Постанова

від 05.11.2020 по справі 160/3281/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/3281/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства ВОЛОДИМИР

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 (головуючий суддя Жукова Є.О.)

у справі за позовом Приватного підприємства ВОЛОДИМИР до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.09.2019 р. №8617/04-36-55-30, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство ВОЛОДИМИР , звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.09.2019 р. №8617/04-36-55-30 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ПП ВОЛОДИМИР ;

- зобов`язати відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку з 01.10.2019 року та відновити відомості щодо позивача в реєстрі платників єдиного податку.

Позов обґрунтовано тим, що 08.10.2019 р. ПП Володимир отримало рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8617/04-36-55-30 від 30.09.2019 р. про анулювання реєстрації платником єдиного податку ПП Володимир з 01.10.2019 р. Позивач зазначає, що відповідач не проводив документальної планової або позапланової перевірки, не складав відповідний акт перевірки, тому не мав правових підстав робити висновок про наявність у ПП Володимир станом на 30.09.2019 р. податкового боргу у розмірі 32,31 грн., який виник з податку на додану вартість станом на 01.04.2019 р. та непогашений протягом двох послідовних кварталів. Вважає, що обов`язок зі сплати податку на додану вартість ПП Володимир виконує своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується письмовими доказами: декларацією з податку на додану вартість; квитанцією від 12.03.2019 р. про сплату 1020 грн. податку на додану вартість; випискою руху коштів по ПДВ-рахунку ПП Володимир 37513000015807. Податковий борг в розмірі 32 грн. 21 коп. є значно меншим суми переплати підприємства в той самий період з податку на додану вартість.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ПП ВОЛОДИМИР №8617/04-36-55-30 від 30.09.2019 р., винесено контролюючим органом на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки у ПП ВОЛОДИМИР на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів обліковувався податковий борг з податку на додану вартість: на 01.04.2019 р. недоїмка у розмірі 65,48 грн.; на 01.05.2019 р. недоїмка у розмірі 65,48 грн.; на 01.06.2019 р. недоїмка у розмірі 1085,48 грн.; на 01.07.2019 р. недоїмка у розмірі 1085,48 грн.; на 01.08.2019 р. недоїмка у розмірі 32,31 грн.; на 01.09.2019 р. недоїмка у розмірі 32,31 грн. ПП ВОЛОДИМИР також несвоєчасно сплачено самостійно задекларовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а саме по деклараціях від 19.03.2019 р. №9049854868, від 18.05.2019 р. №9103605852, від 18.06.2019 р. №9129152407, від 17.07.2019 р. №9155446928, від 19.08.2019 р. № 9185530211, за нараховані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з податку на додану вартість по податковому повідомленні - рішенні від 24.04.2019 р. №0032995541, нараховані штрафні санкції за порушення правил сплати (перерахування) податків за податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2019 р. №0017695541, нараховані штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладеної за податковим повідомленням - рішенням від 27.02.2019 р. № 0014375541.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що відповідачем не надавалися суду докази які б підтверджували зазначені у відзиві на позов пояснення, однак суд першої інстанції послався на пояснення як на доведений факт. В той же час позивачем надані докази на обґрунтування своїх доводів, однак суд не надав їм оцінку.

Відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП ВОЛОДИМИР з 01.03.1993 р. перебуває на обліку в Кам`янському управлінні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як платник єдиного податку 3 групи (5% ПДВ).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у ПП ВОЛОДИМИР рахується податковий борг станом на 01.09.2019 р. у сумі 32,31 грн. У зв`язку з наявністю податкового боргу відповідачем прийнято рішення від 30.09.2019 р. № 8617/04-36-55-30 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що анулювання реєстрації платника єдиного податку та нарахування пені регулюється нормами Податкового кодексу України.

Зокрема, контролюючий орган має право анулювати реєстрацію ФОП як платника єдиного податку у певних випадках та у певні строки .

Так, відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, однак може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ .

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку І - ІІІ груп вимог, встановлених гл. І розд. XIV Спеціальні податкові режими ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку І-ІІІ груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки , з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

В силу підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов`язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що 6 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №812/1137/16 досліджував питання щодо особливостей анулювання реєстрації статусу платників єдиного податку та дійшов такого висновку:

- якщо не проведено перевірки, яка б передувала прийняттю рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та контролюючим органом не складено акту перевірки, то рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації статусу платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги зобов`язального характеру щодо поновлення реєстрації платника єдиного податку є належними та обґрунтованими з моменту анулювання.

Такий визначений спосіб захисту прав та інтересів платника не є втручанням в дискреційні повноваження фіскального органу, а спрямований на ефективне відновлення порушеного права позивача .

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 06 листопада 2018 року у справі №820/4721/17.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія судів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначеної норми.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції досліджує чи містять матеріали справи підтвердження щодо проведення контролюючим органом перевірки, та чи складено акт перевірки.

Так, матеріали справи містять акт №18913/456 04-36-55-05-21/19315717 від 04.04.2019 року , а саме, акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року (а.с. 60).

Також, матеріали справи містять акт №5568/77 04-36-55-05-21/19315717 від 08.02.2019 року , а саме, акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН складених за квітень 2018 року (а.с. 63).

Натомість, станом на 30.09.2019 р. не проведено будь-якої перевірки контролюючим органо щодо з`ясування наявності/відсутності у позивача податкового боргу, оскільки матеріали справи не містять таких документів як наказ про проведення перевірки, повідомлення платника про проведення перевірки, акт про проведення перевірки, направлення платнику податків акту про проведення перевірки для ознайомлення з результатами перевірки.

Отже відповідач не діяв у відповідності до вимог податкового законодавства, що дає підстави для висновку про скасування рішення відповідача №8617/04-36-55-30 від 30.09.2019р. щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку ПП ВОЛОДИМИР (а.с. 24).

Оскільки аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках, то колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічні правові висновки висвітлено у постановах Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №813/1373/16, від 12 листопада 2019 року у справі №820/274/17, від 19 листопада 2019 року у справі №200/5738/19-а, від 26.02.2019 р. у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 06 листопада 2018 року у справі №820/4721/17.

Таким чином, оскільки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області безпідставно прийнято рішення від 30.09.2019 р. № 8617/04-36-55-30 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи, то ефективним способом захисту платника податків буде задоволення позовних вимог, скасування рішення відповідача та відновлення реєстрації позивача як платника єдиного податку у реєстрі платників єдиного податку з моменту анулювання.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції такий спосіб такий спосіб захисту прав та інтересів платника не є втручанням в дискреційні повноваження фіскального органу, а спрямований на ефективне відновлення порушеного права позивача .

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати розгляду справи, судові витрати підлягають розподілу, а саме стягненню судового збору за подачу позову 2102 грн. (а.с. 38) та апеляційної скарги 3153грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, що в загальній сумі становить 5255грн.

Матеріали справи не містять підтверджень щодо надання правової допомоги в розмірі 4000грн., отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити. Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Рішенням суду апеляційної інстанції права та інтереси позивача захищені.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ВОЛОДИМИР - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 30.09.2019 р. №8617/04-36-55-30 про анулювання реєстрації платником єдиного податку Приватного підприємства ВОЛОДИМИР ;

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Приватного підприємства ВОЛОДИМИР як платника єдиного податку з 01.10.2019 року та відновити відомості щодо Приватного підприємства ВОЛОДИМИР в реєстрі платників єдиного податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства ВОЛОДИМИР судовий збір у розмірі 5255грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2020.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова