Постанова

від 30.11.2020 по справі 640/11905/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11905/19 Суддя першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Таун Груп до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Таун Груп до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішень комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: № 1112777/40534804 від 19.03.2019; № 1112779/40534804 від 19.03.2019; № 1112780/40534804 від 19.03.2019; № 1112775/40534804 від 19.03.2019; № 1112778/40534804 від 19.03.2019; № 1112781/40534804 від 19.03.2019;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкової накладні по контрагенту ТОВ Монтаж Делюкс датою їх подання, а саме: №2 від 18.01.2019; № 3 від 18.01.2019; №4 від 18.01.2019; №5 від 18.01.2019; №6 від 18.01.2019; № 7 від 18.01.2019; № 8 від 18.01.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідачів щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2020 р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: № 1112777/40534804 від 19.03.2019; № 1112779/40534804 від 19.03.2019; № 1112780/40534804 від 19.03.2019; № 1112775/40534804 від 19.03.2019; № 1112778/40534804 від 19.03.2019; № 1112781/40534804 від 19.03.2019. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні по контрагенту ТОВ Монтаж Делюкс , а саме: №2 від 18.01.2019; № 3 від 18.01.2019; №4 від 18.01.2019; №5 від 18.01.2019; № 6 від 18.01.2019; № 7 від 18.01.2019; № 8 від 18.01.2019, датою її доставлення до ДФС України.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що подані позивачем документи не дозволяють однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до приписів п. 201.10 Податкового кодексу України ТОВ Білдінг Таун Груп було складено наступні податкові накладні: № 2 від 18.01.2019, №3 від 18.01.2019, № 4 від 18.01.2019, № 5 від 18.01.2019, № 6 від 18.01.2019, № 7 від 18.01.2019, № 8 від 18.01.2019, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена.

Зокрема, відповідно до зазначених Квитанцій, Товариством отримано інформацію щодо зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п.1.6 Критеріїв ризикованості платника податків та одночасно запропоновано позивачу надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Як наслідок, з метою реєстрації вищевказаних податкових накладних позивачем було надано по кожній з таких накладних пояснення з належним чином засвідченими копіями документів, що підтверджують здійснення операцій за договором виконання робі №28.12-01 від 28.12.2018, що підтверджується повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема: № 13 від 15.03.2019 по ПН № 2; № 14 від 15.03.2019 по ПН № 3; № 15 від 15.03.2019 по ПН № 4; № 16 від 15.03.2019 по ПН № 5; № 17 від 15.03.2019 по ПН № 6; № 18 від 15.03.2019 по ПН № 7; № 19 від 15.03.2019 по ПН №8.

Втім, подані позивачем пояснення та документи на їх підтвердження контролюючим органом прийнято до уваги не було, внаслідок чого рішеннями ДФС України № 1112776/40534804 від 19.03.2019 по ПН № 2; № 1112777/40534804 від 19.03.2019 по ПН № 3; № 1112779/40534804 від 19.03.2019 по ПН № 4; № 1112780/40534804 від 19.03.2019 по ПН № 5; № 1112775/40534804 від 19.03.2019 по ПН № 6; № 1112778/40534804 від 19.03.2019 по ПН № 7; № 1112781/40534804 віл 19.03.2019 по ПН № 8 відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Підставою прийняття рішень, зазначено ненадання платником податку відповідних копій документів, в тому числі: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Незгода з вказаними рішеннями зумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про наявність передбачуваних законом підстав для зупинення реєстрації податкових накладних Товариства та, як наслідок, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугували критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Більше того, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 та постановою Верховного Суду від 10.03.2020, визнані протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та, як наслідок, протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов`язати ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних датою доставки до ДФС України, яка вказана в Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

За результатами розгляду справи судові витрати відшкодуванню та перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 310, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко