Рішення

від 23.11.2020 по справі 523/1287/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/1287/20

Провадження №2/523/2038/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Кругліков О. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1) про визначення часток у спільній сумісній власності,-

Установив:

На адресу суду 23 січня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності.

Позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить визначити частки у спільній сумісній власності, а саме в спільній сумісній власності на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів за тією ж адресою, які належать їй та її чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 2415. Позивач, як спадкоємець першої черги, в установлені законом строки, звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Т.О.Двоєнкіної, якою було заведено спадкову справу № 68/2019.

Але 02 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т.О. позивачу, були надані Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 315/02-31 та № 316/02-31.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме земельні ділянки, належали померлому на праві спільної сумісної власності і частка покійного не визначена, що є перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину.

27 січня 2020 року (а.с.29) провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду у порядку загального провадження. Окрім того ухвалою від 27 січня 2020 року витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Т. О. Двоєнкіної, завірену належним чином копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 31,32).

01 жовтня 2020 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті. (а.с. 123).

Позивач в судове засідання не прибула, однак представник позивача-адвокат Бузова Т.Г. надала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, вимоги позову підтримала в повному обсязі та наполягала на його задоволенні. (а.с. 124).

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи не звертався. За час розгляду справи відзиву на позов стороною відповідача не надано. (а.с. 125).

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 2415 та що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке було видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції. (а.с. 12).

Позивач, як спадкоємець першої черги, в установлені законом строки, звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Т.О.Двоєнкіної, якою було заведено спадкову справу № 68/2019 (номер у спадковому реєстрі 64829495).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, якій його пережив, та батьки.

30 березня 1973 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище на ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено відповідний запис за № 269, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , яке було видано Ленінським районним бюро ЗАГС м. Одеси. (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.

02 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т.О. позивачу були надані Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 315/02-31 та № 316/02-31 та запропоновано звернутися до суду. (а.с. 14, 15).

Підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину стало те, що спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме земельні ділянки, належали померлому на праві спільної сумісної власності і частка покійного не визначена.

Позивачу та її чоловікові ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за індексним номером 21947840 від 21 травня 2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень - індексний номер 21948523 від 21 травня 2014 року належить, на праві спільної сумісної власності без визначення часток, земельна ділянка площею 0,0648 га, за кадастровим номером 5110137600:65:041:0008 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 16-19).

Також позивачу та її чоловікові ОСОБА_2 належить, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 19769978 від 31 березня 2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень - індексний номер 19771305 від 31 березня 2014 року, на праві спільної сумісної власності без визначення часток, земельна ділянка площею 0,01 га, за кадастровим номером 5110137600:65:041:0006 з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 16-19).

Також судом було встановлено, що оскільки в свідоцтві про право власності на нерухоме майно за індексним номером 19769978 від 31 березня 2014 року про право власності на земельну ділянку площею 0,01 га, за кадастровим номером 5110137600:65:041:0006 з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було допущено помилку в написанні імені по батькові ОСОБА_1 , позивач вимушена була звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року було встановлено факт що має юридичне значення, а саме, що позивачу належить свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним номером 19769978 від 31 березня 2014 року. (а.с. 20).

Позивач прийняла спадщину, що залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_2 , однак оформити її з причин, які не залежать від позивача не є можливим.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Об`єктом спадкування є земельна ділянка, яка має майновий характер.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення

Згідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної часткової власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі прийняття спадщини.

Згідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до положень ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із ч. 4 ст. 86 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до положень ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Приписами ст. 89 ЗК України та ст. 370 ЦК України встановлено, що частки кожного співвласника у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У відповідності до частини 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Право спільної сумісної власності відрізняється від права спільної часткової власності за підставами виникнення, характером внутрішніх правовідносин, а також і за підставами припинення сумісної або часткової власності.

Приписами ч. 2 ст. 370 ЦК України визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У відповідності до вимог ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Відповідно до ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, за рішенням суду.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскільки у правоустановчих документах на земельні ділянки визначенні співвласники, а саме позивач та її чоловік ОСОБА_2 , то частки у праві власності є рівними, тобто по 1/2 за кожним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 355, 357,368, 370, 372,1216, 1218, 1225, 1226, 1261, 1268, 1297, 1298 ЦК України, ст.ст.79, 86, 87, 89, 131, 152 ЗК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1) про визначення часток у спільній сумісній власності - задовольнити.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,01 га, за кадастровим номером 5110137600:65:041:0006 з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2 частку.

Визначити, що частка ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,01 га, за кадастровим номером 5110137600:65:041:0006 з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2 частку.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0648 га, за кадастровим номером 5110137600:65:041:0008 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 1/2 частку.

Визначити, що частка ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0648 га, за кадастровим номером 5110137600:65:041:0008 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 1/2 частку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2020 року.

Суддя