внаслідок чого в її задоволенні необхідно відмовити.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача є безпідставним, оскільки факт постачання та реальності здійснення господарських операцій підтверджений первинними документами, наданими позивачем як під час перевірки, так і до матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.12.2019 року відповідачем направлено запит про надання документів ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ .

На підставі Наказу ГУ ДПС у Харківській області № 2924 від 11.12.2019 року контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ під час господарських взаємовідносин з ТОВ Орланд Груп за листопад 2017 - лютий 2018 року та з ТОВ НОРТЛЕЙК за березень - грудень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації/придбання та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів. (т.1 а.с.16-66)

За результатами перевірки ГУ ДПС у Харківській області було складено Акт про результати позапланової документальної виїзної перевірки від 27.12.2019 року за №1413/20-40-05- 11-10/40200345, в якому зазначено про наступні порушення:

п. 44.1 ст. 44. п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПКУ. в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 371610 грн.

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки від 27.12.2019 року за №1413/20-40-05-11- 10/40200345, внаслідок чого подав заперечення до ГУ ДПС у Харківській області. (т.1 а.с.70)

ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00000190511 від 29.01.2020 року на підставі акта перевірки від 27.12.2019 року на суму 464 520 грн. 50 коп. (371610 грн. за податковими зобов`язаннями та 92902 грн. 50 коп. за штрафними санкціями). (т.1 а.с. 11)

28.01.2020 року відповідачем направлено запит про надання документів ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ .

28.01.2020 року представником ТОВ ТОРГОВИМ ДІМ ФОРТПОСТ були надані пояснення з додатками та описом наданих документів на запит від 28.01.2020 року. (т.1 а.с.108-109)

З 28.01.2020 року по 03.02.2020 року ГУ ДПС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТОРГОВИМ ДІМ ФОРТПОСТ з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ під час господарських взаємовідносин з ТОВ Орланд Груп за серпень 2017-жовтень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації/придбання та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів. (т.2 а.с.78-99)

За результатами перевірки було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 10.02.2020 року за №337/20-40-05-11-10/40200345, в якому зазначено про наступні порушення:

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 83774 грн.,

ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ не погодилось із висновками Акту перевірки від 10.02.2020 року за №337/20-40-05-11- 10/40200345, внаслідок чого подало заперечення на акт. (т.1 а.с.100-106)

ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №00000300511 від 19.02.2020 року на підставі акта перевірки 10.02.2020 року на суму 125661 грн. (83774 грн. за податковими зобов`язаннями та 41887 грн. за штрафними санкціями). (т.1 а.с.14)

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №00000190511 від 29.01.2020 р. та №00000300511 від 19.02.2020 р., звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1, 201.7 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

У відповідності до пп. 44.1 та 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З матеріалів справи слідує, що контролюючий орган під час перевірок досліджував дотримання податкового законодавства по господарським відносинам позивача з ТОВ «Орланд Груп» та ТОВ Нортлейк та дійшов висновку про нереальність господарських операцій з контрагентами позивача, що призвело, на думку відповідача, до заниження податку на додану вартість.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Орланд Груп » .

Між ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ (покупець) та ТОВ ОРЛАНД ГРУП (продавець) 15.08.2017 р. укладено договір поставки - №1508/1 та додаткову угоду №1 додоговору поставки №1508/1 від 15.08.2017р., на підставі якого здійснювалось придбання товару. За умовами договору, поставка товару здійснюється зі складу продавця на склад покупця, транспортом покупця за його рахунок. Оплата здійснюється шляхом безготівкової оплати платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника. (т.1 а.с.115-118)

Придбання товару підтверджується видатковими накладними: №559 від 16.08.2017 р., загальна сума 35 783,11 грн. в т.ч. ПДВ -5963.85 грн.; №572 від 22.08.2017р. загальна сума 23222,88 грн в т.ч. ПДВ- 3870,48грн.; №571 від 28.08.2017р. загальна сума 14153.04 грн в т.ч. ПДВ - 2358.84грн.; №604 від 01.09.2017р. загальна сума 25781,22 грн. в т.ч. ПДВ- 4296.87грн.; №604 від 01.09.2017р. загальна сума 25781,22 грн в т.ч. ПДВ- 4296.87грн.; №610 від 07.09.2017р. загальна сума 69547,62 грн. в т.ч. ПДВ 11591,27 грн.; №630 від 11.09.2017р. загальна сума 47361,12 грн. вт.ч. ПДВ -7893,52 грн.; №678 від 25.09.2017 р. загальна сума 12912,00 грн. в т.ч. ПДВ -2152,00 грн.; №679 від 19.10.2017р. загальна сума 78593,04 грн. в т.ч. ПДВ -13098,84грн.; №772 від 20.10.2017 р. загальна сума 79207,80 грн. в т.ч. ПДВ -13201.30грн.; №770від 23.10.2017р загальна сума 60187,38 грн. в т.ч. ПДВ - 100381,23 грн.; №771 від 25.10.2017 р. загальна сума 42283,20 грн. в т.ч. ПДВ -7047,20 грн.; №761 від 27.10.2017 р. загальна сума 13613,09 грн. в т.ч. ПДВ -2268,85 грн.; №886 від 02.11.2017 р. загальна сума 10956,90 грн. в т.ч. ПДВ-1826.15 грн.; №819 від 10.11.2017 р. загальна сума 34643,22 грн. в т.ч. ПДВ -5773,87 грн.; №818 від 15.11.2017 р. загальна сума 33708,3 грн. в т.ч. ПДВ -5618,05 грн.; №885 від 17.11.2017 р. загальна сума 14038,98 грн. в т.ч. ПДВ -2339,83 грн.; №968 від 22.11.2017 р. загальна сума 10447,99 грн. в т.ч. ПДВ -1741,33 грн.; №910 від 04.12.2017 р. загальна сума 9914,42 грн. в т.ч. ПДВ - 9914,42 грн., №908 від 11.12.2017 р. загальна сума 54065,70 грн. в т.ч. ПДВ -9010,95 грн.; №909 від 14.12.2017 р. загальна сума 58191,40 грн. в т.ч. ПДВ -9698,57грн.; №928 від 20.12.2017 р. загальна сума 20758,18 грн. в т.ч. ПДВ -3459,70 грн.; №927 від 26.12.2017 р. загальна сума 27101,40 грн. в т.ч. ПДВ - 4516,90 грн.; №10 від 03.01.2018 р. загальна сума 32717,40 грн в т.ч. ПДВ -5452,90 грн., №11 від 11.01.2018 р. загальна сума 11494,86 грн. в т.ч. ПДВ -1915,81 грн.; №12 від 15.01.2018 р. загальна сума 17432,46 грн в т.ч. ПДВ -2905,41 грн.; №45 від 19.01.2018 р. загальна сума 82239,00 грн. в т.ч. ПДВ - 13706,50 грн.; №46 від 22.01.2018 р. загальна сума 36553,50 грн. в т.ч. ПДВ - 6092,25 грн.; №85 від 01.02.2018 р. загальна сума 33838,76 грн в т.ч. ПДВ -5639,79 грн.; №86 від 09.02.2018 р. загальна сума 13940,68 грн. в т.ч. ПДВ -2323,45 грн.; №108 від 20.02.2018 р. загальна сума 16186,88 грн. в т.ч. ПДВ - 2697,81 грн.; №109 від 26.02.2018 р. загальна сума 14843,26 грн. в т.ч. ПДВ - 2473,88 грн. (т.1 а.с.119-149)

Транспортування товару підтверджується:

1. товаро-транспортними накладними: № Р570 від 16.08.2017р.; №572 від 22.08.2017р.; №571 від 28.08.2017 р.; №604 від 01.09.2017 р.; №610 від 07.09.2017 р.; №630 від 11.09.2017 р.; №Р45 від 25.09.2017 р.; №Р78 від 19.10.2017 р.; №Р72 від 20.10.2017 р.; №Р73 від 23.10.2017 р.; №Р74 від 25.10.2017 р.; №Р82 від 27.10.2017 р.; №Р85 від 02.11.2017 р.; №Р91 від 10.11.2017 р.; №Р93 від 15.11.2017 р.; №Р94 від 17.11.2017 р.; №Р968 від 22.11.2017 р.; №Р816 від 04.12.2017 р.; №Р815 від 11.12.2017 р.; №Р820 від 14.12.2017 р.; №Р826 від 20.12.2017 р.; №Р837 від 26.12.2017 р.; №РЗ від 03.01.2018 р.; №Р2 від 11.01.2018 р.; №Р10 від 15.01.2018 р.; №Р17 від 19.01.2018 р.; №Р21 від 22.01.2018 р.; №Р34 від 01.02.2018 р.; №Р39 від 09.02.2018 р.; №Р44 від 20.02.2018 р.; №Р48 від 26.02.2018 р. (т.1 а.с.150-208);

2. подорожними листами: №01 від 16.08.2017р;№2 від 22.08.2017р.; №3 від 28.08.2017р.; №4 від 01.09.2017р.; №5 від 07.09.2017 р.; №6 від 11.09.2017р.; №7 від 25.09.2017р.; №8 від 19.10.2017р.; №9 від 20.10.2017р.; №10 від 23.10.2017р.; №11 від 25.10.2017р.; №12 від 27.10.2017р.; №13 від 02.11.2017р.; №14 від 10.11.2017 р.; №15 від 15.11.2017р.; №16 від 17.11.2017р.; №17 від 22.11.2017р.; №18 від 04.12.2017р.; №19 від 11.12.2017р.; №20 від 14.12.2017p.; №21 від 20.12.2017р.; №22 від 20.12.2017р.; №01 від 03.01.2018р.; №02 від 11.01.2018р.; №03 від 03.01.2018р.; №04 від 19.01.2018р.; №05 від 19.01.2018р.; №06 від 01.02.2018 р.; №07 від 09.02.2018р.; №08 від 20.02.2018р.; №09 від 26.02.2018р. (т.1 а.с.210, 225-250, т.2 а.с.1-4)

Поставка здійснювалась зі складу ТОВ ОРЛАНД ГРУП , який розташований за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 43 транспортом ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ , власним автомобілем MAZDA 5FL НОМЕР_1 , що належить директору ОСОБА_1 .

Придбано товару на загальну суму 1085290,89 грн., що підтверджується карткой рахунка 631.1 (т.2 а.с.70-76). Реалізація товару відображена в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361. (т.2 а.с.68-69). Оприбуткування товару відображається воборотно-сальдовій відомості по рахунку 281.1 (т.1 а.с.211-224)

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ НОРТЛЕЙК .

Між ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ та ТОВ НОРТЛЕЙК 26.02.2018 р. укладено договір поставки №2602/18та додаткову угоду №3 до договору поставки №2602/18 від 26.02.2018р., на підставі якого здійснювалось придбання товару. За умовами договору, поставка товару здійснюється зі складу продавця на склад покупця, транспортом покупця за його рахунок. Оплата здійснюється шляхом безготівкової оплати платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника. (т.2 а.с.77-80)

Придбання товару підтверджується видатковими накладними: №159 від 06.03.2018р.загальна сума 29808,06 грн. в т.ч. ПДВ - 4968,01грн.; №160 від 14.03.2018р. загальна сума 15035,82 грн. в т.ч.ПДВ - 2505,97грн.; №177 від 16.03.2018р. загальна сума 35606,70 грн. в т.ч.ПДВ - 5934,45 грн.; №176 від 26.03.2018р. загальна сума 26134,20 грн. в т.ч. ПДВ - 4355,70 грн.; №202 від 02.04.2018р. загальна сума 25723,57 грн. 4287,26грн.; №203 від 06.04.2018р. загальна сума 14751,00 грн в т.ч.ПДВ 2458,50грн.; №242 від 16.04.2018р. загальна сума 29047,80 грн. в т.ч. ПДВ 4841,30грн.; №244 від 23.04.2018р. загальна сума 26934.55 грн. в т.ч. ПДВ 4489,09грн.; №243 від 20.04.2018р. загальна сума 16325,52 грн. в т.ч.ПДВ 2720,92грн.; №278 від 02.05.2018р. загальна сума 54137,04 грн. в т.ч. ПДВ - 9022,87 грн.; №279 від 05.05.2018р. загальна сума 16227,72 грн. в т.ч. ПДВ - 2704,62 грн.; №324 від 16.05.2018р. загальна сума 24551,58 грн. в т.ч. ПДВ - 4091,93 грн.; №325 від 21.05.2018р. загальна сума 35220,42 грн. в т.ч. ПДВ - 5870,07 грн.; №326 від 23.05.2018р загальна сума 20225.40 грн. в т.ч. ПДВ3370,90грн.; №393 від 01.06.2018р загальна сума 46539,60 грн в т.ч. ПДВ - 7756,60 грн.; №394 від 07.06.2018р загальна сума 60084,36 грн. в т.ч. ПДВ - 10014,06 грн. ; №395 від 12.06.2018р . загальна сума 16785,66 грн. в т.ч. ПДВ - 2797,61 грн.; №446 від 18.06.2018р загальна сума 25470,96 грн в т.ч. ПДВ - 4245,16грн.; №445 від 20.06.2018р. загальна сума 18438,24 грн. вт.ч. ПДВ - 3073,04грн.; №500 від 02.07.2018р загальна сума 18946,80 грн. в т.ч. ПДВ - 3157,80 грн.; №501 від 05.07.2018р. загальна сума 30391.44 грн в т.ч. ПДВ - 5065,24грн.; №502 від 10.07.2018р загальна сума 7848,60 грн в т.ч. ПДВ -1308,10 грн.; №564 від 16.07.2018р загальна сума 20041,08 грн в т.ч. ПДВ 3340.18грн.; №565 від 23.07.2018р загальна сума 60150.12 грн в т.ч. ПДВ 10025.02 грн.; №629 від 01.08.2018р загальна сума 90377,81 грн вт.ч. ПДВ 15062.97грн.; №630 від 06.08.2018р загальна сума 62868,96 грн в т.ч. ПДВ - 10478,16грн.; №631 від 10.08.2018р загальна сума 11474.16 грн в т.ч. ПДВ 1912,36 грн.; №680 від 16.08.2018р загальна сума 35034,24 грн в т.ч. ПДВ - 5839.04грн.; №681 від 22.08.2018р загальна сума 16368,78 грн в т.ч. ПДВ - 2728,13грн.; №682 від 27.08.2018р загальна сума 5226,72 грн в т.ч.ПДВ - 871,12 грн.;№756 від 04.09.2018р загальна сума 20855,34 грн в т.ч. ПДВ - 3475.89 грн.; №787 від 17.09.2018р загальна сума 60435,00 грн в т.ч. ПДВ - 10072,50 грн.; №786 від 19.09.2018р. загальна сума 50152,39 грн в т.ч. ПДВ - 8358,73грн.; №788 від 21.09.2018р. загальна сума 19573,80 грн в т.ч. ПДВ - 3262,30грн.; №789 від 24.09.2018р. загальна сума 14767,26 грн в т.ч. ПДВ - 2461,21 грн.;№804 від 01.10.2018р загальна сума 14139,42 грн в т.ч. ПДВ - 2356,57грн.; №805 від 08.10.2018р загальна сума 16395,12 грн в т.ч. ПДВ - 2732,52грн.(т.2 а.с.81-125)

Транспортування товару підтверджується:

1. товаро-транспортними накладними: №Р06 від 06.03.2018р.; №Р10 від 14.03.2018р.; №Р19 від 16.03.2018р.; №Р20 від 26.03.2018р.; №Р33 від 02.04.2018р.; №Р31 від 06.04.2018р.; №Р37 від 16.04.2018р.; №Р38 від 20.04.2018р.; №Р39 від 23.04.2018р.; №Р57 від 02.05.2018р.; №Р58 від 05.05.2018р.; №Р63 від 16.05.2018р.; №Р64 від 21.05.2018р.; №Р69 від 23.05.2018р.;№Р77 від 01.06.2018р.; №Р81 від 07.06.2018р.; №Р83 від 12.06.2018р.; №Р91 від 18.06.2018р.; №Р92 від 20.06.2018р.; №Р98 від 02.07.2018р.; №Р101 від 05.07.2018р.; №Р107 від 10.07.2018р.; №Р113 від 16.07.2018р.; №Р116 від 23.07.2018р.; №Р122 від 01.08.2018р.; №Р123 від 06.08.2018р.; №Р124 від 10.08.2018р.;№Р138 від 16.08.2018р.; №Р140 від 22.08.2018р.; №Р659 від 27.08.2018р.; №Р669 від 04.09.2018р.;№Р676 від 17.09.2018р.; №Р675 від 19.09.2018р.; №Р677 від 21.09.2018р.; №Р679 від 24.09.2018р.; №Р689 від 01.10.2018р.; №Р690 від 08.10.2018р.(т.2 а.с.126-208);

2. подорожними листами: №10 від 06.03.2018р.; №11 від 14.03.2018р.; №12 від 16.03.2018р.;№13 від 26.03.2018р.; №14 від 02.04.2018р.; №15 від 06.04.2018р.; №16 від 16.04.2018р.; №17 від 20.04.2018р.; №18 від 23.04.2018р.; №19 від 02.05.2018р.; №20 від 05.05.2018р.; №21 від 16.05.2018р.; №22 від 21.05.2018р.; №23 від 23.05.2018р.; №24 від 01.06.2018р.; №25 від 07.06.2018р.; №26 від 12.06.2018р.; №27 від 18.06.2018р.; №28 від 20.06.2018р.; №29 від 02.07.2018р.; №30 від 05.07.2018р.; №31 від 10.07.2018р.; №32 від 16.07.2018р.; №33 від 23.07.2018р.;№34 від 01.08.2018р.; №35 від 06.08.2018р.; №36 від 10.08.2018р.; №37 від 16.08.2018р.; №38 від 22.08.2018р.; №39 від 27.08.2018р.; №40 від 04.09.2018р.; №41 від 17.09.2018р.; №42 від 19.09.2018р.; №43 від 21.09.2018р.; №44 від 24.09.2018р.; №45 від 01.10.2018р.; №46 від 08.10.2018р.(т.2 а.с.5-43)

Поставка здійснювалась зі складу ТОВ НОРТЛЕЙК , який розташований за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 43 транспортом ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ , власним автомобілем MAZDA 5FL НОМЕР_1 , що належить директору ОСОБА_1 .

Розрахунки між суб`єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі згідно банківських виписок, наявних в матеріалах справи та платіжних доручень: №1032 від 12.04.2018р на суму 29808,06грн: №1073 від 04.05.2018р. на суму 25723.57 грн: №1072 від 04.05.2018р на суму 2613420 грн; №1071 від 04.05.2018р на суму 35606,70грн; № 1070 від 04.05.2018р на суму 15035,82 грн; №1110 від 21.05.2018р на суму 14751,00 грн; №1093 від 30.05.2018р на суму 16325,52 грн: №1092 від 30.05.2018 на суму 29047,80грн: №1094 від 30.05.2018р на суму 26934.55 грн; №1187 від 12.07.2018р на суму 54137.04 грн ; №1195 від 18.07.2018р на суму 24551,58грн:№ 1196 від 18.07.2018p на суму 35220,42 грн; № 1194 від 18.07.2018р на суму 16227.72 грн: №1219 від 27.07.2018р на суму 20225.40 грн; № 1225 від 30.07.2018 на суму 60084,36 грн;№1124 від 30.07.2018 на суму 46539.60 грн; №1271 від 16.08.2018р на суму 16785.86грн; № 1273 від 16.08.2018 на суму 18438,24 грн; №1272 від 16.08.2018р на суму 25470.96 грн; №1279 від 17.08.2018р на суму 20041,08 грн; № 1276 від 17.08.2018р на суму 18946,80 грн; № 1277 від 17.08.2018р на суму 30391,44 грн; №1278 від 17.08.2018р на суму 7878.60 грн; №1283 від 20.08.2018р на суму 60150.12 грн ; №1330 від 17.09.2018р на суму 62868,96 грн; №1349 від 25.09.2018р на суму 16368,78 грн; №1367 від 01.10.2018р на суму 90377.81 грн; № 1380 від 04.10.2018р на суму 35034.24 грн; № 1382 від 04.10.2018р на суму 20855,34грн; №1381 від 04.10.2018р на суму 5226,72 грн; №1379 від 04.10.2018р на суму 11474.16 грн; №1398 від 09.10.2018р на суму 14767,26грн; №1396 від 09.10.2018р на суму 50152.39 грн; № 1395 від 09.10.2018р на суму 60435.00 грн; № 1397 від 09.10.2018 р на суму 19573.80 грн; №31431 від 14.11.2018р на суму 16395,12 грн; № 1430 від 01.11.2018р на суму 14139,42 грн; № 1463 від 14.11.2018р. на суму 44376.68грн; № 1462 від 14.11.2018р на суму 131490,04грн; № 1517 від 06.12.2018р на суму 142193,05 грн; № 1526 віл 11.12.2018р на суму 59813,27 грн; №1527 ВІД 11.12.2018р на суму 58703.12 грн; №1545 від 20.12.2018р на суму 32120.26 грн; № 1544 від 20.12.2018р на суму 28904.58 грн; №1567 від 27.12.2018р на суму 29757,30 грн. (т.2 а.с.233-250).

Всі податкові накладні по взаємовідносинам позивача та його контрагентів-постачальників були зареєстровані без зауважень.

Щодо посилань податкового органу на відсутність підтверджуючих документів щодо транспортування (відсутня маса товару; відповідальна особа вантажовідправника; вантажно - розвантажувальні операцій, осіб відповідальних за їх проведення, часу прибуття та вибуття автомобілю), колегія суддів зазначає наступне.

ТТН не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

У зв`язку з цим колегія суддів зазначає, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. Аналогічна правова позиція викладена колегією Касаційного адміністративного суду в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17 .

Щодо посилань відповідача на відсутність документального підтвердження перебування директора ТОВ ТД ФОРТПОСТ ОСОБА_1 у відрядженні у відповідні дати оформлення операцій з ТОВ НОРТЛЕЙК , колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність документального підтвердження перебування директора ТОВ ТД ФОРТПОСТ ОСОБА_1 у відрядженні (наказів), що не спростовується податковим органом, жодним чином не свідчить про відсутність про відсутність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

При цьому, позивач в відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до п. 16 Додаткових угод №3 до договорів поставки № 2602/18 від 26.02.2018 року та за № 1508/17-1 від 15.08.2017 року, поставка товару здійснюється зі складу Продавця (м. Харків, вул. Салтівське шосе, 43) на склад Покупця (м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79), транспортом Покупця за його рахунок. Отже, необхідність оформлення наказів на відрядження директора ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРТПОСТ до м. Києва була відсутня через отримання товару безпосередньо в м. Харків на складі Продавця.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у видаткових накладних у адресі складання зазначено м. Київ відповідно до реєстрації підприємства-постачальника, а підписувались вони за місцем отримання товару в Харкові у наведеному складі постачальника, що підтверджується відповідними накладними, ТТН та умовами договору.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано сертифікатів або декларацій про походженню товару, його специфічні та якісні властивості, свідоцтва, довідки, паспорти, тощо, колегія суддів зазначає наступне.

Сертифікати відповідності, паспорти якості - документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт придбання товарів, оскільки вони не містять відомостей про господарську операцію та не фіксують факт їх здійснення, а містять інформацію про товар та його якість, підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам та можливість її подальшого використання чи реалізації.

Колегія суддів зазначає, що сертифікати відповідності, паспорти якості - це документи, які підтверджують якість товарів та за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. Крім того сертифікати відповідності, паспорти якості видаються безпосередньо виробником товару (продукції).

Відтак відсутність вказаних документів не може свідчити про безтоварність господарської операції.

При цьому, сама по собі відсутність сертифікатів чи або паспорту якості, може стати лише підставою позивачу не приймати взагалі чи за якістю товар, поставлений контрагентом та заявляти відповідні претензій та не свідчить про нереальність господарської операції. Крім цього, вказані документи складав та повинен був надати постачальник, а не позивач.

Щодо посилання відповідача на інформацію щодо здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000001273 від 30.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. з ст. 191 КК України, під час якого встановлено, що в 2017 році невстановлені особи, які діяли на території міста Харкова, використовуючи персональні дані ОСОБА_2 , придбали суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) ТОВ ОРЛАНД ГРУП те ТОВ НОРТЛЕЙК з метою прикриття незаконної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє на момент розгляду справи у суді касаційної інстанції) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Будь яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених операцій до суду не надано.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 , сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Щодо посилань апелянта в додаткових поясненнях на те, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.11.2018 по справі № 644/1985/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, колегія суддів зазначає наступне.

Із долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що відносно посадової особи контрагента позивача (ТОВ «Нортлейк» ) наявний вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (справа № 644/1985/18) за ч.2 ст.185 КК України.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.11.2018 по справі № 644/1985/18 визнано вину ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Колегія суддів зазначає, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) є загально кримінальним злочином, та взагалі не стосується як діяльності позивача так і діяльності його контрагентів.

Жодних фактів, які б свідчили про здійснення підприємством ТОВ "Нортлейк" нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із позивачем, ТОВ "Торговий дім "Фортпост", цим вироком не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків податкового органу щодо відсутності реальних правових наслідків здійснених господарських операцій позивача з ТОВ "Торговий дім "Фортпост".

Колегія суддів зазначає, що вирок щодо посадової особи контрагента позивача ТОВ "Нортлейк" не містить будь яких посилань на операції з позивачем ТОВ "Торговий дім "Фортпост".

З вироку та ухвал по справі № 644/1985/18 не вбачається, що до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід в виді тримання під вартою. Вироком не встановлено факт затримання позивача, ОСОБА_2 .

Документи на які посилається відповідач по спірних операціях датовані датами до набрання чинності вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.11.2018 по справі № 644/1985/18 (дата набрання чинності 10.12.2018р.).

Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність даного вироку та наведені в ньому обставини не були підставою прийняття оскаржуваного рішення (ч. 4 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.308 КАС докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, в додаткових поясненнях не міститься належного обґрунтування щодо наявності обставин, які об`єктивно позбавили відповідача можливості надати даний доказ в період розгляду справи судом першої інстанції.

Крім того, дані доводи та документи не є доводами апеляційної скарги, а були надані відповідачем виключно в додаткових поясненнях.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях на практику Верховного Суду не впливає на вирішення справи по суті, оскільки як вже було зазначено вище, вирок взагалі не стосується як діяльності позивача так і діяльності його контрагентів.

Також колегія суддів зазначає, що дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб`єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов`язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Зворотне відповідачем не доведено.

Доказів спростування наданих позивачем документів відповідачем не надано.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, Головного управління ДФС України у Харківській області ґрунтуються на припущеннях, належних доказів, що свідчать про безтоварність здійснених операцій відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року по справі № 520/7200/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 30.11.2020 року