Ухвала

від 23.11.2020 по справі 947/33591/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/33591/20

Провадження № 2/947/4829/20

УХВАЛА

23.11.2020 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І., розглянувши позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу Малиновський-7 до державного реєстратора Дачненської сільськї ради Біляївського району Одеської області Бурана А.В.; державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна К.А. Товариства з обмеженою відповідальністю БТІ Сервіс , Приватного підприємства Одеське БТІ ; приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дикого С.П., треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень та технічних паспортів,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2020 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до відповідачів, в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення №49460398 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.10.2019, проведену державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бураном Андрієм Володимировичем відносно квартири АДРЕСА_1 , прийнятого на підставі неправдивих документів (технічний паспорт від 28.10.2019 року №760/5/2019 на квартиру АДРЕСА_1 та довідка від 28.10.2019, виготовлено приватним підприємством Одеське БТІ (ЄДРПОУ 38642708);

- визнати недійсним рішення №50901206 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2020, проведену державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіним Кирилом Анатолійовичем відносно квартири АДРЕСА_1 , прийнятого на підставі неправдивих документів (технічний паспорт від 20.01.2020 року №3/01/20 на нежитлове приміщення №3 по АДРЕСА_2 та висновок №3/20 від ; 20.01.2020, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю БТІ СЕРВІС (ЄДРПОУ 39544793);

- визнати недійсним технічний паспорт від 28.10.2019 №760/5/2019 на квартиру АДРЕСА_1 та довідку від 28.10.2019, виготовлено приватним підприємством Одеське БТІ (ЄДРПОУ 38642708);

- визнати недійсним технічний паспорт від 20.01.2020 №3/01/20 на нежитлове приміщення №3 по АДРЕСА_2 та висновок №3/20 від 20.01.2020, виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю БТІ СЕРВІС (ЄДРПОУ 39544793);

- визнати недійсним рішення №50918 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2020 на квартиру АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_1 , що проведено та засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Диким Сергієм Петровичем.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що фізичною особою ОСОБА_2 , який у 2017 році придбав у кооперативному будинку ЖБК Малиновський-7 квартиру АДРЕСА_3 , без дозвільних документів зруйнував частину несучої стіни багатоквартирного будинку, захопив частину земельної ділянки та здійснив дії щодо збільшення площі квартири. Як пояснює позивач, на підставі оскаржуваних ним технічних паспортів, які, за твердженням позивача, містять неправдиві відомості відносно площі квартири, фізична особа ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на неіснуючу прибудову, а в подальшому здійснив дарування квартири своїй матері ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що фактично ці дії ОСОБА_2 свідчать про захоплення останнім земельної ділянки прибудинкової території та руйнування зовнішньої (фасадної) несучої стіни будинку без будь-яких дозвільних документів на земельну ділянку та на будівельні роботи.

Розглянувши матеріали позовної заяви Житлово-будівельного кооперативу Малиновський-7 , суд дійшов висновку про таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем , та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.6);

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ст. 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17 зазначила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державним реєстратором державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням чи порушенням вимог законодавства. Крім того, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на правову позицію, викладену, зокрема, в її постановах від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі №823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі №823/692/17 та інших, відповідно до якої спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб`єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Отже, спір за позовними вимогами позивача не є публічно-правовим та має приватноправовий характер.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)). Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (пункт 52)).

Предметом даного позову позивача є вимоги про визнання недійсними рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, технічних паспортів, які безпосередньо стосуються речових прав фізичних осіб, зокрема ОСОБА_2 , який згідно з витягом з Єдиногореєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є фізичною особою-підприємцем, на нерухоме майно (квартиру, нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ), в якому за словами позивача проводиться підприємницька діяльність (організація в квартирі мед закладу).

Отже, з огляду на предмет позову, характер спору та суб`єктний склад сторін спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1ст.186 ЦПК України , суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу Малиновський-7 до державного реєстратора Дачненської сільськї ради Біляївського району Одеської області Бурана А.В.; державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна К.А. Товариства з обмеженою відповідальністю БТІ Сервіс , Приватного підприємства Одеське БТІ ; приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дикого С.П., треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень та технічних паспортів відмовити.

Роз`яснити, що дану заяву Житлово-будівельного кооперативу Малиновський-7 слід подати в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою заявою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.11.2020 року.

Суддя Маломуж А. І.